23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

"П"ять золотих правил щасливого подружнього життя"

Про матеріал
У розробці використано матеріал про основні принципи подружнього життя відомих християнських родин.
Перегляд файлу

Виховна година для учнів 10 класу

Ірина Офіцинська,

 вчитель християнської етики Вузлівської ЗСШ

 П'ять золотих правил для щасливого подружнього життя

Мета: розкрити християнську концепцію подружньої любові, сімейного спів­життя, плекати розуміння того, що подружжя - Божа установа, виховува­ти моральні чесноти, які необхідні і важливі   у майбутньому сімейному житті.

 

Любов - не самолюбство, не гонитва за власною користю і приємністю. Любов - це самовідданість, посвята, самовідречення, яка думає про того, кого любить і шукає добро для нього, в ньому знаходить сенс свого життя, щастя свого буття. Найпрекраснішим на цьому світі є пізнання любові, любити і бути любленим.

Ми створені на образ і подобу Божу, отже, містимо в собі щось божествен­не. А Бог є любов. Це означає, що у нашій природі закладена здатність любити та прагнення бути любленим. І біймося прив'язувати слово "любов" до звичай­ного тілесного пожадання, бо любов - це внутрішнє почуття взаємної відданос­ті і взаєморозуміння.

Від самого початку у своєму провидінні Бог запланував єдність між чоло­віком і жінкою, говорячи про двох як про одне. Таким чином, сім'я - таїнство, встановлене Богом. І найголовнішим завданням сім'ї перед Господом - це ро­бити подружній союз духовним, священним, зробити його союзом святої любо­ві.

"Не добре чоловікові бути самому; сотворю йому поміч, відповідну для нього". [1,с.18]. І благословив їх Бог і сказав їм: "Будьте плідні і множтеся і на­повняйте землю та підпорядковуйте її собі" [1, с.28]. Ось цими словами Святе Письмо звертається до нашого серця і розуму, стверджуючи, що родина є і буде основою людської суспільності. Не тому, що іншої інституції не знаємо, а тому,

що так хоче Бог.

Популярність цієї теми спричинила велику кількість соціальних дослі­джень та дискусій. На сьогодні маємо багато джерел, котрі пропагують здоро­вий християнський спосіб життя родини, протестують проти її модерного ре­формування і, більше того, засуджують прагнення молодих людей жити, насо­лоджуватись життям, жертвуючи при цьому власними дітьми. Це прагнення тваринного походження перевертає з ніг на голову правдиве призначення по­дружжя - творити людину і на сьогодні воно є найнебезпечнішою недугою су­часної української родини.

Нехай би всі квіти перестали цвісти, дерева не захотіли б навесні розпуска­ти бруньки, пізніше давати плоди. Що ж тоді? Нас би сточила сіра понура не­привітність... - так підсумовує автор книги "Батьки і діти" отець Іван Нагаєвський [2, с.19].

Дійсно, кожна добра християнська родина є повним, багатим букетом різнобарвних, ароматних квітів, привабливих на взір, котрі в свою пору перетво­ряться на ягоди. Погана ж родина не може потішити своїми квітами, бо вони вже змалечку надламані і життєдайна любов, що трансформуємося від Бога             

через батьків у дитину, не постачає сили у молоді листочки.

- Що ж необхідно знати подружжю, щоб воно стало молодою мни ним родиною?

1. Народити і виховати дітей, і то стільки, скільки Бог дасть – ось

покликання подругів. Контрацепція, аборти та гріхи в подружньому житті і 

цьому покликанню і майбутнім батькам слід пам'ятати слова Святою Письма

"Хто приймає дитину в моє ім'я, мене приймає. А хто спокусить одного з тих 

малих, що вірують в мене, такому ліпше було б, якби млинове жорно повішено

йому на шию, і він був утоплений у глибині моря" [З, с.5-6].

Інколи батьки виправдовують малу кількість дітей в родині тим, що важкі

соціально-економічні умови, але, на мою думку, їм повинен сподобатись факт, що більшість знаменитих, геніальних людей народжувались у багатодітних сім'ях. Досліджуючи біографії славетних людей з 200 лише восьмеро були одинаками, 42 було із сімей, в котрих росло двоє-четверо дітей, і 150 людей світової слави росли у сім'ях, в котрих виховувалось п'ятеро і більше дітей. Так у родині Гайдна було 12 дітей, Канта і Бетховена - 11 дітей, Шекспіра – 8 [1, с.198].

2. В народі кажуть: "Не та мати, що породила, а та-що виховала". Дійсно народити - це перший крок. Можна мати багато дітей, але не вміти дати їм раду. Тому дитина повинна родитись з любові батьків, а вони, в свою чергу,  своє життя мають присвятити їй, бо несуть відповідальність за її душу. Батьки є

співучасниками з Богом у створенні нової людини і найважливіше, що треба

знати батькам - неодмінно дати дітям духовне зростання.

3. Ісус часто застерігав: "Що Бог з'єднав, людина хай не розлучає". Багато хто з нас можуть вважати ці слова жорстокими, але нехай тоді цей хтось загляне в душу дитини, батьки якої не можуть її поділити між собою. Перші уявлення дитини про Бога Отця формуються у спілкуванні з рідними батьками. Томі дітям так необхідна повноцінна сім'я, щоб вони зростали гармонійно, морально розвинутими.

4. Хто хоче виховати добре своїх дітей, мусить перевиховати себе. Психологи стверджують, що дитина - інстинктивний психолог і критик, тому не можна, щоб дитина була свідком суперечки і конфліктів.

Ясна річ, що всі ці правила - чудова теорія. От тільки сили і розуму не завжди вистачає, щоб перетворити її на практику. Тому обов'язковим для батьків повинне бути п'яте правило.

5. Ніщо так родину не зміцнює і не оберігає як спільна молитва, прийняття Святого Причастя і спільна участь у Святій Літургії. Нехай Господь благословить усі наші родини, щоб діти були в них щасливі і щоб своїм життям ми зуміли подякувати Ісусові за майбутнє життя вічне, яке купив для нас ціною власного життя.

Христова Церква має багато святих пар, святих родин, які нехай будуть прикладом для нас.

Ще з апостольських часів апостоли і перші християни вважали подружжі Тайною, святим і нерозлучним зв'язком.

14 січня Церква святкує пам'ять Св. Макрини - старшої бабці Св. Василія Великого. В часі переслідування християн у 304 році вона втекла із своїм чоло­віком в гори, де зносила всі тяжкості життя, живучи праведно, даючи приклад християнським подругам.

Св. Макрина молодша, сестра Василія Великого казала: "По закону приро­ди має бути подружжя одне, як одне народження і смерть одна. Чи не гріх і со­ром не зберігати подружньої присяги?"

10 червня Церква славить пам'ять Св. Маркети Скотської, королеви, що жила в XI ст. Вийшовши заміж за короля Малкома III, чоловіка суворого і твер­дого, втихомирювала його добротою і таки привела чоловіка до праведності. Усіх дітей вона виховувала старанно. Вчила їх бути чесними, боятися Бога. Не раз говорила їм: "Милі діти, бійтеся Господа Бога, бо хто боїться Його, не буде мати жодного недостатку, а якщо буде любити Його, буде наділений в цім жит­ті щастям". Життєписець Св. Маркети і Малкома говорить: "Що вона зберігала, зберігав і він, що вона любила, любив з любові до неї і він".

22 листопада Церква вшановує пам'ять про св. Цецилію. Це була дуже ро­зумна, освічена жінка-християнка з перших християнських часів. Вона вийшла заміж за поганина, але привела його до християнської віри. По охрещенні її чо­ловік Валеріян бачив ангела, що мав у руці два вінці з рож і лілей та положив один на голову Сецілії, а другий йому і сказав: "Приношу ці вінці з небесного раю. їх цвіт не втратить красу і пахощі, якщо збережете їх з чистим серцем".

22 травня Церква славить пам'ять Св. Ріти, італійки, що жила на початку XV ст. У 20 років вийшла заміж за молодого Павла Фердинанда, який був гру­біяном, тяжко бив її і ображав. Але Ріта залишилась тихою і ласкавою. Молила­ся безперестанку, щоб її чоловік навернувся. І по довгих місяцях і роках вона перемогла. Чоловік пізнав свій гріх і поправився на краще. Від того часу по­дружжя жило в згоді і спокої.

5 серпня Церква згадує нам про життя Св. Нонни. В життєписі написано, що вона була жінкою розумною і відважною. Свого чоловіка вона привела до християнства, пізніше він став Єпископом. Хоч вона була з роду шляхтичів, не вивищувалася над другими. Вона не любила марноту в одяганні, дбала про свій сімейний дім, про своє господарство і служила Богу. З радістю помагала бід­ним. Троє її дітей: Григорій, Цезарій, Гергонія є Святими.

9 березня Церква вшановує пам'ять Св. Франциски Римської, котра жила у XV ст. З своїм чоловіком вона прожила 40 років. Була душею подружжя і жила для сім'ї. її хата була не тільки теплим сімейним гніздом, але й святилищем. Святилищем, в якому чоловік і жінка йдуть до Бога, в якому чоловік і жінка взаємно в радості й біді підтримують одне одного. Святій Францисці часто до­рікали, що вона не сучасна, не любить забав, не слідкує за модою. Вона відпо­відала: Я молода і знатна родом, але при тому і християнка, і мій обов'язок жи­ти по науці Євангелії". Вона одержала благодать бачити при собі Ангела-Хоронителя. Вночі він був такий світлий, що від його ясності вона могла читати Псалтир.

В XIV ст. жила Св. Синклітика. Вона була з знатної родини. До неї часто сходились дівчата, молоді жінки, а вона їх напоминала, вчила: «Бережіть чистоту сімейного життя. Ворогові всеодно, чи він влізе в вікно, чи захитає основами, аби тільки зруйнувати дім».

В XIX ст. жили Св. Елеазар та Дельфіна. Обоє були багаті духом і зразком подружньої праведності. Елеазар склав правила, що в домі мали дотримувалися

усі.

Ось деякі з них:

  1. Кожний нехай починає день з молитви.
  2. Ніхто не сміє лаяти і грубо говорити
  3. В гніві не робити нічого.
  4. Якщо є яка незгода, нехай вона полагодиться до заходу сонця.
  5. В пошані мати чистоту.

Багато подруж першохристиянських часів гинуло в муках.

З травня Церква славить пам'ять Тимотея і Маври, чоловіка і жінки.

Тимотей свою жінку, слабку у вірі, вчив молитися: "господи, що злучив нас в  

подружжі, не дай нас роздвоїти". Коли ув'язнили її чоловіка, вона пішла за ним. Мати її кликала і просила: "Хочеш залишити матір? А хто носитиме прегарні одяги і намиста, як умреш, дочко моя?" Мавра оповідала: "Окрасі припни одяг з'їсть міль, краса молодого лиця часом постаріє, а вінець Ісуса Христа ні лишиться нетлінним навіки". Мавру розіп'яли. З хреста вона заговорила до свого чоловіка, також розп'ятого: "Я мала видіння. Мене ввели в Царство, вказуючи мені на прекрасні вінці... та сказали: "Це нагорода за подвиг твій і твого чоловіка". Був це 105 рік.

8 липня церква згадує благовірних Петра і Февронію. Історія кохання цього подружжя овіяна не тільки романтичними легендами, але й зафіксованими  у хроніках чудесами.

Февронія, дочка селянина, дуже розумна - стає дружиною Муромського  князя Петра. Коли бояри не визнали княгині - селянки, князь іде з міста разом з дружиною, а не проганяє її, як йому радили. Невдовзі місто потопає  у боярських чварах і мешканці кличуть князя Петра повернутися з дружиною. Наприкінці свого життя князь і княгиня ідуть в монастир і заповідають поховані себе в одному гробі. Померли вони в один день, але їх вирішили поховати нарізно оскільки ченця і черницю не дозволено було класти у спільному гробі. Коли тіла залишили у різних церквах, то на ранок знайшли обох в заповітному гробі. Це повторялося кілька разів, коли їх клали нарізно. Люди визнали це чудом, волею Божою і поховали Св. Подружжя разом. Сталося це у 1228 році, ще за часів Київської Русі, а в 1547 році Св. Петро і Февронія були канонізовані у масштабах всієї православної церкви.

1140 року німецький цісар Конрад III по довгій жорстокій облозі здобув місто Райнберг, яке боронив геройський комендант, принц з Віртембергу. Його жінка взяла на плечі свого чоловіка і залишила місто. ЇЇ приклад починали наслідували інші жінки. Винахідливість і вірність жінок вплинули на Конрада III цісаря і він чесно дотримав свого слова: "Що я обіцяв, те правосильне". Так врятували геройські жінки своїх чоловіків.

За те, що місто не хотіло здатись, розгніваний цісар наказав спалити його і вбити кожного, хто буде втікати. Але перед тим дозволив вийти жінкам і винести те, що для них було найдорожчим. Княгиня з Віртенбергу взяла на плечі сво­го чоловіка

Протягом віків правдиві святі подружжя розбивали муками і не могли роз­бити. Тепер подружжя розбивають злим товариством і фільмами, алкоголем та іншими диявольськими хитрощами.

У Христовій Церкві є свята на ім'я Єлизавета Шенавська. Вона мала різні видіння і на основі них так пише до молодого подружжя: "Закон Господній не­хай вас злучає і освячує, бо красою подружжя є острах Божий. Ті, що живете в подружжі, бійтеся Бога, бережіть взаємну вірність і любов, бережіться гріхів проти подружжя, щоб ви не втратили Бога і вічне блаженство".

 

Література

  1. Нагаєвський І. Батьки і діти. Львів, 1995.
  2. Пап С. Весільні проповіді. Рим, 1978.-С.126.
  3. Святе Письмо Старого і Нового Завіту. Українське Біблійне Товариство.

 

doc
Пов’язані теми
Етика, 11 клас, Виховна робота
До підручника
Основи християнської етики 11 клас (Сохань Г.С., Гусаков І.)
Додано
22 січня
Переглядів
113
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку