Новорічна казка
для 7-9 класів
Добрий день вам, любі друзі!
Новий рік до нас іде.
Багато радощів і жартів
Він як завжди нам несе.
З Новим роком, з Новим щастям
Я вітаю знову вас.
На великім нашім святі
Раді бачити ми вас.
По землі сніги біліють
І вітри холодні дмуть.
Тихо води леденіють,
Віхоли сніжком метуть.
Бо зима набрала силу
І спинила вод потік.
Пеленою землю вкрила –
Незабаром Новий рік.
По снігу іскринки грають
І така навкруг краса!
В ніч під Новий рік бувають
Різні-різні чудеса.
І щоб вам те не проспати
В час веселий непростий,
Треба свято починати
Зустрічати рік Новий.
Запрошуємо всіх сьогодні
На наше Новорічне свято.
Ждуть вас танці, гра і сміх.
Все готове для потіх.
В новорічну ніч сьогодні
Всім бажаєм від душі
Біля ялинки танцювати
І весело відпочивати.
Хай сяє зала сотнями вогнів,
Хай буде сміху й радості доволі.
Ми Новий рік зустрінемо сьогодні,
Він близько вже, він мчить серед лісів.
Зайде сюди до нас поважним кроком
Під ніжний і морозний спів зими.
І скажемо ми з вами: «З Новим роком»
«Із новим щастям», - скажемо вам ми.
Всіх ми будемо вітати,
Усім радості бажати.
Всім на Новий рік:
Радість, щастя, довгих літ!
Шановні пані та панове!
Рік Новий наближається знову,
Снігом білим усе засипає,
Казка у гості до нас поспішає.
(пісня З.Рощук «Зима»)
Мама:
Щось Вітька довго нема,
Де це він усе блука?
Десь побився, як завжди.
З ним не уникнути біди.
Батько:
Що за життя тепер іде?
Спокою нема ніде.
Дівчата курять, хлопці п’ють
Та все «орбіти» жують.
Вітьок:
Здоровенькі були!
Бачу сумували без мене тут ви.
Батько:
А звідки ж у тебе, синок
Появився синячок?
За ідею, чи за так?
Мати:
Треба прикласти п’ятак.
Батько:
А краще прикласти ремень
Разів по десять кожен день.
Вітьок:
А як ви мені надоїли!
Терпіть усе не має сили!
(знаходить лампу з Джином)
Вітьок:
Оце прикол!
Ну, просто клас!
А брешуть, що не бува чудес в наш час.
Послухай, Джин,
Мені треба утікти, щоб уникнути біди.
Щоб життя було, мов казка,
Допоможи мені, будь ласка!
Ведуча:
Ну треба ж було умудритись,
Крутому Вітькові у казці опинитись
Баба Яга:
Тьху! Згинь, нечисть, з очей моїх!
Зараз Кощій прийде,
Мухоморів принесе.
Я юшки наварю і Снігурку отрую.
Вітьок:
Ой, куди це я попав?
І чого це Джин пропав?
О, бабуся яка,
А я знаю хто ти така.
Баба Яга:
Хто я є, то всім відомо,
А от хто ти?
Вітьок:
Я з тієї країни,
Де не цінують людини.
Отож, я по казках літаю,
Стати невидимим бажаю.
Баба Яга:
Так. Тобі краще невидимим стати,
Щоб людей чесних не лякати.
Кощій:
Привіт, Ягусю, ось і я.
На гриби – як обіцяв…
А це що за кікімор?
Такого я не зустрічав.
Баба Яга:
Ти дурниць не говори,
Краще гостю допоможи!
Шапку-невидимку йому треба десь знайти.
Вітьок:
В казці баби – вищий клас.
От такі були б у нас.
Кощій:
Добре, кікімор, ідем,
Тобі шапочку знайдем.
Баба Яга:
Треба фею вам знайти
Вона зможе допомогти
(йдуть)
Ведуча:
Знову казка, чийсь тут дім.
Дуже неспокійно в нім.
(виходить Мачуха, Наталка, Мотря)
Мачуха:
А чи все зробило це ледащо?
От мороку маю, за всім потрібно око тримати.
Наталко! А йди-но сюди, нечупуро!
Ти все зробила по хазяйству?
Наталка: Все, матінко!
Наталка:
Матінко! Не гоніть мене в такий мороз та хуртовину з дому, я ж в лісі пропаду.
Мачуха:
Не пропадеш, чорти тебе не вхоплять. Геть, геть з хати!
(виходить)
Мачуха:
Насилу здихалась, може, пропаде, бо вже вона геть чисто надоїла, це ж не моя рідна дочка, а дідова. А ось і моя люба Млтрунечка! Іди сюди, дочко, іди сюди, зірочко.
(заходить дід)
Дід:
Ох і лютий мороз надворі, а хуртовина така, що й за метр нічого не видно. А на небі ні місяця, ні зіроньки. А де ж це моя Наталка?
Мачуха:
Пошвендяла до подружок, твоє ледащо. Немає, щоб матері допомогти. А я вже бідна так намучилась, так накрутилась за день. І корів подоїла, і худобу нагодувала, воду в діжі понаносила, хату прибрала. А моя Мотрунечка як наробилась, все до праці горнеться. Ось покажи, моя ненаглядна. Як ти вмієш вишивати.
Мотря:
Для чого, мамо, ви мені оте шиття тичете, в нас що, Наталки нема?
Мачуха:
Донечко, ластівочко моя, може ти хату підметеш?
Мотря:
Та ж Наталка, мамо, як наносила дров та води в діжі, то геть всю чисто хату вимела.
Дід:
То, може, ти знаєш де моя Наталочка?
Мотря:
Авжеж, знаю. Мати її в ліс по дрова послала.
Мачуха:
Та що ти кажеш, пришелепувата? Не слухай її, Якиме, Наталка сама в мене в ліс випросилась. Я її і так, і сяк не пускала, а вона – піду і все. Бо святкувать новий рік треба, а дров у печі не вистачить.
Дід:
Не вистачить кажеш, та я ж цілий віз дров вчора привіз. Та з ким тут говорити. Піду краще пошукаю свою дочку, а коли ми повернемося, то щоб і духу вашого тут не було.
(йдуть)
Наталка:
Слава Богу, хуртовина трохи вщухла. Як же я втомилася, сяду ось тут і перепочину.
(сідає на пеньок і засинає. Її знаходить Фея)
Фея:
Ой, яка гарненька дівчинка.
Подивіться, вона дрімає.
Мабуть, заблудилась, бідненька, втомилась.
Ой, та це ж Наталочка, дочка Діда Якима, я її добре знаю. Вона дуже хороша і чемна, завжди всім допомагає. Роботяща. Її треба розбудити, бо скоро свято.
(з’являється Вітьок)
Вітьок:
О, якраз ти мені і потрібна.
Мені треба чарівна шапка-невидимка.
Фея:
Я із великим задоволенням поверну тебе додому.
Таких грубіянів у наших казках не буває.
(Вітьок зникає)
Фея:
Так. Скоро Новий рік.
Роботи багато, треба все встигнути зробити.
А головне – треба запросити Морозенка і Віхолу.
(Фея йде, а з’являється Кікімора та Кощій)
Кощій: Ну і скукотища, а начебто на дворі то Новий Рік!
Кікімора: Та не кажи,Кощеюшка! Ще яка! Всі звірі лісу нашого веселяться. Ялинку нарядили, подарунків купа, танцюють, чекають Морозенка і Віхолу.
А ми сидимо, як нездари.
Ну, ось чому коли нас бачать, то біжать на всі боки. Невже ми такі страшні ???
Та засиділися ми в лісі. Може нам на люди вибратися?
Кощій: Які тобі люди? Ти що таке говориш! Е , придумає теж! Ти минулого разу в аптеку за ходила, так тобі замість таблеток, тональні креми, та помади дали безкоштовно. Ти в озеро давно на себе дивилася!?
Кікімора: А що минулого разу дуже холодно було, та я й не нафарбувалася. А цього разу я так красиво наштукатурюсь. Причепурюся. Стану схожа на прекрасну мадам. Подивіться, я мадама!
Кощій: Це не реально! (пошепки)
Кікімора: Чого ти? Я в порівнянні з тобою, Королівна.
Я зовсім молода, не страшна мені пурга. У мене ще стрункий скелет.
Кощей: Ну, ти і даєш. Ох, і загнула! Стрункий скелет. Ти повинна бути Кривобокою.
Кікімора:Нічого ти не розумієш. Скоро моя хода в моду увійде. А одяг вже увійшов. Тому, що тільки фірму ношу. Ось, ось "Вірсача" Не те, що ти: обшарпаний, в латках. Ніякої в тобі індивідуальності!
Кощій: Ображаєш!
(під свист заходить Баба Яга)
Баба Яга: Оба-на! Кащеюшка!
Туди-сюди, минувся день, голова трухлявий пень!! Здрастуй! Скільки то літ, скільки то зим!
