Новорічна казка "Сила добра"

Новорічна казка Сила Добра

Дійові особи

Квітка добра

Фея добра

Фея любові

Фея співчуття

Фея милості

Лицар взаємодопомоги

Лицар справедливості

Лицар честі

Лицар братерства

Холодна чаклунка

Холодний вітер

Лютий мороз

 

 

ДІЯ І

Квітка добра: (тремтить і хилиться від холоду) Сама до себе:

Що це зі мною? Мені холодно…
Я доброго слова не чула давно…

Чи є ще добро на цім світі – не знаю!

Мені ж без добра холодно… Я вмираю…

 

Виходить Фея добра

Фея добра: (обіймаючи квітку, намагаючись її зігріти)

О квітко прекрасна! Що сталось з тобою?

Я зігрію тебе! Швидше, йдемо зі мною!

 

Квітка добра:

Мені холодно. Я чомусь замерзаю.

Я лечу крізь світи. Я добра скрізь шукаю.

Та його усе менше… Світ несеться в безодню.

І вже зовсім близько Чаклунка холодна.

 

Фея добра:

Холодна чаклунка? Вона справді існує?

Я чула про неї. Морозом лютує.

Холодом страшним усе покриває.

І там її сила, де добра вже немає.

 

Квітка добра:

О, Фея прекрасна! В очах твоїх ласка!

Зігрій мене швидше, сховай десь, будь ласка!

 

Фея добра:

Ходімо, сховаю! Боятись не треба.

Існує добро ще під синім цим небом.

Я зберу своїх друзів! Їх у мене багато!

Разом зможемо ми злу чаклунку здолати.

 

Виходять разом. Фея прикриває собою Квітку.

 

 ДІЯ ІІ

Виходять Холодна чаклунка і її помічники Холодний вітер і Лютий мороз. Своїми діями вони показують, як беруть у полон весь світ.

 

Холодна чаклунка:

Вітер холодний! Лети швидше, швидше!

Морози жорстокі! Підходьте все ближче!

Сковуйте все своїм холодом лютим!

Добро у цім світі давно вже забуте!

 

Як тішуся я, що добра вже немає.

Я квітку добра вже наздоганяю.

І скоро її я знищу назавжди.

І у всесвіті цім лиш моя буде влада.

(Усі разом летять далі)

 

ДІЯ ІІІ

 

Фея добра:

О друзі мої! Де ви є у цім світі?

Почуйте мене і зявіться крізь світло!

Квітка добра чує холод, вмирає.

Кажуть, добра у цім світі немає.

 

З’являється Фея Любові

 

Фея Любові:

Хто сказав тобі, люба, що добра тут немає?

Я фея любові, я всюди літаю.

Я бачу як люди живуть у любові,

Як доводять її у ділах і у слові.

Так, багато є зла, та любові все ж більше.

Подивися, я сяю зір ясних яскравіше.

Це люди землі додають мені сили.

А я сяю для них, щоб ще більше любили.

 

З’являється Лицар Допомоги

 

Лицар допомоги:

Сестро люба моя! Я на поклик з’явився!

Я прошу, в мої очі ясні подивися.

У цім світі добра надзвичайно багато,

Один одному люди спішать помагати.

Звісно ж, є між них зло. Та добра значно більше.

Я тобі помогти поспішав якнайшвидше.

 

З’являється Фея співчуття

 

Фея співчуття:

Моя рідна сестричко! Я твій голос почула.

Я зневіру твою усім серцем відчула.

І спішила сюди, щоб тобі розказати

Як всі люди спішать у біді співчувати.

Я живу поміж них, я напевно то знаю.

Пліч-о-пліч всі біди тут люди долають.

Один в одному люди шукають рятунку,

Тому ми здолаємо разом чаклунку.

 

З’являється Лицар Справедливості

 

Лицар Справедливості:

Я вітаю усіх! Сподіваюсь, я вчасно.

Ми Холодній чаклунці не дамо ані шансу.

Я мандрую також в світі цім між людьми.

Між них є справедливі, чисті серцем як ми.

Зло лютує, звичайно. Та вони все долають.

Люди прагнуть до світла, люди правди шукають.

 

З’являється Лицар честі

Лицар честі:

Я також тут як тут. І я хочу довести

Між людьми пам'ятають закон доблесті й честі.

Є безчестя між них. Але тих значно більше,

Для яких слово честь над усе важливіше.

З’являється Фея Милості

 

Фея Милості:

Я також поспішала, щоб в ряди ваші стати,

Адже люди землі здатні милість являти.

Я щодень поміж них і за це я їм вдячна.

І Холодна чаклунка сьогодні побачить:

Їй немає чого у цім світі шукати.

На Землі люди добрі і їй їх не здолати.

 

З’являється Лицар Братерства

 

Лицар Братерства:

Я також поспішав, мої сестри і браття!

Я щасливий такий, що нас з вами багато.

У людей так як в нас, у братерстві їх сила.

І не раз це єднання їх в біді захистило.

Зла чаклунка Холодна нас здолати не зможе.

Добра сила братерства нам встоять допоможе.

 

Зникають всі, залишивши тільки  Квітку добра.

 

ДІЯ IV

 

З’являються Холодна чаклунка і її помічники

Холодна чаклунка: (хижо підкрадається до квітки Добра)

Лютуйте, вітри! Шаленійте, казіться!

Між людьми тільки зло, їм уже не зігріться.

І ти, Квітко Добра, назавжди згинеш нині.

Не чекай порятунку ні собі, ні людині.

 

На захист квітки стає Фея добра

Фея добра:

Не смій! Не смій! Ти сили тут не маєш!

Ти про людей напевно не все знаєш!

Живе між ними зло. Але добра – все ж більше!

Хай друзі доведуть! Бо разом – ми сильніші!

 

На захист квітки стає Фея любові

Фея любові:

Я – Фея Любові! Довести я готова:

Люди здатні любити і живуть у любові.

 

На захист квітки стає Лицар Допомоги

Лицар Допомоги:

Довести я готовий також залюбки:

Люди в світі цім добрі і спішать помогти.

 

На захист квітки стає Фея Співчуття

Фея Співчуття:

Люди добрі в цім світі. Вони співчувають.

І про це поміж вас якнайкраще я знаю.

 

На захист квітки стає Лицар Справедливості

Лицар Справедливості:

Справедливими люди прагнуть буть в цьому світі.

І тому я людей хочу теж захистити.

 

На захист квітки стає Лицар Честі

 

Лицар Честі:

Для людей слово честь значить дуже багато.

І тому я на смерть буду їх захищати

 

На захист квітки стає Фея Милості

Фея Милості:

Люди є милостиві, я знаю

І тому я також світ людей захищаю.

 

На захист квітки стає Лицар Братерства

Лицар Братерства:

Я – Лицар Братерства. Мене люди знають.

В братерстві всі біди ці люди долають.

 

Усі разом:

Відходь, зла чаклунко! Ти сили не маєш!

Є в світі добро! Ти його не здолаєш!

 

Холодний Вітер:

 

Царице чаклунко відходьмо мерщій!

Тут скільки не дми і скільки не вій,

Та сила добра наче сонце сіяє!

Ми сили цієї ніяк не здолаєм!

 

Лютий Мороз:

Царице Чаклунко! Не маю я сили!

Тепло доброти мою лють пригасило!

Відходьмо мерщій, поки ми ще живі!

Добро ще панує на грішній Землі!

 

Квітка Добра: (виходить наперед сповнена сил):

Спасибі вам, друзі! Ви віру вселили

У те, що добро має в світі ще силу!

І мені вже тепло, холоди відступають!

Між людьми моє місце! Тут я квітну й зростаю!

 

Відійди, Зла Чаклунко! Вже твій холод не страшний!

Є багато світів, але світ людей кращий.

І тобі не здолати їх добра і любові!

Поміж них я зростати й квітувати готова!

 

Холодна Чаклунка: (втрачаючи силу)

Ну що ж! Я піду! Але я повернуся!

Тому Квіточко мила! Ти квітуй та шануйся!

Чи знайду я добро, коли знову прийду?

Принесу тоді холод, принесу я біду!

(зникає разом з помічниками)

 

Фея Добра:

Нехай там говорить! Дарма лиш лякає!

Ми, друзі, разом. Ми віримо, знаєм,

Серед зла і пітьми в світі творить дива

 

Усі разом:

Тільки сила добра! Тільки сила добра!

КІНЕЦЬ