Опис досвіду роботи на тему "Проектна діяльність у початкових класах"

Александрюк C.B.

вчитель початкових класів,

спеціаліст  вищої  категорії,

Чудейський навчально-виховний комплекс

Сторожинецького району

Чернівецької області

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

     У статті з’ясовано значення використання проектної технології у навчально-виховному процесі початкової ланки освіти, її сутність, розкрито питання організації проектної діяльності з учнями 1-4 класів.

     Ключові слова: проектне навчання, проектна діяльність, метод проектів.

     Школа сьогодення вимагає від нас, педагогів, творчого підходу до роботи в педагогічній практиці. Значна увага приділяється використанню у навчально- виховному процесі проектних технологій, впровадження яких спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблем і застосування здобутого  у конкретній практичній діяльності.

     Пріоритетним напрямком державної політики в сучасній освіті є особистісна орієнтація. Школа сьогодення робить спробу повернутися до індивідуальності кожної дитини. Створюються відповідні умови для розвитку й максимальної реалізації її нахилів і здібностей.

     Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є проектна діяльність. Питання використання методу проектів ставились і вирішувалися на різних етапах педагогічної науки по-різному, залежно від рівня нагромадження знань і соціального замовлення. У наукових дослідженнях видатних зарубіжних і вітчизняних учених (Дж.Дьюї, В.Кілпатріка, Г.Ващенка, А.Макаренка, С.Русової та ін..) доведено, що проектна діяльність є важливою умовою розвитку активності й самостійності дитячої особистості та підвищення якості навчання.

     У напрацюваннях сучасних українських дидактів (І.Єрмакова, О.Демченко, О.Онопрієнко, О.Савченко, А.Цимбалару та ін..) розкрито методи організації проектної діяльності учнів початкових класів.

     Суть проектного навчання - у функціонуванні системи дидактичних засобів (мети, змісту, методів тощо), якими здійснюється послідовне моделювання процесу розв’язання проблемних задач і ситуацій, що вимагають пошуків, досліджень, співпраці. [6 ]

     Цей метод дає можливість в стінах школи формувати творчу особистість, пробуджує і розвиває в дитині талан, дає можливість дітям осмислено застосовувати свої знання, реалізує їх соціальні потреби, формує мотивацію до навчання.

     Досвід роботи у початкових класах дає мені змогу поділитися деякими міркуваннями щодо організації і методики втілення методу проекту у навчально-виховному з учнями 1-4 класів.

Актуальність методу проектів

     Метод проектів (від грец. - шлях дослідження) - система навчання, за якої учні отримують знання в процесі планування і виконання практичних завдань - проектів. [ 3 ].

Проектний метод навчання містить у собі величезний потенціал для реалізації міжпредметних зв’язків: рідна мова, читання, математика, природознавство, образотворче навчання  та ін.

     Проектна технологія передбачає системне й послідовне моделювання вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників навчального процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розробку оптимальних шляхів створення проектів, їх неодмінний захист і аналіз результатів.

     Метод проектів можна використовувати як самостійну індивідуальну чи групову роботу учнів упродовж різного за тривалістю часу, а також з використанням сучасних засобів інформаційних технологій, зокрема комп'ютерних, телекомунікаційних.

Типи проектів

Проекти розрізняють за

• пріоритетним видом діяльності: творчі, соціальні, дослідні, рольові, пошукові, ігрові;
• предметно-змістовою сферою інтересів: екологічні, правові, телекомунікаційні, філологічні, політехнічні, інформаційні, художні;
• участю в розробці: індивідуальні, парні, групові, колективні;
• терміном виконання: короткочасні, середньої тривалості, довготривалі;
• характером партнерської взаємодії між учасниками проектної діяльності: кооперативні, загальні, конкурсні;
• рівнем реалізації міжпредметних зв'язків: однопредметні, міжпредметні;
• формою презентації (захисту): пленарні, стендові, мультимедійні, рольові, творчі [ 3 ].

