Перший урок "Свято 1 вересня. Це наше-це твоє"

Тема: Це – наше і це – твоє!

Мета: виховувати любов до рідної землі, мови, почуття гордості за історичне минуле та героїчне сьогодення нашої країни.

ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення української державності, культурними здобутками, національними цінностями та досягненнями України в роки незалежності;

формувати усвідомлене відчуття приналежності до української громади, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу;

розвивати бажання працювати задля ефективного зростання країни; виховувати повагу до державної символіки, історичних надбань, шанобливе ставлення до звичаїв, культурних традицій українців та представників інших національностей, котрі проживають в Україні.

Обладнання: державна символіка України – Прапор, Герб, Гімн; ілюстрації та фотознімки відомих куточків України; відеоролики телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Це – наше і це — твоє»; ілюстрації краєвидів України та рідного краю; елементи народної символіки; зразки вишиваних візерунків на рушниках/; портрети видатних українців і відомих людей рідного краю;

Хід уроку

І. Організаційна частина

1. Слова привітання вчителя

Розквітають посмішки навколо,
Радісно луна веселий сміх. 
Це моя найкраща школа  
Зустрічає школярів своїх.
Знову свята радісні хвилини, 
Безліч вересневих привітань. 
Здрастуй, школо! Ненька-Україна 
Нас вітає всіх із святом Знань!

- Ось і закінчилося ще одне, сповнене веселощів і радості літо. Якби не впертий календар, то ми б і не повірили в це, адже зелень на деревах ще така свіжа, а небо таке пронизливо синє і високе. І лише замріяні осінні вечори підтверджують правоту календаря. А отже настав час вирушати у нову захоплюючу мандрівку дивовижною країною Знань.

      Сьогодні ми будемо говорити про чарівну землю, багату і щедру, співочу, сповнену краси, землю, прекраснішої від якої немає в світі. Діти, давайте прочитаємо вірш і спробуємо назвати країну, про яку буде йти мова на уроці.

Прийом «Акровірш»

Усіяна маком та житом

Краса її вічно жива.

Росою і сонцем повита,

Аж серце моє завмира!

Їй треба лиш щастя та миру,

Не скорять її вороги,

А ми відстояла свободу!

Тож славим її навіки!!!

Вчитель:

- Яке слово утворилося? (Діти читають)

- Сьогодні ми перегорнемо сторінки цікавого журналу, який має назву: «Мій сонячний дім – моя Україна». Наша молода країна відзначає 25 річницю своєї незалежності.

 

1.1. Привітання учнів:

Оця земля, це небо, ці стежини,

Поля безкрайні, річенька в гаю,

Усе – моє, все зветься – Україна,

Її – всім серцем рідну я люблю!()

 

Шумливий ліс, Дніпра зелені кручі,

Говерла, що знялась за небокрай…

Ці люди – роботящі і співучі,

Це все моє – це наш славетний край.()

 

Земля, омита кров'ю, буде завше

Боротись за святе і за своє.

І Схід, і Захід – все це рідне, наше.

Усе її багатство – це твоє!(Кравець Євген)

1.2. Перегляд відеоролика. Тіна Кароль та Голос.Діти «Україна – це ти»

(Співаємо разом).

 

1.3.Хвилина мовчання

— Сьогодні, у цей святковий та урочистий день, коли школи знову привітно відчинили свої двері, коли тисячі дітей з усіх куточків нашої країни сіли за шкільні парти, ми з сумом та тугою вболіваємо серцем за всіх, хто поклав своє життя для нашого вільного майбутнього. Щоб без гуркоту гармат, пострілів та вибухів, щоб під синьо-жовтим стягом України тисячі малят прийшли до Храму Науки, наші захисники, наші воїни, наші Герої віддали найдорожче – свої життя. Давайте вшануємо їх хвилиною мовчання.

ІІ. Основна частина

2.1. Бесіда

— Нещодавно наша держава відзначила знаменну дату. Хто знає – яку?
— Правильно. 25-та річниця Незалежності не була легкою, але всього за чверть століття Україна багато здобула. Наші пам'ятки архітектури відвідують європейці, нашу продукцію з радістю споживають у всьому світі, нашу вишиванку вважають витвором мистецтва та навіть створили на її честь свято!

— А хто підкаже, коли відзначають Всесвітній день вишиванки?
— Так. Третього четверга травня уся Україна майорить червоними та чорними, синіми та блакитними, зеленими та білими кольорами і дивний візерунок простирається від Ужгорода до Луганська, від Чернігова до Севастополя: великі й малі, молоді та літні, чорняві й русяві – усі зодягаються у вишиванку. Візерунки на вишитих сорочках та рушниках – не просто орнаменти – це прадавні обереги. Давайте уважно переглянемо невеличкий ролик: можливо, чогось про вишиванку ми іще не знаємо?

2.2. Перегляд відеоролика «Знана у всьому світі вишивка — наша»

— Що нового ви дізналися з відео?
— А про що вже вам було відомо раніше?
— Розгляньте зразки вишиваних візерунків, які є сьогодні в нашому класі. Що ви на них бачите? Які рослини ви впізнаєте у цій вишивці?
— На вашу думку, чому на багатьох зразках є дуб та калина?
— Правильно. Дуб та калина, а ще верба та тополя, житнє колосся та маковий цвіт (вчитель показує ілюстрації усіх рослин) – це все – рослинні символи України.
— Вважалося, коли в родині народжується хлопчик, батько має посадити дуба, адже разом з молодим деревцем зростатиме і сила маленького хлопчика, він стане мужнім, кремезним та відважним.

Якщо ж на світ з'являлася дівчинка – у подвір'ї садили калиновий кущ, бо «…як розцвітає щовесни калина буйним цвітом, як нанизує червоне намисто щоосені, так цвістиме і рум'янітиме донечка…».

Дуб та калина – символи краси та сили. Саме тому, вишиваючи синові сорочку, а доньці весільний рушник, мати обов'язково вишивала дубове листя та калинові кетяги – як побажання доброго здоров'я, міцності родини та довгого і щасливого життя.
Обереги – невід'ємна частинка душі українського народу. Та не лише сорочка й рушник були оберегами нашого народу. Давайте переглянемо відеоролик і дізнаємося, які ж ще обереги славлять українців у всьому світі.

 

2.3 «Державні символи моєї Батьківщини»

Учитель:

- Наша рідна Україна, наша Батьківщина, яка має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції має також неповторні державні символи.

Про них послухайте казку.

      Давним давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя.

      Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

      Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я – Тризуб.

     Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім’я – Прапор.

     А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн.

     З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір.

 (Демонстрація державних символів України)

Вчитель:

- То хто ж ця матір?  (Україна)

Вчитель:

- Кожна країна світу обов’язково повинна мати свої державні символи. Символ – це умовне позначення будь-якого предмета чи явища.

     Перший з них – це Герб - символічний знак, ключ до історії роду, міста, держави. Цей знак свідчить про те, чим славна держава, що символізує її могутність.

(Учень розказує вірш)

Наш Герб – тризуб, це воля, слава й сила.

Наш Герб – тризуб, недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем.

Добро і пісню несемо ми людям.

Тризуб – немов сім’я єдина.

Де тато, мама і дитина.

Живуть у мира і любові

На Україна вільній, новій!()

Вчитель:

- Державний прапор України – другий символ. Роль прапора - бути попереду, вести людей за собою. 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий національний прапор.

(Учень розказує вірш)

Прапор – це державний символ.

Він є у кожної держави.

Це для всіх ознака сили.

Це для всіх ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте – жито.

Прапор свій оберігаєм.

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо.

Ми з ним дужі і єдині.

Ми навіки є народом

Українським в Україні. ()

- Третім символом є Гімн. Це грецьке слово, що означає: урочиста, похвальна пісня на честь богів і героїв. Наш Гімн має назву «Ще не вмерла Україна». Слова написав Павло Чубинський, а музикку композитор Михайло Вербицький (1863 р.). Вони так припали до серця українцям, що їх приписували Т.Шевченку.

(Учень розказує вірш)

Слова палкі, мелодія врочиста…

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

від неї ясне світло навкруги.( Брагіна Олександра)

(Прослуховування Гімну України, вчитель наголошує на тому, як слід поводитися під час його звучання)

 

Розгадування кросворду. Робота в парах

 

 

2.4 Перегляд відеоролика телеканалу «Легендарні обереги – наші!»

— Отже, які ще обереги характеризують українську націю?
— На вашу думку, чому ляльку-мотанку виготовляють без голки і ножиць?
— Саме так. Обмотуючи і обв'язуючи ляльку-мотанку кольоровими нитками і стрічками, майстрині подумки бажали майбутньому власнику ляльки здоров'я, любові, добра. Вважалося, що голка чи ножиці можуть пошкодити «ниточку здоров'я» чи «стрічечку достатку» і саме тому ці інструменти ніколи не використовувались при виготовленні ляльки-мотанки.

2.5. Виготовлення «Символу класу»
— Ми сьогодні у класі теж створимо свій оберіг – своє сонечко

— Кожен з вас – це невтомне дзвінке джерельце. Кожен з вас дарує цьому світові і людям навколо часточку добра. Давайте ми зробимо для нашого сонечка прмінці з побажанням один одному, усім українцям та людям світу чогось доброго.

(Учні прикріплюють паперові жовті стрічки сонечко. Прикріплюючи промінь, кожен каже: я бажаю (кожному з нас/українцям/нашому класу) миру, добра, сонця, любові, щастя і т. ін.
— Без символів та оберегів важко уявити багатомільйонну українську родину, але ще важче уявити собі українців без пісень і танців.
— Національна урочиста пісня нашої держави має назву «Гімн України» і виконується на всіх державних святах, лунає перед відкриттям конкурсів та чемпіонатів, звучить у стінах кожної української школи. Але не лише ця пісня характеризує українську націю. Українці, як відомо, співоча нація, і без пісні не проходить жодна подія. Жваві та веселі, журливі та сумні мотиви споконвіку линули в височінь з українських земель. Національні інструменти – кобза, ліра та бандура (вчитель демонструє ілюстрації / справжні інструменти. За наявності інструменту, доцільне учнівське виконання мелодії на вибір класовода чи муз. керівника) завжди супроводжували вистави кобзарів.
 

ІІІ. Заключна частина

— Безумовно, багата наша Батьківщина. Стільки цікавих місць, корисних природних ресурсів та неймовірно красивих культурних реліквій береже вона в собі.
Під час цього навчального року ми з вами познайомимося з мальовничими куточками нашої держави, полинемо в далеке історичне минуле і спробуємо зазирнути у майбутнє, відвідаємо багато цікавих місць та познайомимося зі славетними українцями, які відкрили ім'я України усьому світові, показали її багаті таланти та свободолюби вий дух.
Бережіть свою Батьківщину, любіть свій рідний край, бережіть природу, прикрасьте нашу країну своїми добрими вчинками, щоб і ваше ім'я, ймення вашого роду звучало у віках лише з добрим словом.

Шануйте батька й неньку, допоможіть другові у біді, подайте руку допомоги тому, хто цього потребує, і тоді здійметься Україна з колін, розправить широкії крила і гордою птахою летітиме до волі, щастя та свободи.
Вчіться невпинно, черпайте мудрість з книги і слава про видатних синів та дочок лунатиме на увесь світ. Відсьогодні дорога до знань поведе нас усіх новим, незвіданим, широким і дуже важливим шляхом. У добру путь!