Небезпечні природні явища

Сезонні погодні умови та явища. Несприятливі погодно-кліматичні явища. Метеорологічна служба. Прогноз погоди за даними синоптичної карти, народними прикметами.

МЕТА: формувати загальні поняття «погода», «несприятливі погодно-кліматичні явища»; вчити наводити приклади небезпечних погодних явищ, поширених в Україні в різні пори року, визначати їх наслідки; розвивати вміння працювати з синоптичними картами; систематизувати знання учнів про вплив на здоров’я та господарську діяльність людини несприятливих природних процесів; виховувати інтерес до знань як необхідної умови розв’язання життєвих ситуацій.

Часто ми задаємо собі запитання: Чи може погода таїти в собі якусь небезпеку?Чому зимовий відпочинок може бути небезпечним?Чому взимку іноді відміняються автобусні та авіаційні рейси?Чому в окремі роки вигоряє на полях хліб(пшениця)?Отже, причиною всі цих лих є погода. На ці запитання ми дамо відповіді, коли опрацюємо тему уроку.

План уроку1. Поняття «погода».2. Несприятливі погодно-кліматичні явища.3. Прогноз погоди.4. Синоптична карта.

Уявіть собі світ, де природа живе своїм власним життям, сповненим краси, гармонії та сили. Вона створює лагідний дощ, тепле сонце, м’який вітер, і все це приносить радість і спокій. Але природа має дві сторони. Там, де її гармонія порушується або сили вступають у нерівний бій, з’являються грізні й несприятливі явища. Колись давно старі люди говорили, що кожне несприятливе явище природи — це нагадування про її велич та незламність. Наприклад, буревій вважали "диханням гніву землі", який виникає, коли люди переступають межу і забувають про повагу до природи. Посуху бачили як час випробування, коли сонце нагадує, що навіть його сила може бути руйнівною, якщо немає дощу. А повінь називали "сльозами річок", що виливаються з берегів, коли їм не вистачає простору. Природа не знає злості чи помсти — вона просто живе за своїми законами. Але її грізні явища, які ми називаємо несприятливими, завжди були і будуть нагадуванням про те, як важливо берегти навколишній світ і шанувати баланс між людиною та стихіями.

Що таке клімат? Які чинники формують клімат місцевості?Назвіть основні елементи погоди ?

температура повітря, атмосферний тиск, опади, вітер, хмарність). Усі вони тісно пов’язані і взаємозумовлені. Тому із зміною одного з них змінюються й інші.

Погода – це стан нижнього шару атмосфери в певний час у певній місцевості.

Злива – це інтенсивний короткочасний дощ, під час якого випадає значна кількість опадів. Вона є одним із небезпечних природних явищ, що може спричиняти серйозні наслідки для довкілля, інфраструктури та людей.

Гроза – це атмосферне явище, що супроводжується блискавками, громом, сильним вітром і часто дощем, зливою чи навіть градом. Вона є одним із найпотужніших проявів природи, що виникає через активні процеси у атмосфері. Ознаки грози. Темні, майже чорні грозові хмари. Посилення вітру перед початком явища. Гучні удари грому, що супроводжують блискавки. Раптове зниження температури й атмосферного тиску.

Цікаво. У давнину грози вважалися проявом божественної сили. Блискавку називали "вогнем Перуна", а грім вважали його голосом. Люди вірили, що Перун карає нечистих блискавками, а грім очищує землю від злих духів. Грози в Україні найчастіше трапляються влітку, особливо в період з травня по серпень. Найбільша кількість гроз фіксується в Карпатах, де через гірський рельєф грозові процеси виникають значно частіше. У степових регіонах, таких як південь України, грози бувають рідше, але часто супроводжуються сильними поривами вітру, градом або пиловими бурями. Влітку 1984 року у Києві сталася одна з найпотужніших гроз в історії міста. Блискавка вдарила в телевежу, що призвело до короткочасного відключення телемовлення. У цей день було зафіксовано понад 50 тисяч електричних розрядів у радіусі міста! У Карпатах і на Прикарпатті грози трапляються в середньому 30-40 разів на рік, що є найвищим показником для України. У Поліссі, завдяки підвищеній вологості, також часто реєструють сильні грози. Найменше гроз спостерігається в посушливих районах півдня та сходу. Одна з найдовших гроз була зафіксована у 2016 році на заході України. У Львівській області гроза тривала майже 12 годин, почавшись удень і завершившись лише під ранок наступного дня. У 2022 році в Чернігівській області було зафіксовано унікальну подію: блискавка вдарила 7 разів у ту саму високу тополю за лічені хвилини, що викликало загоряння дерева. Це рідкісне явище, адже зазвичай блискавка не потрапляє в одну точку більше одного разу.

Град- це атмосферні опади у вигляді шматочків льоду, які утворюються в результаті складних процесів у грозових хмарах. Він є одним із найнебезпечніших природних явищ, оскільки може завдавати значної шкоди людям, сільському господарству, будівлям і транспорту.

