РОБОТА З БАТЬКАМИ
Набуття життєвих навичок є поступовим, поетапним процесом, що супроводжує, а в деяких випадках визначає період особистісного зростання. Для підвищення ефективності формування навичок цей процес є безперервним та несуперечливим. На формування навичок впливають багато чинників, що взаємодоповнюють один одного (родина, школа, позашкільні установи), а також чинників, що протидіють або конкурують (територіальні компанії, асоціальні та дисфункціональні родини). Тому до аспектів формування життєвих навичок нейтралізації чи мінімізації можливого негативного впливу на підлітка. Позитивну роль у цьому процесі відіграє робота з батьками учнів. Роз’яснюю батькам необхідність та шлях формування життєвих здоров’язберігаючих навичок у дітей, які значно полегшать роботу вчителя з учнями.
“ Пам’ятка батькам від дитини..... “
Не балуйте мене, ви мене тим портите. Я дуже добре знаю, що необов’язково давати мені все, що я прошу. Я просто випробовую вас.
Не бійтеся бути непохитними зі мною. Я придаю значення саме такому підходу. Це дозволяє мені визначити своє місце.
Не надійтеся на силу по відношенню до мене. Це привчить мене до того, що рахуватися треба тільки з силою. Я відгукнуся з радістю на ваші ініціативи.
Не будьте непослідовними. Це збиває мене і заставляє залишати останнє слово за собою.
Не давайте обіцянок, які ви не можете виконати: це похитне мою віру у вас.
Не піддавайтеся на мої провокації, коли я говорю або роблю що – не будь тільки тому, щоб просто вас рознервувати. А то я буду намагатися добиватися ще більших “перемог”.
Не засмучуйтеся дуже сильно, коли я говорю: “Я вас ненавиджу”. Я не це маю на увазі. Я просто хочу, щоб ви пошкодували про те, що зробили мені.
Не примушуйте мене відчувати себе молодше, ніж я є на справді, бо стану тоді “плаксою”.
Не робіть для мене і за мене те, що я в змозі зробити сам для себе. Я можу продовжувати використовувати вас в якості прислуги.
Не дозволяйте моїм “поганим звичкам” звертати на мене надмірну долю вашої уваги. Це тільки надихає мене на їх продовження.
Не поправляйте мене в присутності сторонніх людей. Я зверну набагато більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все це спокійно віч на віч.
Не старайтеся обговорювати мою поведінку під час конфлікту. З деяких об’єктивних причин мій слух притупляється саме в той час, а моє бажання співпрацювати з вами стає набагато гіршим. Достатньо зробити певні кроки, але давайте поговоримо про це трошки пізніше.
Не старайтеся читати мені мораль. Ви будете здивовані, дізнавшись, як добре я знаю, що таке добре і що погано.
Не примушуйте мене відчувати, що мої вчинки – смертельний гріх. Я повинен навчитися робити помилки, не відчуваючи, що я ні на що не здатний.
Не присікуйтеся до мене і не бурчіть на мене. Якщо ви будете це робити, я буду вимушений захищатися, робити вигляд, що вас не чую.
Не вимагайте від мене пояснень, навіщо я це зробив. Я іноді сам не знаю, чому роблю саме так.
Не випробуйте мою чесність, бо налякавшись, я легко стану брехуном.
Не забувайте, що я люблю експериментувати. Таким чином, я пізнаю світ, тому, будь ласка, змиріться з цим.
Не захищайте мене від наслідків власних помилок. Я вчуся на власному досвіді.
Не звертайте багато уваги на мої маленькі примхи. Я можу навчитися отримувати задоволення від поганого самопочуття, якщо це привертає до мене так багато уваги.
Не намагайтеся від мене відмахнутися, коли я задаю відверті запитання. Якщо ви не будете на них відповідати, ви побачите, що я перестану задавати вам питання взагалі і буду шукати інформацію будь – де на стороні.
Не відповідайте на дурні запитання. Якщо ви будете це робити, то ви швидко виявите, що я просто хочу, щоб ви постійно мною займалися.
Ніколи навіть не згадуйте про те, що ви не робите помилок. Бо я буду думати, що ніколи не зможу прирівнятися до вас.
Не хвилюйтеся, що ми проводимо разом дуже мало часу. Значення має те, як ми його проводимо.
Нехай мої страхи не викликають у вас переживання, бо я буду боятися ще більше. Покажіть мені, що таке мужність.
Не забувайте те, що я не можу успішно розвиватися без розуміння, але похвала, коли вона чесно заслужена, іноді все ж забувається. А критика, здається, ніколи.
Відносьтеся до мене так само, як ви відноситися до своїх друзів. Тоді я також буду вашим другом. Запам’ятайте, що я вчуся більше, на ваших вчинках, а не тому, що ви критикуєте мене.
І, крім того, я вас так сильно люблю, будь ласка, будьте взаємними.......