Навчально-виховний захід «Птахи і зима»

«Птахи і зима»

Мета:

• навчальна – перевірити знання учнів з даної теми; активізувати логічне мислення і практичну роботу учнів; коригувати зв’язне мовлення; формувати в учнів навички самоконтролю і взаємодопомоги, вмінь працювати в нестандартних умовах;
• виховна – виховувати бажання вивчати навчальний предмет, формувати в учнів впевненість, цілеспрямованість, вміння працювати в колективі, екологічне виховання;
• розвиваюча – розвиток пізнавальної активності, різних прийомів розумової діяльності, навичок мислити нестандартно й творчо.

Обладнання: роздатковий матеріал, малюнки, плакати птахів, методичні картки, таблички.

Методи: робота у групах, різні форми ігрових прийомів.

Тип уроку: урок-вікторина (урок узагальнення знань і вмінь).

Хід уроку

1. Організаційний момент

Перед початком уроку учитель заздалегідь розбиває клас на дві команди. Кожна з них має капітана, емблему і девіз. Назва команди має складатися з назви якогось птаха. Найкращий варіант – змагання між командами хижих та зерноїдних птахів з відповідними назвами.

Учитель: зима – один з найскладніших періодів у житті птахів. Не тільки холод та рясний сніговий покрив згубно впливають на тих, хто зостався зимувати, а й брак та недоступність корму –  основного джерела поповнення енергетичного запасу,  без якого неможливо підтримувати  нормальну діяльність організму. Значна  частина енергії взимку йде на підтримання  постійної температури тіла, яка у птахів становить від 39 до 45 градусів.  У зв’язку з цим синиця взимку тратить на пошуки корму у 20 разів більше часу, ніж навесні. І на жаль, не завжди пташка  може знайти взимку необхідну кількість їжі. Згідно статистики, з 10 великих синиць (цей вид найпоширеніший в наших населених пунктах) до весни може дожити лише 1 – 2 синиці. Ось чому так необхідно підгодовувати птахів узимку. Як правило, на зимівлю відлітають практично всі птахи, що живляться комахами, а також більшість птахів, життя яких пов’язане з водоймами. Птахи, що залишилися зимувати у нас, живляться переважно рослинною їжею: насінням, ягодами, бруньками дерев. А з комахоїдних лишаються зимувати лише ті, які можуть добути комах з-під кори дерев (дятли, синиці), але й вони частково переходять на рослинний корм. Згадаймо, як синиці полюбляють соняшникове насіння! Птахи будуть вдячні за вашу увагу до них. Обов’язково повісьте годівничку, і до вас навідаються різноманітні птахи.

2. Розминка

Учитель: перш ніж розпочати нашу вікторину, зробимо невеличку розминку і перевіримо вашу уважність.

Учитель зачитує уривок з твору Віталія Бабенко «До наступного разу». (Короткий смисл сюжету – молоді стажери відкрили планету, яку на радощах назвали Радість. Але коли спустилися на її поверхню, з ними стали відбуватися дивовижні речі. Одна з них – зустріч з говорящою ґавою на ймення Чорнушка). Потім по черзі ставить запитання членам команди.

Запитання до конкуру «До наступного разу»

1. Якою мовою заговорила ґава з хлопцями?
2. Чим стріляв Сашко в ґаву?
3. На відстані скількох кроків сіла ґава перед хлопцями?
4. Що зробив Сашко, коли почув слова ґави?
5. Що зробив Костя (напарник Сашка), зачувши слова ґави?
6. Як Костя перевірив, чи ґава – не галюцинація?
7. Що зробила ґава після того, як почистила дзьоб?
8. Що сталося після того, як ґава крякнула?
9. Яка мова, цілком імовірно, окрім англійської, французької, української і суахілі, була в лексиконі ґави?
10.  Що подумав Костя, коли почув, як ґава заговорила англійською?
11.  Що зробила ґава, коли Сашко почав виправдовуватися?
12.  Чим просила ґава не зваблювати себе?
13.  Яке дике запитання поставив Костя Сашкові?
14.  В чому, на думку Кості, мала рацію ґава?

3. Домашнє завдання

Учитель: а тепер прийшов час перевірити, як ви справилися з домашнім завданням. Нуж-бо, до справи!

Перевірка домашнього завдання:

1. Оригінальність назви команди.
2. Конкурс емблем, девізів та стінгазет.
3. Конкурс індивідуальних творчих завдань – підбірок творів, віршів про птахів, малюнків, кросвордів, чайнвордів, криптограм, ребусів;
4. Конкурс народних прислів’їв, прикмет, загадок про птахів.

4. Інтелектуальне змагання

1-й рівень – пан або пропав.

Учитель по черзі ставить запитання учасникам команди, на які треба вибрати одну з запропонованих відповідей (кожній команді – по 18 запитань). Першою стартує команда-переможець за домашнім завданням або за жеребом. Капітан називає будь-яке число від 1 до 36, з нього й розпочинається старт запитань. Якщо доходять до останнього запитання – автоматично переходять на початок.

1. Які кури були предками свійських – банківські чи сміттєві?
2. У птахів є статевий диморфізм чи немає?
3. Чибіс – це кулик чи чапля?
4. У якого страуса більше пальців – африканського чи американського?
5. Який пінгвін важчий – аделі чи імператорський?
6. Який птах більший – сич чи пугач?
7. У кого яскравіше оперення – у самців чи у самок?
8. Які птахи не утворюють пар – глухарі чи перепели?
9. Чим перевіряють температуру сміттєві кури – дзьобом чи лапами?
10.  Який птах є вигаданим – говорун чи птах-секретар?
11.  Який птах відкладає більше яєць – синиця чи беркут?
12.  Яка середня температура тіла птаха – 36,6 °С чи 42 °С?
13.  У птахів є звивини в головному мозку чи нема?
14.  У птахів гарний и поганий нюх?
15.  У птахів розвинутий мозочок чи ні?
16.  У птахів зазвичай 4 чи 5 пальців?
17.  У птахів шлуночок серця має перегородку чи ні?
18.  Яка синиця більш поширена у наших краях – велика чи блакитна?
19.  У птахів є шкірні залози чи немає?
20.  Птахи – це хордові чи членистоногі істоти?
21.  У пташенят є кіль чи немає?
22.  Серед птахів бувають гермафродити чи ні?
23.  Хвіст птаха має кістку чи ні?
24.  Дутиш – це порода голубів чи курей?
25.  Фламінго – це рожевий чи білий птах?
26. Хто більший – лебідь-кликун чи лебідь-шипун?
27.  Ворони сідають на сніг – бути морозу чи відлизі?
28.  Чий крик імітували запорожці – зозулі чи пугача?
29.  У птахів відкритих просторів яйця білі чи плямисті?
30. Перелітні птахи висиджують в Африці пташенят чи ні?
31.  Крук – це ворон чи грак?
32.  Найменші в наших краях зяблики чи корольки?
33.  Райський птах – це вигаданий чи реальний птах?
34.  Аделі – це пінгвін чи страус?
35.  Герой мультфільму Простоквашино – це шпаченя чи галченя?
36.  У археоптерикса були кігті на пальцях чи ні?

2-й рівень – сім бід – одна відповідь.

Учасникам роздаються таблички з буквами А, Б, В та цифрою 0. Учитель називає твердження, а учні піднімають табличку з правильною відповіддю. Якщо все неправильно – показується 0.

1. Який з цих птахів не є страусом?

А) нанду;  Б) ему;   В) ківі.

2. Який з цих птахів полює уночі?

А) сокіл;  Б) пугач;   В) боривітер.

3. Який з цих птахів не харчується трупами тварин?

А) гриф;  Б) крук;   В) канюк.

4. Який з цих птахів не живе у нашій країні?

А) жовна;  Б) кондор;   В) сорокопуд.

5. Які з цих птахів висиджують пташенят узимку?

А) дятли;  Б) шишкарі;   В) сойки.

6. Які з цих птахів не відлітають у вирій?

А) зяблики;  Б) стрижі;   В) корольки.

7. Хто з цих птахів не співає дзьобом?

А) бекас;  Б) дятел;   В) лелека.

8. Хто х цих птахів співає дзьобом?

А) трясогузка; Б) одуд;   В) водяний бугай.

9. Який з цих птахів найбільший?

А) сорока;  Б) кібчик;   В) пугач.

10.  Який з птахів є символом Австралії?

А) нанду;  Б) ему;   В) ківі.

11.  Який з цих птахів не сідає на землю?

А) колібрі;  Б) жайворонок; В) стриж.

12.  Який з цих птахів будує собі гніздо?

А) пінгвін;  Б) зозуля;   В) кайра.

13.  Як на Західній Україні називають півня?

А) когут;  Б) крижень; В) вуйко.

14.  Які з цих птахів не насиджують яєць?

А) тетеруки; Б) пінгвіни;  В) сміттєві кури.

15.  Які з цих птахів є свійськими?

А) сміттєві кури; Б) банківські кури; В) качка-крижень.

16.  Які з цих птахів живуть і в наш час?

А) археоптерикс; Б) фороракос;  В) діатрима.

3-й рівень – брейн-ринг.

На столі – карточки з запитаннями, перевернуті догори. Учасник від команди підходить до столу, бере листок, зачитує запитання і дає на нього відповідь (аналог екзамену).

1. Чому у спекотну погоду лелеки можуть довго не махати крилами?
2. Чому птахи часто кружляють над теплоходами?
3. Чому граки полюбляють ходити по зораних полях?
4. Чому глухаря називають глухарем?
5. Чому у птахів немає зубів?
6. Що страшніше для птахів узимку – голод чи холод? Чому?
7. Чому перед похолоданням птахи настовбурчують пір’я?
8. Яка роль хижих птахів у природі?
9. Чому у великих містах граки часто не відлітають на південь?
10.  Чому горобці полюбляють купатися у поросі?
11.  Чому качка чи гуска не тоне у воді?
12.  Чому поголовне винищення хижих птахів шкодить і комахоїдним?

5. Підсумок

Підраховуються очки, визначається команда-переможець, називаються найбільш активні учасники і найбільш оригінальне домашнє завдання.

Додаток

До наступного разу (Бабенко Віталій)

Зненацька Сашко боляче схопив мене за лікоть і показав угору. Над «жуком» кружляла чорна крапка. Наступної миті Олександр метнувся до капсули й повернувся з біноклем і гвинтівкою в руках.

– Ти не повіриш,– мовив він по хвилині вдивляння. – Ґава.

– Як… ґава? – я навіть злякався.

– Звичайна, чорна,– він здвигнув плечима й прицілився.

– Сашку, може, не треба? Мо’, почекаємо? Нехай знизиться, ближче роздивимось. Ну звідкіля тут ґава?

– А якщо втече? Та й, зрештою, заряджено ж не кулею, а ампулою зі снодійним.

Гримнув постріл. Ґава різко ухилилася вбік, склала крила, спікірувала і всілася прямо перед нами, на відстані трьох кроків.

– Та ви що, з глузду з’їхали? – обурено сказала вона чудовою українською мовою.

Сашко випустив з рук гвинтівку. Йойкнувши, я сів – не сів, а гепнувся на сходинку трапа.

– Ні, я запитую, ви що, збожеволіли? – вела далі ґава. – Оце линеш собі, линеш, не дивишся, що й до чого, на хвильку перестанеш пильнувати – і маєш! – уже куля в кишках сидить. Гарненько, еге ж?

Я глипнув на Сашка і покрутив пальцем біля скроні. Він кивком підтвердив свою згоду й натиснув собі на око. Я повторив цей прийом. Ґава двоїлася. Прикусив губу, – певно, до крові. Боляче. На галюцинацію, відтак, не схоже.

Ґава, дуже знайомо схиливши голову, з цікавістю спостерігала за нашими маніпуляціями. Почистила дзьоб, тоді глибоко занурила його в пісок і витягла жирного рожевого хробака. Проковтнула.

– Тільки не заходжуйтесь мене своїми галетами зваблювати. Я птиця розбірлива й непідкупна: на вашу гидоту й дивитись не хочу. А хробаків тут повнісінько.

Ґава крякнула. Аж тут – ніби за сигналом – з піску полізли гидкі, у великий палець завтовшки, витрішкуваті черв’яки. Мене почало нудити.

– Отож-бо, – повчально мовила птиця. Вона, здавалося, була вельми задоволена. Крякнула ще раз, і хробаки поринули в пісок. – Надалі не пуляйте, не подумавши. Оце на свою голову пустиш на планету першого-ліпшого. Як побачать щось живе – відразу ж палець на спусковий гачок. Просто тобі якісь triqqer-happy. Really, triqqer-happy – that’s the word.

У мене спиною поповзли мурашки. Ґава, вочевидь, могла спокійно перейти на англійську мову, не відчуваючи труднощів. Цілком імовірно, в неї в запасі і французька, й суахілі, й – чого на світі не буває! – санскрит. «А санскриту ж ми й не знаємо!» Можу заприсягтись, лише це в мене на думці й стояло: «От лишенько, санскриту ми й не знаємо!..»

– Я не кулею стріляв,– несподівано мовив Сашко. Лелечко, таж він… виправдовувався!!! – Я стріляв ампулою зі снодійним.

– А звідкіля мені це знати?! – розсердилася ґава. – Хіба ж я доберу, чим мене пригостити хочуть. Утім, якщо не кулею – то я вас пробачаю. А снотворне своє заберіть. Мені воно, бачиться, ні до чого. В мене й так сон нормальний,– і триклятий птах виплюнув на пісок нашу ампулу.

По тому ґава змахнула крилами, важко підстрибнула й полетіла. Не полетіла – помчала з такою дивогідною швидкістю, що й ми й не спам’яталися, як вона розтанула в зеленому небі.

– Сашко, ти знаєш санскрит? – поставив я дике запитання.

– Ні,– здригнувся він. – А що?

– Нічого, нічого… Це я так… – зніяковів я.– Ґава має рацію в одному: ми збожеволіли...

Пояснення значення слів з тексту:

triqqer-happy – американський жаргонний термін для позначення маніяка-вбивці.

Really, triqqer-happy – that’s the word – справді, маніяки — інакше не назвеш (англ.).