Навчання дітей 1 класу ІПК (клас інтенсивної педагогічної корекції) аудіюванню на уроках англійської мови

 Тема: Навчання дітей 1 класу ІПК (клас інтенсивної педагогічної корекції аудіюванню на уроках англійської мови

 

Тимчук Вікторія Миколаївна, вчитель англійської мови, 1 категорія, керівник шкільного методичного об'єднання іноземної філології та історії.

 

Запорізька загальноосвітня школа I – III ступенів № 14

                                                         Директор Чумак Тарас Олександрович

                                                         Тел: 769-80-28

                                                         E-mail: zapzosch14@gmail.com

                                                         http://14.school.zp.ua

 

Провідна педагогічна ідея досвіду

Застосування на уроках англійської мови ефективних методів для навчання дітей 1 класу ІПК (інтенсивної педагогічної корекції) аудіюванню на уроках англійської мови.

 

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

Даний матеріал містить методи, прийоми ігрової форми для навчання дітей 1 класу ІПК (інтенсивної педагогічної корекції) аудіюванню на уроках англійської мови.

 

Стисла анотація досвіду

На своїх уроках я впроваджую ігрові методи, вправи на вдосконалення сприйняття кольору та числівників для навчання дітей 1 класу ІПК (інтенсивної педагогічної корекції) аудіюванню на уроках англійської мови.

 

Результативність впровадження досвіду

Даний матеріал буде корисним для вчителів англійської мови, які викладають англійську мову в початковій школі в класах ІПК, а також для вчителів початкової школи звичайних класів для закріплення прийомів навчання аудіюванню на уроках англійської мови.

 

Репрезентація досвіду

Засідання шкільного методичного об'єднання іноземної філології та історії

 

Посилання на матеріал https://englukrpeople.jimdo.com

 

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Початковий етап навчання учнів класу ІПК англійській мові вкрай важливий. Це залежить від багатьох факторів: розвитку дитини, її психоемоційного стану, фізичного стану, методів викладання англійської мови.

 У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначається, що на першому початковому етапі освіти відбувається всебічний розвиток молодшого школяра, виявлення і розвиток його здібностей, формування умінь і бажань навчатись. У цей період, окрім навичок навчальної діяльності, учень оволодіває елементами культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності.

Той факт, що в новій модернізованій шкільній спеціальній освіті осіб з фізичними та психічними вадами вивчення іноземної мови як загальноосвітнього предмета розпочинається з 2-го класу, свідчить про визнання об’єктивно існуючого соціального інтересу до цього предмета і підтверджує його важливість для реалізації перспективних завдань розвитку особистості, наприклад, зростання середнього рівня освіченості, підвищення вимог до загальної культури та інші.[2, 27]

Метою даного матеріалу є винайти певні корекційні та та психологічно обгрутнтовані методи та прийоми навчанню аудіюванню учнів 1 класу ІПК (клас інтенсивної педагогічної корекції) на уроках англійської мови, винайти причини труднощів учнів при вимові, сприйнятті англійської мови.

Школярі класу ІПК на початковому етапі мають прогнозовані труднощі у вивченні англійської мови. По – перше, учні зовсім не мають достатніх навичок у спілкуванні та застосуванні рідної мови, розуміння її призначення. По – друге, кожна дитина має власні особливості характеру, сприйняття та засвоєння навчального матеріалу. По – третє, викладання англійської мови потрібно спрямувати у позитивний вимір, зрозумілим для дитини, щоб учень мав можливість спілкуватись з вчителем на емоційному рівні, вивчаючи кольори, лексику, навчаючись слухати англомовні звуки, слова, пісні. До речі, “чим більше позитивної почуттєвості одержує дитина в перші шкільні роки, тим необхіднішою буде потреба у самоствердженні її життєвою радістю і любов’ю від процесу навчання, від спілкування з учителем, з учнями у школі. Це спрацьовуватиме довічно і сприятиме переходу навчання в самонавчання, освіти в самоосвіту, виховання у самовиховання” [6, 15].