     Зупинимось на характеристиці деяких з них.

     Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, зокрема - експериментальних методів обробки результатів. Вони цілком підпорядковані логіці дослідження

і, мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, її актуальності, а також предмета та об'єкта, завдань і методів, методології дослідження, висунення гіпотез вирішення проблеми.

     Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макети журналу, альбому, газети.

     Ігрові проекти. Учасники обирають ролі, зумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні та ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості учасників дуже високий, але все ж домінуючим видом діяльності є гра.

     Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про той чи інший об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, систематичної корекції під час роботи над ними. Структура їх така: мета проекту, його актуальність, методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробка інформації (її аналіз, узагальнення, зіставляння  з відомими фактами, аргументовані висновки); результат проекту та його презентація (усний журнал, ранок, свято, відеофільм). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

Етапи роботи над проектом:

1. Визначення теми, мети і завдань проекту.
2. Розробка плану діяльності для досягнення поставленої мети.
3. Виконання проекту.
4. Презентація робіт.

Оформлення проекту

     І етап. Вибір напряму й формування назви проекту: включає узагальнену назву проблеми, коло питань; визначення (виокремлення) загального напряму або пріоритетних (окремих) напрямків.

     ІІ етап. Написання проекту. Розділи проекту: актуальність, необхідність, значущість обраного напряму; мета і завдання проекту; визначення етапів його реалізації; механізм реалізації; обов'язки та відповідальність учасників реалізації проекту; очікувані результати; оцінка та самооцінка виконаної роботи.

     Переваги технології «метод проектів»: розвиваються пізнавальні інтереси; використовуються різні форми роботи: дискусії, робота з літературою, збір емпіричної інформації і т. ін.; відбувається мотивування, з'являється задоволення від діяльності, діти бачать результат своєї праці; відсутній формалізм знань; у випадку використання групових проектів розвивається уміння співробітничати; встановлюється зв’язок з життєвим досвідом; розвивається уміння ставити мету і саморегуляція в діяльності.

     Під час роботи над проектом учитель має: допомогти розробити програму дослідження; знайти необхідні джерела інформації; сам стати джерелом інформації; заохочувати і підтримувати ентузіазм; допомагати, якщо виникають труднощі; підтримувати зворотний зв’язок.

     Працюючи над проектом, потрібно враховувати такі вимоги: використання загадок, головоломок та ігор, що демонструють поняття, яким навчають; привабливо оформлені класне приміщення і парти; урок забезпечується музичним супроводом, використовуються плакати, що стосуються досліджуваного матеріалу; на уроки запрошуються гості; навчальну інформацію пов'язують із життєвим досвідом школярів.

     Ураховуючи власний досвід, слід сказати, що метод проектів при вмілому застосуванні досить ефективний у роботі з учнями початкових класів.

     Починалася робота з того, що одним із завдань, яке отримували діти, йдучи на канікули, була підготовча робота. Батьки осторонь цієї справи теж не залишаються, а охоче підключаються до неї, мають можливість використати любу зустріч з природою: прогулянки в ліс, виїзди на ставки, туристичні походи до лісів, лук, полів.

     Багату палітру кольорів дарує нам і осінь, коли природа одягається у розкішне вбрання. Яке розмаїття фарб! Тихо падає додолу листя. Діти збирають найгарніше, милуються ним, показують один одному, вчителю. Серце їх відкривається до сприйняття прекрасного.

     Словом, цю роботу можна проводити в любу пору року. Спостережливість, любов до природи, творча уява, бачення майбутнього творіння ,допомагає зібрати багатий матеріал, дає наснагу для творчого самовираження.

     Часто для організації та розвитку дитячої творчості вихованців я використовую метод проектів. Саме він дає можливість розвивати комунікативні здібності дитини, створює умови для творчої самореалізації учнів, сприяє розвитку інтелектуальних здібностей.

