Навчально - методичний посібник “ Екологічна освіта та виховання : проблеми і перспективи ”

Коростенський міський ліцей №5

  

 

Навчально – методичний посібник

“  Екологічна освіта та виховання : проблеми і перспективи   ”

         

 

Виконала : Савицька Ірина Володимирівна

                                                              Вчитель біології та екології

 

 

 

Коростень 2022 

 

 Підставою для видання є рішення позачергового засідання методичної ради  Коростенського міського ліцею № 5

( протокол № 3 від  05.12.22 р. )

 

Рецензія

Савицька І. В. , вчитель біології, хімії та екології першої кваліфікаційної категорії Коростенського міського ліцею №5.

 

У навчально – методичному посібнику зібрані матеріали про різні форми екологічного навчання і виховання. Дані матеріали сприяють у учнів різних вікових категорій опануванню екологічними знаннями , формуванню екологічного мислення , свідомості та екологічної культури . Матеріали роботи можуть бути використані для проведення гурткових занять та доповнення та закріплення шкільного матеріалу так і для  проведення практичних природоохоронних робіт, екологічних тренінгів, тематичних та навчально – виховних екскурсій.

 Видання адресовано вчителям природничого циклу

    

 

Рецензент : Волківська Любов Миколаївна, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, старший вчитель

 

ЗМІСТ

 Вступ  ………………………………………………………………4              

1.     Концепція екологічної освіти………………………………...6

2.     Характеристика екологічної освіти…………………………..8

2.1.          Значення екологічної освіти і виховання для молоді……8

2.2.          Форми екологічного виховання…………………………...9

Висновок……………………………………………………………14

Список використаних джерел……………………………………..15

Додатки……………………………………………………………..16 ВСТУП

У сучасному складному, різноманітному, динамічному світі проблеми навколишнього середовища (екологічні проблеми) носять глобальний характер. Забруднення довкілля набуло планетарного масштабу. 

 Сучасна екологічна ситуація в світі та Україні , зокрема , загострюється з кожним днем. Забруднення атмосфери шкідливими викидами, тисячі тон сміття , знищення цілих екосистем через вирубування лісів , розорювання , будівництво , шкідлива радіація та випромінювання , — далеко не повний перелік тих техногенних факторів , які негативно впливають на екологію .  Екологічні катастрофи та антропогенна діяльність  людини призводять до  погіршення  стану довкілля.  Тому основою розвитку людства має стати взаємодія людини і природи.  Кожен повинен зрозуміти, що тільки в гармонійному співіснуванні з природою можливий подальший розвиток нашого суспільства.  

Отже, шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту. Людству потрібні нова філософія життя , висока екологічна культура й свідомість . Недарма екологічне виховання визнане одним із найважливіших пріоритетів ЮНЕСКО , Національної доктрини розвитку освіти України ХХІ століття , інших основоположних документах світового та національного рівня. 

Метою даної роботи є : впровадження екологічної освіти та виховання в навчальний процес для учнів всіх вікових категорій ; розвиток любові до природи та рідного краю ; розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на місцевому регіональному, національному і глобальному рівнях.

Завдання екологічної освіти та виховання :

-                      розвивати потреби спілкування з природою ;

-                      розвивати дбайливе ставлення до навколишнього середовища;

-                      виховувати любов до рідного краю ;

-                      розвивати практичний інтерес у учнів до роботи на навчально – дослідних ділянках та екологічній стежині ;

-                      активізувати діяльність щодо охорони й поліпшення навколишнього середовища.

                   

1.  КОНЦЕПЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

  Концепція екологічної освіти України, як елемент концепції гармонійного розвитку держави, набуває сьогодні важливого значення . Реформування екологічної освіти та виховання має здійснюватися з обов'язковим врахуванням екологічних законів, закономірностей, наукових принципів, що діють комплексно в біологічній, технологічній, економічній, соціальній і військовій сферах [ 6 ]. 

 Глибоким опануванням екологічними знаннями, формуванням екологічного мислення, свідомості і культури мають бути охоплені громадяни всіх категорій, вікових груп і сфер діяльності. Концепцією екологічної освіти в світлі Державної національної програми відродження освіти передбачено такі принципи і загальнометодичні підходи :

-                      науковість і методичне спрямування змісту природничоекологічної освіти, його відповідність нинішньому стану наук і сучасному стилю наукового пізнання;

-                      систематичність і доступність викладу навчального матеріалу відповідно до логіки природничих наук і методів дослідження;

-                      диференціація навчання основам природничих наук;

-                      генералізація навчально-виховного процесу з дисциплін природничого циклу;

-                      інтеграція знань про природу як на рівні міжпредметних зв'язків навчальних дисциплін природничого циклу, так і на рівні загальних методологічних принципів та фундаментальних ідей природничих наук.

Державна політика в галузі екологічної освіти повинна базуватися на таких принципах:

 розповсюдження системи екологічної освіти і виховання на школярів та молодь з урахуванням індивідуальних інтересів;

  комплексності екологічної освіти і виховання;

  неперервності процесу екологічного навчання в системі освіти, 

                   відродження    кращих    традицій    українського    народу     у

взаємовідносинах з довкіллям ;

 формування усвідомлення безперспективності технократичної ідеї розвитку й необхідності заміни її на екологічну, яка базується на розумінні єдності всього живого й неживого в складно-організованій глобальній системі гармонійного співіснування й розвитку ;

 формування розуміння необхідності узгодження стратегії природи і стратегії людини на основі ідеї універсальності природних зв'язків  , подолання споживацького ставлення до природи;

 розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на місцевому регіональному, національному і глобальному рівнях, вміння прогнозувати особисту діяльність і діяльність інших людей та колективів;

 розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки; виховання глибокої поваги до власного здоров'я та вироблення навичок його збереження.

 

 

   

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНОЇ  ОСВІТИ

Підготовка школярів та молоді з високим рівнем екологічних знань , екологічної свідомості і культури на основі нових критеріїв оцінки взаємовідносин людського суспільства й природи повинні стати одним з головних важелів у вирішенні надзвичайно гострих екологічних і соціально - економічних проблем сучасної України [ 3 ].

Завдання екологічної освіти:

-         Накреслити шляхи подальшого удосконалення роботи щодо реалізації Концепції екологічної освіти України;

-         Забезпечити     поширення кращого      досвіду       еколого       -

натуралістичної діяльності та активізацію участі школярів та молоді в охороні і збереженні довкілля;

-         Виховати розуміння сучасних екологічних проблем держави й світу, усвідомлення їх важливості, актуальності.

Екологічна освіта виконує три основні функції:

1.                  Формує екологічні уявлення, тобто уявлення про взаємозв'язки в системі "Людина - Природа - Суспільство" і в самій природі.  

2.                  Формує  дбайливе ставлення до природи.

3.                  Формує систему умінь, навичок і стратегій взаємодій із   природою.

2.1.  Значення екологічної освіти і виховання для молоді

Молодій людині потрібні нові знання, нова система цінностей, які потрібно створювати і виховувати з дитинства. З дитинства треба вчитися жити в злагоді з природою, її законами і принципами. Екологічна освіта та виховання в сучасній школі повинно охоплювати всі освітні віхи , воно повинно стати пріоритетним. Екологічне виховання – складова частина морального виховання. Тому під екологічним вихованням і освітою розуміють єдність екологічної свідомості , поведінки і гармонії з природою. 

На формування екологічної свідомості впливають екологічні знання і переконання [ 1 ] . Екологічні уявлення формуються на заняттях в дитячих дошкільних закладах та уроках природознавства в початковій школі, тривають в середній та старшій  школі на уроках біології та екології.

  Так як , для молодших школярів найдоступнішим є емоційно естетичне сприйняття природного середовища , то педагогу необхідно знати способи злиття емоційних почуттів у ставленні до природи з пізнавальними завданнями щодо її вивчення і практичними діями з охорони [ 2 ] . Активною формою організації екологічного виховання учнів молодших класів є екскурсії , походи , експедиції , які є не тільки заходами відпочинку , а мають глибоку й серйозну навчально - виховну природоохоронну спрямованість , містять в собі ряд завдань з екології , що сприяють розвитку творчих здібностей дітей ( Додаток 1 ).

В старших класах діти мають свідомо ставитись до сучасних екологічних проблем , знаходити шляхи їх вирішення. Старші школярі повинні проводити акції по охороні довкілля , приймати участь у тренінгах , розробленні та здійсненні природоохоронних заходів , виступати у складі агітбригад перед учнями школи , міста , громади .

2.2. Форми екологічного виховання

  З огляду на специфіку еколого-виховного процесу розрізняють такі форми екологічного виховання:

-         Еколого-психологічний тренінг ;

-         Усний журнал ;

-         Літній екологічний табір ;

-         Екологічні екскурсії та походи ;

-         Екологічні акції ;

-         Тиждень екології ;

-         Екологічний вечір ;

-         Екопатруль ;

-         Екостежка

Еколого-психологічний тренінг −  це комплексна форма екологічного виховання, основана на методології соціальнопсихологічного тренінгу і спрямована на корекцію екологічної свідомості особистості. Як засіб в екологічному вихованні можна також використовувати структурні вправи та елементи тренінгу, які підбирає вчитель відповідно до специфіки аудиторії та інформаційної наповнюваності заняття [ 4 ]. Пропонуються два варіанти тренінгових вправ згідно з їхньою спрямованістю: співпереживання та самоусвідомлення причетності до природи і актуалізація готовності до розв'язання екологічних проблем.  

                Усний     журнал     –     одна     з     форм     масової      художньо-

пропагандистської роботи з охорони природи. Його підготовка ґрунтується на ініціативі й самодіяльності колективу вчителів та учнів школи . Журнал включає набір коротких лекцій, доповідей або монтаж з віршів і пісень [ 5 ] .

 Однією з форм екологічного виховання, спрямованого на пізнання природи і розуміння її законів, є еколого-туристичні екскурсії та походи (Додаток 1 ). 

      Мал.2.1  Екскурсія до саду Екскурсії в природу розвивають у школярів почуття бережного ставлення до рослин, тварин, поглиблюють знання природничого напрямку.  

Під час походу створюються сприятливі умови для учнів, які прагнуть краще пізнати рідний край, вивчити його багатства, зрозуміти красу природи, а також для школярів, які в стінах школи не можуть проявити свої таланти і яскраві риси характеру.

Літній екологічний табір – форма екологічного виховання учнів, мета якого  розвинути у дітей і підлітків здатність чуйно ставитися до природи, передбачувати наслідки своїх дій, розуміти взаємозв'язок різних явищ у природі.

Екологічні акції – дієва форма екологічного виховання. Акція може бути епізодичною або постійною. Такі заходи формують активну життєву позицію дитини, і тому їх треба проводити, починаючи з першого класу школи. Щорічними стали такі всеукраїнські акції:

«Збережи ялинку», «Первоцвіт», «Птах року» ( Додаток 3 )          .

Тиждень екології. Підготовку до його проведення необхідно починати за 1− 1,5 місяця. За цей час слід скласти план заходів тижня, розробити сценарії екологічних вікторин, турнірів, ігор, вечорів, проектів тощо. 

 

Мал.2.2. Екологічна фізкультхвилинка у 7 – Б класі

Обов'язково разом з учнями потрібно розподілити ролі бо ділянки роботи, за які вони відповідатимуть.

Бажано проводити роботу з підготовки так, щоб ініціаторами тих чи інших дій були саме діти, а вчитель лише допомагав впроваджувати їхні ідеї. 

Екологічний вечір – класична форма екологічного виховання. Готуючи сценарій вечора, до нього можна включити елементи народознавства або повністю присвятити захід обрядам, які тісно пов'язані за своїм змістом з природою. Саме така форма сприяє формуванню національної свідомості майбутнього громадянина нашої держави.

Створення і функціонування в школі екологічного патруля є ще однією формою екологічного виховання.

 

Мал.2.3. Екскурсія на екологічній стежці

Робота еко патруля в школі спрямована на доведення кожному учневі важливості екологічних знань та дотримання норм екологічно грамотної поведінки не тільки в природі, а й у школі, на вулиці, вдома. Є різновиди екологічного патруля : блакитні патрулі, зелені патрулі. Протягом певного часу екологічний патруль збирає інформацію про екологічні проблеми місцевості, вирішує шляхи подолання цих проблем. Результатом таких спостережень може бути випуск агітаційних листівок, бюлетенів, газет.

Організація екологічної стежки створює умови для виконання системи завдань, які спрямовують діяльність учнів у природному оточенні. Цим визначається і ряд вимог до організації екостежки : вибір місця і протяжності маршруту та природних об'єктів, підготовка екскурсоводів ( Додаток 2 ).

Робота на екологічній стежині сприяє тому, що учні вивчають об'єкти і явища в самій природі, визначають види рослин і тварин, з'ясовують шляхи впливу людини на довкілля, дізнаються про види природокористування, накопичують досвід оцінювання характеру і результатів взаємодії людини і природи, оволодівають навичками екологічно грамотної поведінки в природному середовищі, розширюють свій кругозір щодо сучасних природоохоронних проблем і шляхів їх розв'язання. 

 

 

 

       

ВИСНОВОК

Одним із пріоритетів та напрямом діяльності суспільства є екологічне виховання школярів, яке має відбуватися в першу чергу через освітнє середовище школи. Екологічна освіта та виховання мають бути безперервними і тривати в дошкільний, шкільний та післяшкільний періоди. 

Екологічна освіта впливає на формування світогляду та екологічної свідомості школярів різних вікових груп . Велике значення в екологічному вихованні особистості займають екскурсі в природу , завдяки яким діти знайомляться з різноманіттям природного світу і спостерігають за явищами природи. Екскурсії також важливі для накопичення знань про особливості природи рідного краю та орієнтування на місцевості : вміння знаходити взаємозв'язки в природі, спостерігати за природними явищами.

  Робота на екологічній стежині сприяє тому, що учні вивчають об'єкти і явища в самій природі, визначають види рослин і тварин, з'ясовують шляхи впливу людини на довкілля, дізнаються про види природокористування, накопичують досвід оцінювання характеру і результатів взаємодії людини і природи, набувають навичок екологічно грамотної поведінки в природному середовищі, розширюють свій кругозір щодо сучасних природоохоронних проблем і шляхів їх розв'язання. 

Отже, глибоким опануванням екологічними знаннями, формуванням екологічного мислення, свідомості і культури мають бути охоплені різні вікові категорії учнів . Тому,  що основна мета екологічної освіти та виховання – формування екологічної свідомості як специфічної форми регуляції взаємодії дитини з навколишнім середовищем. 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ :

1.     Абдуллаєв З.Н. Екологічне ставлення і екологічна свідомість             // Філософські науки. − 1991.− № 2. − С. 186−190.

2.     Бабакова Т.А. Еколого-краєзнавча робота з молодшими школярами           // Початкова школа. − 1993. − № 9. −С. 16− 17.

3.     Бауер М.Й.  Методологія екологічної освіти − Ч.: Вища школа, 2000. − 256с.

4.     Інтернет – джерела . Екологічне виховання : http://vyrishalne-       dnz.edu.poltava.ua/dlja_batkiv/ekologichne_vihovannya/

5.     Колесник М.О. Форми, засоби та методи екологічного виховання учнів    // Екологічний вісник. – 2006. – № 3. – С.15–19.

6.     Котєнєва І.С. Історико-педагогічні  аспекти естетикоекологічного виховання особистості // Екологічний вісник. – 2006. – № 19. – С. 140–149.  

 

 

 

    

 

 

ДОДАТОК 1  Вимоги до екологічних екскурсій

Метою екологічної освіти і виховання у формі екологічної екскурсії є формування системи наукових знань, поглядів і переконань, що забезпечують становлення відповідального відношення дітей до довкілля в усіх видах їх діяльності, формування екологічної культури.

 Метою екскурсій у природу – навчити учнів помічати все живе навколо і висловлювати власне ставлення до природи. Щоб діти не просто бачили та вивчали рослин і тварин, але й захоплювалися їх красою і неповторністю. Прагнути, щоб кожне спілкування з природою радувало і хвилювало учнів, створювало гарний настрій, викликало зацікавлення. Навчити вихованців під час екскурсії відмічати, запам`ятовувати, бачити і чути природу.

При проведенні екскурсій виникає елемент духовного спілкування з природою. Тут важливо розвивати естетичні емоції, уміння оцінювати естетичні достоїнства природної сфери. 

Екологічна екскурсія включає в себе наступні компоненти :

-                      інтерес до природи ;

-                      знання про природу та її охорону ;           -     естетичні і моральні почуття до природи ;            -     позитивна діяльність людини в природі .

На екскурсіях обговорюються наступні питання : захист повітря і води від забруднення , відновлення лісів , охорона рідкісних рослин і тварин, створення заповідників , відповідальність кожної людини за поведінку в природі . Конкретний зміст екскурсії залежить від місцевих умов. Можна рекомендувати відвідування одного з наступних місць : лісорозсадник, ботанічний сад, дендропарк, екологічна стежка, зоопарк, краєзнавчий музей. 

До  проведення  екскурсії  треба  підготуватися: 

-                      визначити тему ; 

-                      вибрати місце (об`єкт) ; 

-                      визначити маршрут ; 

-                      сформувати групи ;

-                      установити порядок взаємодії та керівництва ;

-                      визначитися з кількістю дітей за одного дорослого ;

-                      визначитися з правилами безпеки, порядками проведення інструктажів та контролем безпеки під час екскурсії ;

-                      установити порядок періодів відпочинку та харчування у відповідності до строків проведення екскурсій та вікових обмежень для дітей. 

За матеріалами проведеної екскурсії проводиться обробка інформації , підбиття підсумків . До того ж підбиття підсумків може відбуватися як у спрощеній формі співбесіди з учасниками екскурсії (для дітей молодшого шкільного віку) , так і у формах доповідей та проєктів. 

      

 

 

ДОДАТОК 2   Вимоги  до створення екологічної стежки

Навчально – виховна екологічна стежка – це завчасно визначений маршрут по певній природній місцевості, на якому розташовані унікальні і типові для даної місцевості об’єкти : різні групи рослинності ( ліс, гай, луки, чагарники ), водойми, водні джерела, пам’ятки природи, характерні форми рельєфу.

Протяжність певного маршруту стежки визначається тривалістю однієї екскурсії для старшокласників або молоді – більше 1,5 – 2 години, тобто може досягати близько двох кілометрів.

 Головна мета навчально – виховної екологічної стежки – виховання екологічно – грамотної поведінки молодої людини в навколишньому природному середовищі, поширення знань про природу та людину, як невід’ємну частку довкілля.

Завдання стежки :

-         ознайомлювати відвідувачів із об’єктами, визначати та проводити на відповідних зупинках теоретичні та практичні заняття, конкретну природоохоронну роботу ;

-         пропагувати природоохоронні заходи, інформувати про наявні на заданому маршруті види рослин, пам’ятки природи, культури ;

-         привертати увагу учасників до об’єктів антропогенного ландшафту: транспортних артерій, архітектурних споруд, сільськогосподарських угідь, рекреаційних зон.

На власній території ( школи, позашкільного або дошкільного закладу ) , де протяжність стежки досягає від 300 до 900 метрів, достатньо розробити інструктивну карту – схему.

Кожен об’єкт стежки має бути обладнаний щитом, на якому розміщується відповідна інформація, умовний знак та номер об’єкту.

Бажано через кожні 500 метрів ( у тіні великого дерева, біля водойми або джерела ) обладнати місця для відпочинку.

Щит на першому об’єкті відображає загальну схему всієї стежки та інформує відвідувачів про пізнавальний, освітній зміст об’єкту №1 та вказує напрям на наступний об’єкт.

Щити на кожному наступному об’єкті – зупинці, відповідно до його змістовних об’єктів показують корисну та змістовну інформацію.

Стежка може бути використана :

-         освітньо ( з учнями 4 – 11 класів ) для проведення гурткових занять та доповнення та закріплення шкільного матеріалу ;

-         освітньо – пізнавально – для проведення практичних природоохоронних робіт, екологічних тренінгів, тематичних та навчально – виховних екскурсій.

Залежно від віку дітей та теми занять або екскурсій тривалість їх може становити від 30 – 45 хвилин до 1,5 – 2 годин. До пізнавальних екскурсій слід залучити учнів середнього та старшого шкільного віку.

 

 

        

ДОДАТОК  3      Екологічний календар

Тематичні дні		Всеукраїнські конкурси, акції	Обласні конкурси, акції
Січень	18.01      –       25.01 Великий зимовий облік птахів	Акція « Годівничка »
Лютий	02.02 День водно – болотних угідь	Акція « Захист водно – болотних угідь »
Березень	08.03 День землевпорядника 21.03 Всесвітній день лісів 22.03 Всесвітній день водних ресурсів 23.03 Всесвітній метеорологічний день	Акція « Первоцвіт » Акція          «           Зустріч птахів » Акція « До чистих джерел »
Квітень	07.07 Всесвітній день здоров’я 18.04 Міжнародний день пам’яток і визначних місць Третя субота місяця           – Всеукраїнський день довкілля 22.04 Міжнародний День Землі 26.04                День Чорнобильської трагедії Четвертий тиждень – щорічна Міжнародна акція на      підтримку заповідної справи  « Марш парків »	Акція « Посади і збережи дерево »	Фестиваль « Голос Землі »
Травень	12.05              Свято	Акція  « Біощит »

 

		екологічної освіти 15.05 Міжнародний день клімату 17.05 День науки 31.05 Міжнародний день біологічного біорізноманіття 31.05 Міжнародний день боротьби з тютюнопалінням	Акція « Мурашник »
Червень серпень	-	01.06 Міжнародний день захисту дітей 05.06         Всесвітній день           охорони навколишнього середовища 08.06         Всесвітній день океанів 17.06 Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухами 29.06 День молоді 11.07 Всесвітній день народонаселення 06.08 Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї   19.08              День пасічника
Вересень		16.09 Міжнародний день збереження озонового шару 21.09 День працівників лісу 26.09 Всесвітній	Акція« Жива вода  » Акція « Птах року  »
		день моря 27.09                 День туризму
Жовтень		02.10 Всесвітній день свійських тварин 04.10 Всесвітній день захисту тварин 06.10 Всесвітній день середовища проживання Друга          середа жовтня. Міжнародний день зменшення небезпеки стихійних лих 24.10 Міжнародний день ООН	30.09         –        01.10 Міжнародні дні спостереження за птахами Акція       «      Посади дерево »
Листопад		Третій четвер. Всесвітній день боротьби з палінням	Акція       «      Зустріч зимуючих птахів »
Грудень		01.12 Всесвітній день боротьби зі СНІДом 10.12 Всесвітній день прав людини	Акція  « Ялинка  »
Протягом року конкурси		« Мій рідний край, моя земля  » « Флора України : компас    зеленому світу» « Парки – легені міст і сіл  » «        В           об’єктиві натураліста » « Посади сад » « Веселкою квітне рідне Полісся  »