Перезентація "Політичний, суспільний устрій та господарське життя Русі-України наприкінці Х - в І половині ХІ століття""

ПОЛІТИЧНИЙ, СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ ТА ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ РУСІ-УКРАЇНИнаприкінці Х - у І половині ХІ ст. Історія України, 7 клас. Вчитель – Пушняк О. А.

МОНАРХІЯ – форма правління, за якою найвища влада зосереджена в руках однієї особи. ВІЧЕ – народні збори, на яких присутні вільні чоловіки від 21 року, де приймаються важливі державні рішення. УДІЛ – земельний наділ, яким великий князь київський наділяв свого намісника. ВОТЧИНА – земельне володіння, яке передавалось у спадщину від батька до сина. Політичний устрій КИЇВСЬКОЇ Держави-РУСІ

Характерні риси періоду розквіту Русі: Завершення формування території держави; перехід від завоювання земель до їхнього освоєння та утримання під контролем. Злам сепаратизму місцевої племінної верхівки та по-силення центральної влади. Активна реформаторська діяльність великих князів. Запровадження та поширення християнства. Зростання цивілізованості держави; розквіт давньоруської культури.

СТАНОВЛЕННЯ ФЕОДАЛЬНИХ ВІДНОСИН. ОСНОВНІ ВЕРСТВИ НАСЕЛЕННЯФеодалізм у східних слов’ян формувався на основі розкладу родоплемінних відносин. Спершу вільні селяни-общинники віддавали певну кількість вироблених ними продуктів як натуральну повинність своїй родоплемінній знаті. У IX ст. право збирання данини з усього вільного населення східнослов’янських земель перейшло до київського князя і його дружини. Як ви вже знаєте, збирання данини називалося полюддям. На наступному етапі, у X ст., київські князі захопили і привласнили общинні землі. За Великим князем Київським визнавалося право на верховне володіння всією землею Русі-України. Наприкінці X ст. розпочалося формування доменіальних володінь удільних князів.

Політичний устрій КИЇВСЬКОЇ Держави-РУСІвільнізалежні Рада при князіПодальшим кроком у становленні феодальних відносин стала поява в XI ст. земельної власності, верхівки служилої знаті (бояр) та православної церкви. У Х-ХІ ст. на Русі стали формуватися васальні відносини: за вірну службу князь надавав своїм боярам і дружинникам право «кормління» — права залишати собі податки, що їх сплачувало населення певної території.

Формування нової системи податків та повинностей селянпоземельний податок (від плуга чи рала)димповозвідробіток. Основні верстви населення Русі

Помістя — феодальна земельна власність, що надавалася за службу у війську чи при дворі, яку не можна було заповідати, продавати тощо. Помісна форма землеволодіння, коли князь надавав землі боярам або дружинникам не в повну власність, а за умови несення служби, на думку деяких дослідників, виникла на Русі у XII ст. Вона не передбачала для господаря помістя можливості передання землі у спадок, продаж, дарування тощо без згоди князя.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО УСТРОЮ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Основні верстви населення РусіВільне населенняпривілейованенепривілейованекнязі бояридуховен-стводружин-никиселяни-смердиізгоїміщани. Залежне населеннязакупирядовичічелядьхолопи

РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВАОсновне заняття населення - землеробство.Істотні зміни в техніці обробітку землі: перехід до дво- і трипільної системи землекористування. Від XI ст. - поширення плуга з череслом, який при оранці підрізав і перевертав ґрунт, що сприяло підняттю вологи з нижніх шарів у верхні й збагачувало їх повітрям, знищувалося коріння бур’янів; використання плуга для заорювання добрива (ці якості плуга відкрили шлях до освоєння важких чорноземів, розширення посівів пшениці, жита, проса, вівса, льону). Використання як тяглової сили волів; залучення до процесу оранки від кінця XI ст. коней. Перехід до товарного виробництва борошна й хлібопродуктів. Значне поширення городництва та садівництва. Важлива галузь сільського господарства - тваринництво. Помітна роль у господарстві промислів (переробка продуктів сільського господарства, збиральництво, полювання, рибальство, бортництво тощо).

РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Застосування плуга, поширення дво- та трипільної системи сівозміни в сільському господарстві Русі сприяли: відновленню родючості ґрунтів відмові від завезення зерна з Візантії відокремленню ремесла від землеробства занепаду промислів - мисливства та рибальства

ДАВНЬОРУСЬКІ МІСТА, РОЗВИТОК РЕМЕСЕЛ, ТОРГІВЛІ Вмілі майстри вирізали посуд із деревини: миски, ложки, ковші. Їх прикрашали чудернацькими орнаментами, на яких можна було розгледіти заморських птахів та рослин.

ДАВНЬОРУСЬКІ МІСТА, РОЗВИТОК РЕМЕСЕЛ, ТОРГІВЛІІснування понад 80 ремісничих спеціальностей. Провідна галузь - чорна металургія. Розвиток ювелірного ремесла (використання різних технологій виготов-лення ювелірних виробів: чернь, зернь, скань, емаль). Розвиток гончарства, прядіння, ткацтва. Обробка шкіри, деревини, каміння, кістки

ДАВНЬОРУСЬКІ МІСТА, РОЗВИТОК РЕМЕСЕЛ, ТОРГІВЛІ

Але понад за все славилисякиївські ковалі за своє вміння виготовляти хитруваті замки. ДАВНЬОРУСЬКІ МІСТА, РОЗВИТОК РЕМЕСЕЛ, ТОРГІВЛІ

Зброярі також прославили Київ своїми виробами: списами, щитами, мечами та кольчугами. ДАВНЬОРУСЬКІ МІСТА, РОЗВИТОК РЕМЕСЕЛ, ТОРГІВЛІ

Київські гончарі виробляли з глини не тільки посуд - блюда, гладишки, миски. А ще вони виготовляли глиняні іграшки: птишок, коників, фігурки скомарохів, різні свистульки. ДАВНЬОРУСЬКІ МІСТА, РОЗВИТОК РЕМЕСЕЛ, ТОРГІВЛІ

Повсякденне життя на русіВелику роль у господарському розвитку Русі-України відігравала торгівля. «Грецький» шлях («Із Варягів у Греки») поєднував Русь із балтійськими та чорноморськими ринками. «Соляним» шляхом підтримувалися зв’язки з країнами Центральної та Західної Європи, «залозним» - із країнами Кавказу та Арабського Сходу. Основними товарами, що їх руські купці вивозили за кордон, були: хутро, мед, віск, шкури, ювелірні прикраси, ремісничі вироби (мечі, кольчуги, замки тощо), льон, сільськогосподарська продукція. Із Візантії на Русь привозили золото, посуд, шовкові тканини, прикраси, вина, ікони, хрести. Із країн Сходу - прянощі, зброю, тканини, прикраси. Із країн Північної та Західної Європи - оселедці, напої, предмети озброєння, дорогий посуд, срібло, вовняні тканини, тонке полотно.

Повсякденне життя на русіРозвиток торгівлі зумовив пожвавлення грошового обігу. Використовували арабські, візантійські та західноєвропейські монети. Першим карбувати власні монети, як ви вже знаєте, почав князь Володимир після прийняття християнства. Проте до початку XI ст. у грошовому обігу Русі-України переважали арабські срібні монети - диргеми. Поряд із ними, на думку багатьох дослідників, як засіб обміну використовували хутро дикого звіра - куниці. Від тривалого використання диргеми зношувалися, а інколи їхній край обрізали шахраї. Тому на початку XI ст. з них уже виготовляли срібні зливки - гривні. Київська гривня мала шестикутну форму і масу близько 160 г. Назва «гривня» використовується в усіх давньоруських джерелах. У населених пунктах Русі-України були спеціальні місця, де відбувалася торгівля. В 1018 р. в Києві було вісім торжищ, а руські літописці називають два - Бабин торжок на Горі й Торговище на Подолі.

Повсякденне життя на русіЗаможного та бідного русича завжди було можна розрізнити за вбранням. Селяни носили плетені личаки, бідні містяни —черевики. Досить часто бідні та заможні містяни носили чоботи (тоді їх називали по-тюркськи «сапоги». Чоботи-сапоги бували прості з оздобленої шитвом і перлинами кольорової сап’янової шкіри. Одяг прості містяни шили з лляної та вовняної домотканої тканини, а заможні замовляли собі вбрання з дорогих іноземних тканин у кравців. Переважна більшість незаможних русичів носила полотняні сорочки, підперезані поясами, і вузькі штани. Зверху вдягали свитку. У прохолодну погоду і містяни, і селяни носили поверх свити плащ із грубого полотна, а взимку одягали кожух. Знать убиралася в каптани, що сягали нижче колін, розшивалися багатим шитвом та обшивалися хутром на рукавах і подолі. Він одягався також на сорочку з тонкого полотна і вузькі штани. Кафтан підперізували поясом, а зверху накидали довгий плащ без рукавів, прикріплений пряжкою на правому плечі.

Домашнє завдання: Опрацювати параграф підручника 8, с. 42 – 49. Вивчити терміни. Усно: пит. 2 – 4, с. 49. Письмово в зошити: пит. 5, с. 49.