     Звичайно, таке завдання не на навчальний урок. Щоб учні якнайповніше реалізували свої задуми, часу шкодувати не слід, можна використати позаурочний час.

Проект «Стежками рідного краю»

Мета: Викликати інтерес та дбайливе ставлення до рослинного світу, виховувати любов до живої природи.

Метод, домінуючий в проекті: творчий, пошуковий.

Змістовий аспект проекту:

• спостереження за природою;
• краєзнавчий компонент проекту;
• географія краю, його флора і фауна;
• народознавчі особливості;

• літературна творчість і народна;
• культурологічна спрямованість.

Кількість учасників: індивідуальний, груповий. У проекті беруть участь учні класу, батьки, класовод.

Тривалість проведення: довготривалий, 4-5 місяців.

Координація проекту: обговорення з кожним учнем ходу його роботи, допомога.

Форма захисту проекту: творча.

Матеріальний результат проекту: стенд у класі

Проект «Великодні дзвони»

Тема та завдання проекту:

     Дослідити, вивчити, проаналізувати, дізнатися якомога більше про велике християнське свято. Визначити роль народних традицій в сучасному світі. Збагатитися новими знаннями історії рідного краю, народних традицій

Дидактична характеристика проекту:

тип проекту:

• за предметною галуззю - міжпредметний;
• за тривалістю - середньої тривалості;
• за характером контактів - вчитель, учні 3 класу, їх родини, друзі;
• за основною діяльністю - дослідницько-пошуковий;
• за характером координації - з безпосередньою координацією;
• за формою проведення - самостійна дослідницька робота дітей з наступною презентацією матеріалів проекту;
• об’єкт пізнання: історія, та духовна спадщина рідного краю.

Навчальні цілі та очікувані результати: спосіб вирішення проблеми: робота з додатковою літературою, використання інших засобів інформації, самостійна дослідницька та аналітична робота дітей з учителем, власна творчість дітей.

Провідна проблема: поглибити знання та сформувати власне ставлення до традицій і звичаїв рідного народу, його духовної спадщини.

Освітній продукт: презентація у вигляді позакласного заходу, вироби учнів.

Актуальність

• виховання громадської свідомості, розуміння і сприймання національної ідеї, любові до рідної Батьківщини;
• вдосконалення навичок проектної діяльності;
• розвиток пізнавальних інтересів, життєвої компетентності учнів;
• необхідність вивчення та популяризації історичного минулого нашого народу.

План виконання проекту

1. Мотивація значущості проектної діяльності з даної теми.
2. Обговорення ідей, щодо вирішення проблеми та її представлення.
3. Формулювання завдань, які вирішуватимуться.
4. Визначення джерел потрібної інформації.
5. Об'єднання у творчі групи. Розподіл обов’язків між учасниками.
6. Вивчення та аналіз зібраної інформації.
7. Визначення деталей, які можливо проілюструвати у колективній роботі.
8. Оформлення колективної роботи.
9. Аналіз та оцінювання роботи учасників проекту.
10. Презентація матеріалів проекту.

Правила взаємодії під час проекту:

1. Працювати дружно, злагоджено, разом.
2. Усе, що пропонує товариш, сприймати й обговорювати спокійно.
3. Викладати свої ідеї, думки по черзі, всіх вислуховувати до кінця, не перебивати.
4. Радитись з товаришами, дорослими, приймати рішення спільно.
5. «Запозичати» ідеї в інших груп з їхнього дозволу.
6. Бути доброзичливими, старанними, відповідальними.
7. Доводити свою справу до кінця.

Очікувані результати:

• Розвиток життєвої компетентності учнів.
• Набуття навичок дослідника.
• Розвиток пізнавальних інтересів до історії рідного краю.
• Створення колективного альбому «Славимо Великдень»

Етапи роботи над проектом

1. Статистичне опитування учнів: «Як у твоїй сім’ї святкують Великдень?»

Основний етап

Історики

1. Дослідження виникнення свята.
2. Історичні події, пов’язані з святом

Народознавці

1. Вивчення народних обрядів традицій, звичаїв, повязаних з Паскою
2. Значення кольорів та символіки.

Літератори

1. Легенди, загадки, прислів’я та повіря.
2. Сучасні пісні та вірші.

Кухарчуки

1. Традиціїні страви, які готували лише на Великдень.
2. Рецепти страв.

Умілі руки

1. Дослідження техніки виготовлення писанок.
2. Виготовлення виробів.

Заключний етап

1. Позакласний захід.
2. Створення альбому «Славимо Великдень».
3. Презентація матеріалів проекту.

Проект «Твій друг - книга»

Вид проекту: комплексний, творчий.

Форма: пошуково-пізнавальна діяльність.

Учасники: учні 3-Б класу.

Вік: 8-9 років.

Керівник: Класовод 3-Б класу Александрюк Світлана Василівна.

Мета проекту:

• Залучення учнів до читання
• Бережливе ставлення до книги
• Престиж книги та бібліотеки
• Підвищення інформаційної культури
• Виховання всебічно розвиненої особистості
• Поповнення класної бібліотеки
• Залучення до благодійності

Спільна робота класовода, учнів, батьків та бібліотекарів:

• Досліджували історію виникнення книги;
• Збирали прислів’я і приказки про книгу;
• Проводили конкурс на крашу закладку;
• їздили на екскурсію у друкарню;
• Дізналися як твориться книга;
• Відвідали сільську бібліотеку;
• Відвідали обласну дитячу бібліотеку;
• Організували у класі “Книжкову лікарню”
• Провели акцію “Подаруй бібліотеці власну книжку!”
• Г оту валися та провели свято “Твій друг - книга!”

Продукт дитячої діяльності:

• Альбом «Книга - кращий друг» (прислів’я, загадки про книгу)
• Альбом «Бережіть книжку!» (правила користування книгою, виготовлення закладок)
• Фотоальбом «Книгодрукування»(екскурсія у друкарню)
• Саморобні книги для бібліотеки.

План роботи над проектом

     Підготовчий етап

1 група - дізнаються звідки прийшла до нас книга

2 група - збирають прислів’я, приказки, загадки про книгу

3 група - виготовляють закладки для книг

4 група - відвідують бібліотеку і «лікують» книги

5 група - готують сценку «Звірятка лікують книгу»

     Основний етап

1. Екскурсія у друкарню
2. Екскурсія у обласну дитячу бібліотеку
3. Виготовлення саморобних книжечок для бібліотеки

     Заключний етап

Презентація проекту - Свято «Твій друг - книга»

Презентація - свято «Твій друг-книга»

Мета: Формувати в учнів бажання читати книги, розвивати інтерес до читання, викликати почуття поваги та шанобливе ставлення до книги, вироблення потреби користуватися бібліотекою, виховувати любов до книги, прищеплювати знання та вміння бережливого поводження з нею.

Обладнання:

• Костюми учасників (Книга, Зайчик, Ведмедик, Лисичка, Лікар)
• Слайди до свята «Твій друг – книга»
• Презентація  проекту «Твій друг - книга»
• Прислів’я про книгу
• Презентація виставки книжок-саморобок та закладок.
• Вікторина «Книголюб»
• Фотосесія «Я та книга»
• Книжкова виставка «Улюблені книжки дітей»
• Відео «Як твориться книга»

Хід свята

     Вчитель. Значення книги в наші дні надзвичайно велике. Книги розповідають нам про історію нашої держави, про життя народів різних країн, про видатних вчених і мандрівників, досягнення науки і техніки, далекі планети, рослини і тварин, які оточують нас і яких ми не бачили.
     Книга вчить нас розуміти, цінувати працю дорослих, допомагає обрати шлях y житті.У багатьох відомих людей у житті були книги, які вони любили понад усе. Герої цих книг надавали їм сили, натхнення, допомагали виховувати волю, формували характер справжньої людини.
     Любі діти, товаришуйте з бібліотекою і книгою, виробляйте в собі звичку читати щодня. Попереду у вас ще багато зустрічей з героями цікавих книг відомих українських та зарубіжних авторів.
     Але завжди потрібно пам’ятати правила поводження з книгою, щоб вона довго жила і радувала багатьох читачів.
     Отже, тема нашого свята «Твій друг - книга»
     Епіграфом  свята стануть слова Тараса Григоровича Шевченка                «… Учитесь, читайте, і чужого навчайтесь, і свого не цурайтесь»

Любі хлопчики й дівчатка!
В нас сьогодні книжки свято.
Будем разом відзначати,
Друга-книгу шанувати!

     Вчитель „Хто багато читає, той багато знає", - так кажуть у народі. Книжка вчить, як на світі жить, книжка відповідає на безліч запитань. І кожна людина знає, що найвідданішого і наймудрішого друга, ніж книга, не знайти.

В кожнім домі, в кожній хаті,
В кожнім місті і селі, -
Хто навчився вже читати,
Має книжку на столі.

Вчитель. Дорогі діти, хто з вас не любить книжок? Кни­жок, у яких так багато барвистих малюнків, гарних роз­повідей. Розкриєш першу ліпшу сторінку — опинишся у далекій казковій країні. А в тій країні живуть добрі та ку­медні велетні, веселі маленькі чоловічки чи просто твої однолітки.

     Ростуть там велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Відважні герої б'ються там за правду з лю­тим ворогом. Але ж не завжди була книга.

1-й учень. Давним-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. «Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер. Писали на всьому. Далі люди почали писати на мокрій глині, яку потім су­шили й випалювали на вогні. Але ці книги були не­зручними та важкими.

2-й учень. З часом навчилися робити зручні та легкі книги з телячої чи козячої шкіри. Але вони були ду­же дорогими. На виготовлення однієї такої книги потрібні були шкури з цілої череди телят. Люди шу­кали недорогий матеріал, з якого можна було б роби­ти книги, щоб вони були дешевими й простими. І та­ки знайшли.

3-й учень. У далекій Африці на берегах повноводних річок простягнулися нескінченні зарості болотяної рослини - папірусу. Писали на сухих стеблах папірусу. Відтоді з'явилися на землі книги, а точніше сувої з папірусу. Писати такі книги було зручно, але че­рез кілька років папірус пересихав і руйнувався.

4-й учень. В Україні писали на корі берези. Кору діли­ли на тоненькі смужки-пластини і висушували. Вони бу­ли білими. Писали на них грамоти і називали їх берестя­ними грамотами.

5-й учень. Справжній папір, на якому ми з вами пише­мо зараз, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Спочатку книги переписували від руки. А це був досить важкий і тривалий процес — адже одну книгу доводило­ся переписувати іноді кілька років. Минуло ще багато ча­су, поки з'явилися друковані книжки.

6-й учень. Першу друковану книжку в Україні було ви­дано 1574 року Іваном Федоровим. Називалася ця книга «Апостол».

Зараз папір виготовляють з деревини, а книги друкують у книжкових видавництвах.

7-й учень.

Книжка — добрий, мудрий друг,

Книжка знає все навкруг:

Про старі й нові країни,

Космос та морські глибини,

Хто нам написав «Кобзар»,

І який де правив цар.

Усе, чим ви цікавитесь,

Ви знайдете в книжках.

На всі питання — відповіді

На їхніх сторінках.

Інсценізація «Звірятка лікують книгу»

Заєць
Дорога нам книга кожна,
Нам без книг ніяк не можна,
Нам без книг ніяк не можна!
Голоси дзвенять навкруг.
А як часом книга хвора,
Значить в тім моя вина.
Ми її підклеїм скоро -
Враз одужає вона!

