"Писанка – символ життя і краси"

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4

Покровської міської ради Донецької області

Писанка – символ

життя і краси

Проноза Марина Сергіївна

Покровськ

~ 2 ~

Зміст

Вступ……………………………………………………………………..……..…3 З історії писанки ……………………………………….……………..……..…. 4 Поділ писанки..………………………………………..………….…………..… 6 Символіка кольорів ……………………………………………………….….. 7 Орнаментика ……………………………………………………..…………….. 8

Сонце …………………………….……………………………………...… 8 Хрест ………………………………………………………………..….…. 9 Зоря, ружа …………………………………….………………….……. ...10 Квіти………………………………………………………………….….. 10 Гілка – сосонка..……………………………………………..……….… ..11 Завиток, змій, спіраль …………………………………………………… 11 S-подібний знак вічності ..………………………………….……………12

Безконечник або кривулька…………………………………….……… ..12

Сорок клинців …………………………………………………………… 13 Дерево життя ……………………………………………………………. 14

Грабельки , гребінець, трикутник ..……………………………….…… 15 Качині лапки, рука, дідові пальці ..…………………………….……… 15

Сварга ………………………………………………..…………………... 16 Виноградна лоза ………………………………………………………… 16 Дубовий листок ………………………………………………………… 16 Баранець ..………………………………………….………………….…. 17 Пташка ..…………………………………………….……………….…… 18

Символіка української писанки у малюнках …………………………… 19

Види великодніх яєць ………………..…………….……………………….…20

Крашанки …….……………………………………………………….…. 20 Мальованки ……………………………………………………………… 21 Крапанки ………………………………………..………………….….. 21 Дряпанки та шкрябанки ………………………………………….…….. 22 Наклеянки ..……………………………………………………………… 22 Бісерки …………………………………………………………………… 23 Вишиванки ..……………………………………………………….…….. 23

Вірші про Великдень та писанки….………………………………………. 24

Легенди про писанки .……………………………………………………….. 33

Як розписати писанку (майстер-клас) ……………………………………...36

Післямова ..……………………………………………………………….… .…41 Джерела …………………………………………………………………… ….. 44

~ 3 ~

Вступ

Писанка – це неповторне багатство… Його треба берегти , як безцінний скарб!

Нам слід пишатися ним перед світом!

Олександр Довженко

З сивої давнини бере свій початок писанкарство.Існує дуже багато цікавих легенд про походження писанок. Одна з них пов’язана з християнством:

Коли Ісуса розп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної краплини виникала червона крашанка. А сльози Божої Матері, яка стояла під хрестом,

молилась і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки. І кожна крашанка перетворювалася на писанку. Зібравши всі писанки та крашанки в хустину,

Богородиця пішла до Пілата просити дозволу, щоб поховати сина. Вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити у злагоді і мирі. Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустини розкотилися по всьому світу. З того часу люди розписують до цього дня писанки. Зараз ми поєднуємо писанку з Великоднем.

У своєму посібнику ми висвітлимо історію писанки та старовинні традиції писанкарства, розкажемо про географічне творення писанок,

розкриємо символіку та кольористику тощо.

• 4 ~

• історії писанки

Своїм корінням писанкарство сягає дохристиянських часів. У багатьох народів світу існує міфологічний образ космічного яйця, з якого виникає всесвіт або народжується Бог-творець. Століття за століттям щовесни наші предки розписували писанки знаками і символами, які були молитвою до вищих сил та через віки донесли до нас їх уявлення про світобудову, щоденні турботи, побажання здоров’я і вічного життя. Чимало легенд розповідають за яких обставин пасхальне яйце стало реальним підтвердженням Воскресіння Господнього та невід’ємним символом Великоднього свята. Цей обряд був прийнятий християнською церквою у IV ст..

Саме  поняття  «писанка»  уже  походить  від  слова  «записана»,  тобто

«поінформована». Писанки інформують нас про минуле, розмальовують сьогодення, не дозволяють відступати перед майбутнім. Вони несуть в собі заряд позитивної енергії та навіть мають лікувальну силу. Недарма писанки використовували як символ кохання, даруючи їх дівчині. У народній медицині ними «викачували» (тобто лікували) хвороби. Свячені писанки закопували у землю задля великого врожаю, клали у домовину, у ясла для худоби.

Отже, писанка – це, в першу чергу, світ символів. Кожен символ на писанці має своє тлумачення. Малюнок може бути геометричний чи рослинний.

Старовинні  традиції  писанкарства  не  втрачають  своєї  актуальності.

Незважаючи  на  численні  зміни  традицій  та  епох,  подолавши  всі  утиски,

великодня писанка дійшла до наших днів і продовжує здобувати нові форми,

не гублячи при цьому свого глибокого змісту. Сьогодні це мистецтво переживає своєрідний «ренесанс». Нові фарби, нові техніки та матеріали – усе це тільки збагачує багатовікові традиції. Поряд із відомими здавна

~ 5 ~

крапанками, мальованками, драпанками сучасні майстри вдаються до різноманітних експериментів: викладають орнамент з бісеру, висушеного насіння, ниток…

Географія творення писанок також досить різноманітна. Розмальовані страусині яйця знаходили на території Європи, Азії та Африки. Давні писанки, знайдені на території України, були виготовлені з глини.

Найдавнішу воскову писанку, що датується X ст., було знайдено при розкопках у польському Оструве. Цікаво, що техніка виготовлення цієї

«писанки» майже не відрізняється від тієї, якою користуються у наші дні та є типовою для польських і українських писанок. Отже, традиції наших народів у писанкарстві є досить подібними.

Хоча українці вважають писанкарство виключно своїм національним мистецтвом, направду, завдяки широкій популярності та розвитку цього народного промислу в Україні, однак для поляків прикрашення яєць є також багатовіковою традицією, пов’язаною з Великоднем.

У польській культурі фарбовані пасхальні яйця стали елементами народного мистецтва, характерними у своєму різноманітті для різних частин країни. Наприклад, у деяких місцевостях Польщі яйця обклеюють білою серцевиною очерету та кольоровими нитками або ж мініатюрними візерунками із паперу. У Сілезії яйця майстерно прикрашають візерунками,

видряпаними на фарбованій шкарлупі. Відомий польський майстер-писанкар Роман Прушинський, котрий мешкає поблизу Любліна, розписує писанки технікою «батік» та вважає, що часом різниця між польськими та українськими писанками лише у кольорі. Роботи польських писанкарів, як і українських, широко відомі за кордоном.

~ 6 ~

Поділ писанки

Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові.

Поділ на два передавав уявлення про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі, так

позначали три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу.

Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями. За іншими уявленнями світ ділився і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка.

Досліджуючи писанки, вчені висловили здогад про те, що в давнину існував восьмирічний календарний цикл. У народній міфології небо має вісім сфер - "облоків": сім синіх, а восьме червоне, на якому сидить сам Бог.

Дуже цікавий поділ на сорок частин, так звані сорококлинці. Кожен клинець позначав якийсь вид людської діяльності або явище природи, а в християнському баченні - сорок днів посту.

~ 7 ~

Символіка кольорів

Кольори писанки символізують певні побажання: червоний — символ сонця, радість життя, а для молоді — любов і надії на вдалий шлюб.

Бронзовий — родючість і багаті дари Матері-Землі.

Блакитний — символ неба, здоров'я

сім'ї й усієї родини.

Жовтий колір — символ місяця та зірок, у господарстві означав урожай.

Чорний з білим колір — шанування душ померлих.

Фіолетовий  —  мудрість,  рожевий  —  щедрість,  золотавий  —

достаток. Тобто, чим більше кольорів, тим більше побажань.

Червоний - мабуть є найбагатозначнішим кольором і найдавнішим.

Символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб.

Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню. Символізує також пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя.

Зелений - означає весняне пробудження природи, надію, життя.

Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Чорний  -  колір  ночі,  потойбіччя,  всього  невідомого  і  таємного.  В

писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.

~ 8 ~

Орнаментика

При поділі яйця утворюються поля різної форми і величини. Вони становлять основу для розміщення елементів орнаменту. Кожен із таких знаків прийшов до нас із глибини віків. Закарпатські писанки так само як і українські - це ціла світоглядна система з десятками орнаментальних мотивів. Подаємо основні найпоширеніші накреслення знаків на писанках.

Читаючи їх, можна глибше збагнути сенс Великодня.

СОНЦЕ

У давнину Великдень був одним з традиційних свят вшанування сонця. Люди вважали, що небесне світило -

то   Боже   око.   У   міфологічному   світогляді   світло символізує видющість і правду, а темрява, ніч, туман є своєрідними синонімами сліпоти і кривди. Народне повір'я стверджує, що з

першим променем вранішнього сонця, зі співом півня гаснуть сили темряви.

Отож, сонце символізує знання, справедливість, переможця всілякого зла.

Христа називають Сонцем Правди. Спаситель казав: «Я - світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Йо. 8, 12).

Його  світло  -  внутрішнє,  духовне.  Бог  -  це  світло,  а  водночас  правда,

видющість, свобода. Отже, сонце є Божим знаком.

Сонячне світло - це символ єдності, впорядкованості світу. Це також символ ясного і тверезого бачення, правосуддя.

Сонце зображали на писанках різними спеціальними знаками - у вигляді кола, восьмираменної зірки, хреста, тринога, свасті. Ці зображення мали свої назви: восьмираменна зірка називалася ружею; а ружі бували прості, бокові,

повні, сторцеві. Триніг - це було зображення трьох променів, що виходили з

~ 9 ~

однієї точки і були закручені в один бік. Ще він мав назви тригвер, трикверт.

Свастю ще називали сваргою, гачковим хрестом.

ХРЕСТ

Сонячний знак, стародавній символ сонця, вогню,

душі.  В  орнаменті  його  називають  «божим  знаком»  і

пов'язують з Древом Життя (світовим деревом). Хрест -

це  перетинання  двох  ліній:  горизонтальної  (часу)  і

вертикальної (вічності) - волі людської з волею Божою.

Хрест є водночас і буттям, і небуттям. Для християнина хрест є початком і кінцем, власне життям. Розп'яття стало символом страждання і радісного воскресенія. У християнстві хрест - також символ відкуплення від гріха і смерті.

Походить від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу. Також є символом чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року.

~ 10 ~

ЗОРЯ, РУЖА

Дві восьмираменні зірки на писанці - це знак сонця.

У давнину зорю також пов'язували з Великою богинею,

чий чоловік - божество неба, місяць. Стародавнє зображення півмісяця з зіркою символізує цю пару. В

українському фольклорі зіронька - це символ дівчини, місяць - символ парубка. В українських обрядових піснях зоря оспівана як панна-красуня. На світанку вона розсипає по луках і садах срібну й перлинну росу.

Зорю  зображають  по-різному.  Буває  п'яти-  шести-

семи-, восьмираменна. Шестикутна зірка з'явилася ще на початку Неоліту. Це знак шести сторін горизонту, проте співвіднесених не з землею, а з небом. Це також знак року:

дві половинки по шість місяців. Зображення шестираменних зірок поширені у традиційному різьбленні українців.

Восьмикутна зірка часто присутня на українських вишивках і ткацьких виробах.

Містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свасті. В народній символіці -

незмінний символ любові. Подарувати писанку з ружею означало освідчитися в коханні.

КВІТИ

Образ квітів в українській традиції багато чому подібний до образу зірок. Квіти і зірки символізують душі людей, а образ квітів більше пов'язаний із дітьми.

~ 11 ~

За традицією, жінкам, які довго не мають дітей, радять розмальовувати писанки квітами і дарувати їх дітям. Оселя, сповнена дитячим сміхом, -

немов Божий квітник.

Один із найпопулярніших мотивів у закарпатському писанкарстві.

ГІЛКА-СОСОНКА

Ще один надзвичайно часто використовуваний у Закарпатті символ.

