«Ой на дворі вже зима!» Виховна година.

«Ой на дворі вже зима!»

 

Мета. Розширити та закріпити знання дітей про при­родні явища: мороз і вітер, формувати у дитини уяву про можливу загрозу особистій безпеці з боку цих явищ.

  Розви­вати зв'язне мовлення, пам'ять, уміння обмінюватись дум­ками.

  Виховувати прагнення до збереження свого здоров'я, любов до художнього слова.

 

Хід заняття

 

— Діти, сьогоднішня наша з вами бесіда обіцяє бути цікавою. А про що саме вона, ви дізнаєтесь, відгадавши вірш-загадку.

Білий опір в білім полі

Креше білим копитом.

Білий дід майструє тихо

Через річку білий міст.

Біла баба — білим ситом

Сіє біле борошно.

Біля білих хат вдягнули

Клени білі кожухи.

Білий вітер до край неба

Білі крила розпростер.

І тому кмітливим дітям

Написав я білий вірш.

Про що йде мова в цьому вірші?

(Про зиму.)

 

— Правильно, діти, про зиму, а точніше про зимові явища. Давайте назвемо їх: білий опір — снігопад, білий дід — мороз, біла баба — метелиця. А як ще можна назвати це природне явище —  завірюха, хуртовина, хуга, сніговища, віхола. Добре, і нарешті, білі кожухи у дерев — іній.  

— Молодці, то ж ви в мене справжні кмітливі діти, то, може, і інші завдання вам під силу? Слова-сніжинки завірюха рознесла по всій нашій кімнаті й вони не можуть знайти свої будинки. До­поможемо їм.

 

ДИДАКТИЧНА ГРА «ЗНАЙДИ БУДИНОК ДЛЯ СЛОВА»

 

Мета. В грі закріпити знання дітей про спільнокореневі слова. Діти збирають картки зі словами по групах, відно­сять їх до будинків.

Вітер — вітрище, вітряк, вітерець, вітрюга.

Сніг — сніжниця, сніговиця, сніжко, сніговий, сніжин­ка.

Мороз — морозенко, морозно, морозний, морозець.

— Молодці, діти! Допомогли словам повернутися до домівки. Хочу вам загадати ще одну загадку, але будьте дуже уважні. Я прочитаю її мовою оригіналу—російською мовою. Ви добре її зрозумієте і зможете розгадати.

Сердит! — закрыв лицо рукой

Сказал прохожий глухо.

Ударил как! — ворчал другой,

Поглаживая ухо.

Шла мимо бабушка с клюкой,

В платок упрятав нос.

Она сказала: «Ишь какой,

Кусается, как пес...»

И я скорей лицо прикрыл

Воротником пальто.

В тот день и впрямь сердитым был...

Вы догадались, кто?    (Мороз)

— Вірно, діти, це мороз і слово це майже однаково зву­чить і на нашій рідній мові. Отже, розмова наша з вами про природне явище — мороз. Скажіть, будь ласка, як же ми можемо дізнатися, що на вулиці мороз?

(За малюнками на склі, за показниками термометра, а ще, коли вийдемо на повітря, за нашими відчуттями: маленький мороз — відкриті частини тіла майже не мерзнуть, а коли сильніший, то мороз щипатиме за щічки, вуха, пальці та ін.).

 

Добре, діти, пригадайте мені, будь ласка, художні твори, в яких мова йде про це природне явище.

(«Моро­зець, морозець» Г. Койка, «Морозенко» П.Бондарчука, казка
«Мороз Іванович» О. Одоєвського, «Витівки старої зими» К. Ушинського, «Гриць і мороз» П.Мостового та ін.).

Так, діти, ви назвали мені багато творів, то, може, пригадаємо деякі з них.

 

(Діти читають вірш Г. Бойка «Морозець, морозець»).

 

— Молодці, діти. А скажіть, будь ласка, про що оповідання К.Ушинського «Витівки старої зими»?

 

Діти.   Про зиму, яка розгнівалась і вирішила знищувати все живе.

Вихователь. Як же це вона хотіла зробити?

Діти.   Насилаючи люті морози на птахів, тварин, риб, людей.

Вихователь. Правильно, діти. Я хочу вам нагадати ури­вок з цього твору. Уважно послухайте його.

(Читання уривку).

 

Діти дають відповіді на поставлені питання.

1. На кого найбільше розлютилася Зима? (На дітей)
2. Чому? (Бо вони її зовсім не боялись)
3. А чому у хлопчика біліла шкіра на обличчі? Як це можна сказати по-іншому? (Мороз почав відмо­рожувати шкіру)

      5. Що ж робив хлопчик у цьому випадку? (Тер шкіру снігом, поки вона не стала червоною)

 

Отже, діти, якщо на вулиці дуже сильний мороз, то він може завдати шкоди нашому здоров'ю. Можна не ли­ше переохолонути і застудитись, а й відморозити відкриті частини нашого тіла, і першою ознакою цього буде побіління шкіри. В таких випадках треба негайно розтер­ти шкіру долонями рук, або снігом, а потім терміново звернутися до лікаря.

Діти, а як ви вважаєте, чи можна запобігти відморо­женню?

(Можна, треба в сильні морози надовго не виходити з домівки, а якщо треба перебувати на вулиці, то одягнути­ся тепло, закривати відкриті частини тіла комірцем, шар­фом, шапкою, рукавичками)

— Правильно, діти. Всі ці міри перестороги треба виконувати в морозну погоду, і тоді нашому ор­ганізмові ніщо не загрожуватиме.

— Давайте пограємо в гру «Два морози». Щоб Морози вас не заморозили, тікайте
хутчіш по домівках.

Мета. Біг врозтіч з ловлею.

— Я пригадала ще одну загадку, ось послухайте.

Крил не має, а літає.

Рукавом махне — дерево зігне. (Вітер)

— Вірно, діти, вітер. А про який вітер говорять, що він згинає дерево? (Сильний, такий, що збиває з ніг, ураганний)

 

Скажіть мені, а чи сильний вітер може завдати шкоди людині? (Вітер може обвітрити шкіру, може запорошити очі, збити з ніг, і людина одержить травму. Взимку
в вітряну погоду людина може сильніше відморозитись)

 

Правильно, діти. А як ви гадаєте, чи потрібно нам з вами боятися мороза та вітра? (Ні)

Отже, діти, природних явищ боятися не потрібно, але завжди треба пам'ятати, як поводитись в морозну вітряну погоду: — закривати відкриті частини тіла, тепло вдягатися, не йти далеко від домівки.

 

Цікаве в нас було заняття? А допомогли нам в цьому художні твори—загадки та оповідання.

Отже, художнє слово, книга — це джерело знань.

А знання в свою чергу — велика сила.