23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Опис досвіду роботи за проблемною темою: "Розвиток пізнавальної активності молодших школярів"

Про матеріал

Опис досвіду роботи вчителя за проблемною темою "Розвиток пізнавальної активності молодших школярів" Дає змогу зрозуміти, що таке пізнавальний інтерес і за допомогою яких методів, форм роботи, прийомів він розвивається у молодших школярів.

Перегляд файлу

1

 

МИКОЛАЙ-ПІЛЬСЬКИЙ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС

«ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД-ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД»

Запорізький район Запорізька область

 

 

Робота над проблемною темою:

«Розвиток пізнавальної активності молодших школярів як один із аспектів реалізації компетентнісно-орієнтованого підходу на уроках»

Кайзер Любові Іванівни

Посада: вчитель початкових класів

Педагогічний стаж та кваліфікаційна категорія: 41 рік, спеціаліст першої кваліфікаційної категорії

 

P71128-091546

 

2018 р.

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………...3

Анотація……………………………………………………………………4-6

  1.               Розвиток пізнавальної активності молодших школярів як один із аспектів реалізації компетентнісно-орієнтованого підходу на уроках
  1.          Проектно-дослідницька діяльність молодших школярів…………6-7
  2.          Застосування проблемного  навчання як засобу активізації пізнавальних інтересів учнів на уроках………………………………………...7-10

1.3 Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення …………………10-15

1.4 Застосування нових інформаційних технологій в початковій школі                          як засіб розвитку пізнавальної активності учнів…………………………… 15-18

Висновок……………………………………………………………………. 19

Додаток 1…………………………………………………………………20-23

Додаток 2………………………………………………………………    24-25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП


         Державними стандартами початкової загальної освіти визначено:     «Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які  передбачають їх особистісно-соціальний та  інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій».  Тому особливого значення набуває якісна організація навчально-виховного процесу. Ця проблема була актуальною завжди, її становлення відбувалося з розвитком суспільства: змінювались потреби суспільства – змінювались форми організації. Наразі у практиці початкової школи застосовується велика кількість педагогічних технологій різного рівня: від технологій – систем навчання до технологій викладання окремих навчальних  курсів, предметів, і технологій – способів навчання.

Для  якісного оновлення уроку в початкових класах у центрі уваги є, на мій погляд, розвиток пізнавальної активності школяра.

Проблема пізнавальної активності учнів початкової школи на уроках актуалізується у низці нормативних документів. Так, у «Концепції початкової освіти» зазначається наступне: «Об’єктами контролю у процесі навчання є: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними та про способи розумової і практичної навчально-пізнавальної діяльності; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе». «Державний стандарт початкової загальної освіти» побудований з урахуванням пізнавальної активності учнів, що засвідчує наступна цитата: «Цей Державний стандарт початкової загальної освіти  розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів…».

 

Розвиток пізнавальної активності молодших школярів як один із аспектів реалізації компетентнісно-орієнтованого підходу

Сучасне інформаційне суспільство формує нову систему цінностей, в якій володіння знаннями, вміннями і навичками є необхідним, але недостатнім результатом освіти. Від людини вимагаються вміння орієнтуватися в інформаційних потоках, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати і використовувати нові знання, володіти такими якостями, як універсальність мислення, динамізм, мобільність.

    Державними стандартами початкової загальної освіти визначено:     «Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які  передбачають їх особистісно-соціальний та  інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій». Тому особливого значення набуває якісна організація навчально-виховного процесу. Ця проблема була актуальною завжди, її становлення відбувалося з розвитком суспільства: змінювались потреби суспільства – змінювались форми організації. Наразі у практиці початкової школи застосовується велика кількість педагогічних технологій різного рівня: від технологій – систем навчання до технологій викладання окремих навчальних  курсів, предметів, і технологій – способів навчання.

Для  якісного оновлення уроку в початкових класах у центрі уваги є, на мій погляд, розвиток пізнавальної активності школяра.

