19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Підсумковий урок по темі " Теплові явища"

Про матеріал
поглибити знання учнів про теплові явища; продов¬жувати формування знань учнів про фізичні властивості теплових явищ; формувати вміння науково пояснювати фізичні явища; виховувати любов до предмета.
Перегляд файлу

 

 

          Тема уроку: Узагальнюючий урок по темі «Теплові явища»

 


Мета: поглибити знання учнів про теплові явища; продов­жувати формування знань учнів про фізичні властивості теплових явищ; формувати вміння науково пояснювати фізичні явища; виховувати любов до предмета.

Розширення повітря при нагріванні.

Тип уроку: урок-гра закріплення знань.

                                          ХІД УРОКУ

  І.  Організаційна частина уроку.

  ІІ. Пояснення мети та форми проведення уроку

  ІІІ. Узагальнення знань з теми «Теплові явища»

Учням пропонується згадати всі фізичні явища, фізичні величини, які пов'язані з цією темою. Наприклад:


Теплові явища:

 внутрішня енергія

 теплота

 кількість теплоти

 Джоуль

 кінетична

 потенціальна

 агрегатний стан речовини

 кипіння

 згоряння

 конвекція

 температура

 твердий

 рідкий

 газоподібний

 сублімація

 плавлення

 тверднення

 випаровування

 теплопередача

 теплопровідність

 термометр

 об’єм

 маса

 терези

 питома теплоємність

 питома теплота пароутворення...


Учитель. У попередньому завданні ми зустрілись з невід’ємною частиною вивчення теплових явищ — термометром.

(Учням пропонується заслухати історичну довідку про те, хто і коли вперше винайшов цей чудовий і необхідний прилад.)

Доповідь учня

Перший прилад, за допомогою якого визначали під­вищення температури тіла у хворого, називався «тер­москоп». Винайшов його відомий італійський учений Галілео Галілей 1592 року. Термоскоп являв собою тонку незапаяну скляну трубку з невеликою кулькою в кінці, в яку заливалася вода. Прилад виявився доволі чутливим і реагував не тільки на зміну температури, але й тиску.

У майже сучасному вигляді термометр був виготовлений голландцем К. Дроббелем 1636 року. Він мав уже 8 поділок, що дозволяли відносно точно вимірювати температуру тіла хворої людини.

Перший спиртовий термометр з’явився 1688 року у Фран­ції. Його винахідник, фізик Далансе, використав як точку відліку температуру танення льоду і плавлення коров’ячого масла.

Перший ртутний термометр зробив німецький фізик Габрієль Фаренгейт 1714 року.

Учитель. А зараз послухайте три уривки з оповідання Олени Пчілки «Сніжок». Про які явища йдеться в опові­данні? ( Читають учні.)

 І-й учень. Сніжок! Сніжок!.. Ось падає, літає, як пушок... Ось на руку, на рукав спускаються легесенькі, кучеряві сніжиночки! Звідкіля вони летять? О, здалека та звисока — з-під неба самого, з хмари зимової, сивої. А де ж вони там узялися? {Механічні: падає сніг.)

 2- й учень. Туди вони з землі прилетіли. Еге, були вони колись на землі, були крапельками води у річці. Сонечко пригріло, вода почала парувати, а та пара по­линула високо й стала хмаркою. Коли на хмарку не дуже холодний вітер віє, то сіє вона крапельки дощові; коли ж наженеться на хмарку холодніше повітря — кожна кра­пелька замерзає і робиться сніжинкою. (Теплові: 1) «Вода


 

.

.

.

.


почала парувати» — випаровування;

2) «Пара стала хмаркою»конденсація;

3) «Кожна крапелька замерзає і робиться сніжинкою» — кристалізація.)

3-й у ч е н ь. Як зимня година ясна, тиха, то сніжинки бувають кучеряві, зірчасті, а як вітряно, туманно, сніжин­ки стають такі мляві, розволочені, злипаються в клоччя: а як повітря потеплішає, тоді сніжинки зовсім рідшають, стають крапельками, значить, сніжинки стануть тоді знов водою, як були колись... («Сніжинки зовсім рідшають, стають крапельками»плавлення)

Учитель. Зараз пропоную вам розв’язати таку задачу: обчислити, яку кількість теплоти необхідно надати 1 л води, щоб довести її до температури кипіння.

Запитання. А чи таку саму кількість теплоти необхідно надати воді, що знаходиться на столі, щоб її закип’ятити? (Так, якщо не враховувати теплообмін з навколишнім середовищем.)

Запитання. Чи можна буде торкатися до банки, якщо воду кип’ятити воду кип’ятильником?

.

Фізичний диктант

  1. Формула для обчислення кількості теплоти плав­лення.
  2. Основна одиниця вимірювання питомої теплоємності. Дж кг°С
  3. Як називається перехід речовини з твердого в рідкий стан? (Плавлення)
  4. Температура, за якої речовина кристалізується. (Тем­пература кристалізації)
  5. Перехід речовини з рідкого стану в пару. (Випаро­вування)
  6. Основна одиниця вимірювання кількості теплоти. (Дж)
  7. Формула кількості теплоти випаровування.
  8. Формула питомої теплоємності речовини.
  9. Перехід речовини з газоподібного стану в рідкий. (Конденсація)
  10. Перехід речовини з твердого стану в газоподібний. (Сублімація)
  11. Основна одиниця вимірювання маси, (кг)

Завдання. Пояснити прислів’я.

Учні поділяються на групи, і кожній групі дається окреме

прислів’я.

  1. Поки Сонце зійде, роса очі виїсть. (Конденсація пари відбувається під ранок. А як зійде сонце, то темпе­ратура повітря буде підвищуватися і роса почне випаровуватися.)
  2. Цвяхом моря не зігрієш. (Цвях має невелику масу і ви­готовлений він зі сталі, яка має відносно малу питому теплоємність. Тому кількість теплоти, яку може від­дати цвях, мала, щоб нагріти велику масу води.)
  3. Вітер сніг з’їдає. (Вітер прискорює випаровування, в тому числі й твердих тіл.)
  4. Куй залізо, поки гаряче. (Із підвищенням темпера­тури легше змінити форму твердого тіла, оскільки зменшуються молекулярні сили взаємодії. Отже, його можна кувати й надавати потрібної форми.)
  5. Поле зі снігом, комора — з хлібом. (Сніг, маючи низьку теплопровідність, захищає озимі від вимерзання.)
  6. Людина, що цегла,— після обпалення стає твердішою. (Після обпалення цегли збільшується її міцність; зменшується відстань між молекулами цегли (вна­слідок випаровування води), а тому збільшуються сили взаємодії.)

 

   Конкурс «Що? Де? Коли? Чому?»

 

  1. Що росте догори коренем? (Бурулька)
  2. Зоря-зоряниця, молода дівиця,

Гуляти ходила, сльозу зронила,

                                    Місяць бачив — не підняв,

                                    Сонце побачило — підняло. (Роса)

 3. Чому собака у спеку висолоплює язика? (Тому що тіло собаки не виділяє поту, а висолоплюючи язика, собака віддає теплоту в навколишнє середовище, і внаслідок цього знижується температура тіла собаки.)


 

4. Чому ранковий туман із настанням дня швидко зникає? (Сконденсована водяна пара нагрівається, і її крапельки внаслідок випаровування стають мен­шими.)

 5. Коли людині спекотно, вона скидає одяг. Чому? (Піт краще випаровується й охолоджується.)

 6. Чому, коли на дворі спекотно, людина хоче пити? (Чим сухіше і гарячіше повітря, тим швидше випа­ровується піт, охолоджуючи тічо. Втрата рідини викликає відчуття спраги.)

 7. Один поет писав про краплю води:

Она жила и по стеклу текла,

Но вдруг ее морозом оковало,

И неподвижной льдинкой капля стала,

А в мире поубавилось тепла.

Якої помилки з точки зору фізики було припуще­но?

 

Експериментальні завдання для кожної групи

Завдання 1. Проведіть необхідні вимірювання та обчис­літь, яку кількість теплоти віддасть вода навколишньому середовищу під час охолодження до кімнатної темпера­тури. Обладнання-, склянка з гарячою водою, мензурка, термометр.

Завдання 2. Покладіть усі ложки у склянку з гарячою водою. Через 1 хв доторкніться до їхньої верхньої час­тини, яка не була у воді. Ложки нагрілися до різних температур. Поясніть:

а) Який механізм передавання теплоти в цьому досліді?

б) Чому ложки нагрілися до різних температур?

в) Чому теплота передається від гарячої води до ложки, а не навпаки?

Обладнання: три чайні ложки (алюмінієва, з нержавіючої сталі, пластмасова), склянка з гарячою водою.

Завдання 3. Помістіть термометр у склянку з гарячою водою. Поясніть:

а) За рахунок якої енергії виконується механічна робота підняття рідини в термометрі?

б) На основі якого закону можна пояснити це явище?

Обладнання: термометр, склянка з гарячою водою.

Завдання 4. Придумайте спосіб охолодження води в пляш­ці, скориставшись запропонованим обладнанням. По­ясніть свій дослід і міркування на основі молекулярної будови речовини. Обладнання: пляшка з водою, бавовняна серветка.

Завдання 5. Запаліть сірника, провівши ним по коробці. Поясніть:

а) За рахунок якої енергії збільшується енергія головки сірника і він загоряється?

б) На основі якого закону можна пояснити це явище?

Обладнання: коробка із сірниками.

Завдання 6. Доторкніться долонею до цеглини, потім до мармурової плитки. Поясніть:

а) Яка поверхня здається холоднішою? Чому?

б) Який матеріал має кращі теплоізоляційні власти­вості — цегла чи мармур?

Обладнання: цеглина, плитка з мармуру.

Дослід. За допомогою якого досліду можна переконатися, що під час нагрівання повітря (гази) розширяються?

ІУ.  Підсумок уроку

— Сьогодні на уроці ми поглибили знання з теми «Теп­лові явища».

 У. Домашнє завдання

 Скласти кросворд «Агрегатний стан речовини».

 Дібрати прислів’я, в яких ідеться про теплові явища.


 


 


 

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Фізика, 8 клас, Розробки уроків
Додано
13 лютого
Переглядів
133
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку