Калейдоскоп зимових свят
(Новорічний вечір-вечорниці для старшокласників)
Уч. 1 Добрий день, шановні учні!
Уч. 2 Добрий день, шановні гості!
Уч. 1 Бачити всіх вас дуже раді.
Уч. 2 Змерзлим груддям скрізь і всюди
Вкрилось поле і шляхи.
Уч. 1 – Зима прийшла! – кажуть люди
І вдягають кожушки.
Уч. 2 У народі кажуть: Зима прийшла і празники привела.
А ще кажуть: скільки днів – стільки й свят.
Уч. 1 Хлопці та дівчата, чи ви знаєте українські зимові свята?
Розпочнемо святковий калейдоскоп свят.
Уч. 2 24 листопада – день святої Катерини. Свято жіночої долі. З вечора напередодні Катерини дівчата розпочинають гадати. Виламували в чужому саду гілочку вишні і ставили у воду. Якщо до Різдва вона розквітала, то це означало, що дівчина в цьому році вийде заміж.
Уч. 1 З приходом Катерини сподівалися на люті морози, а тому говорили: «На святу Катерину ховайся під перину»
В грудні ночі довгі, дні короткі. Тому, щоб скоротати час, молодь збиралась на вечорниці.
Уч. 2 На вечорницях дівчата пряли, вишивали. Хлопці та дівчата жартували, співали, спілкувались , приглядались один до одного.
сценка "Стецько та Уляна"
Уч.3 29 листопада – Перед Андрія. Молодь увечері збиралася на Калиту. Дівчата випікали великий круглий корж, що символізував Сонце і називався калитою.
Уч.4 30 листопада – день святого Андрія. В цей день жінки намагались не пекти хліба, не шити і не прясти.
Уч.3 А як пов’язаний апостол Андрій з українськими землями?
Уч.4 Один із староукраїнських літописів 18-го століття оповідає, що апостол прийшов до Корсуня, потім спустився до Дніпрового гирла і поплив угору. Вдосвіта його човна начебто прибило до підніжжя гір. Андрій Первозданний вийшов на берег і мовив до своїх учнів:
–Чи бачите ці гори? На них засяє ласка божа і буде великий город, і Бог збудує багацько церков!
Після цього Первозданний вийшов на Київські гори, благословив їх і поставив великий хрест. Таким чином, як розповідає переказ, апостол першим приніс християнську віру в Київ.
Уч.4 Перед святом дівчата знову збирались для ворожінь.
Уч.3 Давайте і ми спробуємо передбачити, що нас чекає в прийдешньому році
Ворожіння на цукерках (Кожен з присутніх витягує з торбинки цукерку, до якої прикріплене побажання)
Уч.6 А що ви знаєте про 1 грудня?
Уч.5 1 грудня – свято Наума. У давні часи навчальний процес розпочинався взимку – першого грудня. Це була найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу здобувати освіту.
Уч.6 За народними уявленнями, Наум – покровитель розуму, знань і доброчинства, а тому батьки були переконані: якщо на свято пророка почати навчання, то дитина успішніше отримає і засвоїть знання, набереться розуму.
Уч.5 З цього дня починали освоювати музичні інструменти ті, хто бажав оволодіти грою на бандурі чи скрипці.
Уч.6 Народ склав і відповідні прислів’я:
Уч.5 – Наум наставляє на ум.
Уч.6 – Святий Наум, наведи синка на ум.
Уч.5 – Прийшов Наум – пора братися за ум.
Уч.6 –Я не знаю ні «аз», ні «буки», – прийде Наум і змусить до науки.
Вчитель Давайте перевіримо вашу ерудицію та розум
Логічні новорічні загадки
Далі йдуть Миколаєві свята.
Уч. 7 4 грудня – Варвари. Варвара була великомучениця за віру.
В цей день спостерігали за погодою:
Уч.8 – Дерева в інеї – врожай на фрукти.
Уч.7 5 грудня – Сави,
Уч.8 6 Грудня – Миколи. Взагалі протягом року Миколая святкували двічі (ще й у травні).
Уч. 7 З приводу цього існує легенда.