Кощій: Не нагадуй мені, Бабо, про літа! Тепер мода не та! І про здоров'я теж - мовчи! Краще воду в ступі товчи.
Баба Яга: Хі-і-і-і, так я до тебе і притовкла. Довгим походом, неначе пароходом.
Кощій: Ти ще, Яго, скажи, що летіла сюди жар-птицею!
Баба Яга: Шахерезадою! Царицею! З царською короною!! (дістає новорічну і корону одягає)
Кощій: Задрипаною вороною! Ги-ги-ги!
Баба Яга: Я ворона? Я задрипана? Ах, старий же ти скєлєт! Щонайменше сотня лєт!
Кощій: Я тебе, здається попереджав про літа! Язика припечи!
Баба Яга: Ти, кістлявий, помовчи! Старість… Пенсія.. З кожним роком… Лізе-лізе, суне боком? Крок за кроком... Та до тебе. Ненароком…
Кощій: Я ще, вважай, хлоп’ятко! Мені тілько минуло третє століття. І ніякої трухлявини! (демонструє відсутність трухлявини) Яка ще в мене старість? Яке здоров'я? Я ж безсмертний. Без-смерт-ний. Я як і Морозенко! Він теж БЕЗСМЕРТНИЙ.
Кікімора: Щось я не пойму. Корона є і бабка є. І дід є!
Значить і свято буде!
Кощій: Та хто нас туди пустить?
Баба Яга: Треба мені перетворитись на Віхолу і тоді ми всі потрапимо на свято.
Кікімора: Я перетворю. Але я працюю тільки з природним матеріалом: ялинкові шишки, трошки джерельної води і ти – Віхола! А може і Снігова Королева!
Баба Яга: Ти зовсім з котушок злетіла про моє здоров'я душею не хворієш. Бач що удумала на Сніговову Королеву замахнулася. Давай краще щось придумаємо щоб повеселитися.
Кікімора: Давай Віхолу зачаклуємо.
Ведуча:
Що за пригода сталася нині
У новій українській родині?
Фея:
Жили собі Дід та Баба Новоукраїнці. І чого у них тільки не було! І плита «Індезіт», і телевізор «Соні», і холодильник «Арі стон», і пральна машина «Бош». Одна біда: не було їм кому допомагати по господарству.
Баба:
Діду. Виключи вже ти оті новини, ну сил уже немає усе це слухати. То царівну-лебідь до смерті заклювали, то Іван-царевич жабу зарізав. Казна-що.
Дід:
Мовчи, стара! Повинен я знати курс гривні, чи ні? Ти краще б у квартирі прибрала, а то розвела тут… для чого я тобі миючий пилосос подарував?
Баба:
Ти ще б згадав посудомийну машину, в яку ти килимок прати запхнув. І взагалі, ніколи мені прибирати, я на шейпінг запізнююсь. Міг би і сам потрудитися.
Дід:
Я також не можу. У мене ділова зустріч у боулінг-клубі. Слухай, а може, нам завести хатню робітницю?
Баба:
І де ти зараз хорошу хатню робітницю знайдеш? Сучасна молодь така ненадійна: не прибере, а забере. Та і їсть, напевне, як та коняка, одні витрати.
Дід:
А давай, стара, ми хатню працівницю із снігу знайдемо. Нехай у нас живе – вона не мерзне, не їсть, не втомлюється, а на ніч її можна на балкон ставити, щоб місця в домі не займала.
Баба:
А навесні що ми з нею робитимемо? У морозильну камеру покладемо?
Дід:
А для чого вона нам навесні? Ми ж з тобою на Канари їхати збирались.
Баба:
Ну, добре.
Фея:
І знайшли вони Віхолу. А вона була зачаклована, та дід спробував її вилікувати. Ось що з цього вийшло.
(виходять дід і баба, а Віхола одежу чистить засобом для миття посуду)
Баба:
О, Господи! Діду, що ти накоїв? Що ти їй замість мозку вставив?
Дід:
Та я з телевізора якусь детальку вийняв: хотів як краще.
Віхола:
Найкращий подарунок для найкращої дівчини на світі.
Баба:
Хотів як краще, а вийшло, як завше! Вона ж нічогісінько не вміє.
Віхола:
Сир президент – чудовий початок дня.
Дід:
Я зрозумів. Я їй вставив рекламний блок.
Віхола:
Ну і що ж ти накоїв?
Баба:
Я так і знала! Хіба ти, Діду, людина? Ти ж неотесана дубина, олух царя небесного.
Дід:
Та досить тобі, замовкни.
Віхола:
Зроби паузу – з’їж «Твікс».
Баба:
Іди краще сміття винеси. Хоч якась користь з тебе буде.
Віхола:
Дихай носом – евказолін.
Баба:
Ну і що нам тепер робити? Вона ж нам всю техніку попсує.
Директор модельного агентства: Доброго вечора! Скажіть, а ця дівчина у вас живе?
Дід:
А ви що, пропискою цікавитесь? Тут усе в порядку – окремий балкон зі всіма зручностями!
Віхола:
Від 200 доларів за кв. метр.
Директор модельного агентства:
Ні, що ви! Я – директор модельного агентства , ми конкурси краси влаштовуємо. Я хочу вашу Віхолу на конкурс запросити. Головний приз – кругосвітня подорож.
Віхола:
П’ять континентів ждуть вас.
Баба і Дід:
Ми згодні, забирайте скоріше.
(Фея і Віхола за куліси)
Директор агентства: А ось і наша переможниця!
Віхола: Косметика «Зелена аптека» - своя для кожної.
Директор агентства:
Що ви зараз відчуваєте?
Віхола:
Відчуття свіжості не залишає мене цілий день!
(виходить Морозенко)
Дід Мороз:
У чому річ?Я не впізнаю свою внучку!
Баба: Розумієте, у неї в голові одна реклама! Потрібно якось почистити їй мізки.
Віхола:
Тільки «Комет». Він усі мікроби убиває.
Дід:
Допоможіть, будь ласка!
Віхола:
Будь ласка, заплатіть податки!
Дід Мороз:
Так, важкий випадок. Ти знаєш, хто я?
Віхола:
Карієс?
Морозенко:
Доведеться застосовувати метод глибокої заморозки. На рахунок «три» ти заснеш і прокинешся тільки тоді, коли я скажу.
Раз, два, три! Ну ось і все. Раз, два, три.
Віхола:
Що зі мною таке? Я хворіла?
Ведуча:
Вийшло! Але це треба перевірити. Що таке «Аріель», «Бленда мед», «Дірол»?
Віхола:
А якою мовою вони розмовляють?
Морозенко:
Ну й нечиста сила, стільки клопоту наробила!
Баба Яга:
А що, як нечиста сила, то і свята ми не гідні?
Кікімора:
І вітати нас не слід?
Віхола: У таке свято слід забути минулі негаразди.
Баба Яга:
Теє, як його, пробачте нам.
Морозенко:
З Новим роком вітаю вас, люди!
Щастя зичу, любові, тепла.
Хай здоров’я вам щедро прибуде
І щоб славною доля була.
Віхола:
Хай вас радують ніжні світанки,
Зорі кличуть в далекі світи.
І щоб добрі збулись забаганки
Й досягли ви своєї мети.
Морозенко:
Щоб тепло ваших душ не згасало,
А постійно в них сонце цвіло.
Щоб добра додалося чимало
І щоб мирно у світі було.
Віхола:
З Новим роком вітаю сердечно,
Хай заходить в серця доброта,
Щоб жилося спокійно, безпечно
В творчі будні й чудові свята
Дуже хочемо ми вчителів
Зі святом привітати.
Щастя, радості, здоров’я
Всім вам побажати.
Рік на освітянській ниві
Ви плідно трудились.
Всім нам розуму давали
Й самі чогось вчились
Живете ви від вересня до травня,
З відпочинками на Новий рік.
Тож сьогодні на це свято
Запросили вас усіх.
Новий рік хай принесе
Тепло в вашу хату.
Щастя, радість і любов
І гарну зарплату.
Щоб у вашому житті
Не було вже стресів.
Щоб достаток вам зростав
В геометричній прогресії.
Морозенко:
Бажаю в достатку та злагоді
Новий рік зустріти.
Щоб роки вас не чіпали,
Щоб були стрункими,
Щоб усе було у домі,
Чого б ви хотіли.
Віхола:
З Новим роком, вчителі, любі освітяни!
В третьому тисячолітті
Життя кращим стане!
І хай стануть в цьому році
Усі справедливими.
Я бажаю бути вам
Всім, усім щасливими.
Морозенко:
У новорічну ніч казкову
Забудьте все лихе та зле,
І посміхніться знову й знову
І все погане хай мине.
Віхола:
Даруйте всім тепло і ласку,
І весело хай буде вам.
Любіть усіх, як діти казку,
І насолоджуйтесь життям.
(пісня «Новий рік прийшов на Україу»)