Оскар Вайльд (1854-1900) Ідейно-естетичні погляди і творчий шлях митця. Традиції та новаторство письменника в жанрі роману на прикладі твору «Портрет Доріана Грея»
Про матеріал
Оскар Вайльд (1854-1900) Ідейно-естетичні погляди і творчий шлях митця. Традиції та новаторство письменника в жанрі роману на прикладі твору «Портрет Доріана Грея».
УРОК 20
Тема. Оскар Вайльд (1854-1900) Ідейно-естетичні погляди і творчий шлях митця. Традиції та новаторство письменника в жанрі роману на прикладі твору «Портрет Доріана Грея»
Мета. Формувати предметні та ключові компетентності: знати передумови розвитку естетизму, визначати основні принципи поетики О. Вайльда; з’ясовувати особливості стилю О. Вайльда; використовувати різні джерела довідкової інформації та цифрові технології для подачі матеріалу уроку.
Обладнання: зошити, підручник, фотографії та портрети О. Вайльда, відео «Життєвий шлях Оскара Вайльда.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.
Оскар Вайлд дорого заплатив за те, що був
Оскаром Вайлдом. Але бути Оскаром
Вайлдом — вершина розкоші.
Жан Кокто
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Робота з епіграфом
- Ознайомившись із нашим сьогоднішнім епіграфом до уроку про що на вашу думки ми з вами будемо говорити?
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку
ІV. Мотивація навчання
«Драма моєї долі, – якось висловився про себе Оскар Вайлд, – полягає в тому, що я вклав увесь свій геній в життя, а в мої літературні твори – лише талант».
Його життя насправді могло би стати блискучим, для цього були всі підстави.
А)Учнівська доповідь і презентація «Життєвий шлях Оскара Вайлда.
- З якої родини походив О. Вайлд? Яку освіту отримав?
Б) Перегляд відео про О. Вайлда
- Що він мав на увазі, говорячи, що вклав «геній у своє життя»? Чи можна назвати письменника – драматурга режисером свого успіху? Поясніть.
- Популярність має зворотній бік. Який? (Заздрість). Як помстилось заздрісне суспільство одному з перших селебріті – Оскару Вайлду?
- У яких жанрах працював О. Вайлд? (У його творчому доробку є поезії, казки, роман, драматичні твори.)
V. Опрацювання навчального матеріалу
Завдання: тезовий запис ідейно-естетичних поглядів О. Вайлда.
Матеріал для вчителя.
Естетика — наука про мистецтво, про форми прекрасного в художній творчості, у природі та суспільстві.
Провідним принципом світогляду й художньої творчості Оскара Уайльда був естетизм. Естетизм виник в Англії в кінці XIX ст. як реакція на пуританський стиль вікторіанської доби та був противагою реалізму.
Художнім чинником зародження була ідея «мистецтва заради мистецтва», що існувала з античних часів.
Поборники естетизму вважають, що література не повинна виконувати моральну місію, вчити добру, справедливості, що вона байдужа до проблем добра і зла. Мистецтво має служити красі, яка вища від життя.
Кредо естетизму – перетворення пороку в естетично прекрасне. І таке перетворення вважалося за вищу магію мистецтва, чарівність відвертості, безрозсудство
Естетизм, перебуваючи поза рамками пересічної моралі, діяв лише у сфері мистецтва, де «дозволене» і «недозволене» диктувалося волею митця і підлягало тільки суду естетичних законів.
Сучасна література не подобалася Вайльдові – надто наближена до дійсності. А творчість – це мистецтво брехні (вигадки).
Мистецтво, на думку Уайльда, не виражає нічого, крім самого себе, існує самостійно і розвивається за своїми законами. У трактаті «Занепад брехні» Вайльд формулює основні принципи естетизму(запис у зошит!):
- велич і вічність мистецтва;
- самодостатність мистецтва;
- мистецтво вище за істину й мораль;
- замилування прекрасним;
- естетична увага до почуттів, вражень людини;
- зображення краси в усіх проявах
- проголошення насолоди як вищого сенсу існування (гедонізм).
А) Словникова робота(запис в зошит!)
Парадокс – думка, судження, що суперечить здоровому глузду (іноді тільки на перший погляд, ,бо насправді виявляються досить обґрунтованими).
До вашої уваги Даша Білокур запропонує приклади парадоксів з нашого з вами буденного життя.
1.Щоб знайти щастя, треба перестати його шукати.( Потреба бути щасливим глибоко закладена в нас. Багато безуспішно женуться за ним все життя, але не знаходять, а до кого-то воно йде в руки. В цьому випадку потрібно розслабитися і чекати, ваше щастя від вас нікуди не дінеться.)
2. Ви отримуєте те, що даєте. Або подібне притягує подібне.( Якщо ви щедрий, добрий і відкритий, то отримаєте у відповідь.)
3. Не можна втекти від проблем, вони все одно наздоженуть. (Всі проблеми полягають у нас, куди б ми не втекли, вони залишаються з нами.)
4. Найкращі речі в житті – безкоштовні. (Парадоксально, чи не так? Особливо в добу, коли люди женуться за багатством, де цінні речі коштують дуже дорого. Але справжнє задоволення доставляють нам безкоштовні речі, які не можна купити: день народження або інші свята, сім’я, перший крок вашої дитини.)
5. Чим більше Ви намагаєтеся контролювати ситуацію, тим менше у Вас виходить. (На жаль, багато речей не піддаються контролю, тому кращим рішенням буде – контролювати себе.)
У всіх своїх літературних творах, які в житті, О. Вайлд широко використовував парадокс, котрий був для письменника і літературним прийомом(виявом естетизму), і способом мислення. За них сучасники називали Вайлда «Принцом парадоксу». Його парадокси здебільшого становлять не пусту гру слів, а свідоме викриття банальних, але загальновизнаних моральних норм буржуазного суспільства . Саме вони надовго пережили естетизм як літературну течію.
Вся естетика О.Вайлда – це низка парадоксальних суджень. Але естетичне вчення Оскара не можна розглядати окремо від тогочасної дійсності. Це був виклик, який кинув письменник як своєю поведінкою, так і художніми творами.
Б)Вправа «Скажи як автор»
Спробуйте закінчити парадокс з роману.
«Там вічно або так багато людей, що за ними не видно картин, або так багато картин, що… (за ними не видно людей.)»
«Бо коли прикро, що про тебе забагато говорять, то ще прикріше… (коли про тебе зовсім не говорять.)»
«Друзів собі я добираю лише вродливих, приятелів – лише лагідних, ворогів —… (лише розумних).»
«Закоханий завше починає тим, що ошукує себе, а кінчає тим, … (що ошукує інших.)»
«Щаслива людина — завжди добра, але добра —… (не конче щаслива.)»
«А хто мусить жити в злагоді з іншими людьми, той… (у розладі з самим собою.)»
В)Традиції та новаторство письменника на прикладі твору «Портрет Доріана Грея»
Твір «Портрет Доріана Грея» — ідеальний приклад нетрадиційної поетики, у ньому порушується межа між дійсним і фантастичним, об’єктивним і суб’єктивним, свідомим і підсвідомим.
Проблеми, порушені у творі, надають йому універсального характеру: життя і мистецтво; прекрасне і моральне; щастя і насолода; егоїзм і злочин; проблема морального вибору; проблеми кохання і дружби. Філософська спрямованість наближує його до найвидатніших творів світової літератури.
Стверджуючи, що «Будь-яке мистецтво не дає жодної користі», Оскар Вайлд створив роман, у якому наявне прагнення істини, правди, добра — усе те, що людство визнає розумним, справедливим, істинним, моральним, прекрасним.
Слово вчителя
Головним у переконаннях Вайлда було служіння Красі, віра в значущість і важливість Мистецтва.
Важливе положення естетики письменника – співвідношення мистецтва і моралі. Вайлд приходить до думки, що мистецтво перебуває поза сферою моралі. Він заперечував вплив морально-етичних законів суспільства на митця та його твори: «Закони мистецтва не збігаються із законами моралі»; «Естетика вища від етики!», «Митець не має етичних уподобань.»; «Розуміння фарб і барв важливіше для розвитку особистості, ніж поняття про зле й добре»; «Будь-яке мистецтво аморальне».
Оскар Вайлд зобразив в романі три власні іпостасі. Він відчував прекрасне як Безіл, недалекоглядні сучасники бачили в ньому Доріана, а чисельні шанувальники слухали, мов лорда Генрі.
Г) Евристична бесіда
Оберіть з «Передмови» до роману «Портрет Доріана Грея» тези, а у вас у підручниках це 122-123, що ілюструють естетику Оскара Вайлда.
- Митець — творець прекрасного.
- Але справжні обранці ті, для кого прекрасне означає лише одне: Красу.
- Немає книжок моральних чи неморальних. Є книжки добре написані чи погано написані.
- Моральне, життя людини — для митця лише частина об'єкта. А моральність мистецтва полягає в досконалому використанні недосконалих засобів.
- Митець не прагне нічого доводити. Довести можна навіть безперечні істини.
- Митець не має етичних уподобань. Етичні уподобання митця призводять до непрощенної манірності стилю.
- Митець не має нездорових нахилів. Йому дозволено зображувати все.
- Розбещеність і чеснота для митця — матеріал мистецтва.
- Глядача, а не життя — ось що, власне, відображує мистецтво.
- Будь-яке мистецтво не дає жодної користі.
VІ Підбиття підсумків уроку
А)«Не приписуйте митцеві нездорових тенденцій: йому дозволено зображувати все» (О. Уайльд).
О. Вайлд збагатив світову романну традицію не тільки новими проблемами, а й незвичайними шляхами її вирішення. Парадоксальність мислення письменника поширилася на зображення естетичних проблем та їх етичне осмислення. Балансування на межі звичайного та незвичайного, усталеного й зухвалого дало змогу авторові привернути увагу публіки до таких питань, які здавалися давно вирішеними.
Окрім інтелектуалізму, роман О. Вайлда «Портрет Доріана Грея» характеризується нетрадиційною поетикою, що свідчить про появу модернізму - нового художнього напряму, що відрізнявся від реалізму. У романі О. Вайлда порушено межі між дійсним і фантастичним, обʼєктивним і субʼєктивним, свідомим і несвідомим.
Суперечливими були погляди на проблему співвідношення краси й моралі: «Мораль завжди стає останнім притулком людей, які не розуміють краси».
Б)Тест за темою уроку у Classroom
VІІ. Домашнє завдання
Записати етапи еволюції Доріана Ґрея.
Індивідуальне завдання
Повідомлення «Яку книгу подарував лорд Генрі Доріану Ґрею?»
Творче домашнє завдання (по бажанню)
Наслідуючи Оскара Вайлда, скласти 2-3 власних парадокси.
B)Словникова робота(Запис в зошит!)
Гедонізм — ідеалістичний напрям в етиці, за яким задоволення, насолода є найвищим благом, метою життя.
Етика — наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному й особистому житті людей.
Денді — чоловік, що приділяє особливу увагу зовнішньому вигляду, вишуканим манерам, жестам та мові.
«Не гребував він і Модою, яка може на часину зреалізувати й найфантастичніше, вабив його і Дендізм, який пробує по-своєму утвердити абсолютність відносного розуміння краси.»
Джентльмен. Спочатку слово «джентльмен» означало чоловіка благородного походження. В сучасному, значені «джентльмен» — освічений і вихований чоловік, практично інтелігент, але респектабельний та урівноважений (манірний і незворушний). Джентльмена відрізняє елегантність, пунктуальність і уміння тримати своє слово (джентльменська угода). «Коли людина — джентльмен, вона знає цілком достатньо; а коли не джентльмен, то хоч скільки б вона знала, це погано для неї.»
-
Якісний матеріал. Шкода, що не скористався цією розробкою раніше. Дякую