Виховна година "Незламні: Тайра. Пташка"

Незламні українки:

Тайра. Пташка

Мета. Детальніше ознайомлення учнів із сторінками новітньої історії України; формування у вихованців найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизму, любові до рідної землі та усвідомлення того, що життя – найвища цінність; виховання гордості за український народ, поваги до героїв, які відстоюють незалежність України.

 

Звучить «Мелодія» Мирослава Скорика.

https://www.youtube.com/watch?v=jntPGtRAOy4

 

Демонструється презентація

Слайд 1 Україна

     Бездонне небо, квітучі сади, повноводні ріки, щедра, родюча земля… Та найголовніше – люди, українці, які безмірно та жертовно люблять свою рідну землю, свою Україну.

 Україна! Скільки величі, мужності, сили, незламності і великої любові у цьому слові. Свята українська земля завжди притягувала ласих до наживи та розбою ворогів. Довгих вісім років тривала війна із росією, яка прийшла на нашу землю. Смерть, руйнування, сум і сльози принесли вороги. Але і цього їм видалося замало. 24 лютого 2022 року розпочався повномасштабний наступ ворожих військ. Окупанти планували швидку перемогу, та дуже помилилися. Мужні українці, тисячі захисників і захисниць, стали на смерть проти ворога, стали, щоб не вмерла Україна.

 

Слайд 2 війна

 

Топтали землю цю ворожі коні,

Рубала шабля, цілила стріла.

Та у землі цієї є свої герої

Для них вона на всі віки одна.

 

Крізь плин років, поміж століття

Твій гордий образ вирина.

Вродлива жінка, вільна українка

Ти – Перемога! Згине хай війна!

 

Сьогодні я розповім вам про двох чарівних українок, захисниць України. Вони, як і ми, мають прізвища та імена. Та військові побратими і світ знають їх за позивними.  Це Тайра та Пташка.

 

Слайд 3 Незламні: Тайра. Пташка

Слайд 4 Тайра

 

Юлія Георгіївна Паєвська

19 грудня 1968 року у Києві народилася дівчинка Юля. Її виховували бабуся та дідусь – ветеран Другої світової війни. Ще навчаючись у 1 класі Юля вчилася робити перев’язки, накладати джгути. Навчала її цьому шкільна медсестра, яка була санінструктором під час Другої світової війни. Також з дитинства вона займалася спортом, добре навчалася та мала багато мрій. Уже будучи дорослою, під час Революції Гідності, стала медиком Євромайдану. Пізніше Тайру знатимуть як українську військовослужбовицю, парамедикиню,  волонтерку та доброволицю, командира підрозділу «Янголи Тайри». Чимало життів наших героїв врятувала вона. Проте 16 березня 2022 року її схопили та ув’язнили російські солдати. Тайра провела у важкому полоні 3 довгих та виснажливих місяці. Ворогам не вдалося зламати волю та бойовий дух жінки. 17 червня Тайру звільнили з полону. Але і зараз вона не відпочиває. Усіма можливими способами наближає Перемогу.  Юлія Паєвська (Тайра) має державні та міжнародні нагороди. Тайра – це приклад небайдужості та великої любові до рідної землі та до людей.

 

Слайд 5 Пташка

Поліщук Катерина Олександрівна

У селі Соснівка Тернопільської області 31 березня 2001 року народилася Катерина Поліщук, українська поетеса, акторка, парамедик – доброволець Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни. Катерина закінчила відділ співу Тернопільського мистецького фахового коледжу. Проте небайдуже серце прагне допомагати, рятувати життя воїнів. Навесні 2021 року  Києві пройшла курси домедичної допомоги та вирушила надавати допомогу бійцям у зону бойових дій на Донеччину.

 Під час повномасштабного вторгнення у 2022 році приїхала працювати до госпіталя в Маріуполі. Росіяни розбомбили шпиталь і після цього Катерина з іншими парамедиками потрапила на завод «Азовсталь». І навіть там, під ворожими обстрілами, лунала українська  патріотична пісня, яка підтримувала бойовий дух сміливців.

Пісня «Батько наш Бандера»

https://www.youtube.com/watch?v=-pLY_1hm8hs

 

Бої за «Азовсталь» тривали з 18 березня до 20 травня 2022 року. У цей складний і небезпечний період Катерина втратила свого коханого Ярослава.

Пісня І.Федишин «Нас весна не там зустріла»

https://www.youtube.com/watch?v=ZGRxEhrsKEE

 

    19 травня Пташка, разом із усіма оборонцями «Азовсталі», потрапила в полон. Але ні допити, ні неволя, ні залякування не змінили мужню Пташку. Вона була і залишається вільною, гордою українкою. 21 вересня 2022 року відбувся обмін полоненими. Катерина Поліщук повернулася в Україну. І нині продовжує активну діяльність, пише вірші, співає.

 

 Земля українська славна своїми захисниками та захисницями. На жаль, багато їх, сильних, мужніх, відданих, забрала клята війна. Пам’ятаймо, шануймо, цінуймо. Будьмо гідними.

Хвилина мовчання

 

1.  Я – українець. Є у мене право

На рідну мову та свою Державу.

На гордий прапор золотисто-синій,

На щастя жити у такій країні.

 

2. Я – українець. Право знати маю

Про тих, кого героями вважаю.

Що людство рятували від руїни, -

Синів і дочок, гідних України.

 

3. Я – українець. Хочу право мати

Завжди усе, що думаю, казати.

На незалежну та міцну державу,

На все, що гарантовано по праву.

 

4. Я – українець. І моє це право

Любити землю горду й величаву,

Та дух свободи набирати в груди.

Я – українець. Був ним, є і буду!

(з мережі Інтернет)

 

 Мріючи про Перемогу, кожен із нас повинен робити власний, маленький внесок у її наближення. Бути вдячним Збройним Силам України за кожен день життя.

 

Слайд 6 Слава Україні!

 

Хай Перемога й мир настануть в нас,

Забули щоб про сховища й тривоги.

Всі учні хай повернуться у клас

І в рідний дім повернуть всі дороги.

 

Країна щоб у щасті розцвіла,

Й відбудувала всі війни руїни.

Ми ж закарбуєм в пам’яті слова –

Героям слава! Слава Україні!

(з мережі Інтернет)

Пісня «Я – Україна» Н.Каменських

https://www.youtube.com/watch?v=jUR1yl7hq0w