Проблеми корекційно-педагогічного навчання вивчалися багатьма дослідниками в різних напрямках ( В.І. Бондар, С.П. Миронова, О.П. Хохліна, Т.Д. Ілляшенко,  інші). Всі вчені одностайні у думці, що корекційна спрямованість становить сутність навчально-виховного процесу в спеціальній школі.[4,67] С.П. Миронова виділяє можливі засоби, прийоми та методи, які слід використовувати у процесі навчання з метою подолання або послаблення недоліків розвитку учнів. Так для активізації сприймання вчитель повинен ділити складний матеріал на частини: відводити більше часу на сприймання та усвідомлення інструкцій; використовувати наочність та стежити за темпом викладання матеріалу; зменшити кількість додаткових подразників; вчити учнів порівнювати сприйняте за зразком. Нові слова та словосполучення, скоромовки, короткі вірші, граматичні конструкції слід багаторазово повторювати у різних варіантах, організація закріплення матеріалу має бути з опорою на наочно-образну, емоційну пам'ять з поступовим переходом до словесно-логічного запам’ятовування.[6,49]  В.В. Дронов вважав, що для розвитку мислення вчитель має добирати доступну форму подачі матеріалу, зменшувати обсяг матеріалу та вчити учнів переносити знання на практику. Оскільки майже всі діти із ЗПР мають труднощі із аналізом та синтезом, так, наприклад, вони не вміють виділяти з чисельних ознак головну, не вміють проникати в суть явища, не вміють бачити спільне, встановлювати причино-наслідкові зв’язки, то завдання вчителя іноземної мови полягає у тому, щоб навчити аналізувати за послідовним планом, навчити описувати предмет чи об’єкт в цілому, порівнювати об’єкти.  [6,58] «Затримка психічного розвитку»- під цим терміном розуміють синдром тимчасового відставання психіки в цілому або окремих її функцій – моторних, мовленнєвих, емоційно-вольових. Цей характер відставання з часом долається, і тим успішніше, чим раніше виявляється причина. Тому дуже важливо створити необхідні умови корекції, які забезпечують нормальне навчання й виховання дітей цієї категорії. Характер затримки психічного розвитку обумовлює зміст і глибину порушень структури навчально-пізнавальної діяльності цієї категорії учнів. У дітей із ЗПР визивають труднощі звуковий аналіз слів, пропуски голосних й приголосних у середині та в кінці слів, складів, цілих слів, присутні змішування: «буква-звук», «склад-слово», «склад-буква», «склад-слово-речення», є характерним низький фонематичний слух. Однак,  усне мовлення дітей не має грубих порушень. Недоліки виявляються у нечіткій вимові звуків у потоці мовлення і загальній в’ялості артикуляції. Деякі діти нечітко вимовляють шиплячі й свистячі, дзвінкі й глухі, тверді й м’які звуки. Темп читання у дітей із ЗПР дуже повільний, відстає від норми на 15-20 слів на хвилину. Багато робиться помилок: заміни, пропуски і перестановки букв, складів, ковтання закінчень, змішування граматичних форм. Читання монотонне, інтонаційно недиференційоване. При перевірці графічних навичок простежується своєрідна каліграфія: недотримання рядка, елементи букв непробійні: розтягнуті або зменшені. Письмові роботи виконані неохайно, з великою кількістю виправлень. Характерні особливості відставання дітей в інтелектуальному розвитку виявляється під час розв'язання ними пізнавальних завдань різного змісту на доступному для цього віку матеріалі. Такими є завдання на порівняння, групування, узагальнення предметів або їх зображень. Дещо складнішими є завдання на словесному матеріалі, коли дитину просять назвати, наприклад, квіти, які вона знає, дерева, овочі й, навпаки – назвати одним словом перелік чотирьох-п'яти назв конкретних квітів, дерев, овочів. Враховуючи індивідуальні особливості учнів із затримкою психічного розвитку, учитель повинен спрямовувати зміст навчання на корекцію конкретних порушень навчально-пізнавальної діяльності.

Вирішити це завдання на уроках ангійської мови допомагають ейдетичні методики. Вперше застосований науковцем Є. В. Антощуком метод невербальних асоціацій, дає можливість розвивати відчуття дотику, сприймання форми, кольору, формує вербальне та невербальне мислення, відтворюючу та творчу уяву, мовлення. [5, 100] Методики ейдетики різноманітні: на запам’ятовування іноземних слів, імен, віршів, текстів та іншої інформації. Майже в усіх ейдетичних прийомах використовуються засоби образотворчого мистецтва ( малюнки, графічні зображення, картини тощо). В методиці використовуються прийоми неординарності, нестандартних ситуацій, які викликають у дітей позитивні емоції та створють емоційні зв’язки. Враховуючи особливості психофізичного розвитку дітей з особливими потребами, зміст і структуру діючої програми школи, їх виховання та навчання доцільно здійснювати додаткову корекційну роботу переважно в ігровій формі. Імажинативна гра ( від англ. “imagination” – уява) на мовному матеріалі сприяє активізації психічних процесів, формує мовленнєво-комунікативні вміння та навички, має реальний навчально-розвивальний результат – мовотворчий продукт, який сприяє корекційній роботі у спеціальній школі. Доречно використовувати на уроках вивчення іноземної мови в учнів із ЗПР такі ігри-вправи, як «Ланцюжок» (стимулює індивідуальне сприймання, активізує словник); «Образ букви, слова» (розвиває емоційність); графічні асоціації слів, фраз, мислення та інше [8, 12].  

У початкових класах учні мають можливість вивчати англійську мову в певних тематиках. Комунікативні навички учнів формуються відповідно до їх віку, тематичних блоків у підручнику. На уроках учні навчають виконувати елементарні вправи з вимови звуків, слів, рисівок, дитячих пісень, на основі вивчених назв кольорів учні можуть виконувати прості творчі завдання з малювання.  Для успішної реалізації освітньо-розвивального потенціалу іноземної мови потрібно сприяти тому, щоб процес залучення учнів до вивчення предмета не тільки розширював їхній світогляд, а й сприяв би глибшому розумінню власної культури та її ролі в духовному й моральному розвитку людства. [3, 25]

Важливо, щоб вчитель англійської мови спрямовував учнів молодших класів на культурні, духовні реалії країни, мов якої вивчається та добирав методи викладання із практичним спрямуванням, а також враховував психолого – педагогічні особливості дітей класу ІПК.

Доречно зауважити, що на уроках англійської мови з учнями класу ІПК важливо вносити елементи національно – патріотичного виховання. Наприклад, вивчаючи кольори, демонструвати учням жовто – блакитний стяг України.

Молодшим школярам із класу ІПК притаманні такі особливості пізнавальних, психічних процесів та емоційно-вольових якостей дитини, як комунікабельність, становлення довільної організації діяльності, переважання конкретно-образних компонентів у загальній структурі мислення, висока емоційність, естетичне ставлення до навколишнього, потреба в ігровій діяльності та руховій активності, нехтування якими знижує працездатність молодших учнів, послаблює мотивацію учіння, увагу, пам’ять, погіршує координацію рухів. Як зазначає В.В.Тарасун [7, 57], у молодших школярів із класу ІПК виявлено недостатній рівень сформованості основних інтелектуальних операцій: аналізу, узагальнення та абстрагування. Крім того, відмічається, що вони краще запам’ятовують наочний матеріал, ніж словесний.

При практичній меті навчання іноземної мови учні оволодівають аудіюванням у цих трьох функціях, оскільки вони дають змогу здійснювати усну комунікацію. Оволодіння цими функціями і є змістом навчання аудіювання. Аудіювання дозволяє навчати учнів уважно вслуховуватися в мову, що звучить, формувати вміння передбачувати смисловий зміст висловлювання і таким чином виховувати культуру слухання не тільки на іноземній мові, але і на рідній. Аудіювання здійснює розвиваючий вплив на дитину і полягає в тому, що воно добре впливає на розвиток пам’яті учня, і, перш за все слухової пам’яті, досить важливої не тільки для вивчення іноземної мови, але і любого іншого предмету.

Аудіювання служить і сильним засобом навчання іноземної мови. Воно дає можливість оволодівати звуковою стороною мови, що вивчається, її фонемним складом: ритмом, наголосом, мелодикою. Через аудіювання йде засвоєння лексичного складу мови і її граматичної структури. В той же час аудіювання полегшує оволодіння говорінням, читанням та письмом, що являється однією з головних причин використання аудіювання в якості допоміжного, а іноді і основного засобу навчання даним видам мовленнєвої діяльності.

Враховуючи психо – фізіологічні особливості дітей молодшого віку класу ІПК варто дотримуватись наступних методичних принципів:

1. Забезпечити учнів активними фізичними розминками на уроці
2. Часто змінювати вид мовленнєвої діяльності на уроці
3. Проводити багаторазове повторення матеріалів аудіювання
4. Постійне повторення матеріалу уроку
5. Сприяти загальному розвитку дитини через вивчення англійської мови та розвитку креативних навичок дитини.

Вправи для розвитку вміння аудіювання учнів початкових класів ІПК:

1. Учні слухають та виконують прохання вчителя: Come to the blackboard, open the door, take the pen.
2. Повторення слова, репліки або короткого речення: yellow. It is yellow. It is a yellow banana.
3. Повторення речення з додаванням нових слів: This is a mother. She is nice.
4. Робота учнів по рядах: перший ряд повторює слово, другий ряд фразу, третій ряд – коротке речення або кожен ряд учнів повторює речення з різною інтонацією.
5. Вправи з кольорами: вчитель називає колір, учні показують ручку або олівець названого кольору.
6. Вправи на вміння уважно слухати та повторювати слова з різною довжиною голосних звуків: lip – leap, sit – seat.
7. Вправи на розвиток інтонаційного слуху. Учні слухають фразу та визначають, чи різна в них інтонація: Are you a pupil? It is a red toy.

 Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття кольору

Для дітей із ЗПР характерна занижена колірна чутливість. Насилу засвоївши ос­новні насичені кольори (червоний, синій, жовтий, зелений), діти ще довго плутають їхні відтінки. Вони нерідко використовують колір, не відповідний забарвленню реаль­ного об'єкту (розфарбовують кішку в синій колір, огірок у червоний тощо), не розуміють, що колір може бути постійною ознакою того чи іншого предмета.

Добери відповідну пелюстку

Перед дитиною кладуть картку із зобра­женням декількох квіток (ромашка, волош­ка, мак, соняшник), у кожної з яких бракує однієї пелюстки. Вони додаються окремо. Запропонувати дитині знайти їхню квіточку з урахуванням кольору і форми.

Знайди у вазі фрукти (за кольором)

•                   Хто назве більше предметів?
•                   Що буває червоним?
•                   Що буває зеленим?
•                   Що буває жовтим?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 ВИСНОВКИ

Враховуючи той факт, що корекційна освіта стає все загальнішою та більш затребуваною в сучасному суспільстві, варто зазначати, що учні корекційних класів мають певні психологічні, фізичні та психомоторні особливості. Ці особливості повинні бути враховані педагогічним колективом до найменших подробиць. Через те, що учні корекційних класів мають особливості сприйняття звуків, вимови, музики, англомовних пісень, вчителю варто бути сконцентрованим, уважним до кожного учня та застосовувати повторення матеріалу з аудіювання кожного уроку. Досягнення мети корекційного впливу забезпечують усі складові педагогічного процесу - організація, зміст, методика. Проте особливості корекційно-розвивального впливу визначаються не стільки закономірностями засвоєння навчального матеріалу, скільки його метою, визначеною відповідно до предмета корекції, його сутності, психологічних закономірностей впливу на нього. Саме від предмета корекції, тобто від того, що необхідно виправляти та розвивати в дитини, залежить постановка мети, пошук спеціальних шляхів організації педагогічного процесу, добір відповідних методичних засобів та змісту навчання, визначення показників його результативності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                      Список використаних джерел

 

1. Державна національна програма «освіта» Україна XXI ст.. – К., 1994.
2. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії. – К., 2000. – 309с.
3. К. А. Шапочка. Підручник іноземної мови на початковому етапі навчання дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР).
4. Ладоня І. О., Злотник І. С. Позакласне читання в 5-8 класах (Бібліотека вчителя-словесника). – К.: Рад.школа, 1966.
5. Мазуркевич О. Р. Метод і творчість. – К.: Рад. Школа, 1998.
6. Соболєв І. І. Типи уроків і засоби активізації викладання літератури в школі. – К.: Рад.школа, 1963.
7. Тарасун В.В. Науково-методичні основи формування знань, умінь та навичок у дітей з труднощами у навчанні. – К., 1998. – 103с.
8. Шмаков С., Безбородова Н. Від гри до самовиховання. Збірник ігор коррек. М.,1993.