Останній урок
«Шкільні роки прекрасні»
1. Класний керівник проводить перекличку учнів класу.
2. Кл. кер.: Дорогі друзі! Сьогодні у нас своєрідне свято. Ми всі разом зібрались на урок, якого немає у розкладі, урок-спогад, урок-роздум на майбутнім. Зараз ми згадаємо ті роки, які ви провели тут, у стінах рідної школи.
Першого вересня 2001 року…маленькі діти за руку з мамою чи татом вийшли на урочисту лінійку – свято першого дзвоника. Вам присвоїли звання «учень, учениця, школярик» і з цього пам’ятного дня у наших сьогоднішніх випускників почався важливий етап їхнього життя, особливого життя, яке зветься шкільним. Життя про яке складають жарти, життя, яке постійно вирує, життя , де ти сам стаєш його режисером, вносиш зміни і доповнення, яке збагачує тебе і ти збагачуєш його.
3. Випускник: Школа моя величава
Вікнами дивиться в світ,
Наче в букет пов’язала,
Мрії окрилених літ.
Школа, мов друга домівка,
Друзями стали всі ми,
Школа – це наша мандрівка,
В ній нам цікаво завжди.
Школа. Турботи. Навчання.
Шлях у життя назавжди.
Є цінності, які за все дорожчі –
Це очі совісті і серце доброти.
Минають роки й покоління,
Маленький дорослим стає,
Та крила в житті лебедині,
Навм рідна школа дає.
(пісня)
4. Кл. кер.: Ваше дитинство лишається з вами у фотографіях, старих зошитах, альбомах, аплікаціях, речах, десь там далеко у шафі, у ваших спогадах. А зараз пригадайте, як ви виглядали у далекому дитинстві, чи пам’ятаєте ви себе і чи можете впізнати. Я пропоную переглянути ваші фотографії.
(перегляд слайдів)
Ваше дитинство живе і у серцях ваших перших вчителів, які вас знають і пам’ятають, їх пам'ять зберігає навіть більше ніж ви думаєте. Я запрошую до слова….
(слово першим вчителям)
5. Переступили ви наступну сходинку і потрапили у «велику школу». Як легко можна було б загубитись у цьому шумливому шкільному морі, якби вас не підтримали директор, завуч, класний керівник, учителі. За цей період у нашому класі відбуваються часті зміни з кількістю учнів. Нас залишили Плескун Василь, Гавдида Іван, Блавіцький Роман, Дубчак Богдан, Засєдко Галина, Міщанчук Катерина, Мельник Богдан. Навчання у цьому морі основної школи переходило в океан дорослого життя. Цей океан людей і їх стосунків не дозволить нікому розслабитися, тож будьте пильними, уважними, корегуйте свої дії із життєвою погодою і живими та здоровими повертайтесь у свою гавань, якою для вас є і буде рідний дім та рідна школа. Вони дійсно рідні, бо вони у наших серцях , розумі, душі…
6. Випускник:Не стане в списках і журналах нас
Тривога випаде в житті чи свято.
І в пам’яті спливе і школа й клас.
Приємно нам про це буде згадати.
Хтось із нас садитиме гаї,
Хліб, як золото, хтось сіяти буде.
Хай всі розкриють таланти свої.
Та школи ніхто і ніяк не забуде.
7. 1 вересня 2010 року ви із свідоцтвами за основну школу, прийшли в 10 клас. Після 9 класу декілька учнів продовжили навчання у інших навчальних закладах, та досить багато учнів поповнили шкільні ряди з навколишніх шкіл. Це: Бризіцька Ліда, Гураль Іван, Гуменюк Василь, Куртяк Михайло, Олексюк Роман, Островська Ірина, Семенців Ірина, Соколовський Тарас, які вдало вписалося в наш учнівський колектив, внесли свою оригінальність і новизну. Справжні старшокласники: серйозні, цілеспрямовані, дорослі, та все ж діти… Учителі із задоволенням йшли до вас на уроки, де не тільки навчали вас, а дечому вчилися самі. За роки шкільні вам чимало вдалося пізнати:
Кохання і дружбу, і радість, і відчаю тиск.
Гадаю, хоч трохи навчилися ви відрізняти,
Де щирість і вірність, а де тільки зовнішній блиск.
8. Випускник: В школі солідними старожилами стали.
Так відчували себе поміж всіх.
Хоч в основному старанно навчались,
Та десь дозволяли собі суперечки і сміх.
9. Випускник: Час на семестри краявся звично,
Часом із перцем він був, часом з маслом.
Кожен урок вріс у нас генетично,
Тут зрозуміли, хто такий однокласник.
10. Випускник: Уроки, свята, заліки й бали
І дискотека у залі гучна.
Учнів ми ролі свої вже зіграли,
Тепер новий сценарій нам доля дала.
11. Кл. кер.: Було насправді, чи наснилося
В ці дні наприкінці весни?
І в тому, що усе скінчилося,
Немає вашої вини.
Дорослі учні по дитячому
У пам’яті моїй стоять…
Додати ніби то нема чого,
Та все ж ще раз хочу сказать.
Кл. кер.: Я хочу вам подякувати за те, що саме ви були моїми учнями, моїм класом. Знаєте з нами, вчителями, відбувається цікава річ, дещо зворотня по відношенню до вас. Коли ви прийшли у п’ятий клас: малі, рухливі, безпосередні, я відчув себе достатньо дорослим, старшим, вашим батьком(хоч мені тоді і було не так уже багато років). Та ви росли, мужніли, ставали самі старшими, хлопці майже всі вже вищі мене: статні, красиві юнаки, дівчата: могли б виграти будь-який конкурс краси. Так от пройшло 7 років нашого спільного життя у школі, і тепер я відчуваю себе молодшим, ніби вашим ровесником. Сьогодні я не зможу дібрати слів, щоб повністю сказати, які ви в мене є. тому я скажу коротко:
Ліду Бризіцьку я пам’ятатиму емоційною, наполегливою, самостійно. Своїм артистизмом і гарним голосом завжди виручала школу і клас беручи участь практично у всіх виховних заходах.
Руслана Гавдиду – відвертого, чесного і доброго юнака. Він завжди допомагав друзям, вчителям у багатьох справах.
Ірину Гайдукевич – врівноваженою, відповідальною, самостійною. Своєю наполегливістю добилась високих успіхів у навчанні. Займала призові місця на районних олімпіадах.
Романа Голубєва – емоційного, хитруватого, проте правдивого і відвертого хлопця.
Василя Гуменюка – безпосереднім, відвертим і доброзичливим. Який завжди прийде на допомогу у будь-якій ситуації.
Івана Гураля – відвертого, правдивого юнака, який знає чого він хоче у житті, і що буде робити далі. Він – заїдливий спортсмен, співак і артист, життєва впертість допомагає йьому досягти успіхів у житті.
Наталю Карплюк запам’ятаю як скромну і тиху дівчину, відмінницю у навчанні і не тільки. Учасниця районних олімпіад, малої академії наук, неодноразово ведуча багатьох заходів у школі.
Михайла Куртяка – спокійного, поміркованого хлопця. Веселого і сумного одночасно. Хорошого друга і помічника у багатьох справах.
Романа Олексюка – спокійний, врівноважений і самостійний. Здатний сам вирішувати поставлені перед ним завдання, відстояти власну думку.
Ірину Островську – емоційну, чутливу і веселу дівчину. Достатньо дорослу, яка вірить людям і люди довіряють їй. Активною учасницею художньої самодіяльності у школі.
Ірину Семенців запам’ятаю елегантною, безпосередньою, прямолінійною людиною, яка вміла ладити з усіма, як з учнями так і з вчителями.
Олю Созанську – достатньо дорослу і відповідальну дівчину, помічницю як в дома так і в школі, яка живе не ілюзіями а реальністю, яка вміє схилити людей до себе.
Тараса Соколовського - -як людину яка вміє заставити себе слухати, який виділявся безпосередністю і слухняністю, який не давав можливості на нього сердитись навіть, якщо він щось робив не так.
Віталія Стельмаха – веселого, говіркого, хитрого, але чесного хлопця. Спортсмен. Вміє постояти за себе і своїх друзів.
Усі ці роки я старався бути з вами, вберегти від чогось поганого, недоброго слова чи вчинку. Тепер мене не буде поруч і цього робити я не зможу. Тому я хочу на згадку про себе подарувати вам такі ангелочки, щоб вони берегли вас і приносили щастя.
12. Кл. кер.: Свято прощання і свято надій,
Свято, нарешті, здійснення мрій.
Сумно і радісно зараз усім –
Школа була ніби другий ваш дім.
Щемко на серці, так як ніколи.
Слово напутнє – директору школи.