Зелені дерева, гілки і листя - один з найдавніших символів життя, щорічного весняного відродження, вічної молодості, здоров'я, росту.

ЗАВИТОК, ЗМІЙ, СПІРАЛЬ

Завиток, спіраль або змій, як символ життєвої сили та зародження життя, відомий у мистецтві з найдавніших часів. Завиткові форми

дуже  часто  трапляються  у природі: галактики, мушлі,  бруньки,  паростки,

рельєфні заглиблення шкіри на долонях, подвійна спіраль молекули ДНК, що є в кожній клітині живого організму.

Спіраль є символом часу, циклічних ритмів року, народжень і смертей.

Вона позначає розвиток, рух до вдосконалення. За давніми віруваннями змій був володарем земних вод, богом прадавнього океану - хаосу, з якого

постав світ. Змієві приписували безсмертність, мудрість і лікувальну силу.

Писанки зі спіралями дарують на здоров'я.

~ 12 ~

S-ПОДІБНИЙ ЗНАК ВІЧНОСТІ

Це знак єднання протилежностей, на якому тримається світ.

«Боротьба» тепла й холоду, дня і ночі, світла й темряви, чоловіка і жінки, але між цими двома

«полюсами» - знак єдності, знак первопочатку і вінця завершення.

БЕЗКОНЕЧНИК АБО КРИВУЛЬКА

Символ води. За міфами і легендами різних народів, вода існувала ще до створення світу у вигляді первісного «синього моря». Саме з неї постали земля,

сонце і все живе. Тому вода є символом вічності і,

водночас, плинності часу.

Вода також є посередником між світом живих і потойбіччям. На «той світ» у казках можна потрапити через криницю або переправившись через річку чи море. На Великдень кидали на воду шкаралупки із

крашанок, таким чином ніби повідомляючи предкам, що їм уже час святкувати їхню Пасху. Воду як втілення жіночого життєдайного начала вважають джерелом родючих сил природи. Водою, як і вогнем, очищаються від бруду тілесного і душевного. Символіка очищення лежить в основі християнського обряду хрещення. Сльози - також очищують. До того ж, як і вода, вони є посередниками між світами - щиро плачучи, людина ніби омивається й очищується. Будучи необхідною для всього живого, вода водночас могла бути злою і невблаганною в час весняної повені.

~ 13 ~

Символічні зображення води - це прямі чи хвилясті лінії, «безконечник», орнаментальні зображення-зигзаги, хвилясті візерунки.

СОРОК КЛИНЦІВ

Трикутники часто зображують у поєднанні один з одним. Вважають, що трикутник,

розміщений вершиною    догори    (полум'я),

символізує чоловіче начало, стрижень духовності, творчість; а вершиною донизу (чаша)

- начало жіноче, лоно, що приймає, мудрість. У

поєднанні  вони,  ясна  річ,  означають  повноту,

процес творення    і    збереження    всесвіту,

родючість. Це ромб, квадрат або шестикутна зірка. Символіку впорядкування, розвитку і родючості має також площина,

всуціль вкрита трикутниками, тобто писанковий мотив «40 клинців». Таких трикутничків-клинців на писанці може бути і 48, і понад 50. Сім «сороківок»

- дитя перебуває у материнському лоні. Вважають, що число 40 означає зупинку - випробування перед виходом. Утім чотирикутник може стати

«могилою» для тих, хто необізнаний з істинними законами або ж не має надії. Давньоєврейське слово, що відповідає цифрі «4» - «далет», тобто ДВЕРІ. Писанка «40 клинців» ще й позначає 40 днів Великого посту, що провадить до вдосконалення і найбільшого свята та нагадує про 40 років блукань по пустелі Божого народу - до цілковитого визволення від рабства.

~ 14 ~

ДЕРЕВО ЖИТТЯ

Древо  життя,  або  ж  Світове  дерево,

символізує єдність усього світу. Це своєрідна модель Всесвіту, де для кожної істоти,

предмета чи явища є своє місце. Це також посередник між світами - своєрідна дорога,

міст, драбина, якими можна перейти до Вишнього світу. В образі древа поєдналися уявлення про час, простір, життя і смерть. На горизонтальній площині світове дерево і простір довкола нього діляться на чотири

частини, відображуючи уявлення про час (ранок, день, вечір, ніч; весна, літо,

осінь, зима) і простір (схід, південь, захід, північ). На вершечку дерева днює сонце, саме його «рух» зумовив чотиридільний «поділ» простору довкола нього. По вертикалі дерево ділиться на три частини: нижню - коріння

(підземний  світ),  середню  -  стовбур  (земний  світ)  та  верхню  -  крону

(небесний світ). Із кожною з цих частин пов'язані певні істоти. Внизу, побіля коріння, мешкають змії, жаби, риби, водоплавні птахи і тварини, бо нижня частина k дерева символізує не лише підземний світ, а І і й воду. У середній частині, на землі, довкола дерева гуртуються великі тварини: тури, олені,

коні, ведмеді, вовки. Це також світ людей.

У верховітті Світового дерева селяться птахи і бджоли, тут же розташовані й небесні світила. У міфологічних уявленнях світ членується на три виміри: людина (мікрокосм), суспільство та всесвіт (макрокосм). Або ж літописні яв, нав і прав - світи сучасний, потойбічний та ідеальний -

небесний. Причому всі явища природи, події у суспільстві і переживання окремих людей відбувалися однаково як у кожному з цих трьох вимірів, так і в них усіх водночас як у єдиному організмі. А дерево є посередником між

~ 15 ~

цими світами, або розміщує ці світи на собі. За його допомогою можна переходити з одного світу в инший (у світ предків, у небесний світ). Дерево життя найчастіше зображають у вигляді деревця з квітками у вазоні.

Поширеною його назвою на писанках є «вазон».

Найпростішим позначенням дерева-сім'ї є, можливо, стовбур із трьома гілочками - батько, мати і дитя.

