Найкрасивіше місто на Землі – мій рідний Львів

Про матеріал

Цей захід вчить учнів відчувати себе українцями, розвивати цікавість до пізнання багатства історичної спадщини рідного краю, виховувати любов до рідного міста, повагу до праці інших людей, берегти історичну і культурну спадщину

Перегляд файлу

 

Найкрасивіше місто на Землі – мій рідний Львів

(для учнів 4 класів)

Мета: вчити учнів відчувати себе українцями, розвивати цікавість до пізнання багатства історичної спадщини рідного краю, виховувати любов до рідного міста, повагу до праці інших людей, берегти історичну і культурну спадщину

Наочне оформлення: плакати з видами міста Львова, плакати у дітей зі словами «Я люблю Львів» (на плакатах серце)

Музичне оформлення:

1. «Дощі у Львові» (сл. Тетяни Фролової, муз. Людмили Тимчишиної)

2. «Тільку ві Львові» (сл. Емануела Шлехтера, муз. Генрика Варса)

3. «Чи бували ви у Львові?» (сл. Миколи Петренка, муз. Сергія Петросяна)

4. «Знаю гарних міст багато» (сл. Марії Хоросницької, муз. Людмили Тимчишиної)

Технічні засоби: акустична система, ноутбук, проектор, мультимедійна дошка.

 

            Звучить лірична музика. У зал заходять діти.

Ведуча: Чуєте, дзвенить старенький трамвай. Це місто прокидається від сну, наше з вами рідне місто. Адже кожен з нас може з гордістю сказати :

«Я – львівянин», «Я – львів’янка».

Ведуча: Вітаю вас на нашому святі «Найкрасивіше місто на Землі – мій рідний Львів»

Чи знаєте ви , що саме в цьому році виповнюється 760 років, як засновано Львів? Ви думаєте, що знаєте про наше місто? Гадаю,ні. Тому запрошуємо у мандрівку затишними вуличками нашого древнього Львова.

На лаві сидять два хлопчика (старший та молодший).

1 хлопчик(задумливо) :

                              Довго я не розумів ,

                              Звідки в міста назва – Львів.

 Брата старшого питаю:

  • А ти знаєш?

 Каже:

2 хлопчик : (встає) Знаю.

 Князь був , Галицький – Данило,

                      Сім віків перекотило,

 Як дзвеніла княжа слава,

 Та не тільки в славі справа .

 Сумував князь,що один…

 Народився в князя син!

 - Сильним будь.

                       Наш рід прослав.

 Левом сина князь назвав.

 Щоб віки жила ця днина !

 Місто князь як будував,-

 Дав йому імення сина,

 Так от… З княжих же часів

 В міста горда назва – ЛЬВІВ.

Ведуча: На гербі нашого міста зображено лева як символ могутності та незламності.

Учень: (розповідає вірш) «Тінь грайлива від дерев»

Тінь грайлива від дерев,

Камʼяний у тіні лев.

В ніздрях – вітер, жар в очах,

Буйна грива, що аж страх.

Так стоїть лев день і ніч

Протягом цілих сторіч.

В тінях-затінках дерев

Не один у Львові лев.

Може сотня, може дві,

І всі леви – вартові.

Як зачепить нас хто-будь,

Леви зразу заревуть.

Ведучий: Розпочнемо нашу мандрівку з Високого Замку, або, як кажуть, з Княжої гори. З того самого місця, де князь Данило збудував свій оборонний замок, а навколо нього наше місто.

(Виходить учень. Розповідає вірш «Княжа гора»)

Розповідав дідусь мені ,

Що колись у давнині,

Як годилось, на вершині,

Там , де телевежа нині,

Княжий замок красувався ,–

Княжа в нім жила сім’я вся:

Князь Данило і княгиня –

Жінка, мати, господиня –

І малим тут княжич Лев

Бігав, грався між дерев.

А внизу, від замку близько,

Вартувало вірне військо…

Війська сила не мала

Наше місто стерегла,

Бо і турки , і татари

Набігали наче хмари,-

Так в старій пожовклій книжці

Написали літописці.

Ведуча : Саме тут понад сім віків тому, на найвищий горі була збудована фортеця.

Ведучий : Неподалік оборонних воріт при княжому дворі був Старий Ринок. Були тут купці з усіх країв. А Новий Ринок – це сьогоденна

Площа Ринок. З чотирьох боків її прикрашають фонтани з пам’ятними

скульптурами богів: Нептуна, Діани, Адоніса і Амфітрити. Всі туристи знайомство зі Львовом починають з Площі Ринок.

Учень :    Площа Ринок

 Кам’яниста, квадратова

 У самій-то середині

 Площа Ринок – серце Львова

 З давніх-давен і понині.

 Вулички біжать від неї

               На усі чотири боки…

 Є тут статуї, музеї,

 Серед площі – дім високий.

 Не так дім, як сіра вежа

 Із годинниками в мурі…

 Біля входу леви стежать ,–

               День і ніч очей не жмурять.

 В цей будинок, треба знати,

 Поспіша  львів’ян громада!

 Тут працюють депутати

 А зоветься він – міськрада.

(Виконують пісню «Чи бували ви у Львові?»)

Чи бували ви у Львові?

1. Чи бували ви у Львові?

Тут будови пречудові!

Тут палаци, вежі, брами,

Вікна сяють вітражами.

На горі камінні кряжі,

Височіють мури княжі.

На валах ростуть дерева,

На горах чатують леви!

2. Тут каменярі Франкові

Подвиги вершить готові.

Тут є парки, школи, вузи,

Тут усюди щирі друзі

Вас зустрінуть, привітають

І відразу ж запитають:

«Чи бували ви у Львові?

Тут будови пречудові!»

Чи бували ви у Львові?

Чи бували ви у Львові?

Ми провести вас готові.

Ведуча : Серед споруд на площі найвідоміші: будинок Бандінеллі , де була організована перша в Україні пошта, та Аптека – музей, що і нині чекає своїх відвідувачів. А відкрита ця аптека у 1445 році. Вперше у світі тут, в аптеці Лукасевича, засвічується винайдена ним гасова лампа. А про що ми з гордістю можемо сказати: «Це було вперше у Львові!»?

(Вибігають учні та розповідають)

Учень: Першу пошту організовує внук відомого італійського скульптора Бартоломео Бандінеллі – Роберт Бандінеллі. Це відбулося у 1612 році, про що свідчить документ, який зберігся до нашого часу.

Учениця: Тільки у Львові можна було побачити кінний трамвай, а у 1906 році – перше таксі на території сучасної України.

Учень: Першу залізницю на території України було збудовано в 1861 році між Львовом і Перемишлем.

Учениця: Ще в 1769 році у Львові було засновано астрономічну обсерваторію, де почалися перші систематичні наукові дослідження.

Учень: Перший телеграф зявився на території України в 1852 році у Львові.

Учениця: 20 січня 1661 року у Львові був заснований університет – це найстаріший з діючих вишів України.

Учень: У Львові діє найстаріша в Європі сейсмічна станція.

Учениця: А цією інформацією може пишатися кожен школяр нашого міста: першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар»(«Азбука»), надрукований у 1574 році Іваном Федоровим. Зберігається лише один примірник у бібліотеці Гарвардського університету (США),знайдений у 1927 році.

(Виконується пісня «Tylku wy Lwowi)

               Tylku wy Lwowi!

1. Niech inni sy jadu,dzie mogu, dzie chco,

Do Widnia, Paryza, Lundynu.

A ja si zy Lwowa ni ruszam za prog,

Ta mamciu, ta skarz mni Bog!

Bo dzie jest na swieci tak dobrzy jak tu?

Tylku wy Lwowi!

Dzie budzi piusenka I tuli du snu?

Tylku wy Lwowi!

I bogacz I dziad tu so za pan brat

I kuzdyn ma usmich na twarzy.

A panny to ma – sludziutki ten grod,

Jak sok, czykulada i mniod!

Wienc gdybym si kiedys urodzic mial znow,

Tylku wy Lwowi!

Bu szkoda gadania I co chcysz, to mow,

Ni ma jak  Lwow!

2. Muzliwy, zy wiency ladniejszych jest miast

Lecz Lwow jest jedyn na swieci!

I z niegu wyjechac – ta dziez ja by mog?

Ta mamciu, ta skarz mni Bog!

Ведуча : Немає нічого дивного в тому, що у Львові переплелись архітектурні й етнічні традиції. Католицькі та православні храми, Вірменський собор та іудейська синагога славили ім’я Боже по своєму, і всі уживались під львівськім небом. Не оминайте найстарішу церкву Святого Миколая, адже це колишній княжий храм.

Продовжимо мандрівку на Святоюрській горі. Перекази свідчать, що за галицьких князів на Святоюрській горі, порослій деревами і чагарниками, була збудована церква і помешкання для монахів.

Колись тут були своя друкарня та бібліотека. У підземній крипті собору знайшли свій спокій митрополит Андрей Шептицький та Йосип Сліпий.

Ведуча : А якщо ви втомилися від гамору та метушні , тоді прогуляємося нашими чудовими парками. Завітаємо до одного з найстаріших парків міста – парку імені Івана Франка. До речі, в цьому році виповнюється 160 років з дня народження відомого поета та 100 років,як перестало битися його серце.

 Учень: Перед памятником Франкові

 Біля університету –

 Шум зелених верховіть.

 Я приніс букет поету,

 Що в граніті тут стоїть.

 Шапку перед ним скидаю

 У пошані я,школяр.

 Це – Іван Франко,я знаю,

 Наш великий Каменяр.

Ведуча : Постать великого Каменяра увіковічена гранітним постаментом на Личаківському кладовищі.

Учениця : На Франковій могилі

 На поетовій могилі
               Каменяр стоїть при скелі,
               молот звів, напружив груди.
               Мить одна — він тишу збудить,—
               скелю розіб'є надвоє
              «дух, що тіло рве до бою».

Ведуча : А одним з найкращих парків Європи є Стрийський парк.

Він закладений у 1877 році на місці букового бору.

               Учень:  Стрийський парк

 В Стрийськім парку, що не крок –

 Відкриття цікаві.

 Кожне дерево – урок,

               Дуже цінний навіть!

 Де тут явір,клен чи вяз?

 Щоб не помилитись,

 Найзручніше тут якраз

               У природи вчитись.

Ведуча : У парку є ставок, в який задивились поважні білі лебеді. А біля ставка прийнялась гілка з верби Тараса Шевченка.

Учениця: Розповідь про Тарасову вербу

                Чужими пісками Шевченко ішов

  І прутик вербовий в пилюці знайшов.

  Підняв Тарас прутик, зрадів,як добром.

  Згадав рідні верби над рідним Дніпром.

  І плакав , і мріяв, і виніс води,

  І прутик вербовий в піску посадив…

  Поїхали люди з поклоном від нас

  Туди, де карався великий Тарас,

  Туди, де стелилась плакуча верба, –

  За Україною туга-журба.

  Віддавши належну пошану-хвалу, –

  Зламали львівяни галузку малу.

  І бережно, ніжно, як тільки могли,

  Тендітну галузку у Львів привезли.

  І в Стрийському парку зима-не зима

  До сонця пагіння своє підійма вербиця, –

  Подібної в світі нема!

Ведуча : А хочете побувати у парку та музеї одночасно? Тоді завітаємо в Шевченківський гай – музей народної архітектури та побуту. Це улюблене місце відпочинку всіх львів’ян.Здається, дощ починається.

(Дівчата з парасольками виконують пісню «Дощі у Львові» з хореографічною композицією)

          Дощі у Львові

1. Дощі у Львові. Це таке звичайне:

Заплакані будинки і авто...

А може в них якась магічна тайна,

Та ще її не розгадав ніхто...

2. І люди, й парасольки потомились,

А про серця вже що і говорить...

Здається, землю всю скупали - змили,

І вже ніде нічого не горить.

Приспів:

Дощі... Дощі... Дощі ідуть у Львові,

Спокійні, тихі, затяжні.

Дощі у кожнім жесті, в кожнім слові.

Втомилися дерева і кущі.

Кап, кап, кап, кап, дощ іде у Львові,

Кап, кап, кап, кап – це таке звичайне.

3. І небо стало каламутно-сивим,

Втомився вже мовчати горобець...

Нема зупину хмарам тим плаксивим.

Де тим дощам початок чи кінець?

Ведуча : А ось так наше місто виглядає з висоти.

(Перегляд відео про Львів)

 

Як підсумок нашої мандрівки проведемо коротеньку вікторину

«Що?Де?Коли? у Львові»

1.Найстаріший храм?                      (ц. Св. Миколая)

2.Засновник міста?                          (Д. Галицький)

3.Символ Львова?                           (Лев)

4.Хто очолює місто?                        (Мер)

5.Які є парки?                                   (Стрийський, ім. І. Франка, Шевченківський гай)

6.Найстаріший університет в Україні?     (ЛНУ ім. І. Франка)

7. Найголовніша споруда на проспекті Свободи?

(Оперний театр)

8. За що ви любите Львів?

(Виходять діти з плакатами «Люблю Львів»)

-За старовинність.

-За його гостинність.

-За його бруківку.

-За чудову мандрівку.

-За вузенькі вулички.

-За кав ярні і булочки.

-За запах кави.

-За відчуття слави.

-За те, що музей.

-За хороших людей.

                  Моя бабуся памятає

Учень:     Моя бабуся памятає, яким був Львів у давнину.

                 Коли вона розповідає, я навіть оком не моргну!

                 Чистенькі, рівні тротуари…Щоб десь папірчик чи стебло…

Учениця: Щоб хтось когось штовхнув чи вдарив –

   Такого бути не могло!

Учень:     Підлітки поважали старших: знімали шапки з голови

   І говорили не інакше, як через прошу , черезВи.

Учениця: Поганих написів на мурах не зустрічалось в ті часи.

   В людей тоді була культура й велика тяга до краси.

Учень:     Наслухаюсь – бере зажура…А що це з нами сталось враз?!

Разом :    Куди поділася культура? Коли повернеться до нас?

Учениця: Але ми гордо звемось – львівяни. Будемо берегти все, що нам дісталось у спадщину.

Ведуча : І переступивши межу другого тисячоліття,

 мудрі львівські леви

на своїх щитах нестимуть

тільки символіку, яка відповідає

 нашому національному характерові:

шанувати працю, знання,

творчість, поважати друзів,

гостей, завжди бути вірними рідній землі.

(Виконують пісню «Знаю гарних міст багато»)

                         Знаю гарних міст багато

                         Знаю гарних міст багато

                          І великих, і малих.

Всі Наче сонячна вершина

2 рази Львів наш рідний серед них.

Наче сонячна вершина

                          Серед пагорбів холмів

Всі Наче  батечко  для сина

Отакий для мене Львів.

Знаю гарних міст багато

І великих, і малих.

                          Як життя нового свято

Львів наш рідний серед них.

docx
Додано
31 березня 2018
Переглядів
1616
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку