Перший урок у 1 класі "Мова гідності"

Тема: Мова гідності.

Мета: формувати у дітей уявлення про шкільне життя, відчуття себе повноправним членом великої шкільної родини; поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; викликати позитивні емоції від зустрічі зі школою; розвивати пізнавальні інтереси, бажання вчитися; сприяти згуртуванню дитячого колективу, виховувати почуття відповідальності; розширювати кругозір учнів; розвивати увагу, монологічне мовлення виховувати патріотичні почуття, повагу до школи та її працівників.

Обладнання: іграшка мікрофон, сонечко з картону, промінчики, олівці, фломастери, карта України, вислови про мову, картки «Поради учням», картки «Слова ввічливості»

Перебіг уроку

Вступне слово вчителя.

(Вчитель зустрічає дітей із усмішкою, запрошує сісти за парти).

Вчитель. Любі мої першокласники! Знаєте…сьогодні коли я йшла до школи, мене всю дорогу супроводжувало сонечко. Воно було таким незвичайним! Світило так яскраво, ніби дуже поспішало на якесь важливе свято. Я навіть усміхнулася і подумала: «Чому ж ти сьогодні таке радісне?» А коли зайшла сюди й побачила вас… одразу все зрозуміла. Сонечко чекало саме на вас! Бо сьогодні воно зустріло своїх маленьких промінчиків.

Доброго ранку, мої маленькі сонечка! Як я рада вас бачити! Давайте привітаємось незвично. Коли я плесну в долоні один раз- ви скажете «Привіт!», коли два рази-ви помахаєте мені рукою, а коли три- посміхнетесь один одному.

Сьогодні для нас усіх особливий день. Ви не просто хлопчики та дівчатка. Ви тепер школярі, учні 1 класу! А я - ваша перша вчителька. Мене звати - Руслана Володимирівна. Ми разом будемо вчитися, гратися, відкривати таємниці світу. Сьогодні ми вирушаємо у чарівну подорож до Країни Знань. Ви готові? Тоді почнемо знайомитись!

1. Гра-знайомство «Чарівний мікрофон».

Вчитель(бере до рук іграшку-символ).

У нас є чарівний мікрофон. Хто бере його до рук - той стає головним героєм, і весь клас його уважно слухає. Назвіть своє ім’я голосно і чітко. А ще, якщо хочете, скажіть, що ви любите робити найбільше, і вашу улюблену тваринку.

Почну я: «Мене звати Руслана. Я люблю сміятися, подорожувати та читати книжки. А моя улюблена тваринка - це пухнастий кіт».

(Діти по черзі передають іграшку і називають своє ім’я).

2. Слово-загадка (вчитель привертає увагу дітей до дошки, де висить лише жовте коло без промінців).

Вчитель: Діти, подивіться уважно на дошку. Що ви бачите? (відповіді дітей… коло).

А на що воно схоже? (На тарілку, м’яч, на сонечко). Так. Це справді сонечко! Але чогось йому не вистачає? Подивіться уважно - чи гріє воно? (Ні).

Чому? (Немає промінчиків).

Сьогодні ми звами перетворимо це коло на справжнє, тепле сонечко нашого класу. Але не просте, а чарівне. Кожен промінчик - це один із нас. Без вас сонечко не засвітить. Давайте йому допоможемо!(Вчитель показує дітям промінчик, на якому вже написано своє ім’я та намальоване сердечко маленьке чи смайлик).

Пам’ятаєте як ми знайомились? Ми хочемо, щоб нас називали по імені.(Діти працюють. Після вчитель коментує). (Діти прикріплюють свої промінчики на дошку).

Вчитель. Ого! Подивіться, що у нас вийшло! Кілька хвилин тому тут було просто жовте коло, а тепер… що це? (Відповіді дітей: сонечко).

А скільки тут промінчиків!.. Багато! Стільки, скільки нас у класі!

Це сонечко - символ нашого класу. Кожен промінчик - це один із нас. Зверніть увагу: промінчики різні (жовті, оранжеві, світлі, темні), на них різні малюнки, різні імена. Але всі вони тримаються разом. Якщо один промінчик відпаде - сонечко стане не таким гарним. Тому ми маємо завжди бути разом, допомагати один одному, не сваритися і дружити. Тоді наше сонечко буде світити яскраво і гріти всіх нас щодня!

Вчитель. Давайте зараз всі разом, як промінчики, піднімемо руки вгору, з’єднаємо їх над головою і скажемо гучно: «Ми - одна команда!»

Діти, сьогодні ми поговоримо про дуже важливі речі, які роблять нас справжніми людьми, добрими друзями і мешканцями однієї великої країни.

- Як називається наша країна? (Україна).

- А якою мовою ми з вами розмовляємо? (Українською).

Мова починається з родини. Її ми починаємо пізнавати ще до школи. Наші перші слова: мама, тато, бабуся, дідусь, дім, добро. Тому мова – це ще й пам’ять про людей, які нас виховували.

- Тема нашого уроку - «Мова гідності».

Можливо, слово «гідність» здається вам незнайомим, але насправді воно дуже просте. Гідність- це коли людина поважає себе і поважає кожного навколо. Це коли ми говоримо одне одному добрі слова, не ображаємо, допомагаємо в біді і цінуємо те. Що ми різні, але всі ми –важливі.

(Казкова розповідь вчителя «Що таке повага і гідність?»)

Уявіть собі чарівний сад, у якому ростуть різні квіти: троянди, ромашки, волошки, тюльпани, чорнобривці. Вони всі різні за кольором, за формою, за ароматом. Чи можемо ми сказати, що якась квітка гірша, а якась краща? (Ні! Кожна квітка прекрасна по своєму).

Так само і в нашому класі. Усі ми відрізняємось: хтось любить малювати. Хтось- рахувати, хтось швидше бігає, а хтось уважно слухає казкові історії. Але кожен із вас – унікальна і неповторна особистість. І кожен із нас заслуговує на повагу.

Мова гідності починається з ввічливих слів. Коли ми говоримо їх, ми показуємо іншій людині: «Я тебе поважаю, ти для мене важливий.»

Давайте пригадаємо ці чарівні слова. Я почну речення. А ви хором закінчуєте: (прикріплювати на дошку по черзі ввічливі слова)

1. Коли просимо про допомогу, кажемо (Будь ласка!)

2. Коли ми зустрічаємося вранці, ми кажемо (Доброго ранку!)

3. А якщо випадково когось штовхнули, говоримо (Вибачте, будь ласка!)

4. Коли нам допомогли, ми кажемо (Дякую або спасибі!)

5. Коли йдемо додому, говоримо (До побачення!)

Запам’ятайте ці слова назавжди. Вони роблять нашу мову красивою. А душі – добрими. Пам’ятайте: гідність- це завжди захищати інших і не дозволяти ображати ні себе, ні інших (Показати правила класу). Згадати про День Незалежності України, про захисників нашої країни.

Дорогі діти, нехай у ваших серцях завжди живе вдячність, доброта й любов до рідної України.

Сьогодні ми відкрили першу сторінку нашої нової історії. Я ще не знаю, що буде написано на останній. Але дуже хочу щоб між ними було багато моментів, які нам захочеться пам’ятати.

Я хочу вам сказати дуже важливу річ. Школа- це не просто уроки, оцінки та домашні завдання. Це місце де живуть радість, дружба, сміх і нові відкриття. Тут ви знайдете найкращих друзів. Тут ви навчитеся писати, малювати, співати. І головне- я хочу щоб ви навчилися бути людьми: добрими, сміливими, чесними, чуйними.

Я впевнена: ми разом подолаємо всі труднощі, разом радітимемо перемогам. Разом святкуватимемо свята. Я буду завжди поруч, щоб допомагати, підказати, підтримати, пожаліти та порадіти за вас. А ви обіцяйте мені бути дружніми, слухняними, допитливими та не боятися помилок. Домовилися!

Дорогі батьки! Об’єднаймо наші зусилля заради щасливого майбутнього наших дітей. Нехай цей рік буде сповнений відкриттів, дружби та спільних перемог!

А тепер найголовніше. Ми маємо залишити цей день у пам’яті назавжди. Зробімо спільне фото на згадку.