ГРАБЕЛЬКИ, ГРЕБІНЦІ, ТРИКУТНИЧКИ З ГРЕБІНЦЯМИ

Належать до символів, що пов'язані з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води. Це - живлюща волога, яка запліднює землю, дух, що просвічує матерію. У світотворчих колядках дощ називають «самим Господом Богом». Це «небесна вода», що поєднує

небо і землю. Коли падав дощ і водночас світило сонце, то казали, що то купаються ангели й Матір Божа.

Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові

пальці

Пташиний слід також був оберегом, як відбиток

руки язичницького  Бога-Сонця,  яке,  як  ми  вже

~ 16 ~

розповідали, в давнину асоціювалося з птахом. Подібні знаки символізували владу, заступництво, цілісність -все те, що пов'язувалося з пошаною до руки.

Сварга

Сварга, знайома майже всім стародавнім народам, позначає вічний рух Космосу і творчої енергії. Ця назва походить

від санскритського «добре» і «буття». У багатьох культурах цей знак пов'язували з сонцем і небом. Сварга, кінці якої закручуються «проти сонця»,

означає  деградацію,  руйнування.  Та  ж,  що  закручується  «за  сонцем»,

символізує  поступ,  розвій,  рух  до  вдосконалення.  Позначає  Божу  велич.

Один із найстаріших знаків узагалі.

Виноградна лоза

У християнстві виноград - символ духовного відродження. «Я - виноградина правдива, а мій Отець

- виноградар» (Йо. 15, 1), - казав Христос. Виноград -

це стародавній символ роду. Він часто зустрічається в обрядових піснях для дівчини. Про «красне зелене вино» співають у колядках хлопцеві, якому зичать щасливо одружитися. Родині співають про застелений стіл, на якому стоять три чаші вина:

господарю, господині та їхнім дітям. Існує легенда, що коли хтось виявляє до людей особливу любов і доброту, відбувається чудо: звичайна вода перетворюється у вино.

~ 17 ~

Дубовий листок

Дубове листя  символізує  силу,  довголіття,

терпіння. З жолудями - означає духовну і тілесну зрілість. Стародавні слов'яни по-

особливому шанували дуб, пов'язуючи його зі священною твариною - вепром. Коли народжувався хлопчик - батько садив на його

честь дубочок. На гарних хлопця й дівчину кажуть: хлопець як дубок, а

дівчина як калина. Це підтвердять і слова відомої пісні: За переказами, хрест,

на якому ро-зіп'яли Спасителя, був витесаний з дуба. Зображення дубового листка для християн є святим знаком Божої справедливости. Дуб символізує могутню Христову силу, щ0 проявляється у твердості віри і доброчинності.

Баранець

До Вселенського собору 692 р. Ісуса Христа зображали у вигляді ягняти. Вівця, ягня -

жертовна тварина,    символ    смирення,

невинности, безмежної любови. Є українська приказка: Вівця, як бджола. А инша приказка пояснює сенс попередньої: Бджола мед носить не для себе, вівця шерсть носить не для себе. І бджолі, і вівці властива самопожертва, тому вони є образом «божої

тварини». «Мені моя сопілка і вівця дорожчі від царського вінця», - відповів Григорій Сковорода посланцеві Катерини II, коли та хотіла запросити поета-

філософа на службу до царського двору. Утім баранець для багатьох народів

-  знак  Божої  благодаті,  символ  багатства,  доброї  долі,  чоловічої  сили,

родючости, вогню. Це стародавній символ рослинности. Візерунок «баранячі ріжки» на пи¬санках, вишивках у різьбярстві й ткацтві пов'я¬зується із

~ 18 ~

завитками молодих рослинних пагонів. У важливі, доленосні моменти життя

(скажімо, на весільному посаді) українці сідали на волохату овечу шкуру, аби у них завжди був достаток і все велося успішно.

Пташка

Птаха символізує людську душу. Існує повір'я, ніби душа прилітає пташкою до новонародженої дитини.

Пташкою  вона  й  відлітає,  коли  людина  помирає.

Птахи поєднують земне і небесне, вони приносять людям різні вісті (і хороші, й погані), як правило,

здалеку чи з потойбіччя.

~ 19 ~

Символіка української писанки у малюнках

~ 20 ~

Писанка – справжня гордість нашого народу!

Однак, зауважимо, що в Україні існують іще багато видів великодніх яєць: крашанки, дряпанки, шкрябанки, мальованки, крапанки,

бісерівки тощо.

Саме про них піде далі мова.

На Великдень, на соломі против сонця, діти грались собі крашанками… Тарас Шевченко

Крашанки

Крашанки  –  це  пофарбовані

("красити" – фарбувати) у різні кольори відварені курячі (інколи,

гусячі) яйця.Основний крашанковий колір - червоний, він символізує радість життя. Жовтий колір уособлює місяць і зорі, а

також - врожай; блакитний – здоров’я; зелений - щорічне воскресіння природи; чорний з білим – пошану до духів.

Збереглися старовинні рецепти фарб для яєць: темно-червоний колір готують з відвару цибулиння. Із комах-червеців отримують яскраво-червону фарбу.

~ 21 ~

Мальованки

"Малювати" яйця можна акварельними або а криловими фарбами, або спеціальними фарбами та лаками для яєць.

Сучасні діти навіть примудряються малювати фломастерами. Але, звичайно,

справжні майстри дотримуються старовинної техніки: зварені протягом восьми хвилин яйця тримають у гарячій воді. Одне дістають, насухо витирають і ставлять у чарочку. Розфарбовують пензликом верхню частину яйця – на гарячому яйці фарба швидко висихає. Яйце перевертають і розмальовують іншу частину.

Крапанки

Легенда про крапанку

На Гуцульщині оповідають, що Діва Марія писала писанки і дарувала їх Пілатові, щоб той змилувався над її Сином. Беручи до рук яйце, Мати Божа плакала і слізьми обливала свою роботу, і від тих крапаючих сліз з’являлися цятки. Так виникли крапанки.

Крапанки – це найпростіші писанки.

Запалену свічку трохи нахиляють над яйцем і накрапують віск. Коли воскові плямки застигають, яйце занурюють у фарбу. Як тільки фарба висохне, яйце нагрівають, розплавлений віск обтирають – на кольоровому яйці залишаються світлі крапки. Можна також використовувати техніку мальованки – наносити різнокольорові крапки пензликом.

~ 22 ~

Найменші писанкарі ставлять крапочки … пальчиками, вмочуючи у різні фарби.

Дряпанки та шкрябанки

Виходячи з цієї дещо смішної назви, такі великодні яйця виготовляються шляхом видряпування візерунку на пофарбованій поверхні яйця.

Робота ця дуже тонка, вимагає зосередженості та вправності.

На вишкрябування складного малюнку може піти до кількох днів. Один необережний рух - і робота втрачає свою досконалість.

Навряд чи дорослі довірять таку кропітку

працю маленьким майстрам.

Наклеянки

Цей вид декору пасхальних яєць виник порівняно недавно і не є класичним, але заслуговує на існування.

На білі або пофарбовані яйця наклеюються різноманітні прикраси:

блискітки,   мереживо,   кольорові   скельця,

навіть, ґудзики.

Це можуть бути пофарбовані крупи або,

навіть, яєчна шкаралупа іншого кольору.

~ 23 ~

Бісерки

Бісерки або бісерівки виготовляються різними шляхами.

Сире яйце видувають, просушують і натирають восковою свічкою. Потім запалюють свічку, підчеплюють голкою бісеринку та,

потримавши секунду-дві над полум’ям, швидко прикладають до яйця. Нагріта бісеринка надійно приклеюється до воску.

Такі бісерки називають іще восківки.

Зараз частіше бісеринку просто приклеюють до яйця клеєм.

В інший спосіб бісеринки насилюються на нитку, яка потім викладається у візерунок і приклеюється до яйця.

Зазвичай, бісерки робили в монастирях, оздоблюючи пасхальні яйця навіть маленькими іконками, тому бісерівки часто називають монастирськими писанками.

Вишиванки

Маловідомий, незвичайний, але дуже цікавий, хоч і складний, спосіб прикрасити великоднє яйце – вишити його.

Так само, як вишивають рушники чи серветки звичайними нитками для вишивання,

за допомогою звичайної голки.

Але яєчна шкаралупа – матеріал крихкий, тому будь-який неточний рух руки призводить до непоправного пошкодження виробу.

~ 24 ~

Вірші про Великдень та писанки

Писанка

Яєчко — розмальоване, барвисте,

Ним тішиться і старець, і дитя,

Творіння рук людських, святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

Творіння Божої краси у мить натхнення,

Весна... Великдень... Боже Воскресіння...

І писанка, як серця одкровення,

Як Боже й людське трепетне творіння.

Вкраїнська писанка проміниться життям.

Великдень славить перед цілим світом.

Співзвучно до весни серцебиття,

В ній оживають трави, птахи, квіти.

Тут кожна лінія — промінчиком з небес Окреслює хвалу і славу Богу.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

До вічності вказавши нам дорогу.(Надія Кметюк)

~ 25 ~

Писанки

Виводить мама дивним писачком,

по білому яйці воскові взори.

Мандрує писанка по мисочках,

із цибулиним золотим узваром,

з настоями на травах і корі,

на веснянім і на осіннім зіллі –

• писанка оранжево горить

• філіграннім сплеті ліній.

То вже вона, як дивовижний світ,

то вже дзвенить, як згусток сонця,

буяють буйно квіти у росі,

олені бродять в березневім соці.

• стилізовані сплітаються сади

• маєві густих обрамлень,

мереживом найтоншим мерехтить геометричний космацький орнамент.

• я поплив у світ дитячих мрій на білі колискові оболоні...

Котились писанками ізгори ясні сонця у мамині долоні.

(Ігор Калинець)

~ 26 ~

Писанки

Ввечері матуся нас чарує,

Писанки на виставку малює.

Віск черпає пищиком із блюдця,

Очі мами лагідно сміються.

Очі мами світяться у ласці:

Квітоньки на писанці зірчасті,

А на другій — півники та бджоли,

Ми таких не бачили ніколи.

А на третій писанці — зірниці,

Ще й під ними золоті жар-птиці.

На четвертій — олені та сарни,

А на п'ятій — рушничок прегарний.

Ввечері матуся нас чарує,

Писанки на виставку малює.

Дивиться і тішиться матуся:

Я у неї малювати вчуся. (С. Жупанин)

Радіє, радіє уся Україна!

Радіє дорослий, радіє дитина – Омріяне свято зійшло із небес,

Правдивеє слово – Христос наш воскрес!

Розквітло у небі від сонця проміння

І листом буяє земнеє коріння...

А курка яєчко для мене знесла,

Його розмалюю, хоча ще й мала.

Мій пензлик виводить листочки-гачечки

• 27 ~

• лагідні квіти цвітуть на яєчку,

• писанка сяє, бо свято цей день –

Воскрес наш Христос і вітає людей!

Христуюсь із татом, із мамою, братом, -

І ціле яєчко – в нім сили багато,

Бо силу дає мені Божа любов!

Воскрес наш Христос! І радіємо знов!

Писанка

Маленькії дітки, бувайте здорові,

На крильцях весни я прибув.

Збирайтесь послухать моєї розмови:

Я писанку вам роздобув.

Орлята-синочки, чечіточки-дочки,

Цілісіньку ніч я не спав,

Мережечки всякі, кругом поясочки Та ще й золотцем малював.

Чудове яєчко, маленький замочок У дверечки я приладнав,

Не простий білочок, не круглий жовточок Всерединку я заховав.

Лежать там рядочком дві Божії квітки -

То розум і правда свята.

• першую квітку - голівку вбирайте

• добренько буде вам жить,

• другу до серденька ви прикладайте,

І будуть вас люди любить.     (Леонід Глібов)

~ 28 ~

Розмалюю писанку

Розмалюю писанку,

Розмалюю,

Гривастого коника

Намалюю.

Розмалюю писанку,

Розмалюю,

Соловейка-любчика

Намалюю.

А сопілка буде грати,

Соловейко щебетати,

А гривастий кониченько -

Славно танцювати.      (Дмитро Чередниченко)

Під зорями весна ще буде спати

Під зорями весна ще буде спати,

Ще місто мла вкриватиме густа,

А ми до церкви підем привітати Воскреслого Христа.

А в церкві так велично, світло буде,

Заграють дзвони із церковних веж,

і разом з ними заспівають люди: "Христос воскрес!"

• 29 ~

• поле, в ліс, де сніг останній тане,

• досвіток покотиться луна,

• там зі сну прокинеться і встане

Дзвінка весна.

І зійде сонце, наче кругла паска,

Мов писанка, розквітне вся земля -

Радіймо, друзі! Великодня казка Гаївкою хай серце звеселя!

Співаймо, друзі, в великоднім колі І Господа воскреслого молім,

Щоб обновивсь весною щастя й долі

Наш Рідний край, наш Дім. (Роман Завадович)

Великдень

Котилася писаночка Згори на долину,

Прикотилась простісінько До нас у гостину.

А за нею йде Великдень,

Несе білу паску,

Дзвонить в дзвони, розсипає Радощі і ласку.

А на кінці гагілочки Хороводом в`ються,

Пісеньками видзвонюють,

Гомонять, сміються.

Відчиняймо воротонька,

~ 30 ~

Гостоньки вітаймо, "Христос воскрес!" - разом з ними

Усі заспіваймо.      (Роман Завадович)

Великодні дзвони

В небі, в зоряній безодні Тонуть дзвони великодні Тонуть, тонуть, ніби сон,

Б'ються, дзвонять тон у тон;

• ними думка в небо лине,

• ними никне, з ними гине Тьми заслон.

Гаснуть зорі.

Знову світло.

Все радіє, все розквітло.

Зникла сила перепон.

Вся земля - святий амвон!

Сяйвом душі всі облиті І немає їм на світі

Заборон.     (Григорій Чупринка)

~ 31 ~

Великодній привіт

На дзвіниці дзвонять дзвони Великодні, голосні -

Всюди втіха, всюди гомін,

Всюди радісні пісні.

Це Ісус воскрес з могили,

І воскресла з ним весна,

Квіти сині, жовті, білі Розсипає скрізь вона.

Великодніми піснями Звеселяйте Божий світ,

Щоб почули й за морями Українці наш привіт. ( Роман Завадович)

КРАШАНКИ І ПИСАНКИ

Крашанки, крашанки Пофарбую залюбки.

Ось зелена, ось червона,

А ось жовта, он бузкова.

Писанки, писанки – Кольорові, мов ляльки.

З журавлями і з півнями,

Із хрестами, з ластівками. (М. Маслова)

~ 32 ~

ПИСАНКА

В хаті на осонні Сяду на ослоні.

Сяду з краєчку,

Розпишу яєчко.

Нумо, пензлю, потанцюй,

Гарно писанку малюй.

Буде небо, і земля,

І ставочок, і поля.

Сильний і міцний дубок,

А на ньому – яструбок.

Буде в мене писанка – Про Вкраїну пісенька. (В. Таран)

Писанка, писанка – Кращої нема!

Мама тільки Помагала,

Малювала я сама!

І хрестики, і листочки,

І два малі поясочки,

Поміж них – горобенят Змалювала цілий ряд!

Л. Недін

~ 33 ~

Легенди про писанки

Поки люди пишуть писанки – диявол безсилий

(Гуцульська легенда)

Невдовзі після свого Воскресіння Христос переміг диявола і закував його дванадцятьма залізними ланцюгами в підземеллі під Голгофою, за дванадцятьма залізними дверима, котрі замкнені на дванадцять залізних замків. Але нечистий ще має силу, день і ніч він рветься на волю, розгриз уже одинадцять залізних замків і злизав одинадцять залізних дверей. Ще мить - і

впаде остання, дванадцята перепона. Вирветься тоді диявол на білий світ, і

настане світу кінець. Але саме в цю мить дзвонять у церкві дзвони, люди вітаються словами "Христос воскрес!" і обдаровують одне одного писанками.

Тоді враз поновлюються всі окови на нечистому, всі двері й замки. Отож сидіти там, за ними дияволу довіку - поки люди на землі писатимуть писанки і вітатимуть одне одного з Великоднем.

Писанки з каміння

(Легенда з Київщини)

Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там невірні були. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі - зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться

~ 34 ~

на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки й крашанки до Великодня.

Дяка доброму чоловікові

(Галицька легенда)

Коли Спаситель ніс хреста на гору Голгофу, то стрів чоловіка, що саме ніс яйця в кошику до Єрусалиму на продаж. Чоловік бачив, як тяжко Ісусові нести хрест, поставив свій кошик у рові при дорозі, а сам кинувся помагати Спасителеві. Ішли вони й несли хрест аж на гору Голгофу. Коли ж Ісуса вже розп'яли, пригадав той чоловік за свій кошик, та й повернувся на те місце, де його поставив. Приходить, дивиться, а в кошику всі яйця - пописані та й покрашені. Не поніс він їх більше продавати, а повернувся додому та й сховав як пам'ятку, бо мав те чудо за дяку від Христа за те, що допоміг нести хрест. Від того пішло крашення та писання яєць на Великдень.

Минув уже третій день, як помер Христос на хресті. Уже третій день журиться його мати Марія — не їсть і не п’є нічого. Жінки приходили до неї,

хотіли потішити її, просили, щоб вона з’їла щось. Але Марія і далі не говорила, й нічого не їла…

Однією з тих, хто часто приходив до Матері Божої, була бідна Ганя. У

неділю вранці, коли всі раділи, що Христос воскрес, Ганя взяла своє добро — кілька яєчок і пішла до Марії.

—Маріє! Не плач, не сумуй, — просила вона. — Хіба ти не знаєш, що Твій Син воскрес? Не сумуй, а радуйся, Маріє!

~ 35 ~

—Знаю, — відповіла Марія. — Мій Син з’явився мені у сні. Навколо нього була така ясність, що очі боліли від неї. Знаю, що мій Син воскрес.

Дівчина дала Марії свій подарунок — кошик із яєчками. Сльози радості потекли з її очей і впали на яйця.

І дивне диво сталося. Де впала сльоза з її святих очей, там на яйцях зацвілі чудові квіточки, гарні метелики, ясні зірочки. Усі яйця в кошику засяяли різними кольорами веселки! Марія зраділа і почала роздавати їх людям.

—Радуйся! — казала вона кожному, коли подавала яйце, — Христос воскрес! Христос воскрес!

Коли вже яєць не стало, вона з подякою віддала кошик дівчинці. Ганя взяла його і вийшла на вулицю. Раптом глянула у кошик, а він повний писанок. Зраділа дівчина, бігла вулицями Єрусалиму і кожному, кого зустрічала, давала писанку: — Радуйтесь! Христос воскрес!

Скільки Ганя не роздавала тих писанок, а кошик в неї завжди був повний. Люди, яким вона давала ці писанки, несли їх далі, давали іншим і вітали словами:

—Христос Воскрес!

Так за короткий час усі люди в місті знали, що Христос воскрес.

На пам’ять про це диво пишуть в Україні писанки. А на Великдень дарують їх рідним і друзям і шанують як великі скарби

~ 36 ~

Як розписати писанку

ПІДГОТОВКА ДО РОЗПИСУ ПИСАНКИ

Для людини, не обізнаної з секретами розпису писанки, може здатися,

що справа ця складна, і під силу лише тому, хто гарно малює. Не бійтеся,

спробуйте, і ви неодмінно досягнете успіху. Запам'ятайте, писанку пишуть не руки, а душа. Тобто, найголовніше - налаштуватися на відповідний настрій.

Наші предки завжди молились перед будь-якою роботою і тому в усьому були майстрами. А що таке молитва? Це коли забуваєш всі незгоди,

пробачаєш образи, відкидаєш погані думки. Тільки очищена від всього зайвого свідомість здатна відчувати і творити.

Яєчка

Підготуємо яєчка - курячі, гусячі, або качині, але обов'язково з чистою і гладенькою шкарлупкою. Якщо до Великодня кілька днів, пишіть по варених яйцях. Такі писанки будуть лежати у святковому кошику поруч із паскою.

Коли свято неско-ро (писанки пишуть впродовж усього посту), для роботи потрібні видуті яєчка. З них потім можна зробити гарні обереги і подарувати близьким до свята. Видувають яєчка так: кінчиком ножа знизу яйця просвердлюємо маленьку дірочку, потім великим шприцом над мисочкою обережно вдуваємо всередину повітря. Тиск, що утворився, почне виштовхувати назовні вміст яйця. Не поспішайте, щоб яйце не тріснуло! Так продовжуємо до тих пір, поки жовток і білок не витечуть у миску. Тепер потрібно промити шкарлупку всередині водою. Для цього напустіть в неї шприцом води, покалатайте і видуйте. Ззовні промийте шкарлупку слабким розчином оцту. Він знежирить яйце, що дасть змогу фарбі рівномірно, без плям покривати писанку.

~ 37 ~

Писачок

Для писання   писанок   найкраще   придбати   інструмент,

зроблений майстром. Але писачок можна виготовити і самотужки. На фото ви бачите два види писачків. Той, що зліва, робимо з консервної бляшанки за такою викройкою.

Лійка для 1 писачка

За допомогою круглогубців скручуємо лієчку, слідкуючи, щоб шов був добре завальцьований, інакше розплавлений віск може витекти і капнути на яйце, зіпсувавши малюнок. Держачок до писачка потрібно зробити заздалегідь. Для цього беремо тонку гілочку,

найкраще з ліщини, знімаємо кору і відрізаємо паличку довжиною 10-12 см. Потім розщеплюємо паличку, відгинаємо хвостик біля основи лієчки і вставляємо його в роз-щеп, міцно примотуючи тонким дротом. Дріт не тільки триматиме лієчку, а ще й не дасть держачку обгоріти на свічці.

Лійка для 2 писачка

Писачок другого типу виготовляємо так: з мідної бляхи товщиною 0,2 - 0,4 мм вирізаємо маленький трикутник.

Обрізаємо в нього кінчик і заокруглюємо низ. Так само за допомогою круглогубців скручуємо лієчку. Беремо паличку, за сантиметр від краю робимо дірочку, а потім старими ножицями

розсвердлюємо її так, щоб лієчка міцно зайшла всередину, виглядаючи на однакову відстань з обох боків. Міцно перев'язуємо тонким дротом. Писачок готовий.

Фарби

В давнину люди самі робили барвники: чорний із сажі, коричневий з кори, жовтий з цибулиння. Зараз найзручніше користуватися харчовими

~ 38 ~

барвниками. Фарби розводять так: три пакетики барвника засипте в півлітрову банку і залийте кип'ятком, але обережно, поставивши всередину ложку, щоб банка не тріснула від високої температури. Коли фарби трошки прохолонуть, додайте до них по ложці оцту.

Для роботи також потрібні: олівець, гумка, свічка, сірники, бджолиний віск, серветки і лоток для яєць.

Схема писанки

ПОЧАТОК РОБОТИ

Давайте  спробуємо  разом  написати  одну  з  найпростіших писанок. Візьміть яйце. Олівцем легенько намітьте ті лінії, які на малюнку є білими. Вони становлять основу орнаменту. Спочатку потрібно

поділити яйце на чотири частини поздовж. Потім робимо поперечний пояс.

Вийшло вісім трикутничків. Помітьте в них центри і проведіть лінії до кутів.

Якщо потрібно,   можна   користуватися   гумкою,   але   дуже   обережно.

Намалювали? Тепер запалимо свічку і візьмемося до..

