Прізвище, ім’я, по батькові: Герасименко Наталія Олександрівна
Посада, місце роботи: вчитель англійської мови
Спеціалізованої школи № 185
ім Володимира Вернадського
Тема, над якою працює:
«Особистісно орієнтоване навчання учнів початкової школи на уроках англійської мови»
Кваліфікаційна категорія: СПЕЦІАЛІСТ ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ
Педагогічне звання: СТАРШИЙ ВЧИТЕЛЬ
ЗМІСТ
ВСТУП
Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні згідно з державною національною програмою “Освіта” є формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров’я. Роз’яснення цього завдання передбачає психолого-педагогічне обґрунтування змісту і методів навчально-виховного процесу, спрямованого саме на розвиток особистості учнів.
Педагоги і психологи все помітніше усвідомлюють гостру потребу у створенні та реалізації особистісного підходу до учні як одного з принципів організації навчально-виховної роботи, що обґрунтовується сучасною психологією і педагогікою. Такий підхід має сприяти більш цілеспрямованому, гармонійному розвиткові особистості школяра як громадянина і творчого, професійно діючого працівника.
Певний час особистісно-орієнтованому навчанню на уроках англійської мови не приділялося належної уваги, зокрема, основними чинниками були: неудосконалення підручників, недостатнє забезпечення шкіл технічними засобами та фахової підготовки вчителів. Впровадження НУШ, прискорення науково-технічного прогресу вимагає переглянути роль особистісно-орієнтованого навчання в освітньому процесі та застосовувати його на всіх уроках в початкових класах.
Постановка проблеми полягає в аналізі та пошуку різних форм та методів подолання можливих труднощів у застосуванні цього типу навчання та є компетентним підходом у Новій українській школі. Це в свою чергу допоможе учням в розвитку стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися; подолання труднощів, викликаних генетично та соціально обумовленими відмінностями в рівні розвитку дітей; формування основ базової культури особистості. Оволодіння стратегіями особистісно-орієнтованого навчання стане успішним інструментом у будь-якій сфері людської діяльності.
Метою даного дослідження є пошук методів та засобів оволодіння іноземною мовою та надання психолого-педагогічної допомоги в становленні його індивідуальності, в життєвому самовизначенні, самореалізації, розкриття шляхів подолання труднощів у здобутті та подальшому використанні нових знань.
Враховуючи актуальність та важливість даної проблеми у концепції Нової української школи, перед нами постають наступні завдання:
ОСНОВНА ЧАСТИНА
2.1 Теоретичний розділ
Метою особистісного орієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в ставленні її суб’єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні. Особистіно орієнтований підхід поєднує виховання та освіту в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту, розвитку дитини, підготовка її до життєтворчості.
Як головні, можна виділити такі завдання:
• розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожного учня;
• максимально виявити, ініціювати, використати індивідуальний досвід учня;
• допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись, а не формувати попередньо задані здібності;
• сформувати в особистості культуру життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати своє повсякденне життя, правильно визначити лінії життя.
Формування культури життєдіяльності особистості є найвищою метою особистісно орієнтовного навчання та технологій.
Технологізація особистісно орієнтовного освітнього процесу передбачає спеціальне конструювання навчального тексту дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій для його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистіним розвитком учня в ході навчально-пізнавальної діяльності.
Головні вимоги до осбистісно орієнтованих технологій І.С.Якиманська сформулювала таким чином:
• навчальний матеріал повинен забезпечувати виявлення змісту суб’єктивного досвіду учня, включаючи досвід його попереднього навчання;
• виклад знань у підручнику (вчителем) повинне бути направленим не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальненні предметного змісту;
• у процесі навчання необхідне постійне узгодження суб’єктного досвіду учнів з науковим змістом здобутих знань;
• активне стимулювання учня до самоцінної освітньої діяльності, зміст і форми якості повинні забезпечувати учневі можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодівання знаннями;
• контролювання та організація навчального матеріалу, який дає змогу учневі вибирати його зміст, вид та форму при виконанні завдань, розв’язуванні задач;
• виявлення та оцінка способів навчальної роботи, якими користується учень самостійно, стійко, продуктивно;
• необхідно забезпечувати контроль та оцінку не тільки результату, а й головним чином процесу учіння;
• освітній процес повинен забезпечувати побудову, реалізацію, оцінку вміння, як суб’єктивної діяльності.
Найпростішою ланкою з яких складається особистісно-орієнтовне навчання є, особистісно орієнтована педагогічна ситуація.
Це також навчальна ситуація, опинившись в якій дитина повинна шукати сенс, пристосовувати їх до своїх інтересів, будувати образ чи модель свого життя. Таку навчальну ситуацію можна побачити і на уроках математики, при розв’язуванні задач. Один і той самий урок різним дітям дає різний пізнавальний та життєвий дослід.
Розглянемо групову форму навчально діяльності, яка виникла як альтернативна існуючим традиційним формам навчання
В їх основу покладено ідеї Ж.Ж.Руссо, Й.Г. Пестамоцці, Дж. Дьюї про вільний розвиток і виховання дитини Й.Г. Песталоцці стверджував, що вміле поєднання індивідуальної і групової організації навчальної діяльності допомагає успішному навчанню дітей, а їх активність і самодіяльність підвищують ефективність уроку.
При індивідуальній роботі кожен учень працює самостійно. Темп його роботи визначається ступенем цілеспрямованості, розвитку інтересів. Темп роботи залежить також від навчальних можливостей, підготовленості учнів. Індивідуальній навчальній діяльності не властива пряма взаємодія учнів між собою, а контакти з учителем обмежені та нетривалі.
В індивідуальній навчальній діяльності діяльність слабких учнів приречена на невдачу, тому що в них є прогалини в знаннях, недостатня сформованість вмінь і навичок навчальної самостійної роботи.
Всі недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності вдало компенсує групова. Дитина повинна за час навчання в молодших класах набути “вміння вчитися”. Якщо мета традиційної школи (в початкових класах) – навчити дитину читати, писати, лічити, то мета розливального навчання – сформувати в дитині конкретні здібності рефлексія, аналіз, планування) з самовдосконаленням.
Сьогодні своїми основним завданням педагогічний колектив школи вважає різноманітний розвиток творчих можливостей кожного учня для формування творчої цілеспрямованої особистості. Активно впроваджуються в систему освіти нові типи шкіл, коренізується організація навчально-виховного процесу, яка передбачає:
• впровадження принципів диференціації (профільної, рівневої та індивідуалізації навчання);
• адаптацією базового змісту освіти і розробку експериментальних (авторських) програм, які виховують інтереси, здібності, можливості талановитих учнів, спрямування на їх оптимальний розвиток;
• модернізацію змісту освіти та методик навчання на інегративно-гуманістичних засадах.
Робота над навчальним проектом – практика особистісно орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору з урахуванням його інтересів.
Отже, особистісно орієнтоване навчання полягає втому, що підтримувати та розвивати природні якості учня, його здоров’я індивідуальні здібності, допомагати в становленні його суб’єктивності, соціальності, творчої самореалізації особистості.
Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів. Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для формування іншомовних фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок, а також умінь сприймати на слух, говорити, читати й писати у межах визначених програмою результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.
Завдання полягає у формуванні вмінь:
здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
розуміти на слух зміст автентичних текстів;
читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;
використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.
Компетентнісний потенціал галузі «Іноземні мови» у початковій школі
|
Ключові компетентності |
Компоненти |
1 |
Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами |
Уміння: використовувати українознавчий компонент в усіх видах мовленєвої діяльності; засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську мову, культуру, традиції. Ставлення: гордість за Україну, її мову та культуру; розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов; готовність до міжкультурного діалогу. |
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Реалізується через предметні компетентності. |
3 |
Математична компетентність |
Уміння: розв’язувати комунікативні та навчальні проблеми, застосовуючи логіко-математичний інтелект. Ставлення: готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних і навчальних проблем. |
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: описувати іноземною мовою природні явища, аналізувати та оцінювати їх роль у життєдіяльності людини. Ставлення: інтерес до природи та почуття відповідальності за її збереження. |
5 |
Інформаційноцифрова компетентність |
Уміння: вивчати іноземну мову з використанням спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж; створювати інформаційні об’єкти іноземними мовами; спілкуватися іноземною мовою з використанням інформаційнокомунікаційних технологій; застосовувати ІКТ відповідно до поставлених завдань. Ставлення: готовність дотримуватись мережевого етикету. |
6 |
Уміння вчитися упродовж життя |
Уміння: самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел та критично оцінювати її; організовувати свій час і навчальний простір; оцінювати власні навчальні досягнення. Ставлення: впевненість у спілкуванні іноземною мовою; подолання власних мовних бар’єрів; наполегливість; внутрішня мотивація та впевненість в успіху. |
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: ініціювати усну, писемну, зокрема онлайн взаємодію іноземною мовою для розв’язання конкретної життєвої ситуації. Ставлення: дотримання етичної поведінки під час розв’язання життєвих ситуацій; комунікабельність та ініціативність; креативність. |
8 |
Соціальна та громадянська компетентності |
Уміння: формулювати власну позицію; співпрацювати з іншими на результат, спілкуючись іноземною мовою. Ставлення: толерантність у спілкуванні з іншими. |
9 |
Обізнаність та самовираження у сфері культури |
Уміння: висловлювати іноземною мовою власні почуття, переживання і судження. Ставлення: усвідомлення цінності культури для людини і суспільства; повага до багатства і розмаїття культур. |
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: пропагувати здоровий спосіб життя засобами іноземної мови. Ставлення: сприймання природи як цілісної системи; готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища; відповідальне ставлення до власного здоров’я та безпеки. |
Діяльність та уміння із змістових ліній добираються відповідно до комунікативної потреби, тематики ситуативного спілкування, віку та рівня підготовленості учнів.
Інтегровані змістові лінії та орієнтовні способи їх реалізації у початковій школі
|
Ключові компетентності |
Компоненти |
1 |
Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами |
Уміння: використовувати українознавчий компонент в усіх видах мовленєвої діяльності; засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську мову, культуру, традиції. Ставлення: гордість за Україну, її мову та культуру; |
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Реалізується через предметні компетентності. |
3 |
Математична компетентність |
Уміння: розв’язувати комунікативні та навчальні проблеми, застосовуючи логіко-математичний інтелект. Ставлення: готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних і навчальних проблем. |
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: описувати іноземною мовою природні явища, аналізувати та оцінювати їх роль у життєдіяльності людини. Ставлення: інтерес до природи та почуття відповідальності за її збереження. |
5 |
Інформаційноцифрова компетентність |
Уміння: вивчати іноземну мову з використанням спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж; створювати інформаційні об’єкти іноземними мовами; спілкуватися іноземною мовою з використанням інформаційнокомунікаційних технологій; застосовувати ІКТ відповідно до поставлених завдань. Ставлення: готовність дотримуватись мережевого етикету. |
6 |
Уміння вчитися упродовж життя |
Уміння: самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел та критично оцінювати її; організовувати свій час і навчальний простір; оцінювати власні навчальні досягнення. Ставлення: впевненість у спілкуванні іноземною мовою; подолання власних мовних бар’єрів; наполегливість; внутрішня мотивація та впевненість в успіху. |
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: ініціювати усну, писемну, зокрема онлайн взаємодію іноземною мовою для розв’язання конкретної життєвої ситуації. Ставлення: дотримання етичної поведінки під час розв’язання життєвих ситуацій; комунікабельність та ініціативність; креативність. |
8 |
Соціальна та громадянська компетентності |
Уміння: формулювати власну позицію; співпрацювати з іншими на результат, спілкуючись іноземною мовою. Ставлення: толерантність у спілкуванні з іншими. |
9 |
Обізнаність та самовираження у сфері культури |
Уміння: висловлювати іноземною мовою власні почуття, переживання і судження. Ставлення: усвідомлення цінності культури для людини і суспільства; повага до багатства і розмаїття культур. |
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: пропагувати здоровий спосіб життя засобами іноземної мови. Ставлення: сприймання природи як цілісної системи; готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища; відповідальне ставлення до власного здоров’я та безпеки. |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх навчальних предметів і є метапредметними. Виокремлення в навчальних програмах таких інтегрованих змістових ліній, як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях.
Інтегровані змістові лінії та орієнтовні способи їх реалізації у початковій школі
Змістова лінія |
|||||||
Я, моя родина і друзі |
|
Розуміє важливість допомоги батькам та розповідає про свої обов’язки. |
Виявляє відповідальне ставлення до власного здоров’я. |
Виявляє ініціативу та відповідальність у плануванні робочого дня. |
|||
|
Оцінює власні вчинки та вчинки інших людей. |
|
|
||||
|
Вибудовує товариські стосунки з оточуючими людьми |
|
|
||||
Відпочинок і дозвілля |
Розуміє необхідність приведення в порядок місця відпочинку. |
Враховує думку товаришів при виборі того чи іншого виду відпочинку. |
Розуміє базові правила безпечної поведінки. |
|
|||
Природа та навколишнє середовище |
Цінує та бережливо ставиться до природи. |
Висловлюється про важливість допомоги тваринам та збереження природи. |
|
|
|||
Людина |
Розуміє наслідки нераціональних дій людини на навколишнє середовище. |
Виявляє толерантне ставлення до людей. |
Розпізнає позитивні та негативні чинники, що впливають на здоров'я людини. |
|
|||
|
|
Розуміє важливість дотримання правил гігієни, рухового режиму та фізичного навантаження |
|
||||
Помешкання |
|
|
Розуміє необхідність дотримання чистоти та порядку у власному помешканні. |
|
|||
Харчування |
|
|
Розрізняє здорову та шкідливу їжу. |
Складає просте меню з корисних продуктів. |
|||
|
|
|
Раціонально розподіляє кошти під час покупки. |
||||
Подорож |
Виявляє ціннісне ставлення до природи під час подорожі. |
|
Обирає безпечний шлях пересування. |
Обирає оптимальний вид транспорту. |
|||
Свята й традиції |
|
|
|
Розуміє необхідність планування покупок на святкування у межах бюджету. |
|||
Школа та шкільне життя |
|
Використовує модель поведінки, яка не суперечить правилам шкільного життя. |
|
|
|||
Навчальна програма є рамковою, а відтак не обмежує діяльність учителів у виборі порядку вивчення та змісту кожної теми. Деякі теми можуть вивчатись інтегровано, наприклад, Я, моя родина і друзі + Свята й традиції, Я, моя родина і друзі + Помешкання. Мовний інвентар є орієнтовним і добирається відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому й не розглядається як окремі лексичні або граматичні теми. Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще не достатньо володіють лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому граматичні структури засвоюються імліцитно пшляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях. Більшість граматичного матеріалу вивчається на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища у мовленнєвих зразках, і їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичні зв'язки між частинами мови або структурними одиницями, що входять до зразка.
Кроки освоєння особистісно - орієнтованого навчання
1. Підготовчий етап (опрацювання теоретичних праць, підготовка діагностичних матеріалів).
2. Бесіди з учнями про сутність особистісно- орієнтованого навчання, специфіку роботи в нових умовах, діагностування школярів.
3. Планування навчальної діяльності:
а) тематичне та поурочне планування;
б) підготовка матеріалів для поточної та тематичної атестації;
в) укладання технологічної карти;
г) складання індивідуальних планів проходження теми для окремих учнів.
4. Організація навчальної діяльності, в процесі якої в учнів відбувається вироблення:
а) умінь і навичок цілеподоладання, планування, рефлексії, оцінки;
б) ключових компетенцій.
Компоненти особистісно-орієнтованого навчання
Компоненти |
Характеристика |
Мотиваційний |
ефективність навчання залежить від ступеня зацікавленості слухача в здобутті знань; стійку мотивацію до навчання визначає постійна потреба в удосконаленні знань |
Ціннісний |
дозволяє виробити іншу систему цінностей |
Особистісний |
продукує психологічну свободу учня та розвиток і удосконалення особистості 4 |
Розвивальний |
дає можливість розраховувати свої сили і дії, а також розвивати власні творчі здібності |
Вимоги до особистісно - орієнтованого уроку:
Доцільно будувати уроки за схемою: досвід учня - рефлексія цього досвіду - саморозвиток.
Для ефективної співпраці учня і вчителя на уроці із самого початку, під час етапу орієнтації, важливо створити емоційний позитивний настрій кожної дитини на подальшу роботу. Доброзичливе спілкування з учнями сприяє закріпленню пізнавального інтересу.
Технології особистісно орієнтованого навчання:
2.2 Практичний розділ
Початок уроку англійської мови є вітання, пісня вітання, опитування «Як справи?». Потрібно запитувати тільки тих учнів, які виявили бажання.
Методи, які доцільно використати на етапі цілевизначення, це - актуалізація, постановка проблеми, інтрига, ігрова ситуація. Це стимулює і підтримує потребу у пізнавальній активності.
План конспект уроку англійської мови з можливими технологіями застосування ообистісно орієнтованого навчання на різних етапах уроку
Клас: 1
Підручник: Smart Junior 1 (стор 32-33)
Розділ: 3 Me and my family
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу
Етапи уроку \ час |
Зміст уроку / дії вчителя |
Застосування особистісно орієнтованого навчання |
Вітання \ мовна розминка
|
|
|
Подача нового матеріалу
|
«My family This is my mother. This is my father. How are you? Fine thank you. This is my sister. This is my brother. How are you? Fine thank you. How are you? Fine and you?»
|
|
Фізкультхвилинка 2 хв |
|
|
Вживання нової лексики та структури 5 хв |
«1. This is my mother. 2. This is my sister. 3. This is my father. 4. This is my brother.» Відповіді: малюнок 1 малюнок 4 малюнок 3 малюнок 2 |
|
Закріплення вживання нової лексики та структури 10 хв |
|
|
Підсумок уроку 4 хв |
« father, mother, sister…», учні відповідають «brother»
|
|
Прощання 1 хв |
|
|
Початок уроку англійської мови є вітання, пісня вітання, опитування «Як справи?». Потрібно запитувати тільки тих учнів, які виявили бажання.
Методи, які доцільно використати на етапі цілевизначення, це - актуалізація, постановка проблеми, інтрига, ігрова ситуація. Це стимулює і підтримує потребу у пізнавальній активності. Діти з цікавістю виконують поставлені завдання, бо налаштовані на кінцевий результат.
Етап проектування навчальної діяльності є третім, але не менш важливим, ніж попередні. На цьому етапі учитель разом з учнями може складати та обговорювати план проектної роботи.
Проектуючи свою роботу на урок, діти впевнені у своїх силах, бо мають право вибору. Це дуже важливо для підтримки пізнавального інтересу.
Етап виконання плану діяльності - основний етап уроку. Головними умовами активізації пізнавальної діяльності молодших школярів є надання можливості вибирати способи навчальної діяльності (письмово чи усно, індивідуально чи в групі, парі; викладання опорних положень чи розгорнута відповідь, в узагальненому вигляді чи на конкретних прикладах); вибір учнями способів фіксації пояснення нового матеріалу (конспект, схема, таблиця, опора, план, тези, висновки тощо); вибір учнями (за можливості) завдань і способів їх виконання при закріпленні знань, формуванні вмінь і виробленні навичок; варіативність домашнього завдання (диференціація за рівнем складності, способом виконання).
Для того щоб дитина могла краще розкрити свої здібності, свій навчальний потенціал і водночас комфортно почуватися на уроці, можна використати різнорівневі завдання. Це завдання підвищеної складності, творчі, випереджувальні вправи, вправи на кмітливість, уважність тощо; запланувати роботу в парах, групах. Наприклад, словникову роботу на уроці читання можна провести в парах.
Проведення веселих і цікавих фізкультхвилинок на уроках в початковій школі є необхідним, так як учні більш схильні до рухливої діяльності і дитині складно в класі просидіти за партою цілий урок нерухомо. Фізична активність життєво необхідна для людини, зокрема для дітей молодшого шкільного віку, яким дуже важко протягом тривалого часу сидіти на одному місці, у зв’язку з чим через деякий час увага учня розсіюється і він не сприймає учбовий матеріал так, як потрібно.Можна повторити актуальну лексику під музику.
Цікавою формою стимулювання сильних учнів до співробітництва можуть бути доручення самостійно в парі з однокласником дібрати завдання для наступного уроку, скласти перевірочну роботу. Учні як рівні партнери та співавтори беруть участь разом з учителем в оцінці уроку, залучаються до контролю навчальної діяльності, до виправлення допущених помилок і неточностей. Не менш важливим ніж оцінювання учнів є механізм «цінування» - вираження педагогом свого позитивного ставлення, задоволення з приводу діяльності учнів та їх результатів. «Цінування» може бути тільки позитивним, воно передбачає автентичність педагога - відповідність почуттів, які реально переживаються.
Аналіз та оцінювання учнями власної діяльності (пояснити, що вони дізналися, що їм сподобалося, а що ні, що хотілося б повторити на наступному уроці тощо)
Учитель має відзначити оригінальність суджень, правильність і раціональність шляхів розвязання проблем. Урахування індивідуальних пізнавальних можливостей, темпу і стилю навчальної діяльності учнів. Створення ситуації успіху на уроці. Варіативність завдань репродуктивного, частково-пошукового, дослідницького, творчого характеру. Рівень диференціації домашніх завдань, можливість вибору видів дяльності на наступний урок.
Використані джерела
1