розробка уроку «Садок вишневий коло хати...» - перлина української та світової ліричної поезії.

 

 Тема.  «Садок вишневий коло хати...» - перлина української та світової ліричної поезії.

Мета: ознайомити учнів з історією на­писання вірша, допомогти усвідомити йо­го ідейно-художню цінність; удосконалю­вати вміння й навички школярів виразно читати вірш, аналізувати поезію; прищеп­лювати любов до рідного краю, родини.

Тип уроку: урок вивчення нового ма­теріалу.

Обладнання: Шевченків «Кобзар», портрет митця, ілюстрація В.Касіяна до по­езії, учнівські ілюстрації, репродукція кар­тини Т.Шевченка «Селянська родина», аудіозапис пісні «Садок вишневий коло ха­ти».

Методи, прийоми і форми ро­боти: «Кольоровий настрій», слово вчите­ля, мовчазне читання, учнівське повідом­лення, виразне читання, бесіда, робота з ілю­страціями, складання таблиць, інтерактивна вправа «Мікрофон», словесне малювання.

Епіграф:

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля!

А девізом нашого уроку будуть слова:
                   Музика — могутнє джерело думки.


 

Хід уроку

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

♦ Передайте свій настрій на цьому етапі уроку, обравши один з кольорів.

 Актуалізація опорних знань учнів.

Мозковий штурм.

— Чим є для української літератури творчість Шевченка?
(Надзвичайним явищем.)
— Де і коли народився поет?
(9 березня 1814 р. в с Моринці на Черкащині.)
— Скільки братів та сестер мав Тарас Григорович?
(Два брати: Микита і Йосип. Три сестри: Катря, Ярина, Марія.)
— У кого спочатку навчався наш поет?
(У шкільного дяка-п'яниці.)
Потім?  (У маляра, але Тараса приставили козачком до пана)
— Скільки було років Шевченкові, коли його викупили з кріпацтва?
(24 роки.)
— Як називалась перша збірка митця?
(«Кобзар»)
Назвати останню книжку з прижиттєвих видань поета.
("Буквар південноруський".)
— Коли помер Шевченко і де його поховали?
(10 березня 1861 року, поховали на Смоленському кладовищі в Петербурзі, у травні переза хоронено на Чернечій горі біля Канева.)
 

Оголошення теми й мети уроку.

Опрацювання навчального матеріалу.

Учитель.

Після закінчення Академії мистецтв у 1845 р. Шевченко повертається в        Україну з наміром там оселитися. Він знайшов роботу у Київській  археографічній комісії та почав змальовувати історичні пам`ятки по всій Україні. Побував у Кирилівці, був обурений знущанням над простими селянами –      кріпаками.

   1845р. – рік розквіту творчих сил Шевченка: написав п`ять поем та «Заповіт». У Києві познайомився із Костомаровим, письменником, ученим – істориком. Саме він загітував Шевченка приєднатися до таємної політичної організації, яка називалась Кирило – Мефодіївське братство, його девізом було: « І не буде ні царя, ні пана, ні кріпака». Студент Петров вступив до братства з провокаційною метою, доніс у поліцію на його учасників, і 5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і в супроводі двох дужих жандармів відправлено до Петербурга. На допитах Шевчен­ко тримався мужньо, не втрачав гідності, дипломатично відповідав на запитання слідчих.

  Тут, у  казематі, у нестерпному очікуванні вироку Т. Шевченко провів квітень і травень. Вирок виявився жорстоким: заслання до Орської фортеці без терміну заслання рядовим солдатом, Заборона писати і малювати.

В одиночній камері центральної упра­ви політичної поліції гіркі поетові розду­ми вилились у чудову лірику, яка переко­нує, що не злоба й ненависть, а любов жи­ла в його серці у скрутні часи випробу­вань. Любов до знедоленої України та її народу, до Бога, своїх побратимів і спів­чуття до всіх нещасних, навіть до тюрем­них наглядачів. Тринадцять проникли­вих, глибоких за змістом творів об'єднано в ліричний цикл «В казематі».

   Саме у тюрмі Шевченко написав  цикл із 13 поезій « У казематі». Однією з них і була поезія « Садок …» - шедевр світової пейзажної лірики.

Напрочуд світлий і радісний вірш «Садок вишневий коло хати...» - 8-й твір з цього циклу, написаний у 1847 році. У ньому втілено спогади і мрії автора про Україну.

Виразне читання поезії вчителем.

Читання мовчки поезії учнями.

Бесіда

•  Який настрій передано у творі? (Радісний, лагідний.)

•  Що є темою, ідеєю вірша? (Тема - опо­етизований Шевченком вечір в Україні: зали­тий білим цвітом вишневий садок із приглуше­ним гудінням хрущів, плугатарі, співучі дівча­та, матері, що чекають дітей до вечері, со­лов'їне щебетання. Ідея - пошанування тра­дицій селянської родини, оспівування чарівної природи рідного краю.)

•  Яку пору року зображено? (Весну.)

•  Що змальовує Т.Шевченко на лоні виш­невого садка? (Життя української селянської родини.)

•  Чи означає назва «садок» зменшення? (Ні. Це народна назва, яка засвідчує не його ма­лий розмір, а замилування автора.)

•  Чому цей вірш залічуємо до пейзажної лірики? (Бо в ньому автор зображує природу рідного краю.)

•  Чи є у творі художні засоби (порівняння, епітети, персоніфікації)? (У ньому немає тра­диційних художніх засобів, однак зображений тут вечір в українському селі постає перед нами в усій красі. Понад те, за простою, на перший погляд, формою викладу прихована геніальність створе­ного поетом образу, який став символом України.)

•  Завдяки чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської ро­дини? (Завдяки деталям та образам, які скла­дають цілісний пейзаж.)

•  Які образи містить поезія? Які з них є зоро­вими, а які - слуховими? (Зорові образи: вишне­вий садок, батьківська хата, плугатарі з плугами, матері, що чекають вечеряти, вечірня зіронька; слухові образи: гудіння хрущів над вишнями, спів дівчат, тьохкання соловейка, нічна тиша.)

•  Чому, на вашу думку, дія відбувається «коло хати»? (Бо рідна хата для українця - бе­региня життя. Вона дає відчуття безпеки, спо­кою, захищеності.)

•  Як поет описує родину? Спираючись на поезію, доведіть, що автор оспівує лад і взаємо­повагу у великій селянській родині. (Селянська родина, в якій ніжне, дбайливе ставлення одне до одного, живе в гармонії з природою.)

•  Чому селяни не квапляться відпочивати, а співають, слухають соловейка, милуються кра­сою природи? Про які риси характеру свідчить таке світосприйняття? (У співах, замилуванні природою й полягає душевний відпочинок. Любов до природи, взаємопіклування - риси, властиві українцям споконвіку.)

•  Як ви вважаєте, чому саме «мати хоче на­учати» дочку? (Мати є прикладом і авторите­том для доньки.)

•  Які почуття у вас викликає образ матері з цього вірша Т.Шевченка? Опишіть цей уявний образ. (У поетичних рядках автор змальовує жінку, радість її материнських обов'язків: вона ве­черю зготувала, і доньку навчала, і дітей спати повкладала.  все це овіяне спокоєм і  гармонією з природою.)

• Чи буде щасливою, на вашу думку, доля малих діто­чок, яких мати поклала спати? Свої міркування обґрунтуйте. (Коли не брати до уваги історичного часу, кріпач­чини, тоді майбутнє родини видається світлим і щасливим.)

•  Що вам у цьому вірші сподобалося най­більше? Відповідь проілюструйте цитатами.

•  Застосовуючи власні спостереження, до­повніть опис краси весняної природи, який зоб­ражує Т.Шевченко в поезії.

Гра "Мажор-мінор".
(Учні читають рядки радості, піднесення і суму, втоми.)

Мажорний настрій створюють такі рядки:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Поклала мати коло хати,
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.

Вчитель. Тож нехай і у вашому житті буде більше мажору, не залишиться місця для драм, а в душі засвітиться вогник гармонійної краси.
 

Робота з ілюстраціями. Прокомен­туйте створені вдома ілюстрації до по­езії. Які кольори й чому переважають на них? Порівняйте власні малюнки з ілюст­рацією, яку створив до поезії художник В.Касіян. Чи схожа кольорова гама на його картині і на ваших?

Інтерактивна вправа «Мікрофон». Висловіть побажання дітям, героям поезії, щодо їхнього подальшого життя.

Учитель. Нібито все у цьому творі просто і ясно. Проте відчувається і щось причаєне, потаємне, нерозгадане. У кожно­му слові - душевне родинне тепло. На ук­раїнську родину поет дивиться добротворними батьківськими очима.

Динамічна зміна картин (садок, вечеря в садку коло хати, сон) споріднює цю гені­ально просту поезію з майже кінемато­графічним відтворенням типової картини життя української селянської родини.

• Створіть план екранізації вірша «Са­док вишневий коло хати...». Під керівни­цтвом учителя заповніть таблицю, розписуючи змістове наповнення кадрів і повідний музичний супровід.

Пор. №	Зміст кадрів	Музичні рема
1	Вечоріє. Українське село у вишневому цвіту	Плавна, легка музика (тихе звучання)
2	Поля. Дорогою йдуть хлопці з плугами, дівчата. Вітер куйов­дить їхнє волосся	Музика голоси стає веселою, бадьорою
3	Затишна селянська хата. Мати порається біля печі, готуючи ве­черю	Мрійлива, ніжна музика
4	Подвір'я, видно біленьку хату, сад увесь у цвіту. За сто­лом зібралася сім'я вечеряти	Музика плавна голоснішає, то стихає
5	Навколо стемніло, ясно світить місяць на небі, видно зорі. Подекуди блимають вогники в хатах	Спокійна музика, яка поступово стихає
6	Усе поринуло у сні. Спить мати біля своїх діток. На лавці сидять і стиха розмо­вляють дівчата, щебе­че соловейко	Тиха музика, чути спів солов'я

Учитель. Шедевр світової лірики «Садок вишневий коло хати...» - засвідчує, що геніальність у гармонійній простоті. У цьому творі живописні елементи поєднані з музичними. Вірш поклали на музику П.Чайковський, М.Лисенко, Я.Степовий, Г.Хоткевич, Я.Ярославенко. Твір полюбився людям і став популярною народною піснею.

Прослуховування пісні «Садок вишневий коло хати».

Учитель. Можна без перебільшення сказати, що Шевченко чудово знав народний побут, звичаї, обряди. Як творча особистість, він мав дар підносити, здавалося б, звичайні речі до вершин поетичного осмислення і вселюдського значення.

Навчаючись у Петербурзькій академії мистецтв, він приїхав в Україну, де не був уже чотирнадцять років. Що ж побачив по­ет у милому серцеві краї? Злидні, горе, страждання, стогін підневільного народу. І водночас - сите життя розбещеного пан­ства, поміщицьку сваволю. Біль за скрив­джений народ знайшов відображення в картині «Селянська родина», яку Шевчен­ко написав 1843 року.

Перевірка домашнього завдання.

Уч­нівське повідомлення.

На полотні бачимо стареньку, під солом'яною стріхою хату. Тут, у затишку, наприкінці літньої днини, зібралася селянська родина: молоді бать­ки, їхній синочок, дід. Малюк, що цілий день був із дідусем, очевидно, бешкетуючи, а може, й нена­роком розбив горщика, який висів на тину і був неабиякою цінністю в селянській родині.

Батько спершу хотів покарати хлопчика за вчинену шкоду. Однак мати вступилася за ма­лого, благаючи чоловіка вибачити його. Чоловік полагіднішав, заспокоївся, узяв люльку і, немов вибачаючись перед дружиною, хоче приголуби­ти сина.

За цією маленькою драмою пильно стежить дворовий пес. Трохи далі, на розі хати, сидить і гріється у променях передвечірнього сонця си­вий дідусь. Він заглиблений у власні думки й не дослухається до того, що відбувається на подвір'ї.

Картина «Селянська родина» зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві.

Бесіда

•  Який настрій розглянутого полотна?

•  Що є спільного в картині і поезії?

•  Чим відмінна поезія од картини?

Складання порівняльної таблиці⁷.

Вірш «Садок вишневий коло хати...»	Картина «Селянська родина»
Настрій
Радість	Печаль, смуток
Родина
Батько (хоч не згаду­ється, але слово «сім'я» охоплює й цей образ), мати, діти	Чоловік, жінка, малень­кий син, дідусь
Тло
Хата, природа - вишне­вий садок, вечірня зі­ронька, соловейко	Хата під солом'яною покрівлею
Проблема
Родина кріпаків, хоча автор на це прямо не вказує	Родина кріпаків

Рефлексія. Підсумок уроку.

Робота з епіграфом. Прокоментуйте епіграф до урок.

Словесне малювання. Опишіть роз­квітлу вишеньку, уживаючи епітети, по­рівняння, персоніфікацію.

Оцінювання. Аргументація оцінок.

Домашнє завдання. Загальне. Напи­сати твір «Тепло родинної злагоди»; вивчи­ти напам'ять поезію «Садок вишневий коло хати...». Індивідуальне. Підготувати повідомлення про найвідоміші кургани Чернігівщини.

 

 

 

 

Додаток

Учитель: ідеальним є життя родини у поезії « Садок…». Саме про таке життя мріяв Шевченко, але доля була невблаганною. Повернувшись із заслання, мріяв про родину і власну домівку.

                              Поставлю хату і кімнату,

                              Садок – райочок насаджу.

                              Полежу я і походжу

                              В своїй маленькій благодаті

                              Та в однині – самотині

                              В садочку буду спочивати.

                              Присняться діточки мені,

                              Веселая присниться мати,

                              Давнє колишній та ясний,

                              Та присниться сон мені!.. І ти!..

 

Він майже реалізував свою мрію: родич Варфоломій купив на прохання Шевченка земельну ділянку, а Тарас намалював проект власної домівки ( показ плаката). Але передчасна смерть стала на заваді. 10 березня 1861 р. серце Кобзаря зупинилося.

 

            

 

 

Самостійна робота.

Доповніть поданий текст порівняннями та епітетами.

…. вечір спадав на ріку. Вода виблискувала, немов ………., а …… зоря сяяла ….. діамантами на ……. полотні неба. З ….. прибережного лісочка долинала …… солов’їна пісня, немов …. хор зібрався на найкращий свій концерт.