Підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю
Під Крутами бій, під Крутами кров... Про давню трагедію згадаю знов. Під Крутами смерть, під Крутами плач... І кулю у серце націлив палач. Під Крутами юність, під Крутами сум. Під Крутами розум і нації цвіт. І все пам’ятаю через тисячі днів. І пам'яті свічка горить не згаса І 300 сердець - наша гордість, краса. Під Крутами квіти, "Реквієм" спів... Пам’ятай, Україно, патріотів синів!
Номер слайду 3
Номер слайду 4
Номер слайду 5
Номер слайду 6
Номер слайду 7
Номер слайду 8
Номер слайду 9
Номер слайду 10
Номер слайду 11
Учасників бою з української сторони було близько 600 осіб. Цей факт є доведеним на основі військових звітів. Точніше: “1-а імені гетьмана Богдана Хмельницького Юнацька Військова школа”, яка складалася з 4-х сотень (по 150 юнаків), 18 кулеметів та 20 старшин, тобто загалом один курінь (батальйон). Це й була основна частина оборонців Крут. Крім юнаків, які вже перебували на станції Крути о 4 годині ранку 27 січня 1918 року до них приєдналася Студентська сотня помічного куреня Січових Стрільців в числі 115-130 людей. Правда сам курінь ще не був сформований. Це була його перша сотня, що складалася з київських студентів, а 4-та чота (бл. 30 осіб) сотні складалася із школярів, навіть підлітків 14-16 років. Студенти пройшли 7-денний вишкіл і вміли стріляти, а юнаки школи, або “юнкери” вже мали достатній військовий досвід у боях з більшовиками. А. Гончаренко та деякі інші пройшли фронти Першої світової війни.
Номер слайду 12
Номер слайду 13
Ворог, який переважав українців майже у десять разів, очолений відомим Муравйовим, ішов як на парад, але наштовхнувся на сильний опір юнаків. Бій тривав цілий день в снігу за 20-градусного морозу. Завданням 600 українців було протриматися день,а увечері вояки сіли у потяг на станції і рушили у напрямі Києва, де з’єдналися з Чорними гайдамаками Симона Петлюри і взяли участь у придушенні більшовицького заколоту на заводі “Арсенал”.
Номер слайду 14
Після бою під час перегляду в студентській сотні не виявилося цілої чоти чисельністю 35 людей. Виявилося, що вони відступаючи, очевидно для скорочення дороги, пішли на світло станції Крути і натрапили на більшовиків, що якраз надійшли. 28-ро студентів було закатовано, їх не розстрілювали, а кололи багнетами (може, щоб не створювати шуму стріляниною), 7 поранених доставили до Харкова, звідки їм вдалося втекти. Серед них наприклад Ігор Лоський, син міністра. Іншому – сину міністра, студенту Володимиру Шульгину не поталанило. Саме цих 28 загиблих і було поховано на Аскольдовій могилі в березні 1918 року, вже після визволення Києва від більшовиків.
Номер слайду 15
Збереглися спогади учасників бою: Івана Шарого, Ігоря Лоського та інших, а також командира бою сотника Аверкія Гончаренка, як і свідчення начальника штабу Армії УНР сотника (згодом генерала) Олександра Удовиченка, якому в присутності Петлюри було надано докладний звіт одразу ж після бою.
Номер слайду 16
Номер слайду 17
Номер слайду 18
Номер слайду 19
Номер слайду 20
Номер слайду 21
Номер слайду 22
Номер слайду 23
Схилимо свої голови перед світлою пам’яттю тих молодих лицарів, які далекого січневого ранку заступили собою шлях ворогам на Київ во ім'я воскреслої сьогодні України. Молитва О Боже наш добрий З високого неба Молитву сьогодні Заносим до Тебе. За тих, що боролись При станції Крути За нашу Державу Із ворогом лютим Що в битві цій впали В ту зиму криваву... Прийми їх до себе! Прийми в свої лави! А нам від цих Триста, О Боже, благаєм Вчитись любові до рідного краю, Чи на рідних полях Чи в чужій стороні Осенило чи ні Святохреснеє рам’я Вам усім, хто поляг За тризубовий стяг. Вічная пам'ять