конспект на основі роз’яснень МОН та критеріїв оцінювання (наказ №1093, держстандарт);

Формувальне оцінювання – оцінювання «в процесі»

Формувальне оцінювання спрямовано на:

●     відстеження динаміки навчального поступу учня/учениці;

●     визначення його / її навчальних (освітніх) потреб;

●     скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання.

Найважливіше у формувальному оцінюванні – це:

●     спостереження за поступом дитини;

●     корегування наступних завдань відповідно до рівня та темпу, з яким дитина рухається, опановуючи зміст.

Це оцінювання здійснюють у формі:

●     самооцінювання

●     взаємооцінювання

●     оцінювання вчителем / учителькою з використанням окремих інструментів, як-от:

○ карток

○ шкал

○ щоденника спостережень учителя

○ портфоліо результатів навчальної діяльності учня / учениці тощо ○ за допомогою усного чи письмового коментаря.

Вимоги трансформувати такий вид оцінювання у формальну оцінку (бали) немає.

Утім, варто розуміти, що поточна оцінка також є формою зворотного зв’язку для учнівства. Якщо її супроводжують детальні усні чи письмові коментарі вчителя з пропозиціями дій для поліпшення результату, така поточна оцінка також має ознаки формувального оцінювання.

Підсумкове оцінювання – оцінювання результатів навчання

●     за певний проміжок часу (розділ програми / тема тощо);

●     обов’язково повинне мати вигляд формальної оцінки, яку повідомляють учням/батькам;

●     результати підсумкового оцінювання фіксують у класному журналі.

Основні різновиди підсумкового оцінювання

●     Тематичне

○     не є обов’язковим (залежить від рішення педагогічної ради закладу освіти);

○ може забезпечувати охоплення одного, кількох або всіх груп результатів.

●     Семестрове

○     здійснюють за групами результатів;

○ крім того, має бути виставлена загальна оцінка за предмет;

○ оцінки за семестр виставляють у відповідні стовпці за групами результатів, а вже потім — загальну оцінку;

○ оцінка за семестр може бути скоригованою.

●     Річне

○     підсумкове оцінювання за рік не здійснюють;

○ річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за I та II семестри (або скоригованих семестрових оцінок);

○ може бути середнім арифметичним оцінок за I та II семестри, проте не обов’язково;

○ для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня / учениці впродовж року. 

○ річне оцінювання також може бути скоригованим.

Моделі виведення семестрової оцінки

Перша модель: ПР ГР1 + ПО ГР1 = СО ГР1

●     поточні оцінки – за групами результатів;

●     одна чи декілька підсумкових робіт (ПР) за однією або кількома групами результатів (ПР ГР1 / ПР ГР2 / ПР ГР3 / ПР ГР4);

●     щоб визначити фінальну (семестрову за ГР1) оцінку за цією групою результатів, учитель/-ка має додати всі оцінки (поточні й підсумкові) та отримати середнє арифметичне, яке і буде семестровою оцінкою за цією групою результатів;

●     якщо поточні оцінки учня / учениці були вищими, ніж фінальна (семестрова за ГР1), учитель/-ка може врахувати поступ і підвищити семестрову оцінку за ГР1

Друга модель: КПР ГР1 + ПО ГР1 = СО ГР1

●     поточні оцінки – за групами результатів;

●     наприкінці семестру – комплексна підсумкова робота (КПР), яка оцінює всі групи результатів:

○     може охоплювати один чи кілька уроків;

○ оцінювання КПР – за кожною групою результатів окрема оцінка:

КПР ГР1 / КПР ГР2 / КПР ГР3 / КПР ГР4;

○ У разі відсутності учня / учениці на уроці в день проведення комплексної підсумкової роботи, оцінки за групами загальних результатів виставляють, ураховуючи поточне оцінювання;

●     оцінки за семестр виставляємо за результатами комплексної підсумкової роботи (КПР ГР1 / КПР ГР2 / КПР ГР3 / КПР ГР4) з урахуванням динаміки особистих досягнень учня / учениці впродовж семестру

○     Свідченням цього учнівського поступу є поточне оцінювання за певну групу загальних результатів (ПО ГР1 / ПО ГР2 / ПО ГР3 / ПО ГР4)

Третя модель: КПР ГР1 + ТО = СО ГР1

●     присутнє тематичне оцінювання (ТО), яке охоплює всі групи результатів;

●     наприкінці семестру – комплексна підсумкова робота (КПР), яка оцінює всі групи результатів:

○     може охоплювати один чи кілька уроків;

○ оцінювання КПР – за кожною групою результатів окрема оцінка: КПР ГР1 / КПР ГР2 / КПР ГР3 / КПР ГР4;

●     оцінки за семестр виставляють за підсумками комплексної підсумкової роботи (КПР ГР1 / КПР ГР2 / КПР ГР3 / КПР ГР4) — проте з урахуванням тематичного оцінювання (ТО).

Порівняльна таблиця моделей