Опис досвіду "Створення спільноти у класі через дієве самоврядування"

            Створення спільноти у класі через дієве самоврядування

Сучасна школа не може займатися тільки навчанням, вона повинна навчити школяра бути самостійним, робити вчинки і відповідати за них, приймати рішення, захищати свої права.  Велике значення для самореалізації учня має усвідомлення своєї включеності в організацію шкільного життя.  Сьогодні учні вчаться, а завтра вони стануть дорослими і почнуть самостійно жити і будувати життєвий простір для себе та інших.  Тому сьогодні учні приходять до школи не тільки за знаннями, не  для того, щоб готуватися до життя, а щоб зараз жити цікавим життям, отримувати соціальний досвід.  У зв'язку з цим, одним з факторів, який дозволяє активізувати  ці складні процеси самореалізації у шкільному віці і створити справжню спільноту,  є дитяче самоврядування.

Самоврядування в дитячому колективі - найважливіший засіб соціалізації дітей. На його основі у них формується почуття причетності до подій, що відбуваються навколо них, і вміння брати на себе відповідальність за ці події.

Ці аргументи спонукали мене шукати  таку форму самоврядування, яка б забезпечувала вище сказане і відповідала б моєму баченню процесу самоврядування в початкових класах. 

 На мою думку, воно має бути:

- цікавим: діти мають не готуватися до життя, а жити в даний момент цікавим життям;

-універсальним: об'єднання та координація всіх аспектів життя класного колективу - організація життя класного та шкільного  колективів, формування загальнонавчальних умінь та навичок, навичок самообслуговування та чергування у класі - в один проект;

-діловим: недопущення створення «учнівської бюрократії», коли самоврядування підміняється виділенням групи дітей, що імітують участь колективу в управлінні; мати просту, зрозумілу для дітей форму;

-ефективним: досягнення очікуваних результатів: самостійно розвивати внутрішній потенціал особистості; виховувати в собі ініціативу, творчість, організаторські здібності; навчитися  запобігати конфліктним ситуаціям та вдало їх розв’язувати; розуміти, що кожний несе відповідальність за себе, своє майбутнє, майбутнє своєї держави; набути досвід поведінки, заснованої  на моральних принципах;

-реальним: відповідати реальним проблемам класу: мала чи велика наповнюваність класу; врахування вікових особливостей учнів ( ще мало вміють, не розвинене почуття відповідальності, не мають  досвіду планування та організації  колективної діяльності), завантаженість дітей та вчителів; формальність у виконанні доручень, що призвело до втрати їхніх функцій.

В результаті довгих розмірковувань зупинилася на такій моделі самоврядування як  ділова гра «Наш клас – наш дім. Ми – господарі в нім».

Форма гри: змагання серед учнів класу «Учень року».

Особливі умови  гри: учні не мають доручень, вони замінюються щоденним контролем виконання правил класу та чергуванням. Ключова фігура дня – черговий учень. Він має багато чітко визначених  обов’язків, результат виконання яких перевіряє комісія шкільного самоврядування щодня, та в нього є бонус – «виставляння фішок» за дотримання правил кожним учнем. Завдання всіх учнів – дотримання правил класу.

2. Виховна мета: створити умови для формування та розвитку особистості кожного учня, його активної життєвої позиції,  згуртування та формування колективу,  опанування правил співжиття  у  класі, школі як суспільному середовищі.

Ігрова мета: дотримуючись колективно встановлених правил життя класу, накопичити якнайбільше фішок  і стати переможцем у змаганні «Учень класу».

Правила  гри:

• колективно визначити правила життя класу;
• дотримуючись цих  правил, накопичувати  фішки;
• фішку отримує щодня кожен учень за дотримання кожного правила;
• щоденна перевірка дотримання правил («виставляння фішок»)  проходить у колективному обговоренні під керівництвом чергового учня ( спочатку під керівництвом вчителя);
• підсумовувати результати можна щомісяця або  в кінці чверті, визначаючи середній бал кожного учня;
• переможець автоматично стає командиром класу на період до наступного підсумку;
• в кінці навчального року визначається переможець;
• під час підсумку можна вручити кожному невеличкі сувеніри для  заохочення.

Обладнання:

• класний куточок з рубриками: «Правила життя класу», особистий аркуш кожного учня з прізвищем та ім'ям;
• фішки для наклеювання на особистий аркуш учня;
• сувеніри для заохочення ( за бажанням та можливостями);
• бейджик для чергового учня, командира.

Умови  ведення змагання:

1. Діти самі складають правила життя класу - рутини (вчитель спрямовує вибір) бажано на самому першому уроці:

1.          Бережи тишу (сфера дисципліни);
2.          Будь старанним (сфера навчання);
3.          Допомагай ( сфера відносин у колективі);
4.          Роби добрі справи (сфера відносин у суспільстві).

2.  За дотримання кожного з правил  учень отримує фішку. Черговий отримує додаткову фішку за старанне чергування. Один день – один рядок із фішок.  Це важливо при виведенні середнього балу для кожного учня. В результаті виходить справедливий підрахунок балів.

3. Аналіз – перевірка дотримання правил класу кожним учнем проводиться щодня. Аналізом керує черговий учень ( на початку роботи – вчитель).

Коментар із досвіду роботи:

1. Черговий щодня змінюється і буквально кожен учень класу має можливість відчути себе лідером. Цей момент робить всіх рівними в колективі, що  дає можливість для побудови рівноправних стосунків.

2. Діти вчаться робити рефлексію, аналіз своєї діяльності, що робить щоденне життя класу свідомим.  Визначають помилки, труднощі, досягнення, шукають способи виходу зі складних ситуацій. За потреби когось підтримують – вчаться бути милосердними, навіть у випадку, коли  не симпатизують один одному,  когось критикують, але вчаться робити це конструктивно, без звинувачень. Процес «виставляння» фішок дає дітям можливість формувати комунікативні навички, на практиці оволодівати словесними формулами суспільного характеру. Одне із правил (четверте) учень має сам оцінити. Під «пильним оком» товаришів він вчиться бути чесним, самокритичним.                                                           

       3. Життя класу проходить звичайним чином, але всі процеси вже свідомі. Прийшовши до школи, учні готуються до уроку: готують шкільне приладдя, клас;  черговий перевіряє готовність дошки до уроку, роздає зошити всім учням, робить замовлення на харчування. В цьому  процесі діти контролюють один одного, підказують або допомагають виконати. Намагаючись виграти у загальношкільному конкурсі «Клас року», діти дуже турбуються про  санітарний стан класу, який щоденно перевіряється, Тому  мимоволі виконують нудні щоденні справи з азартом та старанністю.

Висновок:

На мою думку, це і є самоврядування. Нехай це гра, та якщо дорослі ставляться до цього процесу  щиро серйозно, то діти отримують натхнення та прагнуть до розвитку і вдосконалення. Відчуття  своєї  успішності в любій сфері дає наснагу до звершень і у навчанні.

Як казав В.О.Сухомлинський: «Пам'ятайте; що радість успіху - це могутня емоційна сила, від якої залежить бажання дитини бути хорошою. Турбуйтеся про те, щоб ця внутрішня сила дитини ніколи не вичерпувалась. Якщо її немає, не допоможуть ніякі педагогічні хитрощі».

Участь дітей у роботі органів самоврядування - це спосіб практики жити в соціальному просторі прав і обов'язків, створити спільноту у класі,  можливість продемонструвати унікальність своєї особистості, усвідомити свою співпричетність до того, що відбувається в суспільстві, освоїти суспільний досвід.