Опора і рух. Види скелета. Значення опорно-рухової системи

Урок 38.

Тема: Опора і рух. Види скелета. Значення опорно-рухової системи

Мета: сформувати знання учнів про опору та рух тварин, види скелета та його особливості у різних груп тварин, розширити знання про значення опорно-рухової системи у житті тварин;

розвивати вміння порівнювати риси ускладнення опорно-рухової системи у різних груп хребетних тварин, пов’язувати вид скелета із середовищем життя тварини, аналізувати, логічно мислити та робити висновки;

виховувати інтерес до вивчення особливостей будови тварин, дбайливе ставлення до тварин та природи, сприяти розвитку інтересу до вивчення природничих наук.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, зошит, мультимедійне обладнання, презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Що означає поняття гомеостаз?

Яка тварина має зелені залози як органи виділення?

У якому середовищі мешкають тварини, продуктом виділення яких є сечовина?

За допомогою якого процесу відбувається виділення у кишковопорожнинних?

Чому органами виділення план арії є протонефридії?

Який орган тварин перетворює амоніак на нешкідливі продукти обміну?

Як називаються видільні трубки, що починаються лійками?

Які тварини не мають сечового міхура?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Чи відрізняється будова різних систем органів у тварин в залежності від способу життя?

Опорна система та форма тіла зумовлені способом життя організмів. У водних тварин, які ведуть прикріплений чи малорухливий спосіб життя, скелет твердий зовнішній. Малорухливі тварини, а також тварини, які живуть у ґрунтовому або водному середовищі, мають гідростатичний скелет. Для тварин, що здатні швидко рухатись такий скелет не підійде. Їхній скелет твердий внутрішній із «набором важелів». Мабуть всі ці тварини мають певні особливості щодо руху та опори…

ІV. Вивчення нового матеріалу

Сьогодні на уроці ми дізнаємося про опору та рух тварин, про різноманітні види скелета в різних груп тварин і з’ясуємо значення опорно-рухової системи. Запишіть, будь ласка, тему уроку в зошити.

З такими властивостями неорганічних і органічних сполук як нестискуваність, стійкість щодо впливів середовища, гнучкість та пружність пов’язана опора організму тварин. Зокрема, вода в якості опорної рідини має значення для тварин, позбавлених твердого скелета (дощового черв’яка, п’явок, аскариди). Мінеральні солі, що наявні в організмі тварин, зміцнюють та утворюють скелет коралових поліпів, черепашку молюсків, скелет хребетних тварин. Опорні голки губок, зовнішній скелет раків, павуків, комах, а також рогові утвори хребетних тварин побудовані з хітину, колагену, кератину.

Які тканини допомагають забезпечити опору тварин?

Епітеліальні клітини покривів, хрящові й кісткові клітини сполучної тканини

Клітини мантії здатні виділяти на поверхню сполуки, які в молюсків утворюють черепашку; клітини шкірно-м’язового мішка в аскариди утворюють сполуки для кутикули.

Чи мають рослини органи, які виконують функцію опори?

На відміну від рослин, у тваринному організмі функцію опори виконують спеціалізовані органи, які мають придатні для цього особливості будови й властивості. Основними органами опори для тварин є пружні хрящі та міцні кістки. Вони тісно пов’язані з м’язами, кровоносними судинами, нервовими закінченнями та разом формують скелет, що є органом опорно-рухової системи.

Опора тварин – це функція тваринного організму, пов’язана з наявністю неклітинних  мертвих утворів та сполучнотканинних, хрящових і кісткових, зміцнюючих живих утворів.

Який скелет можуть мати тварини?

Скелет – сукупність утворів, що забезпечують опору тваринного організму.

Тваринам притаманні різні способи життя, якими визначаються різні типи скелета.

Дощовому черв’яку, який мешкає в ґрунті, твердий скелет не потрібен, він йому заважав би переміщуватися, а в гепарда – навпаки, йому необхідний міцний, гнучкий і рухливий скелет, що допомагає розвивати високу швидкість.

Виділяють три типи скелета тварин: гідроскелет, зовнішній скелет (екзоскелет) та внутрішній скелет (ендоскелет).

Гідростатичний скелет – рідинний скелет, у якому опорою для тіла є насичені водою м’які тканини (головоногі молюски) або порожнина (круглі та кільчасті черви). Породнинна рідина або вода тканин зумовлює тиск на м’язи тіла або шкірно-м’язвого мішка. При скороченні м’язи забезпечують протидію, розміри та форму тіла.

Екзоскелет – зовнішній скелет, утворений виділеннями цитоплазми клітин, клітинами ектодерми (коралові поліпи) або епітеліальними тканинами тіла (молюски).

Чи здатні рости тварини з екзоскелетом?

Ріст тварин, що мають екзоскелет відбувається лише під час линяння (членистоногі з хітиновим екзоскелетом) або постійно нарощують його (молюски з черепашкю).

Рух крил комах забезпечують особливі групи м’язів. На відміну від крил птахів, крила комах не лише опускаються та піднімаються, а й описують у повітрі фігуру, що нагадує символ нескінченності. У деяких комах є ще особливі «швидкі» м’язи, які забезпечують політ. Такі м’язи можуть скорочуватися надзвичайно швидко, забезпечуючи активний політ. Дрібні кровосисні комахи (мокреці) за 1 с можуть здійснювати до 1000 помахів крил.

Ендоскелет – внутрішній скелет, що утворений живою тканиною (хрящовий або кістковий скелет хребетних). Ендоскелет здатний до неперервного росту в тілі, тому немає потреби в линянні. Скелет хребетний тварин поділяється на відділи: скелет голови, скелет тулуба, скелет кінцівок.

Чи вплинули удосконалення та ускладнення будови скелету тварин на їхню життєдіяльність?

Утворення скелету живими тканинами виключило потребу тварин у линянні, а диференціація на відділи зумовила урізноманітнення функцій та відповідні зміни у рухливості й способі життя тварин.

Функції скелета:

- опори

- захисту

- руху

- джерела мінеральних речовин

- кровотворення

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Поясність кожну з функцій скелета.

Функція опори. Скелет допомагає тілу зберегти ту форму, яка для певних умов існування є найкращою. Наприклад, для хижих риб необхідна обтічна форма тіла, а для придонних – сплощена, як у камбали.

Функція захисту. Опорні структури здійснюють захист організму від поїдання або захист внутрішніх органів від несприятливої дії чинників середовища. Черепашка молюсків захищає їх від ворогів, череп хребетних тварин захищає головний мозок, а хребет – спинний мозок.

Функція руху. Скелет є місцем прикріплення м’язів. До хітинового скелету членистоногих прикріплюються їхні м’язи-згиначі й м’язи розгиначі кінцівок та м’язи крил у комах, у хребетних м’язи прикріплюються до кісток з утворенням важелів (ніколи не починаються і не закінчуються на одній і тій самій кістці).

Функція мінеральних речовин. За необхідності зі скелету для використання в організмі може надходити Кальцій. Деякі рослиноїдні тварини (олені, жирафи) навіть можуть поїдати кістки, щоб забезпечити власні потреби свого організму в Кальції.

Функція кровотворення. Кістки хребетних тварин містять кістковий мозок, у якому відбувається утворення крові.

2. Чому кістки тварин при русі не торкаються одна одної і не стираються?

VІ. Підсумок уроку

Чи виникли у Вас труднощі при вивченні цього матеріалу?

Що було найцікавішим на уроці?

VІI. Домашнє завдання: повторити § 35, пит. 3, 4 ст. 143, вивчити конспект.  

Цікавинки «Опорно-рухова система тварин»

Опорно-рухова система органів тварин створює опору для внутрішніх органів, забезпечує захист, рухи окремих частин тіла та всього організму. Пасивна частина опорно-рухової системи – скелет, активна – мускулатура.

Скелет – це конструкція, що підтримує тіло у просторі й зберігає його форму. Скелет також виконує захисну функцію, підтримує у певному положенні внутрішні органи. М'язи, приєднуючись до скелета, забезпечують різноманітні рухи тварин.

Кишковопорожнинні не мають спеціалізованої опорно-рухової системи. Шкірно-м'язові клітини, які утворюють покриви гідри, мають м'язові відростки, здатні до скорочення. Коли клітини зовнішнього шару скорочуються, тіло тварини стискається. М'язові відростки мають і клітини внутрішнього шару. При їхньому скоороченні тіло видовжується. Медузи виштовхують воду з-під своєї парасольки і рухаються її опуклою частиною вперед.

У кільчастих червів опорно-рухова система представлена шкірно-м'язовим мішком. Він складається з одного шару епітеліальних клітин та двох шарів м'язів: зовнішнього шару кільцевих і внутрішнього – поздовжніх. Усередині тіла є порожнина, заповнена рідиною. Тиск усередині цієї порожнини вищий, ніж зовні. Унаслідок цього тіло черв'яка стає пружним. Коли скорочуються кільцеві м'язи шкірно-м'язового мішка, тіло черва видовжується, його передній кінець стає тоншим і проникає між частинками ґрунту. Коли скорочуються поздовжні м'язи, тіло потовщується і розсуває частинки ґрунту.

Тіло членистоногих укрите міцним зовнішнім скелетом, утвореним кутикулою. Вона захищає внутрішні органи від ушкоджень. Кутикула містить особливу органічну сполуку – хітин, яка надає їй міцності. У річкових раків, омарів, крабів кутикула просочена кальцій карбонатом, що надає їй додаткової міцності. До внітрішніх виростів кутикули прикріплюються пучки м'язів.

Членисті кінцівки здатні здійснювати точні й складні рухи: біг, стрибання, плавання. Окремі їхні членики сполучаються між собою за допомогою суглобів. У різних суглобах окремі членики можуть рухатись у різних площинах, тому членистоногі здатні здійснювати складні рухи.

За рахунок крил комах здатні до польоту. Рухи крил забезпечують особливі групи м'язів. На відміну від роботи крил птахів, крила комах здатні описувати у повітрі фігуру, що нагадує символ нескінченності.

Головним органом руху черевоногих і двостулкових молюсків є нога. Тулуб молюсків оточений з боків складкою шкіри – мантією і захищений мушлею, яка становить особливий тип зовнішнього скелета. М'язи молюсків поділені на окремі пучки. Одні з них втягують ногу та голову молюсків у черепашку, інші забезпечують пересування тощо. Особливі м'язи-замикачі, скорочуючись, закривають стулки мушлі двостулкових молюсків. Пересуваються такі моллюски повільно.

Багатьом головоногим моллюскам притаманний реактивний рух. На нижньому боці голови розташована лійка – конічна, звужена спереду трубка. Через неї з мантійної порожнини виштовхується вода. Реактивна сила, яка виникає при цьому, штовхає тіло тварини в протилежний бік. Головоногі моллюски рухаються заднім кінцем уперед.