(На його шляху з’являється щось страшне, брудне, волохате. Це пошарпана книга).

Заєць. Ой, що це? Краще сховаюся, а то у мене зубки цокотять від переляку і хвостик тремтить. (Ховається за кущем).
Книга. Не бійся, Зайчику. Я книжка, тільки дуже хвора. Ой, як боляче моїм сторінкам. І корінець поламаний, вже зовсім сил немає. Навіть ходити сама не можу. (Плаче). Допоможи мені, Зайчику!
Заєць (вибігає з-за куща, підтримує хвору книжку).
Бідненька ж ти моя! Хто тебе так покалічив? Може ти з лисицею зустрілася, чи в лапи до вовка потрапила? Чи може лютий Бармалей над тобою знущався? Я навіть не впізнав тебе. Ми ж раніше з тобою зустрічалися. Ти була така гарна, чепурна! Усі діти тебе з радістю читали.

Книга. Так, тепер я зовсім не схожа на себе. Хлопчисько-поганисько мене так порвав. Ох і мучив він мене. Поливав гарячим супом, гнув кінчики моїх сторінок і чорнилом бруднив. Я ледве втекла від нього, і зовсім немає сили йти далі, та й куди ж я піду, нещасна?
Заєць. Не журися, Книжечко! Ми зараз що-небудь придумаємо. А ось і Ведмедик чапає. Може він нам щось порадить? (Кличе Ведмедика). Ведмедику! Ось Книга в біду потрапила, від хлопчиська-поганиська втекла, їй допомогти треба, а як - я не знаю.
Ведмедик. Бідолашечко ти наша! Потрібно негайно відвезти тебе у "Книжкову лікарню” до лікаря. Він тебе послухає, огляне, підклеїть, підпише і одягне у красиву обкладинку.
Заєць. Правильно! І як я одразу не здогадався? Адже в кожній школі, в кожній бібліотеці працює така лікарня. Там завжди прийдуть на допомогу юні друзі книги. Пішли, дорогенька Книжечко, спирайся на мене.
Добридень, шановний лікарю Айболить! З бідою прийшли ми до вас. Вилікуйте, будь ласка, бідолашну Книжечку!
Лікар. Обов’язково! Шановна Книго, присядьте-но сюди. Що з вами трапилося? Де ж болить?
Книга. Ой, дорогий лікарю, в мене болить все тіло.
Лікар. Як же ви дійшли до такого стану?
Книга.
Лікарю, мені соромно перед класом,
Хазяїн мій обкладинки вирвав з м’ясом!
Та що обкладинки...
Вирвав сторінки, поробив з них кораблики,
Плоти та голубки.
Лікар. Який жах! Так поводитися з Книгою! Та це ж злочин! Я вас вилікую, шановна Книго! Підніміть свої сторінки. Ох, а що це за брудні плями на них?
Книга. Хлопчисько-поганисько, в якого я жила, брав мене брудними руками, одного разу вилив на мене борщ, кидав мене на підлогу, слинив пальці, коли листав сторінки. Тому я хочу звернутися до всіх діток, до кожної дівчинки і до кожного хлопчика:
Я - Книга! Я товариш твій!
Школярику, завжди мене жалій.
Чистенькою тобі приємна я,
Без бруду - подруга твоя.
Погану звичку ти покинь
І пальців більше ти не слинь.
Завжди я твій найкращий друг,
Та тільки не для брудних рук.
Лікар. Ой, у вас дуже багато хвороб! Зараз я покличу Лисичку – медичну сестричку допомогти нам. (Кличе Лиси¬цю).
Лисиця. Добрий день, Книго! Зараз ми з Айболитом тебе вилікуємо. Подивимося ось на цю сторіночку. Ой-ой-ой! Тут намальований страшенний пес, а я їх так боюся.
Книга. А в собаки ніг немає.
Лисиця. Який жах!
Книга. Лікарю, сестричко! Вилікуйте мене, будь ласка!
Лікар. Прошу вас пройти в операційну. Будемо робити операцію.
(З’являється Хлопчисько-поганисько).
Хлопчик. Привіт! Ви тут не бачили Книги? Вона втекла від мене, а чому - я й сам не знаю. Я тільки вдарив нею по голові свого сусіда по парті та ще декілька разів забув її в саду. Ось і цього разу забув. Вночі пішов дощ. Наступного дня я пішов її шукати, та не знайшов. Втекла. Ви її не бачили?
Діти. Їй роблять операцію в "Книжковій лікарні”!
(З’являються Книга і Лікар).
Лікар. Ну ось. Ви тепер маєте набагато кращий вигляд.А допомогли нам Гумка, Обгортка, Закладка.
Гумка.
Я- Гумка, Гумка, Гумка:
Та хочу вам сказати,
Щоб всі ці неподобства
Не сміли більш писати
Щоб наша книжка стала ще гарніше,
Треба покликати Обгортку.
Обгортка
Я така гладенька, блискуча й ніжна
Ця книжка зі мною буде, мов царівна
Я оберігаю всі книжки на світі,
Тому обгортайте свої книжки ,діти!
Але для повного порядку
Книзі потрібна ще й Закладка.
Агов,Закладко,не лежи
Нашій Книжці допоможи!
Закладка.
Я дуже потрібна ,друзі вам
Нелегко без мене книжечкам.
Бо діти сторінки обривають,
Якщо мене в книжечки не закладають
Ось до тебе ,книжечко,притулюсь,
Не раз при читанні тобі знадоблюся.

Закладка
Щоб відкрити без вагання
У підручнику сторінку,
Необхідну для читання,
Де чомусь зробив зупинку,
Щоб завдання пам’ятати,
Сторінок не загинати,
Зайвий раз їх не гортати,
Щоб завжди книжки тримати
У належному порядку,
Треба в них постійно мати
Отакі зручні закладки.
                                      М.Люсак

Книга. Дякую всім вам! Я себе дуже добре почуваю. Ой, знову той бридкий хлопчисько! Він, напевно, шукає мене.
Хлопчик. А, ось де ти! Але чому ти так змінилася? А те¬пер пішли додому. Мені без тебе так сумно.
Лікар. Я не дозволю їй жити в тебе. Вона знову може захворіти.
Книга. Я ніколи не повернуся до тебе. Ти мене ображав, зовсім не беріг. Ти й до цього часу не знаєш правил охайного поводження з книгою.
Хлопчик. Але мені дуже погано без тебе. Я обіцяю тобі і лікарю, і всім дітям, які є в залі, що буду добре поводитися з книгами. І взагалі перестану бути поганиськом.
Книга. Мені шкода його. Мабуть, я повернуся до нього. Але ти повинен запам’ятати правила.
 

• Книгу не  можна брати брудними руками.
• Не став на книгу лікті, коли читаєш і не клади розгорнутими сторінками донизу
• Не розмальовуй книжку ручкою та олівцем.
• Якщо не закінчив читати, але не хочеш загубити сторінку, на якій зупинився, то вклади закладку.
• У сиру погоду загортай книгу в папір, тому що така погода для неї шкідлива.
• Допоможи книжці залишитися чистою і свіжою і вона допоможе тобі стати щасливим.

Хлопчик. Так, я все зрозумів і даю чесне слово, що виправлюся.
Книга. Діти, запам'ятайте і ви правила охайного поводження з книгою. Тоді ми завжди з вами будемо друзями.

Звучить пісня „Дружба з книгою" на музику „Бременських музик".

Перший куплет
Кращого нема нічого в світі,
Як дитині з книгами дружити!
Тим, хто дружить, не страшні тривоги,
Дорогім на будь-які дороги! (Двічі)
Другий куплет
Ми своє завдання не забудем -
Шанувати дружно книги будем.
Ні палаці, ні скарби ніколи
Не замінять книги нам ніколи. (Двічі)
Третій куплет
Книги, всім відомо, - джерело знання,
Ці словечка із сивого забуття.
Книги наші - небо неозоре
Наше щастя - коли книг доволі. (Двічі)

Бібліотекар.
У нашій бібліотеці багато книг. Вони, як і люди, народжуються, живуть, старіють.Як і люди, часом потребують лікування.

Учитель. Ми відвідали міську дитячу бібліотеку. Там ми багато про що дізналися. Зараз ми це пригадаємо і   проведемо з вами вікторину «Книголюб»  (показуємо слайди і відповідаємо на питання)

Вікторина  „Книголюб"

1. Як називається людина, яка працює в бібліотеці? (Бібліотекар)
2. Як називається невелика книжечка, яка заведена на усіх читачів бібліотеки, в яку виписують дані про взяті книги? (Формуляр.)
3. Як називається відділ бібліотеки де можна спокійно сісти і прочитати там книгу? (Читальний зал)
4. Як розташовані книжки в бібліотеці? (За алфавітом)
5. Майстерня, фабрика, де виготовляють книги. (Друкарня.)
6. Хто заснував першу бібліотеку в Київській Русі? (Ярослав Мудрий.)
7.  Кому присвячені слова „Друкар книг перед тим не бачених"? (Івану Федорову.)
8.  Як називається зібрання творів Т. Шевченка? (Кобзар.)
    

Бібліотекар. Шануючи книгу, зберігаючи її, ми шануємо і працю людей, що трудяться над їх створенням. А також продовжуємо життя лісу.

Презентація виставки книжок-саморобок та закладок.

Учитель
-Діти виготовили власними руками книжки- саморобки. Ми передаємо їх у вашу бібліотеку.

Фотовиставка «Я та Книга» (слайди)

Багато цікавих книжок на різну тематику в бібліотеці, вдома , у товаришів. Тож, читайте кожного дня – розвивайте навички техніки читання.

     Учитель Є народна мудрість: «Книга — ключ до знань». І для того, щоб багато знати, треба багато читати, відвіду­вати бібліотеку.Ніколи не забувайте про те, що книга - ваш друг. Книжка - це праця багатьох людей. Ви вже знаєте, що книжку пише письменник.Художник виконує до неї малюнки, потім її друкують у друкарні, папір для книги виготовляє багато людей. Надруковані книжки надходять до крамниць, бібліотек. У нашій бібліотеці також багато книжок.

Учень
Багато мусиш знати
Про все, що є навкруг,
Тож слід книжки читати,

Бо книга - вірний друг.

Учень
Вона всім допоможе
Обрати вірний путь.
Де б ти не був, мій друже,
Про книгу не забудь.

Підсумок свята.

Вчитель. Ми багато дізналися про книгу. Я би хотіла, щоб ви  подивилися відео «Як твориться книга?»

Література

1. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 1-4 класи.- К.:Видавничий дім «Освіта», 2012
2. Беліменко Л. Актуальність та значущість проектної діяльності. //Початкова школа №6, 2011.
3. Бодько Л. Метод проектів як засіб реалізації особистісно орієнтованого навчання// Початкова школа. - 2013. - №10. - С. 1-4
4. Демченко О.П. Проблеми використання проектної технології у навчально-виховній роботі з молодшими школярами //htth:vuzlib.com/content/view/204/84/
5. Онопрієнко О.В. Управління проектною діяльністю молодших школярів. // Початкова школа, 2005.
6. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти: підручн./О.Я.Савченко. - К.: Грамота, 2012.- 504с.
7. Цимбалару А. Педагогічний проект у структурі початкового навчання // Початкова школа №4, 2011.