Актуальність даної теми полягає в тому, що навчання людини не може бути успішним, якщо в того,  якого навчають, немає бажання учитися. Людина має право робити або не робити те, що від неї вимагають, тому успіх справи значною мірою залежить від бажання (прагнення) робити. Зокрема, чим сильніше бажання навчитися, тим успішніше йде навчання, а без бажання, проти волі, воно не піде – насильно не навчиш. Впевнена, що навчання не буде успішним, якщо в учня не пробуджене бажання учитися.

Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці є активізація пізнавальної діяльності учнів.  Тому щоразу, обдумуючи урок, учитель має спочатку розв'язати принципове завдання, як найдоцільніше організувати подачу нового матеріалу - повідомлення, евристична бесіда, відкриття, роздум, розв'язання проблеми, самостійна робота тощо. Необхідно перетворити кожний урок на урок спілкування, мислення, де істина постає як суперечка про істину, як діалог.

Актуальність досвіду ґрунтується на ефективному поєднанні різноманітних форм і методів включення учнів у пізнавальну діяльність на основі:

• розвитку пізнавальної активності молодших школярів з використанням інтерактивних методів навчання;

• застосування нових інформаційних технологій в початковій школі як засіб розвитку пізнавальної активності учнів;

• проблемного  навчання як засобу активізації пізнавальних інтересів учнів на уроках;

• формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення;

• проектно-дослідницька діяльність молодших школярів.

Тому метою своєї діяльності вважаю створення організаційних та педагогічних умов для формування успішної особистості, реалізації природних інтелектуальних здібностей школярів, розвитку їхніх талантів, самореалізації, готовності до творчої праці. Мета реалізується через наступні завдання:

  • створити умови для формування в учнів якостей успішної особистості;
  • формувати навички самостійної, проектної  діяльності засобами інноваційних технологій;
  • забезпечити самореалізацію кожної дитини.

Науково-теоретична база  актуальності проблеми. 

  У своїй роботі намагаюся дотримуватися загально прийнятих правил дидактики та методик у поєднанні з сучасними, новітніми технологіями. Про важливість пізнавального інтересу в процесі навчання учнів вказували  Я. Коменський, І. Песталоці, А. Дістервег, К. Ушинський та ін. 

    Різноманітні аспекти формування пізнавальних інтересів досліджували Л. Виготський, О. Дусавицький, О. Киричук, Н. Морозова, Г. Щукіна та ін. Значення інтересу в навчально-виховному процесі розкривається у працях Н.М. Бібік, О.Я. Савченко, М.В. Савчин, О.В. Скрипченко та ін. 

Провідна наукова ідея: розвиток пізнавальної активності учнів , з метою створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність, значущість.

Інноваційна значущість – конструктивне поєднання , інтеграція сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток особистості, що дозволяє вчителю створювати власні комбінації, а не заглиблюватись в суть однієї технології.

Технологія реалізації досвіду містить у собі арсенал різноманітних форм, методів традиційної та інноваційної діяльності вчителя та учнів на уроці і в позаурочний час. Особливо цінним є творчий підхід до створення системи роботи на різних етапах уроку в залежності від його типу та навчального матеріалу.

Проектно-дослідницька діяльність молодших школярів

Сучасні умови життя потребують, аби людина мислила і працювала творчо, а також уміла приймати нестандартні рішення. Саме цим зумовлена нині увага педагогів до інновацій. Сьогодні метод проектів вважається одним із найперспективніших методів навчання, адже він створює умови для творчої самореалізації тих, хто навчається, підвищує мотивацію до навчання і сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, формує навички пошуково- дослідницької технології.

 Метою методу проектів є створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними для розв’язання нових, пізнавальних і практичних завдань, удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різних групах, розвивають дослідницькі вміння та аналітичне мислення.

Залучення молодших школярів до проектної роботи сприяє формуванню в них таких компетентностей:

  • уміння працювати в колективі;
  • уміння розділяти відповідальність;
  • аналізувати результати діяльності;
  • відчувати себе членом команди;
  • навички аналітичного погляду на інформацію;
  • здатність до адекватної самооцінки.

Проект – це індивідуальна, частіше групова або колективна діяльність школярів, яка спрямована на створення певного унікального кінцевого продукту. Проект розглядають як "п’ять П": проблема, планування, пошук інформації, продукт, презентація.

Шосте "П" проекту – його портфоліо, тобто папка, у яку зібрані всі робочі матеріали (чернетки, плани, звіти тощо).

Наприклад, готуючись до уроку-проекту « Про кого кажуть: Він справжній друг?» вся робота була спрямована на визначення ключового питання: «Хто такий справжній друг?».  В результаті такої спільної роботи і була створена газета «Друг». (Додаток 1)

Застосування проблемного  навчання як засобу активізації пізнавальних інтересів учнів на уроках

Освоюючи інноваційні та вдосконалюючи традиційні методи і прийоми навчання, пізнавальну діяльність учнів трактую як цілеспрямовану організовану взаємодію між учителем та учнем. Своєрідним «посередником» такої взаємодії є відповідні засоби навчання. Від якості й ефективності організації та управління пізнавальним процесом школярів і залежатиме йог кінцевий результат – якість навчальних досягнень учнів та рівень їх розумового розвитку.

Плануючи урок, чітко визначаю його навчальні завдання і заздалегідь готую необхідні для цього матеріали. Це дає змогу забезпечити активну діяльність усіх учнів класу.

Вивчення педагогічної літератури та власний педагогічний досвід переконують у тому, що активна розумова діяльність учнів у навчальному процесі забезпечується за умов:

  • високої мотивації школярів на навчальну діяльність;
  • створення відповідного навчального середовища;
  • використання педагогічних технологій та методів відповідно до досягнутого рівня та завдань розвитку планів розумової діяльності учнів;
  • залучення школярів до самостійної діяльності, в тому числі проектної та дослідно-пошукової;
  • створення ситуацій успіху в навчальній діяльності;
  • орієнтації навчального процесу на формування компетенцій та досвіду діяльності;
  • забезпечення активної та інтерактивної взаємодії школярів із педагогом та між собою. 

У своїй практиці застосовую різні форми організації навчального процесу: фронтальну, групову (парну) та індивідуальну. Для забезпечення ефективності уроків, прагну раціонально визначити співвідношення його структурних елементів, вивчення теоретичного матеріалу поєдную з виконанням різнорівневих практичних завдань на закріплення та перевірку засвоєння навчального матеріалу.

Велику увагу приділяю використанню інноваційних технологій, створюю проблемно-пошукові ситуації на уроках як мотиваційний компонент.

Проблемне навчання грунтується на системі проблемних ситуацій. У Ι – ΙV класах -  це постановка перед учнями певного пізнавального завдання, яке містить у собі суперечність, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.

Проблемна ситуація виникає завдяки суперечності між пізнаним і непізнаним. Вона складається з таких компонентів: невідоме про предмети, їхні властивості, відношення чи способи дій, потреба пізнання невідомого, інтелектуальна можливість людини.

Серед критеріїв проблемної ситуації, що забезпечують активізацію пізнавальної діяльності, виділяю такі:

  • орієнтування розв’язування проблемної ситуації на максимальну самостійність учнів, їхню власну пізнавальну і дослідницьку діяльність;
  • значущість розв’язання проблемної ситуації для учня;
  • динамічність проблемної ситуації.

У початкових класах найдоцільнішими і найпоширенішими прийомами створення проблемних ситуацій з метою розвитку пізнавальних інтересів, активізації пізнавальної діяльності є:

  • зіткнення учнів із суперечливими фактами. (Метал у воді тоне, а дерево – ні. Чому?);
  • показ помилок, до яких призводить незнання певної теми. Виникає трудність, коли писати ьо, а коли йо: льотчик, район, сьомий, майонез;
  • постановка проблемного питання на основі створення елементів дискусії;
  • понукання учнів до узагальнення фактів. Придивіться уважно до слова. Порівняйте слова: бур’ян – буряк, пір’я – буря. Сформулюйте певне правило на основі цього порівняння.

Створення проблемно-пошукових ситуацій дає змогу працювати весь урок зацікавлено, активно. Діти переживають радість творчості, відчуття перемоги.

З метою розвитку творчих можливостей у кожної дитини вчителеві необхідно на кожному уроці застосовувати пізнавальні завдання. Такі завдання мають складати систему, яка дасть змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Слід пам’ятати, що творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення й ефективне застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих здібностей велике значення має розвиток психічних процесів – пам’яті, уваги, уяви тощо. Саме ці якості, за даними психологів, - основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.

 Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення

Найвиразнішою ознакою українського освітнього сьогодення є вихід на цінності компетентнісно орієнтованої освіти. Основна мета реформування початкової мовної освіти полягає в запровадженні компетентнісного підходу до навчання мови, який передбачає формування її молодших школярів комунікативної компетентності. Сьогодні у теорії та практиці навчання мови в початкових класах особливо гостро стоять проблеми розвитку зв'язного мовлення, творчих здібностей школярів.

Упровадження нових освітніх технологій особистісно орієнтованого навчання на уроках читання, на мою думку, - це передумова активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота, що пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів.

Однією з інноваційних технологій, що допомагає учневі не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення.

Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв'язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити. Саме тому очевидною є життєва необхідність критичного мислення для вітчизняної освітньої системи.

Лише таким чином можна міркувати про розвиток демократії відповідно до вимог світового суспільства.

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Розвиток критичного мислення - це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а й у повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки - це твої дії та дії твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично - означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідним є розумне керівництво з боку вчителя.

Мета вчителя: створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини; надати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху; дати відчути радість від здолання труднощів; допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, завжди необхідно докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

 Наведу деякі прийоми створення «ситуації успіху»:

  • «Радість класу» - емоційний відгук оточуючих на успіх учня класу, констатація будь-якого, навіть незначного, позитивного результату діяльності, навіювання дитині віри у себе.
  • «Ліній горизонту» - перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем, пропонується повторити завдання на складнішому рівні, наче «відсуваючи» лінію горизонту.
  • «Авансування» - учитель підчас індивідуальної роботи виконує з учнем завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає аналогічне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх.

Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання - відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам'ять, гостре око, гарний смак, образне мислення. На уроці важливо використовувати проблемні завдання, що викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків певних висновків. «Роби, як ми, роби краще нас!» - ось девіз уроків із використанням технології критичного мислення. Створення ситуації успіху, віра в дитину та врахування її індивідуального стилю діяльності найпродуктивніше впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращий, ніж учора!» Лише таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

Навчання - основна форма розвитку пізнавальної активності школярів. З одного боку, під час навчального пронесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній світогляд, а з другого боку - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нові, задовольняючи свої потреби в пізнанні. Роботу з виховання пізнавальних інтересів на уроках я будую у такій послідовності: цікаво - знаю - вмію. Слід намагатися зробити навчання не простішим, а зрозумілішим. «Важких наук немає. Є лише важке викладання».

Дитині має бути зрозумілою мета завдання, і тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи. Чим молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання. Найцікавішим є те, що максимально розвиває самостійність дитини, збуджує її думку. Викладання повинно бути захоплюючим - таким є один із принципів методики сучасного уроку. Однак, інтерес не має нічого спільного з розважальністю, що не містить пізнавальної мети. Кожне заняття повинно мати пізнавальний характер і водночас захоплювали як своїм змістом, так і способом викладання. За роки навчання в школі у дітей виробляється звичка задовольнятися матеріалом підручника, а це недостатньо забезпечує розвиток пізнавальної діяльності учнів. Матеріал підручника не може постійно стимулювати самостійну творчу діяльність та осмислення певних явищ, оскільки не асоціюється з реальними життєвими враженнями.

Критичне мислення починається з питань й з'ясовування проблем, які необхідно розв'язати. Складність навчання критичного мислення полягає в тому, щоб допомогти учням роздивитися безкінечну різноманітність проблем, що нас оточують. «Лише коли б'єшся з конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі складної ситуації, учень дійсно мислить».

Дуже важливим є стимулювання пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Пріоритетним напрямом у роботі має бути розвиток логічного мислення й математичного мовлення. Для вдосконалення обчислювальних навичок  добираю цікавий і пов'язаний із життям матеріал, що спрямований на формування життєвих компетенцій учнів, а саме:

  • дидактичні та сюжетні ігри;
  • задачі у віршах;
  • задачі-жарти;
  • ребуси;
  • ігрові та цікаві ситуації;
  • корисні вправи «Цікава математика в царстві геометричних фігур».

Усі ці нестандартні завдання передбачають оригінальне розв'язування, вибір раціональних способів дослідження, порівняння, а також потребують від кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення.

Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Кожна аргументація містить у собі три основних елемента:

  • твердження;
  • доводи;
  • докази.

Це мислення соціальне. Коли ми дискутуємо, читаємо, обмірковуємо, обмінюємося думками, ми уточнюємо і поглиблюємо свою класну позицію.

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень повинен володіти певними якостями:

  • гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;
  • самостійно і критично мислити;
  • уміти бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи раціонального розв'язання;
  • усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в навколишньому середовищі;
  • бути здатним генерувати нові ідеї;
  • творчо мислити;
  • уміти працювати з інформацією;
  • бути комунікабельним, контактним, уміти працювати у колективі, різних ситуаціях;
  • уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту.

   Щоб створити комфортні умови навчання, при яких учень відчуває свою успішність, використовую інтерактивні форми навчання. Саме завдяки таким формам, навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії учнів. Це  навчання де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб`єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють, здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. В своїй роботі використовую групові методи навчання:

  • робота в парах;
  • робота в малих групах;

     фронтальні методи навчання:

  • мікрофон;
  • незакінчені речення;
  • мозковий штурм та інші.

Вважаю, що саме інтерактивні методи навчання дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, і надають учням змогу формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв`язне мовлення, формувати критичне мислення. У практиці своєї роботи використовую такі освітні технології навчання:

  • проектну технологію;
  • технологію «Створення ситуації успіху»;
  • ігрову.

Вважаю, що саме інтерактивні методи навчання дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, і надають учням змогу формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв`язне мовлення, формувати критичне мислення.

Розвиок пізнавальної активності молодших школярів з використанням нових інформаційних технологій в початковій школі

Під інноваціями в освіті ми розуміємо процес вдосконалення педагогічних технологій, сукупності методів, прийомів і засобів навчання. В даний час інноваційна педагогічна діяльність є одним з істотних компонентів освітньої діяльності будь-якого навчального закладу. І це невипадково. Саме інноваційна діяльність не тільки створює основу для створення конкурентоспроможності тієї чи іншої установи на ринку освітніх послуг, а й визначає напрями професійного зростання педагога, його творчого пошуку, реально сприяє особистісному зростанню вихованців. Тому інноваційна діяльність нерозривно пов'язана з науково-методичною діяльністю педагогів і навчально-дослідної вихованців.

 В даний час інформаційні технології займають важливе місце в професійній діяльності вчителя. Необхідність застосування засобів ІКТ в роботі вчителів початкових класів диктується віковими особливостями учнів, а саме потребою в наочній демонстрації навчального матеріалу, процесів і явищ. Основними напрямками моєї  роботи при використанні ІКТ є:
      - Мультимедіа-уроки, які проводяться на основі комп'ютерних навчальних програм;

  • Дистанційні олімпіади та конкурси;
  • Телекомунікаційні проекти.

Учні класу приймають участь у дистанційному освітньому конкурсі «Олімпіс 2017» - Весняна сесія – Осіння сесія.

Так мною проведений  урок з мультимедійною презентацією з української мови на тему: Значення прикметників. Прикметники-антоніми, прикметники- синоніми. Багатозначні прикметники. (Додаток 2)

  Практика використання ІКТ вчителями нашої школи дозволяє зробити наступний висновок: використання ІКТ на уроках має такі переваги порівняно з традиційним навчанням:

  1. Сучасність і актуальність навчального матеріалу.
  2. Наявність додаткового і супутнього матеріалу.
  3. Естетичність і наочність.
  4. Можливість роздруківки матеріалу для подальшої індивідуальної роботи.
  5. Можливість блочного огляду теми, випередження знань.
  6. Навчання через ігрову або практичну діяльність.
  7. Підвищення інтересу учнів до навчання.
  8. Більш чітка організація діяльності вчителя.

  В цілому, використання ІКТ сприяє підвищенню якості знань і вмінь учнів.
      Інноваційність в навчанні пов'язана з творчим пошуком на основі наявного досвіду, спрямована на забезпечення дослідницького характеру навчального процесу, організацію пошукової навчально-пізнавальної діяльності. Інноваційними вважаємо процеси, пов'язані з характером взаємодії педагога і учнів, з їх позиціями в ході навчання, коли для учнів створюються  певні умови для активної та ініціативної позиції в навчальному
процесі: не просто засвоювати програмний матеріал, а пізнавати істину, вступаючи в активний діалог з учасниками освітнього процесу; самостійно виходити за межі власних знань для пошуку способів дії в нових ситуаціях, що є головною цінністю і метою освіти; формувати вміння вчитися.
Мультимедійні уроки, зазвичай будую за такою структурою:

  1. Мотивація уроку – короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання, або реалізовується інтерактивний прийом чи вправа з метою активізації подальшої пізнавальної діяльності дітей протягом уроку.
  2. Оголошення теми і очікуваних результатів уроку.
  3. Основна частина – опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, вправами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, зображеннями, таблицями, схемами, картами знань (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів презентації). Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації ніж на уроці без використання комп’ютера. Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, парах, творчий звіт із виконання індивідуального завдання. Звісно, використовую і традиційні форми роботи, методи і прийоми навчання.
  4.  Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалось на уроці найбільше), способів діяльності учнів та відтворення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів із текстовими фрагментами.

При цьому завдання до поданої інформації на слайдах можуть бути різного характеру:

  • відшукування тексту, який відповідає зображенню;
  • вставка пропущених слів або розділових знаків, букв, причому в інтерактивному режимі світловим пером на поверхні дошки;
  • зіставлення ілюстрації зі словесним описом у підручнику;
  • написання вибіркового переказу за кількома ілюстраціями до твору;
  • вправи для перевірки знань та розуміння матеріалу, понять, термінів тощо;
  • передати зміст слайду;
  • заповнити карту знань;
  • ввести в поданий текст на слайді доповнення.

Власне тип і ступінь складності завдань визначаються вчителем і підпорядковуються вивченню відповідного матеріалу. Робота з ілюстраціями, з одного боку, полегшує роботу учнів, а з іншого - спонукає до засвоєння знань учнів. Власне, учні закріплюють новий матеріал, формують навички, вчаться вільно користуватися усною мовою. При цьому важливо, щоб інформація подана за допомогою комп’ютера, була достовірною, доступною для сприйняття учнями певного шкільного віку, повною та, безперечно цікавою.

Необхідно також зазначити, що у своїй педагогічній діяльності інтегрую ІКТ із сучасними педагогічними технологіями, які сприяють формуванню навчально-пізнавальної компетентності учнів, а саме: комунікативними (навчання у співпраці, робота в парах, взаємонавчання, навчальний діалог, дискусія); пошуковими (проблемне навчання, метод проектів).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Ознайомившись з дослідженнями вітчизняних і зарубіжних вчених у освітній галузі, аналізуючи власний практичний досвід роботи, дійшла висновку, що поєднання традиційних і сучасних технологій навчання на уроках в початкових класах,  дає можливість формування ключових і предметних компетентностей учнів.

Школа покликана вчити, але переконана, що цілісне сприймання світу неможливе без виховання якостей людяності, без формування вмінь і навичок творити добро та красу, служити прогресу. Для якісного оновлення уроку в початкових класах у центрі уваги є, на мій погляд, активізація пізнавальної діяльності учнів. Тому намагаюсь творчо, по - новому  розв`язувати актуальні завдання сучасної освіти, які спрямовані на гуманізацію та демократизацію навчально – виховного процесу в школі. Вчу своїх учнів аналізувати, порівнювати, узагальнювати, аргументувати та доводити,  самостійно отримувати знання, розвивати прагнення  до вдосконалення та творчої самореалізації. Прагну дати дітям такий заряд інтересу до знань, щоб у середніх і старших класах мої учні не знижували якісних показників у навчанні, а навпаки підвищували їх завдяки умінню працювати і здобувати знання самостійно.

   Отже, вважаю, що актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.

Моє педагогічне кредо:

«Навчати  та виховувати  так,  щоб   у кожному дитячому  серці  запалити  вогник  пізнання,  мислення, добра».

 

 

 

 

Додаток 1

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\Фото 2018\IMG_20171103_101438.jpg

 

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\Фото 2018\IMG_20171103_101854.jpg

 

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\Фото 2018\IMG_20171117_093044.jpg

Звіт групи «Промінчики». Завдання: намалювати плакат про дружбу

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\Фото 2018\IMG_20171117_093817.jpg

Звіт групи «Дослідники». Завдання: визначити «помічників» та «ворогів» дружби

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\Фото 2018\IMG_20171117_093303.jpg

Звіт групи «Читайки»

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\Фото 2018\IMG_20171117_093938.jpgІнтерактивна вправа «Гарячий стілець»

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\Фото 2018\IMG_20171117_094025.jpg

Рефлексія. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\Фото 2018\IMG_20171117_093354.jpgРобота в парах. Гра «Хто швидше складе прислів’я».

 

 

Додаток 2

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\фото\P71128-083845.jpg

Мотивація навчально - пізнавальної діяльності учнів. Перегляд мультфільму тітоньки Сови  «Гусениця і метелик»

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\фото\P71128-083521.jpg

Гра «Утвори нове слово»

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\фото\P71128-085956.jpg

Динамічна пауза.

  • А зараз відпочинемо і пофантазуємо. Розв’яжіть приклад:

Іменник + прикметник = смішно

(Сонце зелене, заєць оранжевий, жираф мініатюрний, цукор чорний, тощо.)

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\фото\P71128-084947.jpg

Творча робота

 

Слайд 1

Проблемна тема:

«Розвиток пізнавальної активності молодших школярів як один із аспектів реалізації компетентнісно-орієнтованого підходу на уроках»

Актуальність досвіду ґрунтується на ефективному поєднанні різноманітних форм і методів включення учнів у пізнавальну діяльність на основі:

• розвитку пізнавальної активності молодших школярів з використанням інтерактивних методів навчання;

• застосування нових інформаційних технологій в початковій школі як засіб розвитку пізнавальної активності учнів;

• проблемного  навчання як засобу активізації пізнавальних інтересів учнів на уроках;

• формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення;

• проектно-дослідницька діяльність молодших школярів.

 

Слайд 2

Актуальність даної теми полягає в тому, що навчання людини не може бути успішним, якщо в того,  якого навчають, немає бажання учитися. Людина має право робити або не робити те, що від неї вимагають, тому успіх справи значною мірою залежить від бажання (прагнення) робити. Зокрема, чим сильніше бажання навчитися, тим успішніше йде навчання, а без бажання, проти волі, воно не піде – насильно не навчиш. Впевнена, що навчання не буде успішним, якщо в учня не пробуджене бажання учитися.

Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці є активізація пізнавальної діяльності учнів.

Тому метою своєї діяльності вважаю створення організаційних та педагогічних умов для формування успішної особистості, реалізації природних інтелектуальних здібностей школярів, розвитку їхніх талантів, самореалізації, готовності до творчої праці.

 

 

 

 

 

 

Слайд 3

Науково-теоретична база  актуальності проблеми

  У своїй роботі намагаюся дотримуватися загально прийнятих правил дидактики та методик у поєднанні з сучасними, новітніми технологіями. Про важливість пізнавального інтересу в процесі навчання учнів вказували  Я. Коменський, І. Песталоці, А. Дістервег, К. Ушинський та ін. 

    Різноманітні аспекти формування пізнавальних інтересів досліджували Л. Виготський, О. Дусавицький, О. Киричук, Н. Морозова, Г. Щукіна та ін. Значення інтересу в навчально-виховному процесі розкривається у працях Н.М. Бібік, О.Я. Савченко, М.В. Савчин, О.В. Скрипченко та ін. 

Провідна наукова ідея: розвиток пізнавальної активності учнів , з метою створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність, значущість.

Інноваційна значущість – конструктивне поєднання , інтеграція сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток особистості, що дозволяє вчителю створювати власні комбінації, а не заглиблюватись в суть однієї технології.

 

 

Слайд 4

Проектно-дослідницька діяльність молодших школярів

Залучення молодших школярів до проектної роботи сприяє формуванню в них таких компетентностей:

  • уміння працювати в колективі;
  • уміння розділяти відповідальність;
  • аналізувати результати діяльності;
  • відчувати себе членом команди;
  • навички аналітичного погляду на інформацію;
  • здатність до адекватної самооцінки.

 

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\Фото 2018\IMG_20171117_093817.jpg

Слайд 5

Застосування проблемного  навчання як засобу активізації пізнавальних інтересів учнів на уроках

Вивчення педагогічної літератури та власний педагогічний досвід переконують у тому, що активна розумова діяльність учнів у навчальному процесі забезпечується за умов:

  • високої мотивації школярів на навчальну діяльність;
  • створення відповідного навчального середовища;
  • використання педагогічних технологій та методів відповідно до досягнутого рівня та завдань розвитку планів розумової діяльності учнів;
  • залучення школярів до самостійної діяльності, в тому числі проектної та дослідно-пошукової;
  • створення ситуацій успіху в навчальній діяльності;
  • орієнтації навчального процесу на формування компетенцій та досвіду діяльності;
  • забезпечення активної та інтерактивної взаємодії школярів із педагогом та між собою. 

 

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\фото\P71128-083845.jpg

 

Мотивація навчально - пізнавальної діяльності учнів. Перегляд мультфільму тітоньки Сови  «Гусениця і метелик»

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 6

 

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\Фото 2018\IMG_20171117_093354.jpg

 

Робота в парах. Гра «Хто швидше складе прислів’я».

C:\Users\Пользователь\Desktop\Фото атест\фото\P71128-085956.jpg

Динамічна пауза.

  • А зараз відпочинемо і пофантазуємо. Розв’яжіть приклад:

Іменник + прикметник = смішно

(Сонце зелене, заєць оранжевий, жираф мініатюрний, цукор чорний, тощо.)

 

 

Слайд 7

Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень повинен володіти певними якостями:

  • гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;
  • самостійно і критично мислити;
  • уміти бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи раціонального розв'язання;
  • усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в навколишньому середовищі;
  • бути здатним генерувати нові ідеї;
  • творчо мислити;
  • уміти працювати з інформацією;
  • бути комунікабельним, контактним, уміти працювати у колективі, різних ситуаціях;
  • уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту.

 

Слайд 8

Розвиток пізнавальної активності молодших школярів з використанням нових інформаційних технологій в початковій школі

Основними напрямками моєї  роботи при використанні ІКТ є:
      - Мультимедіа-уроки, які проводяться на основі комп'ютерних навчальних програм;

  • Дистанційні олімпіади та конкурси;
  • Телекомунікаційні проекти.

Учні класу приймають участь у дистанційному освітньому конкурсі «Олімпіс 2017» - Весняна сесія – Осіння сесія.

Так мною проведений  урок з мультимедійною презентацією з української мови на тему: Значення прикметників. Прикметники-антоніми, прикметники- синоніми. Багатозначні прикметники.

 

Слайд 9

 

Вважаю, що актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.

Моє педагогічне кредо:

«Навчати  та виховувати  так,  щоб   у кожному дитячому  серці  запалити  вогник  пізнання,  мислення, добра».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
1 липня 2018
Переглядів
5129
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку