Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція

ПЕРШИЙ УРОК

Вчитель: Єлкова Анастасія Сергіївна

Тема: особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція

Мета:  визначити значення життєвих цінностей, гідної поведінки для життєвого благополуччя.  Аналізувати шляхи особистісного зростання. Визначити сутність і роль громадянської позиції в житті людини. Формування власної громадянської позиції. Сприяти усвідомленню учасниками понять «гідність», «людська гідність», «особиста гідність», значимості гідної поведінки, прагнення до особистісного зростання для життєвого благополуччя.

Ключові слова: особиста гідність, людська гідність, життєві цінності, особистісний потенціал, самовдосконалення, особистісне зростання, життєве благополуччя, розвиток, саморозвиток, самодисципліна.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Хід уроку

Людська гідність – поняття, близьке поняттю честі.

Особисту гідність ми заробляємо самі, вона зростає, якщо ми поводимося благородно, і падає, якщо ми вчиняємо підло.

Особиста гідність є поняттям персональним. Особисту гідність ми формуємо самі, збагачуючи свій духовний світ, з’ясовуючи свою цінність і вартість як особистості, напрацьовуючи особисті досягнення.

Почуття особистої гідності передбачає, що людина цінує своє життя як неповторне й унікальне.

Важливо прослідкувати, щоб були названі такі характеристики людини, яка має почуття особистої (власної) гідності: впевненість, принциповість, толе- рантність, щирість, чесність, справедливість, уміння слухати і говорити, уміння твердо сказати «Ні», прямо і чесно висловлюватися, знання своїх прав, уміння відстоювати свою позицію, не порушуючи прав інших людей, уміння не принижуватися та не принижувати інших.

Людина, яка не має почуття особистої гідності відрізняється пасивною гро- мадянською позицією, її життєва позиція «моя хата з краю». Але в такої людини може проявлятися активність у приниженні інших людей, проявах насилля та експлуатації. Така людина може виглядати слабкою, безсилою, метушливою, неспокійною або мати агресивний вигляд, пильно вдивлятися в оточуючих, часто тримати «руки в боки» чи стискати кулаки.

Чи доводилося вам зустрічатися з людьми, які мають почуття особистої гідності?За яких обставин це було?

За якими ознаками ви віднесли людину до тієї чи іншої категорії?

Що можете сказати про ваше почуття гідності?

Як воно проявляється? Наведіть приклади.

Учасникам пропонується на 6 кольорових стікерах одного кольору написати 6 (по одній на кожному стікері) найважливіших життєвих цінностей, які вони вже мають. Це можуть бути люди (рідні, друзі, кохані), якості, досягнення – все те, чим ми пишаємося.

Після завершення роботи кожен учень має проранжувати свої цінності, тобто розкласти їх перед собою таким чином, щоб найважливіша цінність була най- ближча до учасника і так далі в залежності від значимості кожної наступної цінності. Учасники мають покласти стікери так, щоб було видно, що там написано.

Запитання для обговорення:

• Чи важко вам було виконувати це завдання? Поясніть.
• Чому ви вважаєте, що те, що ви написали, є вашими цінностями? У чому їх цінність?
• Що ви розмістили найближче до себе? Чому?

На наступному етапі педагог роздає кожному ще один стікер, більш яскравого кольору, та пропонує записати на ньому свою найголовнішу життєву мету, тобто те, найголовніше та найбажаніше, чого кожен прагне досягти.

До уваги педагога

Важливо наголосити учасникам, що на 6 стікерах вони писали те, що у них уже є, а на останньому – те, що дуже хочеться, щоб було.

Стікер з метою розміщується після усіх цінностей і виходить, що мета знахо- диться досить далеко від учасника. Педагог пропонує учасникам уважно подивитися на свої цінності та мету.

Педагог пояснює: «У житті буває так, що на реалізацію наших цінностей по- трібен певний час, який витрачається, наприклад, на друзів, на батьків та ро- дичів, на улюблену справу тощо. Але ж досягнення нашої мети теж вимагає певного часу, і тільки в нашій владі вирішити, як це зробити, чим ми можемо поступитися. Ще раз подивіться на свою мету і, якщо ви хочете її досягти, вам потрібно вивільнити час за рахунок якоїсь цінності. Зробіть це. Цінність, якою ви пожертвували, покладіть збоку, мету можете наблизити до себе».

Поволі, уважно слідкуючи за висловлюваннями учасників та їхньою поведін- кою, педагог пропонує наблизити мету ще ближче, але «ціною» ще однієї цінності. Якщо хтось із учасників відмовляється відкладати свої цінності, то не варто на цьому наполягати.

Разом з тим, педагог знову і знову пропонує групі уважно подивитися на свою мету та цінності, наголошуючи на тому, що і одне і друге належить учаснику.

У той момент, коли більшість учасників перемістили свою мету настільки, наскільки змогли, педагог дає можливість учасникам висловитися та коротко поділитися своїми почуттями.

До уваги педагога

Ймовірно, що почуття деяких учасників будуть суперечливими. Важливо на- дати можливість висловитися усім тим, для кого вибір був особливо важким.

Педагог висловлює розуміння того, що завдання було не легким, але це лише вправа. У житті бувають ще складніші ситуації, коли приходиться робити вибір, при цьому кожний вибір має свою ціну. Учні мають усвідомити, що у людини, незалежно від її віку та статусу, має бути своя особиста позиція, яка ґрунтується на переконаннях та цінностях, на особистій та людській гідності. Вагомість та значимість цінностей кожен визначає для себе особисто, тому і вибір робить кожен сам, сам приймає рішення.

Насамкінець педагог дозволяє учасникам розмістити свою мету і цінності у будь-якій формі і послідовності, так, як кожен захоче сам, щоб відчувати себе комфортно. «Візерунки», які утворяться, будуть різні та унікальні, як і люди, які їх створили.

Запитання для обговорення:

• Що довела ця вправа?
• Які висновки ви зробили?
• Що із життєвих цінностей для вас найважливіше?
• Чи задумувалися ви про це раніше?
• Які емоції викликала ця вправа?

Вправа «Планування саморозвитку»

Педагог зазначає, що кожна справа починається з планування. Реалізація власної стратегії саморозвитку – не виключення.

Найбільш важлива якість, що гарантує успіх, – це самодисципліна. Альберт Хубберд, один з мислителів XXI ст., визначив самодисципліну як «уміння примусити себе зробити те, що треба, тоді, коли треба, подобається вам це чи ні». У іншому випадку ви залишитеся у розбитого корита, займаючись справами приємними, легкими і несуттєвими.

Самодисципліна – це якість, що дозволяє робити вибір на користь найважли- віших справ, незалежно від того, подобаються вони вам чи ні. Вона є невід’ємною рисою всіх успішних людей. Плануванню можна і треба навчитись.

Далі педагог пропонує учням познайомитися зі схемою планування, яка допоможе перекласти стратегію особистого зростання на мову щоденного планування.

Схема планування

Кожна людина може плідно працювати над собою. У саморозвитку немає нічого неможливого. Тільки не треба поспішати, чекати відразу відчутних ре- зультатів. Пам’ятайте: дорогу осилить той, хто йде!»

Альтернативою останньої вправи може бути притча «Все залежить від тебе». Текст притчи:

Колись давно у древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий мандарин (знатний вельможа). Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов з підданими про свій розум. Так минали дні за днями, роки за роками… Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з’явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось там ченця найрозумнішою людиною у світі!? Але виду про своє обурення не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам же задумав обдурити ченця: «Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках – живе чи мертве. І якщо ченець скаже, що живе – я роздушу метелика, а якщо мертве – я випущу його…» І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, всім хотілося послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зали увійшов невеличкий худор- лявий чоловік. Він підійшов до мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді зло всміхаючись, мандарин проказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках – живе чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «УСЕ В ТВОЇХ РУКАХ!» Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.

Отже, лише від вас залежить, чи буде ваша взаємодія з іншими живою, яскра- вою, плідною, чи навпаки.

ЗАКОНИ ОСОБИСТІСНОГО ЗРОСТАННЯ ТА САМОВДОСКОНАЛЕННЯ

1.  Жити, прислухаючись до серця, керуючись розумом.

2.  Вірити у свої сили.

3.  Творити добро.

4.  Бути вимогливим до себе.

5.  Самовіддано працювати.

6. Прагнути самовдосконалення.

 7. Служити людям, бути їм необхідним.

8.  Жити за законами совісті.

9.  Розуміти людей, вибирати в друзі кращих з них.

10.  Берегти результати своєї і чужої праці.

11. Удосконалюватися всебічно.