Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш.Бодлера («Відповідності», «Вечорова гармонія»).

Шарль Бодлер. Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш. Бодлера («Відповідності», «Вечорова гармонія»). Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці поета.

ВідповідностіПрирода - храм живий, де зронюють колони. Бентежні стогони і неясні слова. Там символів ліси густі, немов трава,Крізь них людина йде і в них людина тоне. Всі барви й кольори, всі аромати й тони. Зливаються в могуть єдиного єства.Їх зрівноважують співмірність і права,Взаємного зв'язку невидимі закони. Є свіжі запахи, немов дітей тіла,Є ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі,Розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола, Як ладан і бензой, як амбра й мушмула,Що опановують усі безмежні речі;В них - захват розуму, в них відчуттям - хвала. Переклав Д. Павличко

Словникова робота: Ладан – ароматична, дуже дорога смола, яка використовується в обряді богослужіння. Бензой – ароматична речовина, що використовується у парфумерії. Амбра – коштовна воскоподібна речовина, яка має витончений аромат. Мушмула(в інших перекладах мускус) – східна рослина з пахучими квітами та їстівними плодами, мушмула зазвичай використовується у східній кулінарії.

Вірш «Відповідності» (Природа - строгий храм), імовірно, було написано в 1855 році; у всіх виданнях збірки «Квіти зла», є четвертим віршем в циклі. Знаменитий сонет «Відповідності» став чимось на зразок маніфеста символізму. У ньому йдеться про те, що чуттєві речі є символами прихованої реальності і тому можуть існувати відповідності між її виразами в запахах, кольорах і звуках. Також тут розвивається думка про закономірних зв'язках між чуттєвими явищами та їх сутністю. Автор намагається якимось чином поєднати матеріальний та духовний світи. У центрі вірша тема таємничих відповідностей видимої природи і невидимих сутностей. Людина у храмі природи. І, оскільки, природа - це храм, то її барви й кольори, всі аромати і тони лише різні коди однієї мови, якими вона себе проявляє . Визначте жанр, тему та ідею твору «Відповідності», художні засоби зображення. Висловіть своє враження від прочитаного.

Вечірній час прийшов. На кожній стебелинівже квіти куряться, немов кадильний дим;і звуки, й пахощі в повітрі голубім;меланхолійний вальс, кружіння й млості дивні. Вже квіти куряться, немов кадильний дим;ридає скрипка десь, як серце в самотині;меланхолійний вальс, кружіння й млості дивні;сумна краса небес в спокої віковім. Ридає скрипка десь, як серце в самотині,зненавидівши те, що чорним звуть нічим;сумна краса небес в спокої віковім,пірнуло сонце в кров, що застигає в сині... Зненавидівши те, що чорним звуть нічим,шукає серце втіх в минулій світлій днині. Пірнуло сонце в кров, що застигає в сині,а слід горить в мені потиром золотим. Перекладач Михайло Драй-Хмара. Вечорова гармонія

Словникова робота: Вівтар – 1) У давніх народів місце для жертвоприношень, жертовник. 2) Східна підвищена частина християнського храму, призначена для відправлення служби. Потир – церковна чаша для святих дарів. Кадило – 1) благовонне куріння, фіміам, ароматичні смоли; 2) кадильниця, посудина, у яку на жарини накладаються церковні благовонія. Меланхолійний (меланхолія)-1) Психічний розлад, що виявляється у пригніченому настрої, загальмованості мислення й рухів. 2) смуток, туга.

АНАЛІЗ ВІРШАЗавдяки яким художнім прийомам створюється настрій вірша? Що ви відчували під час читання вірша? Чим саме вражає картина вечора, яку зобразив Бодлер? Наведіть приклади із вірша, що підтверджують правильність добору назви вірша «Вечорова гармонія». Чи пов’язана головна думка вірша «Вечорова гармонія» із системою «відповідностей» Шарля Бодлера? Доведіть. Який мотив є провідним у вірші? Назвіть образи-символи вірша та визначте їх роль у тексті. До якого виду лірики можна віднести цей вірш? Обґрунтуйте. В. Відсіль. Портрет пані Сабатьє

ПОНЯТТЯ ПРО СУГЕСТІЮЧитаючи вірш «Вечорова гармонія» Ш. Бодлера, мабуть, ви відчули, що слово поета народжує у вашій уяві певні картини й образи, асоціації та настрої. Якщо ж проаналізувати, як поет досягає такого впливу своїми інтонаційними відтінками, певному «ореолу», який навіює, підказує читачу ті чи інші настрої. Така художня особливість твору називається сугестією. Французький поет Жан Мореас наголошував: «Сугестія — це мова відповідностей, спорідненості душі і природи, вона не прагне передати образ поета, а досягає глибини його єства...». Отже, сугестія (від лат. suggestio, від suggero — навчаю, навіюю) — художня особливість творів мистецтва, що базується на додаткових смислових натяках, передчуваннях. На прикладі вірша «Вечорова гармонія» розкрийте, що таке сугестія.

Аналіз вірша. Тема – почуття, які відчуває ліричний герой, напередодні важливої події. Ці почуття поет прирівнює до дзвону, звуків скрипки і зітханнями. Перед читачами розгортається чудова картина вечірнього пейзажу, у якому все зачаровує. Звук скрипки, серце якої «десь тремкоче стоголосне», зливається зі співом «росного стебла» у неймовірному кружлянні «меланхолійного вальсу». Вечір викликає у героя різні почуття та асоціації. Глибоке враження на нього справляють захід сонця, нічна тиша, буяння трав і дерев. У вірші досягається відчуття гармонії за допомогою поєднання звуків та ароматів, почуттів і вражень. Вірш дуже мелодійний. Ця мелодійність забезпечується повторами, прийомами асонансу (часте повторення звуків [о] та [у], що передають протяжність мелодії) та алітерації (багато сонорних звуків [м], [л], [н]. Разом з тим часте повторення [р] вносить відчуття тривоги). Цей вірш про невимовну тугу особистості, прагнення гармонії, недосяжність ідеалу, про життя і смерть. Поезія складається не з 16, а з 10 рядків, адже кожен другий та четвертий рядок попередньої строфи стає першим та третім у наступній, створюючи неймовірний ритм-настрій, водночас заспокійливо-захоплюючий і піднесено-умиротворений.

Однак у цей гармонійний вечоровий пейзаж дисонансом вриваються тривожні відчуття, що не дають спокою ліричному герою. Образи сонця, «світила життєносного», що «упало в кров свою», серця скрипки, «що труну ненавидить і вені») небес високих і смутних навіюють тривогу і передчуття недовговічності цієї вечорової гармонії: А серцю вже набрид той нереальний світ,Воно в минувшині бере своє коріння!У крові сонячне втопилося проміння... Мене твій образ, мов потир сяйний, сліпить!Переклад В. Ткаченка. Останній акорд поезії — звертання до невідомої жінки, порівняння її світлого лику та внутрішнього осяяння із сяйвом блискучої церковної чаші (потира) — просякнутий стриманим оптимізмом.

Підведення підсумків уроку. Бодлер так і залишився до кінця своїх днів на лезі ножа між прагненням пізнати єдність світу і самого себе та страшним розколом його свідомості, душі й всього життя. Поет не просто намагався осягнути Всесвіт, він створив глобальну картину Краси зі Зла.

Використані джерела:1. Бодлер Ш. Поезії: Пер.з фр./Ред..-упоряд. М. Москаленко; авт. вст. слова Д. Павличко; авт. Післям. Д. Наливайко.- К.: Дніпро, 1990.- 272с.2. Бодлер Ш. Поезії // Всесвіт. 1989. - №7. С.138-1503. Дереза Л. «Перебуваючи в пеклі, можна марити про білосніжні вершини » Глибини поезії Шарля Бодлера // Заруб. л-ра в навч. закл. 1998. - №9. с. 14.4. Наливайко Д. С. Шарль Бодлер – поет скорботи і протесту/Передмова до книги: Шарль Бодлер. Поезії. – К.: «Дніпро», 1989, с. 5–30. 5. https://dovidka.biz.ua/vechorova-harmoniia-analiz 6.https://www.google.com/ 7.https://uahistory.co/pidruchniki/isaeva-world-literature-10-class-2018-standard-level/31.php8.https://shewhenko.jimdofree.com