(виступ директора)
13. Кл. кер.: Закінчуючи школу, мені хотілося б згадати тих, хто стояв за вашими спинами, підтримуючи у важку хвилину, розв’язував за вас задачі, писав твори… повторно вивчав шкільну програму. Це – ваші батьки. Ваші батьки, разом з учителями готували вас до дорослого життя і вивели на цей поріг – шкільний, останній поріг у доросле життя. На ньому і закінчиться ваше навчання у школі.
14. Випускник: Ми всі сюди прийшли сім’єю.
Батьки з сльозами нахиляються.
Вони страдають думкою однією:
Скінчилося, чи може починається?
У дні сумні та в дні на щастя щедрі
Батьки хай будуть у житті моїм.
Отож живімо, друзі, щиро й чемно,
І як наші батьки добро творім.
15. Кл. кер.: Дорогі випускники! Сьогодні ми запалимо вогонь материнської та батьківської свічки. Прийміть її та передайте один одному. (спочатку всі батьки, а потім учні). Материнську свічку прошу запалити _________________, батьківську ___________
Хай її полум’я завжди освітлює вашу життєву дорогу, як символічний факел життя. І де б ви не були, пам’ятайте, що в її полум’ї – вогонь любові материнського серця і батьківського благословення. Знайте, доки живі ваші батьки – доти цей благословенний вогонь супроводжуватиме і оберігатиме вас по житті. Живіть, любіть, даруйте добро і тепло іншим.
Весняний сад. Пора цвітіння,
І ви, як квіточки на нім.
Це зрілість ваша, це змужніння.
Вам далі йти… Та вже самим.
Приймати рішення самому,
Труднощі в житті долати.
Та впевнений я вже в одному:
Вам розуму не позичати.
І вже сьогодні мої мудрі дорослі діти видали «Закон про випускника». Думаю нам варто було б з ним познайомитися.
Слово для зачитання «закону про випускника» надається членам ради класу.
Староста: Закон про випускника.
Прийнятий на класних зборах 11 класу.
Класні збори, від імені класного народу, виражаючи його суверенну волю, піклуючись про випускників приймають «Закон про випускника»
Розділ 1: Загальні засади.
Стаття 1. Випускник віднині стає самостійним, ні від кого не залежним, вільним і суверенним. Його воля і суверенітет забезпечується батьками.
Стаття 2: Суверенітет випускника поширюється на всю територію, яку він займає і закінчується там, де починається територія батьків.
Стаття 3: Випускник є людина. І в цьому прохання не сумніватися.
Стаття 4: Знання є основними багатством випускника, головне пам’ятати де це багатство заховане.
Стаття 5: Основним символом випускника є атестат. Столицею випускника є школа.
Учень: Розділ II: Права, свободи та обов’язки випускника.
Стаття 6: Ніхто не може втручатися в особисте життя випускника, окрім батьків, учителів та громадськості.
Стаття 7: Випускник зобов’язаний до кінця днів своїх вітатися з учителями і вчити цього своїх дітей.
Стаття 8: Випускник має право навідуватись, підтримувати, надавати спонсорську допомогу рідній школі в будь-який день, місяць, рік і в будь-якій валюті.
Стаття 9: Випускник зобов’язаний сприяти вирішенню демографічної ситуації на Україні, тим самим забезпечуючи школи учнями.
Учень: Розділ III: Права, свободи та обов’язки батьків випускника.
Стаття 10: Батьки випускника є гарантом його майбутнього навчання.
Стаття 11: Батьки випускника наділяються обов’язками:
Стаття 12: Батьки випускника користуються правом недоторканості на час виконання своїх обов’язків, ухиляння від своїх обов’язків розцінюється як порушення даного закону.
Стаття 13: В окремих випадках, повноваження батьків випускника дозволяється доповнювати дідусеві та бабусі.
Учень: Розділ IV: Прикінцеві положення:
Стаття 14: Закон про випускника набуває чинності з моменту вручення атестату.
Стаття 15: День вручення атестату є найбільшим святом в житті випускника і відзначається щорічно.
Стаття 16: Незнання батьками даного закону не звільняє їх від виконання його положень.
Кл. кер.: Шановні присутні! Є у світі одне слово, перед яким усі народи низько схиляють голови. Це слово – мама… Мамина пісня, батьківська хата, дідусеві казки, бабусині вишиванки – все це родовідна пам'ять, наша історія. Слово «Берегиня» - це поєднання найсвятішого: МАТЕРІ, ВІТЧИЗНИ, БОГОРОДИЦІ. Це символ надії, віри, любові. Наші дорослі діти давно збагнули цю святу істину.
Діво Пресвятая – матір матерів
Пригорни до серця дочок і синів.
Світлом золотим їх душі освіти
І допоможи їм досягти мети.
Научи, як землю вберегти від зла,
Розумом, діянням і крилом тепла,
Зоре-зорянице, сонце доброти
Землю України щастям освіти.
Молитва за маму.
Є у мене найкраща у світі матуся,
За неї до тебе Пречиста молюся.
Молюся устами, молюся серденьком
До тебе, небесна Ісусова ненько.
Благаю у тебе дрібними сльозами
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їх минали без смутку і болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам надай силу,
Щоб нами раділа, пишалась усюди,
Малих пташеняток, щоб вивела в люди.
За це я складаю в молитві долоні
До тебе, царице на сонячнім троні.
Кл. кер.: Дорогі випускники, пам’ятайте, що матері не купити, ні заслужити не можна. Тож бережіть своїх матерів, шануйте їх. Знайте, що ранню старість і хвороби приносить не стільки праця, як сердечні рани, хвилювання і переживання за своїх дітей. Ваше недобре слово, негідна поведінка – це рана на ніжній материнській душі, яка гоїться дуже довго.
Мамо, так мало я встигла сказати
І поглядом, і жестом, і словами.
Ми разом були і у будень, і в свято,
Хай згинуть секрети між нами.
Дмуть вітри і піднімають хвилі,
Океан життєвий клекотить,
Переможем чи впадем безсилі?
Шлях далекий і важкий лежить.
За кормою закипає піна,
Хмариться на обрії блакить,
Будь за мене впевнена й спокійна,
Хай тебе майбутнє не страшить.
Побажай удачі кораблю,
Яким керую я – твоя дитина.
Люби мене, як я тебе люблю.
Моя чарівна, добра і єдина.
(пісня батьків )
Кл. кер.: Ось і перегорнули ми сторінки нашого шкільного життя довжиною в 11 років. Давайте ще раз подивимось на ваші шкільні роки у нашій презентації. (презентація). Що порадити, які слова-дороговкази дати вам на майбуття? Благословляючи вас у щасливу путь, я хочу, щоб ви пам’ятали: що ви принесете у цей світ, таким він і буде. Тож принесіть в нього ЩАСТЯ, ДОБРО, МУДРІСТЬ І СПРАВЕДЛИВІСТЬ. І знайте, що щастя – це не гроші, не влада, це – стан душі, шукати його треба в собі. Добро – це вміння нести у світ свої прагнення і не нав’язувати нікому того, що не бажаєш сам. Мудрість – це не вказівки комусь, яким треба бути, а здатність змінюватись самому. Справедливість – це уміння не оцінювати інших за своїми мірками.
Матір Тереза – лауреат Нобелівської премії миру, залишила духовний заповіт. Давайте ми згадаємо його положення.
Випускники по черзі кажуть:
Ось ці основні цінності, якими ви маєте запастися, вирушаючи у життєву дорогу. Якщо візьмете цей багаж із собою у життя, то перемога буде за вами!
Скільки б не судилося страждати,
Все одно благословлю завжди
День, коли мене родила мати
Для життя, для щастя, для журби.
Як мені даровано багато,
Скільки в мене щастя,
Ось, візьми!
На землі сміятись і страждати,
Жити і любить поміж людьми.
Як співається у пісні: Виростеш ти сину, вирушиш в дорогу. Вирушать з тобою приспані тривоги. За тобою завжди будуть мандрувати, очі материнські і білява хата. І звичайно, їх сердечна душевна молитва за своїх дітей.
(молитва)
Хай ваше людське щастя буде осяяне життєвою мудрістю і всеперемагаючим сяйвом духовності.
Що ж, наш урок закінчується і дзвоник, який продзвенить буде дзвінком у життя. І голос дзвіночка сьогодні не звичайний. Він продзвенить для вас різними кольорами.
Жовтим кольором – кольором сонця, світла і тепла. Хай життя ваше буде світле, повне хліба, багатства і достатку!
Червоним кольором – кольором любові і кохання. Хай по ваших життєвих шляхах поруч йде тільки любов!
Зеленим кольором – кольором життя, оновлення. Залишайтесь завжди молодими, повним сил, прагнення до кращого!
Блакитним кольором – кольором мрії і надії. Саме з мрією люди досягають найбільших вершин.
Сьогодні цей різнокольоровий дзвінок звучить саме для вас.