П'єса "Казка про хлопчика" ( До свята св. Миколая)

 

Сценарій до свята св. Миколая.

Вистава « Сила молитви і віри»

Автор сценарію: Кухтарук Віра Дмитрівна.

Сценка 1

Автор.У одній із лікарень  в лікарняній палаті на ліжку лежав блідий хлопчик, його звали Андрійко.  Вже довгий час він проводив у лікарні, хворів. Трапилась з хлопчиком біда. Якось  вдома стало дитині погано, швидка забрала його в лікарню, щось довго мудрували лікарі над ним,а батьки чомусь плакали і ходили сумні. Відтоді минув рік. Його постійною оселею була лікарняна палата, а болючі уколи вже навіть стали звичними для дитини. Він дуже сумував за однокласниками. Часто Андрійкові снились друзі, з якими він копав м*яча і лазив по деревах, сидів в комп*ютері і просто гасав  у лованки….

-Ет, були часи...Чому це зі мною трапилось?-зітхнув хлопчик і  думками поринув у минуле….

Сценка 2

У  цей  час . Будинок Миколки Томашенка з 5 класу….

-Синку, досить сидіти в комп*ютері, допоможи мені.

-Мамо…..

-Миколко, ти б хоч в кімнаті своїй прибрав, подивися, який безлад. Книжки розкидані, одяг на підлозі…..Сину-сину…..не жалієш ти мене, а я здоров*я , дитино, не маю….

-Мені  й так добре, тобі якщо не подобається, прибирай сама.

-Гірко мені,дитино, бачу, не матиму на старість допомоги від тебе ….

-Що? Я взагалі  в цій дирі  не збираюся жити!

Сценка 3

Автор.Настав переддень Святого Миколая. Хлопці кожен просив у святого Миколая подарунка.

Стіл у лікарняній палаті. За столом сидить хлопчик, пише і «озвучує текст листа»

«Любий Миколаю!Я знаю, що багато дітей не вірять у тебе, багато дітей насміхаються  і кажуть, що ти не існуєш і подарунки під подушку кладуть батьки….Я вірю у тебе, люблю тебе. Ти добрий, як моя мама і тато. І ще щедрий. Вибач мені, що я не завжди був чемний, іноді вередував і не хотів приймати болючі процедури, просто мене дуже боліло і я  боявся болю…і змучився  вже….Я знаю, що завжди просив у тебе всього дуже багато, і все це були якісь не зовсім важливі  і потрібні речі….Любий мій Миколаю, цьогоріч нічого не прошу мені подарувати, лише одне- попроси Боженьку, щоб дала мені здоров*я…Ти бачиш її, можеш говорити з Нею, вона тебе послухає, бо Ти Святий….Проси Матінку Божу, нехай вблагає милосердя для мене….. я так стомився від болю…..я так хочу додому, до друзів…..як я хочу бути здоровим!!!

З великою вдячністю  і надією написав тобі я, Андрійко Михайлишин.

Хлопчик лягнув у ліжко , закутався у ковдру і заснув…..

Сценка 4

В той же час в хаті Миколки.

Миколка сидить за комп*ютером і розмовляє по мобільному з однокласником.

-Чуєш, старий, ти написав вже своїм предкам лист Миколаю?

Чуєш, ти, що за дурня, нехай розкошелюються, раз нас народили, нехай думають, як мають нас утримувати..Якщо слуті, то не треба було дітей заводити….Що?Тобі добре, твоя стара поїхала в Італію, а моя стогне тут, що не годна, сили не має, вона й так на двох роботах увихається……А я їй винен, що вона слута?Хай бізнесом займається, а нє- хай жене за кордон, як твоя…..Йду писати листа, і хай спробує  не купити мені, того, що я хочу! Бувай, старий!

Блін, ліпше друкану, а то харить писати від руки….

Починає друкувати листа на комп*ютері…

«Святий Миколаю! Готуйся витрачати на мене гроші, і то не малі. Цього року ти маєш мені подарувати новий айфон, бо цей вже застарілої моделі, ще я хочу нормальний планшет, а не це , най не кажу що…Ще мені подаруй шкіряний м*яч, кросівки «найки» , нормальну адідасовську спортивку і армійську куртку…до речі, в моїй кімнаті давно треба зробити ремонт та купити нормальні меблі!!!Чекаю на подарунки!!!

Р.S.Лише не стогни, що не маєш грошей, вкалуй більше- і матимеш. Чао! До зустрічі  в ефірі!)

Сценка 5

Хата Святого Миколая. Він сидить за столом і читає листи, які йому подають його помічники Ангели.

Оцей хлопчик –дуже добра дитина, він потребує нашої молитви і підтримки. Мушу звернутися до Пресвятої Богородиці, щоб заопікувалася цією дитиною перед сином своїм Ісусом.

Починає молитися, схиливши коліно, ангели теж. Щепоче під нас молитву і перед ними з*являється Марія. Слухаю тебе, святий Миколаю! Ти кликав мене у молитві?

-Так, Мати Божа,щиро прошу тебе за одного  хворого хлопчика Андрійка, він вже рік хворіє і його хвороба невиліковна…Дитина мучиться   і просить здоров*я….

-Нехай джерело милосердя Ісусового серця  зцілить цю дитину…Я проситиму у Спасителя про нього….

-Дякую, прелюба Матінко…..

Заплющує очі в молитві, а Богородиця відходить.

Далі святий Миколай сідає до столу і знову ангел подає йому листа. Миколай читає, обурюється, невдоволено похитує головою, киває на когось пальцем…..

-Його треба провчити!

Сценка 6

Автор.Лікарня. Ранок 19 грудня.

Хлопчик Андрійко піднімається з постелі, опускається з ліжка і схиляє свої коліна у молитві. Раптом він помічає щось під подушкою. Дитина хутко піднімається і відкидає подушку, розвиває пакунок з іграшками, цукерками, мандаринками, лице дитини розпливається в посмішці. До палати заходить  мама і тато.

-Доброго ранку, синочку!

-Доброго ранку, мамусю, татку! Як я вас люблю! А знаєте, святий Миколай приніс мені пакуночок з подарунками, хоя я його всього цього не просив……

-А що ти просив, синку?

-Здоров*ячка  просив……

До палати постукали. Зайшов лікар із записником.

-Доброго ранку, Андрійку! І Вам доброго ранку! (до батьків)

Мама сумно:

-Вже рік, як ці ранки не є добрими для нас…..

-Запевняю вас, що цей ранок для вас справді добрий.

-Щось трапилось?-здивувався тато.

-Так, вранці ми отримали свіжі результати МРТ, лікар Токарук  описала знімки.

-І?-нетерпляче запитала мама.-Що там?

-От там краз і нічого не виявили! Посміхніться, пропала  пухлина, нема її. Це просто чудо! Ми самі не повірили очам! Але це чудово!!! Ваш Андрійко здоровий!!!

-Мамо, то Святий Миколайко вислухав моє прохання !!!

Дитина впала на коліна .

-Дякую тобі, Боже, дякую тобі, Ісусику, дякую тобі, святий Миколаю! Ти дав мені найцінніше, що  можна мати-здоров’я!

-Не буду заважати вашій радості. Можете звиратися, а  за випискою прийдете через два дні. До побачення.

-До побачення, лікарю, дякуємо Вам за все!-сказав тато.

Всі одяглися і вийшли з лікарні.

Сценка 7

Миколка лежить в ліжку. В кімнаті безлад. Хлопчик спить. Миколка  прокидається і хутко скидає подушку з ліжка. Під подушкою нічого немає. Він злий зіскакує з ліжка і кричить за двері:

-Мамо! Ма!!! Ну де ти:?!!!Що за дурня, ти чого мені нічого не поклала під подушку?!!!

Але ніхто не відкликався…. Хлопчик вибіг з кімнати,  крикнув на вулицю:

-Мам!!! Це капець! Ну де ти?! Що за прикол?!!!

В будинок зайшла сусідка Галя.

-Доброго ранку, Миколко! Мами нема, не кричи. Треба було менше сидіти в комп*ютері і трохи глянути, як мама. Коли вона кличе тебе. Хвора твоя мама. Вночі її забрала швидка.

-А подарунок мені не лишила?

-Ой дитино, дитино, не розумієш, що кажеш. Ти не про подарунок клопочися, а про те, чи твоя мама жити буде. Що будеш робити, як її не стане? (виймає з сумки пакунок і кидає хлопчику на ліжко) На, бери свій пакунок, раз він тобі дорожчий за рідку матір!

І жінка вийшла геть.

Миколка рвучко почав розпаковувати свій пакунок  і виймати  речі. Там було все, що він замовив:і  айфон, і планшет, і кросівки, і спортивка, і м*яч, і куртка.

-Ух ти! Все як я хотів!!!!

Миколка зірвався похвалитися мамі.

-Мам! Класно! Все , як я хотів! Супер! Ти класна!!! Загрій мені їсти!!!

Автор.  У відповідь ніхто не відізвався. Хлопчик згадав, що мами нема, що вона хвора. Щось всередині защемило.

-Де та тітка Галя ділася?Сказала би, в якій лікарні мама! Я мушу запитати, коли вона буде, хай дасть гроші на їду чи що….

Набирає по мобільному….

-Тітко Галю, це Миколка, де саме моя мама лежить? Ви будете до неї йти? То заждіть й мене, я з Вами, добре?

Хлопчик зібрався і вийшов.

Сценка 8

Стіл. За столом лікар в халаті щось записує. Стукіт в двері.

-Можна?

-Заходьте. А Ви з приводу якого питання?

-Я сусідка Томашенко Ганни. Вчора її вночі забрала швидка. А це її син Миколка. Скажіть, як вона?

-Присядьте, будь ласка,  мушу Вам сказати прикру новину….Пані Ганна серйозно хвора, її вночі прооперували….Вона дуже виснажена….Чи житиме-залежить від любові і опіки рідних. Вона мусить почувати себе  потрібною, не дай Бог, якийсь маленький стрес- і вона помре.

Миколці потемніло в очах.

-Це я! Я у всьому винен! Це я вбив свою матусю!

Дитина розридалася. Лікар встав з крісла і почав заспокоювати дитину.

-Можливо, ти й був не найкращим сином, але маєш можливість ним стати. Ти дуже потрібен своїй матусі. Вона тебе дуже любить. Увесь час  шептала твоє ім*я і кликала тебе.

-Можна мені до неї?

-Звісно. Але не сьогодні. Вона в реанімації.

-Дякую, лікарю, ми ще зайдемо до Вас завтра, можна?

-Звичайно, заходьте.

-До побачення!

-До зустрічі! Всього найкращого!

Сценка 9

Виходять з кабінету. Миколка  складає руки до неба і промовляє:

-Святий Миколаю! Сьогодні ми святкуємо твоє свято! А у мене біда, мені не до свята! Я дуже поганий син! І Бог може забрати мою маму до себе. Прошу тебе, пробач мені, що не вірив у тебе. Допоможи мені. Випроси у Всевишнього прощення для мене і милосердя для моєї матусі. Нехай вона живе, прошу тебе! Нехай живе! Нехай не вмирає! Я буду добрим сином, обіцяю! Ти не впізнаєш у мені більше того колишнього Миколки, чесно кажу тобі!

І залився сльозами. Тітка Галя пригорнула його до себе.

-Все, тихо, не плач, бачиш, аж біда заставила тебе зрозуміти, що таке мама.

У Миколки задзвонив мобільний телефон.

-Мамо, це ти?-здивовано вигукнув хлопчик.

-Як ти, моя рідненька, як себе почуваєш?Мамочко, люба моя, як я тебе люблю! Пробач мені, серденько, що я був поганим сином. Я тепер буду таким, що ти гордитимешся мною! Обіцяю!!!

До тебе вже можна?Завтра?Я хочу тобі щось приготувати, а що тобі можна їсти? Нічого?Тоді я прийду до тебе просто так, щоб побачити тебе. Я так за тобою скучив, матусю!!! До завтра, рідненька! Цьом!!!

Сценка 10

-Миколко, ти вдома?

-Заходьте, тітонько, я Вас чаєм пригощу.

-Ого! Ти все поприбирав! Молодчинка! Наука не лізе на бука. Навчила тебе біда маму шанувати.

-Так, тітонько, навчила.

-Говорила сьогодні з лікарем, сказав мені добру новину. Мама одужує. Через кілька днів її випишуть з лікарні.

-Ура!!! То святий Миколай мені допоміг випросити у Бога здоров*ячка для моєї мами!  Дякую тобі, святий Миколаю!!!Дякую тобі Матінко Божа! Дякую тобі Ісусе мій любий!!!

Автор. Направду ця повчальна історія заставляє задуматися усім дітям. Бо не кожна дитина поводить себе чемно, не кожна шанує маму і тата, не кожна поважає старших.  Коли хтось просить якихось забаганок, інший в той час потерпає в болю і муках. Цей світ такий, яким ми його творимо. Свято Миколая вчить нас бути добрими і милосердними.