Навчальний проєкт "Складання характеристики виду за видовими критеріями"

Складання характеристики виду за видовими критеріями

Мета проєкту. Закріпити навички, визначити таксономічне положення виду. Закріпити знання про критерії виду. Навчитись визначати критерії виду. Порівнювати ознаки різних організмів та визначати належність до виду.

Етапи реалізації проєкту1. Ознайомлення з літературою та інтернет-ресурсами з наведеного питання. 2. Ознайомлення з характеристиками видів лисиця Звичайна та лисиця Феник.3. Складання характеристики видів за видовими критеріями.4. Висновок

ВИЗНАЧЕННЯ ТАКСОНОМІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ ВИДУ В СИСТЕМІ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ. Мета: навчитися визначати таксономічне положення виду тварини в системі органічного світу.

Таксономічне положення{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}Домен. Еукаріоти ЯдерніЦарство. Тварини Тварини. Тип. Хордові ХордовіПід тип. ЧерепніЧерепніНадклас. ЩелепніЩелепніКлас. СсавціСсавціПідряд. ПсовидніПсовидніРяд. ХижіХижіРодина. ПсовіПсовіРід. Лисиця. Лисиця Вид. Звичайна. Фенек

Географічний видовий критерій. Лисиця звичайна розповсюджена вельми широко: в Європі на всій території, Північній Африці (Єгипет та Алжир, Марокко, Північний Туніс), більшій частині Азії (аж до Північної Індії, Південного Китаю та Індокитаю), в Північній Америці від арктичної зони до північного узбережжя Мексиканської затоки. В Австралії лисиця була акліматизована і розповсюдилася на всьому континенті, за винятком деяких північних районів із вологим субекваторіальним кліматом. Лисиця трапляється від рівня моря до 4500 метрів. В Україні лисиця руда зустрічається по всій території. Лисиця звичайна. Географічний критерій. Географічний критерій- це область поширення виду(ареал), що він займає в природі.

Географічний критерій. Лисиця феник. Географічний видовий критерій. Найчисленніша популяція фенеків мешкає в центральній Сахарі, хоча вони зустрічаються від північного Марокко до Синайського і Аравійського півостровів, а на півдні - до Нігера, Чаду і Судану. Фенек населяє піщані пустелі, де полюбляє триматися заростей трави і негустого чагарника, які надають йому укриття і їжу. Живе він у норах, які викопує сам; веде нічний спосіб життя. Фенеки широко поширені в піщаних пустелях і напівпустелях північної Африки і північного Синаю, але точна чисельність фенеків невідома, немає жодної детальної інформації стосовно кількості і статусу виду. В наш час фенеки мешкають на заповідних територіях в Алжирі, Єгипті, Лівії, Мавританії, Нігері і Тунісі.

Екологічний критерій. Лисиця звичайна. Екологічний видовий критерій. У всіх частинах свого ареалу лисиця віддає перевагу відкритій місцевості, а також районам, де наявні окремі гаї, переліски, а також пагорби та яри, особливо якщо взимку сніговий покрив в них є не занадто глибоким та пухким. Тому з усіх кліматичних зон найбільше лисиць живе в степовій та лісостеповій, а не в лісовій. Ареал. Екологічний критерій — це особливості факторів середовища, необхідні для життєдіяльності особин. Кожен вид може жити тільки в тому середовищі, де клімат, особливості ґрунту, рельєф і джерела їжі відповідають його межам витривалості.

Екологічний критерій. Лисиця фенек. Екологічний видовий критерій. Фенеки широко поширені в піщаних пустелях і напівпустелях. Ареал.

Фізіологічний критерій. Лисиця звичайна. У неволі лисиці живуть 20-25 років тоді як у природі лише кілька років. Лисиця фенек. Середня тривалість життя -10-12 років. Фізіологічний — подібність або відмінність у процесах життєдіяльності особин одного чи різних видів.

Порівняльна характеристика{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}Критерій. Лисиця звичайна. Лисиця фенек. Морфологічний. Руда забарвлення спини, грудка і черевце більш світлих відтінків, лапи чорного кольору. Звір середніх розмірів, велика частина розмірів лисиці - це хвіст. Генетичний - відмінність хромосомних комплектів. Кількість хромосом 34-36, + 3-5 мікросом. Висота в загривку 18–22 см, довжина тіла — 30–40 см, хвоста — до 30 см, важить він до 1,5 кг. Морда коротка, загострена. Очі великі. Вуха фенека — найбільші серед хижаків відносно до величини голови; вони досягають 15 см у довжину і потрібні для кращого охолодження тіла в денну спеку. Фізіологічний. Моногамна тварина. Сезон розмноження лисиць один раз на рік - кінець січня, лютий. Вагітність триває 49-58 діб. У виводку налічується від 4-6 до 12-13 лисенят. Тривалість життя 10-12 років. Фенеки розмножуються один раз на рік. Шлюбний сезон у січні-лютому, але тічка у самок продовжується лише два дні. Ці тварини моногамні, кожна пара має домашню ділянку. У період розмноження самці стають агресивними та активно мітять свою ділянку сечею. Вагітність триває 50–53 дні; у березні-квітні самка приносить 2–6 дитинчат у норі з гніздовою камерою, вистеленою травою, пір'ям і шерстю.

{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}Критерій. Лисиця звичайна. Лисиця фенек. Географічний. У всіх частинах свого ареалу лисиця віддає перевагу відкритій місцевості, а також районам, де наявні окремі гаї, переліски, а також пагорби та яри, особливо якщо взимку сніговий покрив в них є не занадто глибоким та пухким. Тому з усіх кліматичних зон, найбільше лисиць живе в степовій та лісостеповій, а не в лісовій. Географічний видовий критерій. Найчисленніша популяція фенеків мешкає в центральній Сахарі, хоча вони зустрічаються від північного Марокко до Синайського і Аравійського півостровів, а на півдні — до Нігера, Чаду і Судану. Екологічний. Екологічний видовий критерій. У всіх частинах свого ареалу лисиця віддає перевагу відкритій місцевості, а також районам, де наявні окремі гаї, переліски, а також пагорби та яри, особливо якщо взимку сніговий покрив в них є не занадто глибоким та пухким. Тому з усіх кліматичних зон найбільше лисиць живе в степовій та лісостеповій, а не в лісовій. Ареал. Населяє піщані пустелі, де полюбляє триматися заростей трави і негустого чагарника, які надають йому укриття і іжу. Живе у норах, які викопує сам; веде нічний спосіб життя. Анатомічний. Лисиця звичайна є найбільшим видом роду: довжина тіла 455–900 мм, хвоста — 300–600 мм, маса 3–14 кг. Очі дорослих особин жовті. У більшості випадків забарвлення спини яскраво-руде, часто з неясним темним візерунком, черево біле, іноді чорне. Забарвлення у тварин з південних частин ареалу тьмяніше. Висота в загривку -18-22 см. Довжина тіла -30-40см. Довжина хвоста- до 30 см

Висновок Закріпила знання та виробила навички визначати критерії виду. На основі морфологічного, анатомічного, фізіологічного, єкологічного та географічного критеріїв порівняла два види, знайшли спільні та відмінні риси, визначила належність до виду лисиці звичайної та лисиці фенек. Проаналізувавши (географічні, екологічні, морфологічні, фізіологічні, анатомічні) критерії хочу сказати , що 2 види мають відмінні ознаки. Вони і відрізняють лисицю звичайну від лисиці фенек. У нашій країні мені доводилося зустрічати лисицю звичайну. Лисиця фенек траплялася мені лише у зоопарку. Зробивши сьогодні практичну роботу я дізналася багато нового про ці 2 види лисиць. Хочу подякувати вчителю за такий цікавий досвід дослідження тварин.