Учні: називають хронологічні межі трипільської культури, основні заняття, головні винаходи трипільців; показують на карті територію розселення представників землеробських та скотарських культур на території України; застосовують та пояснюють на прикладах поняття і терміни: «археологічна культура», «осілість», «ремесло», «релігія», «сусідська рільнича громада», «кочовики»; описують життя носіїв трипільської культури; порівнюють спосіб життя носіїв землеробської та скотарської культури ; висловлюють судження про походження релігії трипільців.
Приблизно на другу половину VI тис. до н.е. припадає початок землеробства і на теренах України. Подібно до інших частин Європи на землях України виникають початкові, примітивні форми землеробства та скотарства. Поступово скотарські племена степових районів України відокремилися від землеробів і перейшли до кочового способу життя. Оскільки тоді ще не знали писемності, справжні імена народів, людей, назви поселень нам невідомі. Таких безіменних для нас народів в історії дуже багато. Щоб їх розрізняти археологи дають їм умовні назви. Кожен народ має власну культуру – мову, звичаї, особливо любить якісь орнаменти чи кольори, по-своєму зводять оселі, залишає слід (поселення та могильники). Сукупність подібних пам’яток певної території та часу, що мають місцеві своєрідні особливості називають археологічною культурою.
Територія поширення Величезна територія лісостепової і частково степової смуги Правобережної України, Молдови і Східної Румунії, межиріччя Дніпра й Дністра, сягаючи на півночі волинського і київського Полісся та пониззя р. Десни, а на півдні – причорноморських степів За останніми археологічними даними, площа території України, зайнята трипільськими племенами, на сьогодні дорівнює близько 600 тис. гектарів. На ній виявлено близько двох тисяч трипільських поселень.
Час існування Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь) Найдавніші її поселення нині датують другою половиною ІV тис. до н. є. Кам’яний вік II тис. до н.е. IV - III тис. до н.е. VI - III тис. до н.е. Залізний вік Бронзовий вік Енеоліт – Мідний вік Неоліт Мезоліт Палеоліт
Рільництво у трипільців Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури, льон. Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом. Збіжжя жали серпами: кістяними із крем'яними вкладишами або крем'янимими. Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами). Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней.
Духовний світ трипільців Земля та жінка порівнюються та уподоблюються на основі ідеї родючості Жіночі зображення символізують Матір-землю, яка дає життя Народження із зерна нових зерен уподібнено народженню дитини - Який обряд, на вашу думку, зображений на фото? - Як життя та заняття трипільців пов’язані з їх уявленнями про світ?
1. HTTP://WWW.VESNA.ORG.UA/TXT/YAKOVENKON/ZNAID/R1.HTML ПРАІСТОРІЯ ТА ПЕРЕДІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 2. HTTP://WWW.ARATTA-UKRAINE.COM/TEXT_UA.PHP?ID=59, HTTP://UKRMUSEUM.INFO/UA/MAIN/PERSONALII/SHOW/2613.HTML ПУБЛІКАЦІЇ ПРО В.ХВОЙКУ 3. HTTP://WWW.TRYPILLIA.COM/MUSEUM/ HTTP:/WWW.TRYPILLYA.KIEV.UA/ НАБІР ЛИСТІВОК ВИРОБІВ ТРИПІЛЬСЬКИХ ГОНЧАРІВ; РЕКОНСТРУКЦІЇ ІСТОРИЧНОГО КОСТЮМУ 4. HTTP://USERS.IPTELECOM.NET.UA/~KOLO-RA/P5.HTML САЙТ "ТОВАРИСТВО КОЛО-РА “: МАКЕТ ТРИПІЛЬСЬКОГО ЖИТЛА 5. HTTP://WWW.PEREHID.ORG.UA/N10/4.HTML СЄДАК І.М., СЄДАК О.І. ТРИПІЛЬСЬКІ ВИТОКИ МІСТОБУДІВНИХ ТРАДИЦІЙ У ДАВНІХ СЛОВ’ЯН 6. СЕРЕДНИЦЬКА Г.В. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ УКРАЇНИ (ОПОРНІ КОНСПЕКТИ) 7 КЛАС, КИЇВ «А.С.К.» 2005. Використані джерела