Урок - подорож для учнів 5-8 класів.
Щоб поглибити знання учнів про Європу;довести, що Україна є частинкою європейської цивілізації; виховувати повагу до сусідніх європейських держав, заохочувати школярів до вивчення історії, культури, традицій європейських держав та України; виховувати повагу та дружбу між країнами; виробляти навички швидкого мислення, роботи з додатковими матеріалами.
КЗ «Золочівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2»
Вчитель: С.А.Завадська
2018/2019
Тема: «Розкажемо Європі про себе»
Мета: поглибити знання учнів про Європу; довести, що Україна є частинкою європейської цивілізації; виховувати повагу до сусідніх європейських держав, заохочувати школярів до вивчення історії, культури, традицій європейських держав та України; виховувати повагу та дружбу між країнами; виробляти навички швидкого мислення, роботи з додатковими матеріалами.
Обладнання: : малюнки із зображенням автомобіля, повітряні кульки, карта Європи, контурна карта, прапори країн, купюри євро,гривні.
Форма проведення : урок -подорож.
Категорія учасників: середні класи (5-8 кл).
Хід проведення:
Вчитель:
Дорогі діти, гості та батьки!
Я рада, що ви сьогодні до нас прийшли.
Дозвольте з Днем знань Вас привітати,
Здоров’я, щастя, миру побажати.
Бажаю терпіння і порозуміння,
Нехай поруч з вами завжди буде везіння,
Нехай в родині буде злагода й любов,
А в Україну прийде мир і спокій знов.
2.Повідомлення теми уроку.
- Скажіть мені, діти, а чи любите ви подорожувати? А що саме вам подобається в час подорожі? (Відповіді дітей)
- І розпочати наш новий навчальний рік я хочу із уроку-подорожі. А для того щоб дізнатися тему цього уроку, пропоную її розшифрувати.
Гра «Шифрувальник»
Рожезкамо опіЄвр орп бесе
-Тема нашого першого уроку “Розкажемо Європі про себе”.
ІІ.Актуалізація опорних знань.
1.Діти, скажіть мені, якими видами транспорту можна подорожувати? (відповіді дітей)
-Так, літаком скоріше, але на автомобілі можна милуватися природою, красотами європейських країн.
2.Чи подорожували ви коли-небудь автостопом? (Так/Ні)
3.А що таке автостоп?(відповіді дітей)
-Автосто́п (від фр. auto-stop), автоспи́н, (англ. hitchhiking) — спосіб пересування, що полягає у використанні попутного транспорту, найчастіше автомобілів.
4.А скажіть, якою ж валютою розраховуються в Європі? (євро)
-Є́вро (латинською Euro, грецькою Ευρώ, кирилицею Евро) — офіційна валюта 19 з 28 країн Європейського Союзу, відомих як Єврозона. Використовується також в 6 інших європейських державах, загалом є рідною для понад 337 мільйонів європейців. Євро був запроваджений у 1999 році на заміну ЕКЮ, в готівковому обігу перебуває з 2002 року. Символ валюти: €, літерний код: EUR. Поділяється на 100 центів (часто їх називають євроцентами). В обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 євроцентів та 1, 2 євро і банкноти в 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 євро.
5.А як називають гроші нашої держави? (гривні, копійки)
-Гри́вня (символ — ₴, код — UAH) — офіційна валюта України. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2–16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку. Літерний код валюти — UAH, цифровий код — 980, скорочене позначення — грн (без крапки на кінці). Сьогодні в обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок, 1, 2 гривні та банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень.
Історія української валюти сягає часів Київської Русі і походить від слова «гривна» — стародавньої нашийної прикраси яку на теренах України використовували також як грошову одиницю.
У різні історичні періоди слово «гривня» означало мідяну монету у дві з половиною копійки, згодом — у три, і, нарешті, назву «гривеник» дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція, і за радянських часів). Водночас із назвою «гривеник» у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва «злотий», яка перейшла на срібну монету у п'ятнадцять копійок.
Етимологи виводять походження назви «гривня» від старослов'янського «гривна» — «намисто, браслет». У побуті Київської Русі існувала прикраса «шийна гривна» — золотий, прикрашений коштовним каменем обруч, що носився на шиї. «Гривнями» іноді називали також металеві амулети (медальйони), які також носилися на шиї (наприклад, так звані амулети-змійовики). Слово, мабуть, утворилося від праслов'янського кореня «грива» — «шия», що залишився в сучасній українській мові лише для визначення відповідної частини тіла деяких тварин. На думку етимологів, первісне значення слова «гривня» — «шийна прикраса» — доповнилося значеннями «грошова одиниця» та гривня (міра ваги) внаслідок звичаю робити шийні прикраси з монет. Цей звичай мав поширення в Україні й зберігся фактично до наших днів.
5.Чи в усіх європейських країнах національною валютою є євро? (Ні)
-В Чехії, наприклад,-крони, а у Польщі-злоті, в Болгарії- болгарські леви, в Латвії-латвійський лат, литовський лит у Литві, естонська крона в Естонії, шведська крона в Швеції, у Британії-фунти стерлінгів. Хорватія теж має свої гроші – це куни. Грошова одиниця Угорської Республіки-форинт.
- І так, подорожуємо ми автомобілем, але спочатку нам треба підготувати автомобіль до виїзду. На столику авто лежить орієнтир мандрівника. В ньому карта країн, які сьогодні ми з вами спробуємо відвідати.
6. Що таке Європа? Де вона знаходиться?
-Відповіді учнів
Доповнення вчителя
У Давній Греції жила молода дівчина на ім’я Європа. Вона була дочкою фінікійського царя Агенора і чарувала всіх своєю красою. Бог Зевс викрав її перетворившись на бика та відвіз на острів Крит, де Європа народила сина – Міноса, котрий потім побудував лабіринт з мінотавром.
Європа – це і назва одного зі супутників планети Юпітер. Він був відкритий Г. Галілеєм у 1610 році.
Між Африкою та Мадагаскаром є острів, який також називається Європа. Він був названий на честь однойменного корабля з Британії....
А ще Європа – це частина світу розташована на заході Євразійського материка. Вона має площу 11,5 кв. км,близько 800 млн. населення. На такій маленькій території існують 46 держави, економіка й культура яких тісно переплелася між собою. На заході Європу омиває Атлантичний океан , а на півночі – Північно-Льодовитий. Найменша держава на території Європи — це Ватикан, а найбільша за площею – Україна.
Ну що ж, певний багаж знань ви маєте. Сьогодні на нашій зустрічі ми спробуємо розширити ваші знання, донесемо до вас багато невідомого, можна сказати, загадкового, що таїть в собі Європа.
Сьогодні я Вас запрошую здійснити віртуальну (уявну) подорож по країнах Європи під девізом «Розкажемо Європі про себе».Під час нашої подорожі я ознайомлю вас із особливостями деяких країн Європи. Сьогодні своїми розповідями про Україну ми з вами допоможемо європейцям краще пізнати нашу Батьківщину, а також познайомимо їх з визначними місцями рідного краю.
То ж вирушаймо в подорож за новими знаннями.
Ну а зараз для вас «Європейські родзинки, або чи знаєте ви, що.. ». Під час моєї розповіді ми будемо на карті позначати країни, про які я буду згадувати.
Чи знаєте ви що…
Як бачите, кожна країна має свої особливості, але їх об’єднує одне : всі вони є членами Європейського союзу. Ідея створення цієї організації була задумана для того, щоб більше ніколи не повторилися масові вбивства та руйнації, що відбувалися під час Другої світової війни. Вперше цю ідею запропонував Міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман 9 травня 1950 року. Цей день став днем народження Європейського Союзу, і тепер він щороку святкується як День Європи. Сьогодні до Євросоюзу входить 28 країн . Мета Союзу – підтримувати мир, культурні цінності та добробут своїх народів. Його засновано на цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини, зокрема осіб, що належать до меншин. Ці цінності є спільними для всіх держав-членів у суспільстві, де панує плюралізм, недискримінація, толерантність, правосуддя, солідарність та рівність жінок і чоловіків. Європейський Союз має власну символіку. Всім відомий прапор Євросоюзу: на синьому фоні колом розташовано 12 золотих зірок, які є символ довершеності, повноти та єдності.
Європейський гімн – це гімн не лише Євросоюзу, але й усієї Європи. Музика гімну взята з Дев’ятої симфонії, яку Людвіг ван Бетховен назвав «Ода радості». Столицею об’єднаної Європи є місто Брюссель.
Шановні батьки і гості, а зараз я вас запрошую прийняти участь у грі «Дива Європи» і допомогти нашим дітям назвати зображену пам’ятку або місце і країну, в якій вона знаходиться.
(Демонстрація всесвітньо відомих пам’яток, місць , які знаходяться на Європейському континенті тощо).
Пізанська Вежа – Італія.
Біг Бен – Англія.
Стоунхендж – Англія.
Києво-Печерська лавра- Україна.
Колізей – Італія (Рим).
Ейфелева Вежа – Франція.
Молодці! Браво нашим батькам і гостям! Дорогі діти, пам’ятайте, що все людина знати не може. Ми все життя вчимося, ми постійно пізнаємо щось нове. Я бажаю вам, щоб ви, коли станете дорослими, хоча б частково відвідали не тільки ці , а й інші всесвітньо відомі місця.
А тепер, я вас запрошую прийняти участь в грі «Юний знавець Європи». За кожну правильну відповідь ви будете отримувати єврозірочку. По завершенню гри ми дізнаємось, хто ж у нас найкращий юний єврознавець.
Гра
1. Грошова одиниця Європейського Союзу? (Євро)
2. На цій горі, що знаходиться в Греції, за легендою жили давньогрецькі боги. (Олімп)
3. Що символізують 12 зірок на прапорі ЄС ? (Символ довершеності та досконалості.)
4. Коли в Європі відзначається День Європи? (9 травня) А коли в Україні відзначається День Європи? (3 неділя травня).
5. Європу від Азії відділяють…Уральські гори.
6. В якій країні було виведено породу собаки, що характеризується хоробрістю та вірністю;її називають вівчаркою.(Німеччині).
7. Яка країна є батьківщиною Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, Данте, Галілео Галілея… (Італія).
8. Найбільша за площею країна Європи – Україна
Учениця
Європа - наш спільний дім,
Європа - колиска усіх країн!
Шляхом єдиним прямуй до мети,
Європа - це дім, де живем я і ти!
Усі ми різні, бо ми народ!
Усі ми рівні, шукай, знаходь!
Хай буде мир на всій землі,
Країни різні, а ми одні!
Європа багатолика: єдина, близька, велика!
Вчитель. А тепер повертаємося додому, в рідну Україну.
А що для вас означає це величне слово - Україна?
(Відповіді учнів).
Дійсно, Україна – це і наша земля, і наша культура, і наша українська мова.
Учениця
Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
Учень
Ми – українці,
Ми – горді і смілі,
Ми впевнено йдемо
До великої цілі.
Учениця
Ми – європейці,
Ми – сильна держава,
А разом з Євросоюзом
Нам повага і слава.
У центрі Європи знаходиться наша держава .
Вчитель
Україна, одна з найбільших країн Європи - це наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею і талановитими людьми.
Вчитель
Україна розташована на величезній рівнині, що простяглася від Карпатських до Кавказьких гір. Наша держава межує з європейськими країнами: Польщею, Словаччиною, Румунією, Угорщиною, Молдовою, Білорусією, Росією. На її території розташовані Карпатські та Кримські гори. Найвища вершина – Говерла. Найбільша річка України – Дніпро. А ще Україна завжди славилася своїми чорноземами. Вона завжди була своєрідним культурним мостом між Європою та Азією. Державна символіка України формувалася не одне сторіччя. В її основі лежать традиції, культура та історія нашої держави. Що ж належить до державної символіки і що вона означає?
Прапор
Державна символіка України включає жовто-сині барви.
У старовину слово «барва» означало не тільки колір, а й одяг, за яким визначалася належність людини до певної групи. В українців національною барвою стала жовто-синя. Насамперед вона з’явилася у розписах церков та у церковних речах – ризах, фарбованій різьбі іконостасів. Пізніше у творах мистецтва – мініатюрах і прикрасах, у гербах українських земель. Ще не об’єднані в єдину державу Київщина і Галичина мали своїми гербами золотого тризуба на голубому полі та золотого лева на голубому полі.
Жовто-синя барва була настільки усвідомленою як національна, що першим парламентом України – Центральною Радою у 1917 році без жодного сумніву було узаконено жовто-синій прапор як державний символ.
Учень.
Прапор — це державний символ
Він є в кожної держави;
Це для всіх — ознака сили,
Це для всіх — ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє — небо, жовте — жито;
Прапор цей оберігаєм,
Він — святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже — народом,
Українським, в Україні.
Герб
Малим гербом нашої держави є тризуб. Звідки і коли вперше з’явився він в історії України? Перша літописна згадка про тризуб датується Х століттям. Це був великокнязівський знак. Його зображення знаходимо на печатці Святослава Ігоревича. Пізніше знак тризуба карбується на срібних монетах великого князя Київського Володимира Святославовича.
Тризуб символізує трійцю життєтворчих енергій, тобто Мудрість, Знання і Любов (або Вогонь, Воду і Життя). Саме тому тризуб ми можемо зустріти на цеглі Десятинної церкви, що знаходиться у м. Києві, на плитах Успенської церкви у м. Володимирі-Волинському. Його зображення присутнє також на варязьких мечах, в гербі французької королеви Анни, на надгробку св. Еріка у Швеції. Український народ сприймає тризуб і як оберіг. Знак тризуба зображався в орнаментах тканин, килимів і навіть на посуді.
Учениця.
Наш герб — тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш герб — тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню несемо
Ми людям.
Н. Поклад
Гімн
Національним гімном України є вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», покладений на музику Михайла Вербицького. Вірш було написано у 1862 році, а вперше він був надрукований у львівському журналі «Мета» 1863 року. Отримавши популярність на Західній Україні, патріотичний вірш не пройшов повз увагу і релігійних діячів того часу. Один з них отець Михайло (Вербицький), ще також знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського, написав музику до нього. Вперше цей твір було використано як Державний Гімн у 1917 році.
У незалежній Україні музика Державного Гімну була затверджена Верховною Радою ще у 1992 році, згодом вона знайшла своє відображання і у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 р. Верховна Рада прийняла Закон України «Про Державний Гімн України», в якому встановлено, що Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського:
«Ще не вмерли України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
Вчитель.
Наша держава відома європейцям також своїми визначними пам’ятками.
Ки́єво-Пече́рська ла́вра — православний монастирський комплекс в Києві, Україна. Один із найбільших християнських центрів-святинь країни. Визначна пам'ятка історії та архітектури. Наразі належить Українській православній церкві.
Собор святої Софії — Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський собор — християнський собор у центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису XI—XVIII століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі
Майда́н Незале́жності — центральна площа Києва. Розташований між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софіївською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костьольною, алеєю Героїв Небесної Сотні, вулицею Архітектора Городецького та провулком Тараса
Андрі́ївський узві́з — вулиця в Подільському районі міста Києва, що сполучає Поділ зі Старим Києвом. Пролягає від Контрактової площі до Володимирської та Десятинної вулиць. Прилучаються вулиці Покровська, Боричів Тік, Фролівська і Воздвиженська
«Золоті́ воро́та» — головна брама стародавнього Києва, пам'ятка оборонної архітектури Київської Русі, одна із найдавніших датованих споруд Східної Європи, символ Києва. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі.
«Батьківщи́на-Ма́ти» — монументальна скульптура в Києві, розташована на високому правому березі Дніпра на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відкрита в 1981 році.
Синевир – найбільше природне озеро Закарпаття, яке утворилося 10 тисяч років тому на висоті 989 метрів нд рівнем моря. На сьогоднішній день, озеро Синевир справедливо вважається одним із найкоштовніших природних скарбів України та візитною карткою Українських Карпат.
Державний історико-архітектурний заповідник у м. Святогірськ (Свято-Успенська Святогірська лавра)
Свято-Успенська Святогірська Лавра – старовинний православний монастир, розташований у місті Святогірськ Донецької області. Лавра складається з комплексу печер і наземних будівель XVII-XIX століть. За припущенням істориків Святогірська лавра зводилася за часів Київської Русі.
Пассаж, Одеса
Пассаж – пам’ятка історії та архітектури кінця XIX — початку ХХ століття. Будівля готелю «Пасаж», одна з найгарніших будівель Одеси, що вражає вишуканістю архітектури і скульптурних композицій. Усередині готелю знаходиться ціла вулиця з рядами елітних магазинів. Високий дах з скла доповнює відчуття неосяжного простору і несе світло всередину будівлі. Відкрили цю будівлю в 1899 році і впродовж всього її існування використовували як торговий центр.
Вчитель.
В нашій Україні дуже багата різних памяток.
І зараз я вас запрошую взяти участь у грі «Соняшник знань». Соняшник є народним символом України. Це– символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. А які ви знаєте ще народні символи України?
-Відповіді учнів.
Вчитель(показує малюнки народних символів України, а діти повині назвати їх). Хай ваші знання про Україну осяють наш клас, а ваша працелюбність допоможе вам у фото - вікторині.
Презентація «Моя Україна» (фото-вікторина народних символів України)
Вчитель.
Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи – це наші святині.
Народні символи України є рослинні і тваринні.
До рослинних символів відносяться калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці. Птахи :лелека,соловей,ластівка,журавель,зозуля. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.
-А ви можете пригадати віршики або прислів’я про народні символи України.
-Відповіді учнів
(доповнення вчителя)
1.Верба – одне з найулюбленіших у народі дерев. Здавна вона супроводжує людські поселення й оселі. Верби над ставом – традиційна прикмета українського села. Древні слов’яни вважали вербу священним деревом. У них вона уособлювала бога Сонця – Ярему, що дав людям вогонь. Верба – символ родинного вогнища. Навколо дерева водили молоду пару. Під вербами молодь призначала побачення, освідчувалася в коханні.
Тиждень перед Великоднем називається вербним. У Вербну неділю вербу освячують у церкві, а потім несуть її додому і б’ють нею хатніх, промовляючи:
«Не я б’ю, верба б’є,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень.
Будь веселий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля».
З раннього дитинства всі ви напевно чули прислів’я «Без верби і калини – нема України», тож перегортаємо наступну сторінку нашого журналу і поговоримо про калину.
2. Калину ми любимо за її красу, за цілющі властивості. Нема мабуть сьогодні на Україні села, де б за тином або біля колодязя в лузі, чи на березі водойм не росла, не квітла вона рясним цвітом навесні та не рум’яніла червоними ягодами аж до зими.
Учениця:
У калини китиці червоні,
Білі-білі квіти у калини.
Я тримаю китицю червону,
А здається – усміх України.
Посадіть калину в чистім полі!
Хай вона освятить час!
Вона любить дуже волю,
Хай же воля любить нас!
Калина – дерево нашого українського роду. Колись, у сиву давнину, вона уособлювала народження Всесвіту, була символом вогняної трійці: Сонця, Місяця й Зорі. Тому і назву свою одержала від давньої назви Сонця – Коло. (С А оскільки ягідки калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Через це й весільні рушники рясніють її пишними гронами.
Учень. Калина
Посадіть калину…
Коло тину.
Щоби злагода цвіла!
Буде щедрою родина —
Буде честь їй і хвала.
Посадіть калину…
Коло хати.
Щоб на всеньке на життя!
Стане кожен ранок святом.
Дітям буде вороття.
Посадіть калину…
В чистім полі!
Хай вона освятить час!
Рід наш любить дуже Волю,
Хай же й Воля любить нас!
Синє небо, Злоте поле…
Посадіть калину…
Коло школи.
А щоб цвіт її не стерся,
Не зів’янув в спориші,
Посадіте коло серця,
Щоб цвіла вона. (А.Листопад)
Із червоною калиною в українського народу пов’язано чимало звичаїв та обрядів. Існує гарний звичай – біля щойно зведених осель на примітному місці в першу чергу висаджують калину. І поки посадять інші дерева в саду, кущі калини вже розростаються, милуючи зір білим цвітом навесні й червоними кетягами ягід восени. Калина символ рідної землі, батькової хати, невмирущості роду людського. Тому – то коло хати садять калину, щоб не переводився рід.
Калина викликала натхнення не лише у поетів. Легенди про калину лягали в основу пісень. Наступна музична сторінка – це і є одна з пісень-легенд про калину, а супроводжувати цю пісню буде підбірка картин художників, які своїм талантом зуміли передати на полотні всю красу цього рослинного символу. По закінченню прослуховування я поставлю 2 питання. Одне буде стосуватися зображень на полотнах художників, а друге тексту пісні-легенди. А дати на нього відповідь зможе лише той хто виявиться найуважнішим.
3. Вишня – символ рідної землі та України, матері й дівчини-нареченої. Вона символізує Світове Божественне дерево, тому і називається «вишнею» від слова «вишина», а також «Вишній», той, що найвище, тобто Всевишній Бог.
У творчості Т.Шевченка образ вишні утвердився як символ України.
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть. (Т.Шевченко)
Учениця.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
Як вітер, і трави, і води,
В годину щасливу, і в радості мить,
Любіть у годину негоди!..
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов’їну. (В.Сосюра)
4. Тополя – символ дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їх самотності. Тополя край дороги – це образ жінки чи дівчини, котрі чекають своєї долі чи свого судженого…
Вона струнка і красива від ранньої молодості до зрілих літ. Уособлює тонку натуру, чутливу до впливу років та оточення: як з роками на тополі з’являється все більше засохлих гілок, так і людину з літами «обсідають» усе нові й нові проблеми – до невирішених старих додаються болючі нові, які вимагають вирішення. Так само, як тополя не любить рости одна, в основному, ми бачимо ряд тополь або хоча б декілька їх, так і людина не може жити самостійно: їй потрібна підтримка або хоча б присутність її рідних, друзів, знайомих.
По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Стан високий, лист широкий
Марно зеленіє,
Кругом поле, як те море
Широке, синіє.
5. Барвінок має багато символів: символізує віру у свої сили, несе переможність природи, символ кохання, вірної і взаємної любові, краси, пам’яті.
У барвінку очі – крапельки із неба.
В паростках зелених – сила від Землі.
Вірити і жити нам сьогодні треба,
І добро творити і тобі, й мені.
Посаджу барвінок, буде хай на спомин,
Зацвіте хай рясно, як прийде весна.
Хай блакиттю сяє біля дому, школи,
Щоб ще красивішою нам земля була. (Л.Яцура)
6. Чорнобривці вважалися символом красоти, сміливості і стійкості, тому українці завжди купали малят, особливо хлопчиків, у настої чорнобривців, щоб були красивими, сміливими і щасливими.
Гарні квіти біля хати
Навесні садила мати.
Чорнобривці чорноброві
Квітнуть в тиші вечоровій.
Чорнобривці чарівні
Так і прості і неповторні. (В.Кравчук)
Молодці!
А тепер, я прошу вас розв’язати математичну задачку
2018-1677=? (341)
Що це за магічне число?
Відповіді учнів
Дійсно в цьому році виповнилося 341 рік з моменту утворення нашої маленької батьківщини Золочева.
А що ви знаєте про Золочів?
-Відповіді учнів.
Вчитель.
Наукові дослідження свідчать, що територія району була заселена в період бронзи (II тисячоліття до н. е.) — є кургани цього часу біля сіл Лютівка, Миронівка, Чорноглазівка. Поселення скіфського періоду і поселення черняхівської культури знайдені в районі Золочева. Біля села Карасівка в 1955 році відкрите поселення сіверян.
У 16 столітті поблизу сучасного Золочева на Муравському шляху знаходилося «Павлове городище» — тимчасова стоянка сторожової служби на південних рубежах Росії (Бєлгородська лінія).
Постійне населення на території району вперше з'явилося у 1677 році. Це були вихідці з містечка Золочів Львівської області. Нове поселення стало однією з надійних баз Запорізької Січі. Основну частину золочівських жителів складали козаки та їх помічники, головним обов'язком яких було несення військової служби і захист від ворогів південних рубежів Російської імперії.
Документи засвідчують, що на початку XX століття у Золочеві було чотири кустарні промисли: ковальський, шкіряний, чоботарський і столярний.
Перший будинок з цегли у Золочеві було збудовано лише у 1879 році, де відразу ж розташувалися такі установи, як міське управління, міський громадський банк і двокласне чоловіче училище.
У ті роки золочівська громада мала запасний капітал у сумі 19 217 крб. 98 коп., використавши з якого 10 000 крб., було відкрито міський громадський банк. Залишок суми знаходився на банківському вкладі за відсотки. І, як не дивно, але боргів Золочів тоді не мав, хоча й грошової допомоги ніхто не виділяв.
У 1897 році у Золочеві було засновано першу бібліотеку. Спочатку вона називалася земською народною, бо кошти для її створення виділило земство Харківського повіту. Пізніше бібліотека стала називатися народною. В 1908 році в Золочеві було завершено будівництво Народного будинку на 400 місць за проектом інженера І. Виноградського. На його спорудження 2 000 крб. виділило товариство за народну тверезість, що діяло при Харківському повітовому комітеті.
На початку XX століття в Золочеві було вже три училища, а саме: чоловіче на 127 хлопчиків, жіноче на 70 дівчаток та ремісниче на 27 хлопчиків. Про це свідчать повідомлення міського старости Тимофія Гур'єва. Варто відзначити, що цей купець прихильно ставився до освітянських проблем і за його кошти було збудовано приміщення нинішньої заочної школи. Згодом було також споруджено й новий будинок для 4-класного училища на Миколаївській площі. В цієї будівлі нині розташовано центральний корпус Золочівської ЗОШ № 2.
І ще декілька фактів, що свідчать про поступовий розвиток освіти у Золочівському краї напередодні першої світової війни: у районі тоді діяло 15 церковно-приходських шкіл й нараховувалося 700 учнів і 18 вчителів.
Наша мандрівка закінчується. Вам ще рости і рости! І мандрувати по світу, дбати про добробут своєї Батьківщини. Україна має всі передумови, щоб стати в один ряд із європейськими державами, бо ми не є сусідами Європи, ми є її центром . Європа змінює своє обличчя, а наша Україна знаходиться в епіцентрі цих змін, доводячи своє прагнення називатися Європейською державою. Тому кожен із нас може з гордістю сказати: «Я – європеєць! Я - українець» Будьте ж патріотами своєї Вітчизни. Любіть і шануйте свою Україну! Не забуваймо, що ми – українці. Бережімо рідну землю, національну гідність, дбаймо про її розквіт і збагачення.
Учениця
Україна - велика і сильна держава ,
Що несе з давнини перемоги і славу .
Незалежна , розвинена наша країна ,
Дорога і найкраща мені Батьківщина !
Учень
Громадянином європейським хочу стати я ,
Щоб в державі моїй було ліпшим життя ,
Щоб Україна була конкурентоспроможна ,
А кожна родина - щаслива й заможна !
Дякую всім за увагу!