Найважча градина, зареєстрована у світі, важила понад 1 кг і випала в Бангладеш у 1986 році. У 2020 році в Туреччині зафіксували градини розміром із грейпфрут, які пошкоджували автомобілі та будівлі. В Україні у селі Могиляни Острозького району градини досягали розміру курячого яйця. У червні 2021 року у передмістях Києва випав град розміром до 5 см, що спричинив значні пошкодження будинків і автомобілів. Великі градини утворюються, коли в атмосфері є потужні висхідні потоки, значна кількість вологи та сильний температурний контраст. Такі явища рідкісні, але вони демонструють, наскільки вражаючою і небезпечною може бути сила природи.

Сильні та руйнівні вітри в Україні є природним явищем, яке часто завдає шкоди будівлям, інфраструктурі та природі. У червні 1987 року Київ постраждав від урагану зі швидкістю вітру до 30 м/с. Він знищив сотні дерев, пошкодив дахи будинків і спричинив перебої з електропостачанням. Шторм на Одещині (2010 рік)Потужний вітер у районі Одеси сягав швидкості понад 25 м/с, повалив дерева, пошкодив кораблі та затопив частини прибережної зони. Ураган у Львівській області (2021 рік)Сильний вітер, що пройшов Львівщиною, зруйнував дахи понад 300 будинків і спричинив масштабні перебої з електропостачанням. Шторм у Карпатах (2017 рік)У Карпатах вітер зі швидкістю до 40 м/с завдав значної шкоди лісам. Тисячі дерев були вирвані з корінням, що викликало значний економічний збиток.

загадка"Вихор дикий танець водить,Все зносить, дерева зводить,В небеса здіймає пил,Що це за природний звір?"

Смерчі – це рідкісне, але вражаюче явище для України. Смерчі вважаються незвичайним явищем для України, оскільки наша країна знаходиться за межами типових зон їх виникнення. Проте вони трапляються, особливо влітку та восени, коли є сприятливі умови (сильні температурні контрасти та висока вологість). Найчастіше смерчі спостерігаються у степових та південних регіонах України, зокрема в Запорізькій, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях. У 2001 році потужний смерч пронісся на Херсонщині, зруйнувавши десятки будинків. Миколаївська область, 2020 рік: смерч підняв у повітря меблі, дахи будинків і навіть машини, залишаючи після себе руйнування.

Смерчі на водіВ Україні також спостерігаються водяні смерчі (їх ще називають "торнада на воді"), зокрема на Азовському й Чорному морях. Вони зазвичай менш руйнівні, але дуже видовищні. В Україні передбачення смерчів є складним завданням через їхню рідкість і швидкоплинність. Проте сучасні метеорологічні системи дозволяють виявляти умови, що можуть сприяти їхньому утворенню.

Посуха - це природне явище, яке періодично виникає внаслідок тривалого дефіциту опадів і високих температур. Вони мають значний вплив на сільське господарство, водні ресурси та екосистеми.

Україна розташована у зоні помірного клімату, але степові та лісостепові регіони (південь і схід) найбільш схильні до посух через недостатню кількість опадів. Найвразливіші регіони: Степові райони (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька області).1921–1923 роки: Одна з наймасштабніших посух, яка призвела до голоду в Україні. Засуха охопила величезні площі, особливо південь і схід.1946–1947 роки: Посуха цього періоду стала причиною ще одного голоду, який завдав значних втрат населенню.2007 рік: У степових районах України спека і відсутність опадів призвели до втрати значної частини врожаю зернових культур.2020 рік: Посуха в південних регіонах України (зокрема, на Херсонщині та Одещині) призвела до зниження врожаїв і проблем з водопостачанням.

Наслідки посух: Сільське господарство: Зниження врожайності культур, таких як пшениця, ячмінь, соняшник. Загибель посівів через нестачу вологи. Водні ресурси: Обміління річок і озер, зниження рівня ґрунтових вод. Ускладнення водопостачання для населення. Екосистеми: Висихання природних луків, боліт, лісів. Зменшення біорізноманіття. У середньому, посухи в Україні виникають раз на 3-5 років, але глобальні зміни клімату збільшують їх частоту. У ХХ столітті посухи завдали більше економічних втрат, ніж будь-яке інше природне явище в Україні. Вчені прогнозують, що до 2050 року південні регіони України можуть стати напівпустельними, якщо не вживати заходів для збереження вологи.

ЗАГАДКАЙшов хлопчина через ліс,молоко в цеберку ніс. Хлюпнув трішки молока,зникли поле, ліс, ріка.

Туман – це природне атмосферне явище, яке виникає, коли краплі води чи кристали льоду зависають у повітрі поблизу поверхні землі, зменшуючи видимість до менш ніж 1 км. Туман часто асоціюється із загадковістю, але також може створювати проблеми для транспорту й здоров’я. Тумани є поширеним явищем, особливо восени та взимку, коли підвищується вологість і знижується температура. Найчастіше тумани спостерігаються в: Карпатах і Кримських горах. Поліссі та лісостеповій зоні. В Україні туман триває від кількох годин до кількох днів, залежно від погодних умов

ворутна. Хиворутна. Хи

Хуртовина- це інтенсивне атмосферне явище, яке супроводжується сильним вітром і снігопадом або підняттям снігу з поверхні землі. Це явище характерне для холодної пори року і може призводити до значних перешкод у повсякденному житті.

Найсильніші хуртовини можуть тривати до кількох діб і супроводжуватися сніговими заметами до 2–3 метрів заввишки. У Карпатах хуртовини часто поєднуються з лавинами, що створює додаткові небезпеки. В історії України були зими, коли хуртовини майже паралізували рух у багатьох регіонах. Наприклад, у 1978 році сильні хуртовини спричинили масштабні замети на всій території країни. Зима 1991 року в Україні запам'яталася сильними снігопадами та масштабними заметілями. Зокрема, Херсонщина зазнала значного впливу природної стихії, коли через потужний сніговий шторм утворилися величезні снігові замети. Ці явища були частиною загального кліматичного процесу, який охопив південні та центральні регіони України. Транспортне сполучення було значно ускладнене, а в деяких місцях повністю паралізоване.

Ожеледь в Україні є сезонним, але досить небезпечним явищем, яке виникає за умов різкого коливання температури та підвищеної вологості. Вона утворюється, коли при зниженні температури від +3°C до -5°C на поверхнях осідає волога і швидко замерзає. Це явище найбільш поширене в регіонах поблизу водойм, таких як річки чи озера, і може тривати від кількох годин до кількох діб. Ожеледь створює численні труднощі: слизькі дороги та тротуари призводять до аварій і травм, а сильне намерзання льоду може обривати лінії електропередач і ламати гілки дерев. Наприклад, у деяких випадках кірка льоду на проводах чи рослинах може досягати кількох сантиметрів завтовшки, що викликає серйозні технічні проблеми. Також від ожеледі можуть постраждати озимі культури, якщо вони потрапляють під товстий шар льоду, що ускладнює їхнє виживання

Заморозки — це погодне явище, що виникає, коли температура повітря на поверхні ґрунту чи на висоті 2 метрів падає нижче 0°C. В Україні вони найчастіше спостерігаються восени та навесніУ гірських районах, зокрема на вершині гори Піп Іван, заморозки можуть початися ще у вересні, супроводжуючись першим снігом. Такі явища є звичними для високогір'я навіть у середині осені. Заморозки є важливим чинником, що впливає на екосистему, сільське господарство та побут людей. Синоптики радять уважно стежити за прогнозами, особливо в перехідні сезони, щоб мінімізувати можливі ризики.

Види небезпечних погодних явищ. Види небезпечних погодних явищ

Небезпечні погодні явища – це явища, що можуть спричинити людські жертви, завдавати матеріальних збитків, руйнувати будівлі, шляхи, знищувати ліси, посіви на полях.

Щоб попереджати про небезпечні природні явища існують метеорологічні дослідження.

Одним із перших учених-метеорологів був Арістотель. . У своїй праці «Метеорологія», написаній близько 340 року до н.е., Арістотель досліджував явища природи, пов'язані з атмосферними процесами. Він запропонував перші теоретичні основи для вивчення погодних явищ, хоча, звісно, на той час науки про погоду ще не існувало в сучасному розумінні.

Метеорологічна служба -— це організація, що займається вивченням, прогнозуванням і спостереженням за погодними умовами. В Україні метеорологічною діяльністю займається Український гідрометеорологічний центро є частиною Державної служби з надзвичайних ситуацій. Метеорологи збирають дані про температуру, вологість, тиск, напрямок і швидкість вітру, а також спостерігають за іншими атмосферними явищами, такими як дощі, снігопади, грози, туман і навіть урагани. Борис Срезневський – український кліматолог і метеоролог, його вважають одним із засновників метеорологічної служби в Україні. Він очолював роботи зі створення та організації метеорологічних спостережень на території України у XIX-XX століттях. Саме завдяки його зусиллям у 1855 році було створено Київську метеорологічну обсерваторію, яка існує й досі та є важливим науковим центром. У XX столітті, після створення Гідрометеорологічної служби України, дослідження стали систематичнішими й організованими.

Прилади для метеоспостережень

Синоптична карта

Народні прикмети про явища природи: Перед грозою: Комарі та мошки збираються у зграї і літають низько, а ластівки починають літати над самою землею, полюючи на них. Це ознака наближення дощу та грози​. Про зиму: Якщо горобці голосно кричать узимку — буде хуртовина. А коли дерева вкриті інеєм — настане відлига​. Про дощ: Якщо павуки ховаються, а мурахи закривають свої ходи — скоро почнеться дощ. Яскравий червоний захід сонця часто віщує сильний вітер наступного дня​. Веселка: Широка й насичена веселка означає, що дощ триватиме довго. А подвійна веселка — це ознака затяжних дощів​

Домашнє завдання. Опрацювати § 25.

ДЯКУЮ за УВАГУ !