Уч. 8 Якось Касян та Микола йшли в церковних справах, зодягнувши білі ризи. Дорогою вони зустріли бабусю, що застрягла в багнюці. Миколай і каже:
–Давай, Касяне, допоможемо старенькій.
Але Касян побоявся забрудниться.
Миколай допоміг старенькій, при цьому забруднив свою одіж. Йдуть вони далі, а назустріч вийшов Бог і питає:
–Чого це в тебе, Миколаю, брудні ризи?
–Та дорогою бабусю рятував, – відповів він.
–А в тебе чому чисті? – звернувся до Касяна.
–А я не побажав бруднити.
–Гаразд, –відповів Бог, – якщо ти злегковажив святу заповідь – допомагати людям у біді, то пам’ятати тебе будуть раз на чотири роки, а Миколая за його добрий вчинок відзначатимуть двічі на рік!
Уч. 7 Так і сталося. День Касяна припадає на 29 лютого. Тому він завжди сердитий. Люди в цей день намагаються не вставати до схід сонця і не виходити на вулицю. А Миколая всі люблять, чекають від нього допомоги.
Учитель: Зазвичай дітвора (а, можливо, і деякі дорослі) перед святом пишуть листи з проханнями до Святого Миколая. Оскільки день святого Миколая вже минув, давайте разом напишемо листа до Нового року.
(Учні почергово називають прикметники, які вписуються у пропуски в листі.)
"... Новий Року! Всі ... гості з нетерпінням очікують твого ... приходу. Новий Рік - це ... свято. Ми з ... настроєм будемо співати для тебе ... пісні, танцювати ... танці! Нарешті настане ... Новий Рік! Як не хочеться говорити про ... навчання. Але ми обіцяємо, що будемо навчатися ... і одержувати тільки ... оцінки. Так що приходь скоріше і вручай нам .. . подарунки.
З повагою до тебе, ... дівчатка, ... хлопці, ... вчителі!
Учитель: Найголовніші зимові свята – це Різдвяні , які тривають 2 тижні: від Різдва і до Водохреща.
Розпочинаються Різдвяні свята 24 грудня – Святвечір, коли уся родина збиралася на Святу вечерю. Господиня цього дня готувала 12 страв.
А чи знаєте ви, хлопці та дівчата, які це були страви?
Проведемо гру «Так чи ні»
На вечерю готували:
–Кутю з маком та узвар (так)
–Вареники з олією (так)
–Картопляні печеники (так)
–Ґудзики смажені (ні)
–Тертяники, книдлі (так)
–Чорнослив у повидлі (так)
–Капусту, грибочки (так)
–Смачні огірочки (так)
–І подушки з часником (ні)
–Молодці, мабуть, пампушки з часником (так)
–Хрін з червоним буряком (так)
–Голубці із перцем (так)
–Та все з щирим серцем!
–Ще салатів і приправ (так)
–Ось і всі 12 страв!
Кутя вважалася основною обрядовою їжею, а тому з нею пов’язано чимало обрядовій.
Уч.9 На місці, де має стояти кутя, – покуті, – роблять кубельце з сіна. Кутя обов’язково повинна бути в новому горщику. Коли її господиня приготувала, то найменший хлопчик в родині вдягав нові рукавички, брав кутю, ніс та ставив у підготовлене кубельце. При цьому говорив: «Несу кутю на покутю, на зелене сіно, щоб бджоли сіли».
Уч.10 Як тільки на небосхилі з’являлася перша зірка, вся родина сідала за багатий стіл. Вважалося, що в цей час душі предків приходять на вечерю. Тому обов’язково їх поминали молитвою, на столі для них клали ложки, залишали місця на лаві.
Уч. 9 Наступну молитву виголошували нині сущим – усім членам родини. Їм зичили здоров’я і щастя, бажали, щоб гуртом та в злагоді дочекатися наступного Різдва.
Уч.10 Коли за вечерею хтось чхнув, то це вважалося доброю звісткою і господар символічно дарував йому шмат землі чи якусь тварину.
Уч.9 Після вечері діти відносили обрядову їжу своїм хрещеним.
Уч.10 Цього ж вечора чекали й на колядників.
Заходять колядники
Вчитель Колядки – це найдавніший вид української поезії, тому що вони розповідають нам про світогляд наших далеких предків.
Колядки лунали і наступного дня, в одне з найбільших свят християн – 25 грудня на Різдво Христове.
Як стверджує християнське вчення, діва Марія народила сина і сповила його в яслах. Звідси і червоний кут, в якому тримають кубельце з кутею та узваром. З початком Різдва вже можна вживати скоромину, адже піст закінчився.
Із закінченням посту вечорниці теж проходили жвавіше.
Конкурси
Учитель 31 грудня – Щедрий вечір або Меланки.
Готували Щедру кутю.
Звечора і до опівночі обходили оселі щедрувальники.
(Звучить Щедрівка про ластівку)
Уч. Щиро вас вітаємо і добра бажаємо!
Хай земля вам родить, шана всіх знаходить.
Всі: В щедрий вечір, в добрий вечір
Уч. Хай шумлять весілля, пишні новосілля,
Хай життя іскриться, як вода в криницях.
Всі: В щедрий вечір, в добрий вечір
Уч. Щоб першим гостем було здоров’я –
Як лист дубовий, таке міцне
Всі: В щедрий вечір, в добрий вечір
Уч. А другим гостем радість у хату –
Що веде з собою друзів багато.
Всі: В щедрий вечір, в добрий вечір
Уч. Щоб з ними прийшла веселість у хату
В серці весело, в скринях багато!
Всі: В щедрий вечір, в добрий вечір
Уч. Будьте здорові на довгі літа
На довгі літа життя у світі.
Всі: В щедрий вечір, в добрий вечір)
Вчитель А хто з вас задумувався над таким. Зима надворі, сніг, мороз, а тут раптом «ластівочка прилетіла». Звідки вона взялася узимку?
У стародавніх русичів, наших предків, Новий рік починався весною, у березні. Як тільки сходив сніг, оживала природа, тоді для наших предків починався і рік. Коли в 1700 році поміняли календар, то новий рік почали відзначати взимку. Всі словесні формули, пісні, магічні дії також стали виконувати взимку. Тому на Новий рік ходять засівати.
Отже, 1 січня – свято Василя або Новий рік. Кожна родина зранку чекала на посівальників. Вважали, що зерна і слова, які промовляли хлопчики, були чарівними і приносили щастя.
посівальники
Учень 1 Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм.
Сієм зерном ваговим
Добрим людям дорогим.
Учень 2 Не з сівалок, а з долоні
По підлозі, по ослоні
Посіваєм вам у хаті –
Будьте радісні й багаті!
Учень 3 Сієм густо перехресним
На добробут людям чесним
Промовляєм з кожним кроком
Всі разом З Новим роком, з Новим роком!
Вчитель: А як святкують Новий рік в інших країнах?
Гра "Правда чи ні"?
Конкурси
Уч.11 А ми далі перегортаємо листки календаря.
Уч.12 5 січня – «Голодна кутя»
Уч.11 Голодною вона називається тому, що з цієї пори і до наступного дня доки не освятять воду в річці люди говіли, себто нічого не їли.
Уч.12 З голодною кутею пов’язані дуже цікаві обряди. Парубки проганяли кутю. Вони вигукували:
–Гей, кутя, з покуття, а ти, узвар, йди на базар!
Потім брали горщики, в яких варили кутю, і розбивали їх об ворота. Власне, це був останній день колядок.
Уч.11 6 січня – Водохреща. Люди набирали собі у глеки освяченої води і зберігали її протягом року, бо це була вода, яка приносила здоров’я та красу.
Уч.12 До речі, надзвичайно лікувальною вважається і стрітенська вода. Стрітення відзначають 2 лютого. Вважається, що цього дня зима зустрічається з весною.
Уч.11 Ось ми і пригадали, дехто дізнався вперше про деякі зимові свята.
Скільки б ми не грались, а кінчати час.
Кращі побажання ви прийміть від нас.
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.
Хай таланить вам усюди,
З Новим роком вас, люди!
Використані джерела: Василь Скуратівський "Місяцелік"
1