Опис досвіду "Використання інноваційних технологій як засіб формування творчої особистості на уроках української мови й літератури"

"Використання  інноваційних технологій як засіб формування

творчої  особистості  на  уроках  української  мови  й  літератури"

Одне з актуальних завдань сучасного вчителя – пошук шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості. Саме тому  я зупинилася  на  розв'язанні   науково-методичної проблеми  "Використання інноваційних технологій як засіб формування творчої особистості  на  уроках  української  мови  й  літератури".

Що ж необхідно для створення ситуацій, які б сприяли творчій активності учнів?   Для себе  прийнятною вважаю  таку модель творчої особистості  учня: творчий пошук + творча активність + творче мислення + творча діяльність + творче  спілкування.

        Застосування у своїй роботі інноваційних  технологій висуває певні  вимоги  до структури уроків. Як правило, вона   складається  з  п’яти  елементів:

1. мотивації;
2. оголошення  теми  та  очікуваних  навчальних  результатів;
3. надання необхідної інформації;
4. інтерактивної вправи – центральна частина заняття;
5. підбиття  підсумків, оцінювання  результатів  уроку.

  Вважаю, що   ефективність  уроку  багато в чому залежить від  позитивного налаштування на урок. Отже, щоб досягти  його, практикую спеціальні  методики,  а  саме:

- обмін компліментами;

- «Побажай собі (мені) удачі»;

- «Ланцюжок добрих  побажань»;

- з’ясування настрою  у  групах;

- побажання успіху  від  учителя;

- обмін усмішками

- «Кольоровий настрій» (графічний, словесний);

Створенню позитивного настрою учнів на початку уроку сприяє також використання елементів технології «Створення ситуації успіху». Учитель не повинен забувати, найкращих  результатів  досягають  ті учні, у яких учи​тель  позитивно оцінює  навіть незначні успіхи. І, звичайно, найнижча успішність у тих дітей, яким учитель взагалі не  повідомляє  про їх успіхи на уроці. Тому для авансування успішності  результатів навчальної  діяльності  використовую  фрази:

 «У тебе обов’язково вийде…»,

 «Я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті…»

 «Я вірю в тебе»;

«У тебе щоразу виходить краще»;

«Ти досягнеш успіху!»

Інколи учні навіть самі створюють формулу  успіху на уроці.

Серед інтерактивних технологій, які використовую на різних етапах уроку,можу назвати "Мікрофон", "Мозковий штурм" прийом передбачення, групова робота, робота в парах, "Асоціативний кущ", дидактичні ігри, "Інтерв'ю" тощо.

       При  оголошенні   теми  та  мети   уроку  часто   використовую   стратегію  передбачення – за допомогою  прислів’їв, приказок, загадок або ключових слів, записаних на дошці, учні передбачають тему, мету уроку, сюжет  (наприклад,  зустрічають по одягу, а проводжають по розуму – при вивченні  твору С.Черкасенка  «Маленький  горбань»), "Життя не має ціни, але воля дорожча за життя" (при вивченні повісті М.Коцюбинського "Дорогою ціною"). 

         При вивченні   календарно - обрядових пісень,  розпочинаю  урок  інтерактивною   вправою  "Мікрофон". Учні продовжують речення "Від свята Різдва я чекаю..."  Ця  вправа пов'язує навчальний матеріал з особистим  досвідом  кожної  дитини, позитивно  впливає  на їхні почуття, емоції.       

      На початку вивчення  поеми  "Енеїда" пропоную   учням  уявити, що вони перебувають у далекій   мандрівці, а потім   продовжити   речення  "Якби  я  був мандрівником, то  вирушив  би..."

       При вивченні творчості письменника речення  може  бути  іншого  характеру  «Від зустрічі  з  творчістю  письменника я очікую…»  Такі   форми роботи  викликають  запитання, спонукають  до роздумів, пошуку, дослідження.

        Під час центральної частини уроку  застосовую  цілий спектр інтерактивних вправ. Наприклад,  при вивченні теми  "Правопис апострофа" учням пропоную  інтерактивну  вправу «Малюнковий  диктант". Кожній  групі    пропонуються  ілюстрації, в  назві  яких  є слова з орфограмою, окрім  того, кожна  група  повинна  вказати   "четверте зайве" та обгрунтувати  свій вибір.

Цікавою є також рольова  гра «Зустріч  літературних  героїв». Учні мають   продумати  та  відтворити  діалоги  між  вказаними персонажами.

Про  що, на вашу думку, могли б поговорити:

   -  Мудра  дівчина й Фарбований  лис,   Микита Кожум’яка  й  Хуха-Моховинка ?

        Використання таких рольових  ігор допомагає  учням набути    досвіду   поведінки    у подібних    випадках   шляхом «гри», виконання «ролі», яка є близькою до реального життя.

      Рефлексія – найважливіший етап інтерактивного уроку. Учні запитують, інтерпретують, застосовують, поширюють  здобуті знання, роблять  огляд  ідей, що були  відкриті  ними.

       Найчастіше на етапі  рефлексії використовую  методи:  «Прес», «Незакінчене речення», "Гронування"  тощо.  Використання  інтерактивного прийому " Гронування"  дає змогу учням виділити найголовніше із опрацьованої теми, критично осмислити його та виокремити. Навколо  центрального  слова  учні пишуть  слова, що спадають їм на думку із  заданої теми. Коли  всі  ідеї  записані, встановлюються зв'язки між  цими поняттями.

До речі, цей прийом використовую як на початку вивчення теми, так і під час  її  опрацювання,  наприклад, твору Л.Костенко "Крила".

         Ефективним прийомом є також рефлексивна  творча  вправа "Сенкан", що допомагає учням виділити  головне в характері персонажа,  вчить лаконічно, точно, влучно висловлювати своє ставлення до героя або ж є підсумком вивчення того чи іншого жанру, наприклад, загадки. Простота форми цього прийому, що здається на перший погляд, насправді приховує сильний, багатогранний інструмент для рефлексії. Адже оцінювати інформацію, викладати думки, відчуття й уявлення в декількох словах, насправді, не так вже й легко.

      Підбиваючи   підсумки уроку, учні закінчують речення: «Сьогодні на уроці я повторив…», «Мені  було    цікаво…», «Найбільше   сподобалось…»,   «Мені  було  важко, коли …», "Сьогодні на уроці я навчився..."

Практикую також домашні завдання, які треба виконати всім учням обов'язково й такі, які виконуються за бажанням (складання кросвордів, написання творів, складання тестових завдань, створення  ілюстрацій, акровіршів - загадок тощо.)

         Отже, кожен урок несе певний обсяг інформації, однак тільки від учителя залежить, наскільки її можуть сприйняти та засвоїти учні,  якими навчальними методами   та  прийомами  при  цьому  треба  скористуватися.

І не забуваймо, що  ми, учителі, -  найвищий   вимір  краси. І потрібно, щоб  наша душа тягнулася  до  книжки, душа – до  мистецтва, а  серце – до  дитини.