Навчально-дослідницьке завдання "Проблеми екології у Володимирівці"

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКЕ ЗАВДАННЯ

Хід дослідження

1.   Степи  Петрівщини... Традиційно спраглі, з низькою нормою атмосферних опадів, вони радіють кожному струмочку, кожній річечці, ждуть від них вологої ласки. Споконвіку тягнулася до них і людина, селилася на берегах, зв'язувала з водою свою господарську діяльність.

Серед степового роздолля причаїлося невеличке село Володимирівка. Воно прекрасне у будь – яку пору року. 

Ми звернули увагу на те, що на території села все частіше стали появлятися смітники, покинуті будинки, до яких нікому не було справи. Жителі села не дуже замислю­валися над проблемою екології, сміттєвих зва­лищ і зносили свій малосимпатичний вантаж туди, куди було зручно.

Ми з дитинства звикли до того, що чистота — запорука здоров'я. І нам важко уявити, на що може перетво­ритися наше село через бездум­не ставлення до питань забруднен­ня навколишнього середовища. 

Ми довідалися: спеціалісти підрахували, що якщо сміття не знищувати, то через 10— 15 років воно покриє Землю шаром товщиною 5 метрів. То це саме чекає і наше село?

Для звалищ тільки невиробничих від­ходів відводяться десятки гектарів. При цьому забруднюються грунт, повітря, підземні води.

Усі знають, що не можна спалювати відходи. Це за­вдає шкоди людському здоров'ю, бо під час спалювання поролону, лаків, фарби, пластмаси в повітря виділя­ються дуже отруйні гази.

 Ми довідалися, що село Володимирівка, відповідно до географічного місця розташування, вже давно знаходиться в зоні екологічного лиха. Великий вплив на екологію села  мають підприємства міст Жовтих Вод та  Кривого Рогу, а також не захороненні радіовідходи заводу «Електрон», що знаходяться під відкритим небом та стічники промислових вод, що розташувалися в Щербиновій Балці. Сьогодні ситуація в селі надзвичайно загострилася і викликане це загострення не лише діяльністю наших сусідів, а й нашою байдужістю і бездіяльністю.

2. Ми пройшлися вулицями нашого села і зафіксували місця скупчення смітників.

На вулиці Спортивній

На вулиці Центральній

Розпитавши старожилів нашого села, ми довідалися, що радгоспом «П’ятихатським», який займався зерно – молочним господарством, було збудовано декілька складів для зберігання мінеральних добрив. Ряд працівників доглядали за станом приміщень та мінеральних добрив, які в них знаходилися. 

  З розпадом Радянського Союзу радгосп, як і інші господарства держави, потрапив в економічну кризу. Брак коштів призвів до зменшення використання добрив до мінімуму.  Про склади і залишки старих добрив в них забули. 

Через деякий час зникли двері на приміщенні складу. Дощ і сніг почали забивати склад. З нього через балку в річку Зелену, що несе свої води до Інгульця, понесла тала і дощова вода суміші розчинів старих добрив. 

3. З даними наших спостережень ми звернулися до голови Ганнівської сільської ради Цапенко Ніни Степанівни, яка нас вислухала і пообіцяла допомогти. Дану обіцянку  вона виконала. На місці  руїн будику та смітників появилася чудова дитяча площадка.

                            Було                                                                            Стало

 Слід відмітити і те, що ТОВ «Агрофірма П΄ятихатська» в особі генерального директора Поворознюка Олександра Григоровича взялося за реставрацію старих будинків.

                    Було                                                                                       Стало

 Учні школи разом з жителями всього села взяли участь у створенні парку «Небесна сотня». Раніше тут були будинки, які з часом зруйнувалися. Люди на цьому місці зробили смітник. Це не подобалося нам. І тому ми з великим задоволенням тут садили дерева та розбивали квітники.

 Ми задоволені, що залишки хімічних добрив вивезли. Стіни складу  розібрали. Місце, де стояв хімсклад розрівняли бульдозерами і планують там посадити дерева.

4. Здоров'я людини — це глобальна проблема сучасності. Здоров'я лю­дини залежить від чистоти повітря, режиму та якості харчування, умов життя і роботи, відсутності чи наяв­ності шкідливих звичок.

Отже, щоб бути здоровою, кожна лю­дина повинна дбати про охорону води, повітря, дотримуватися правил осо­бистої гігієни та санітарно-гігієнічних норм на території, що її оточує.

Щоб урятувати людство від екологіч­ної катастрофи, багато чого необхідно зробити, але, перш за все, необхідно почати зі своєї свідомості: розуміти, коли і якої шкоди завдаємо природі, частиною якої ми є, і яку користь ми можемо принести.

Кожен із нас повинен запам'ятати й неухильно дотримуватися правил поведінки в природі, перш за все, щоб не нашкодити собі.

ВИСНОВОК. Потрібно любити природу — і вона відпла­тить  тим самим. Усе у природі взаємопов'язано. Спостережлива лю­дина пізнає секрети й закони приро­ди, які допомагають їй у житті.

Не зали­шайтеся байдужими до екологічних проблем: почніть із себе, залучіть дру­зів, просвітіть незнайомих — і ваші зу­силля не залишаться марними.