1Візьмемо писанок і покладемо до нього маленький шматочок воску. Потім нагріємо лієчку на свічці, поки віск не розтане. Тепер знімемо краплю з носика писачка об підсвічник, чи серветку і спробуємо намалювати лінію на папері.

Коли виходить рівномірна лінія, можна починати писати на яйці. Зараз пишемо по лініях, намічених олівцем. Не бійтесь, коли в кінці роботи з писанки зняти віск, слід від олівця зникне. Час від часу необхідно знову підігрівати писачок. Це дозволить підтримувати постійну температуру воску. Добре розігрітий віск дає рівну, гарну лінію. Перегрітий -

робить товсту лінію і може капнути на яйце. Коли ж писачок нагрівати недостатньо, лінія буде тоненька, нерівна, віск слабо проникатиме в шкарлупку і під час роботи може злущитися, зіпсувавши малюнок. Не

~ 39 ~

забувайте періодично потрохи підкладати до лієчки віск.Буває, що віск в лієчці є, а писачок не пише. В такому випадку лієчку треба нагріти та легенько прочистити тонкою голкою від сажі і дрібненьких смітинок, що інколи трапляються у воску.

2. Фарбуємо в найсвітліший - жовтий колір.

Якщо пишете по видутому яйці, перед тим як його класти в банку з фарбою, крапелькою воску закрийте дірочку, щоб рідина не потрапила всередину. Повне яйце зануриться саме, видуте потрібно притримувати ложкою.

Коли колір стане достатньо насиченим, дістаємо яйце і легенько загортаємо у серветку, для того, щоб зібрати залишки фарби. Наше яєчко стало жовтим, а під воскові лінії фарба не потрапила.

3. Після того, як яйце повністю висохне, за таким самим принципом продовжимо роботу -

замалюємо воском пелюстки, вони в нас будуть жовтими.

4. Покладемо яйце в наступну - оранжеву фарбу.

Найголовніше - завжди дотримуватися цієї послідовності - фарбувати яйце від світлішого до темнішого кольору.

5. Далі замальовуємо центри квіточок, вони в нас мають бути оранжевими.

• 40 ~

6. Тепер можна класти яйце в червону фарбу.

7.       На червоному яйці ставимо цяточки, вони залишаться червоними.

8.   Після цього занурюємо яйце в найтемнішу -синю фарбу.

9. Наша писанка майже готова. Залишилось найцікавіше

• зняти віск і побачити результат своєї праці.

10.   Легенько нагріваємо писанку на полум'ї свічки і витираємо розплавлений віск серветкою. Якщо яйце видуте, насамперед звільняємо отвір, бо від високої температури повітря всередині розширюється, і писанка може тріснути. Тримати писанку потрібно не над вогнем, а трошки збоку, щоб яйце не закоптилося.

11. Наша писаночка готова.

Зрозуміли технологію воскового розпису? Правда, не так складно, як здавалось відразу? Тепер ви зможете самотужки скопіювати традиційні узори, а згодом,

досягнувши майстерності, навіть створювати власні. Але для цього потрібно вивчити значення чисел, кольорів і символів.

~ 41 ~

Післямова

З чистими думками, без гніву, сварок та образ, у доброму і спокійному настрої, наспівуючи веснянки та гаївки – саме так, як колись готувались господині до створення писанок, спробуйте і Ви мережити візерунками великодні яйця. Сам процес розписування пасхального яйця, коли вкладено частинку своєї душі та серця, коли кожен листочок дбайливо виведений власними руками – це своєрідний ритуал, який готує нас до найголовнішого християнського свята.

Я разом з бібліотекарем школи Чернявською Н.В. провела майстер-

клас щодо писання великодніх яєць. Ми познайомили учнів 6 і 7 класів з видами великодніх яєць, символікою та колористикою писанки.

Вивчили види орнаментів та навчились їх виводити на великодніх яйцях.

~ 42 ~

Наступного дня ми власноруч робили підставки для яєць, пригадали вірші про писанок та розповідали легенди.

Спробуйте і побачите, що Ваша мрія стати «народним майстром» не така вже й недосяжна.

~ 43 ~

Історія писанки сягає сивої давнини, вона пов'язана з поклонінням родючості землі, з величанням весняного відродження життя. Яйце символізує сонце і відродження. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу — приносить добро, щастя, захищає від усього злого.

У своєму посібнику ми розібрали, що малюнки на великодніх яйцях мають символічне значення: зірка і хрест — символи сонця, рослини — юності, краси, здоров'я, колосся — врожаю тощо. Ознайомили з символікою та орнаментикою, подали символіку української писанки у малюнках.

Ми розповіли про види великодніх яєць, уклали збірочку віршів про Великдень та писанки, легенди, пов’язані з писанками.

У методичці подано майстер-клас розписування писанки.

Треба віддавати належне всім українським писанкарям, що не тільки з усією душею, чистими помислами й любов'ю ставляться до цього мистецтва,

пишуть писанки, але й передають свої безцінні знання й уміння дітям і талановитим учням, зберігаючи давні традиції й культуру нашого народу.

Тож, повертаймо свою історичну пам’ять, повертаймо обряди наших Предків та пишімо писанки.

~ 44 ~

Джерела:

1. http://monitor-press.com/ua/49-artist/9-muz/942-2011-04-21-11-05-54.html

2. Великдень. Звичаї, обряди, страви. Видавництво "Свічадо", Львів, 2009

3. Онлайн-журнал "Українські традиції" www. traditions.org.ua

4. http://life.img.pravda.com/images/doc/b/1/b12a209----4.jpg

5. http://ufodos.org.ua/_nw/7/33395911.jpg

6. http://pics.livejournal.com/juliagorobey/pic/0001dkhr

7. http://skrynya.ua/wp-content/uploads/503520/files/pisanki-traditionallyukr-15-main-503520.JPG

8. http://ic.pics.livejournal.com/danirra/13772567/179295/179295_original.jpg

9. http://hutsul.museum/upload/iblock/601/58.jpg

10. http://platfor.ma/images/doc/2/d/2d61534-759_441-shutterstock-74530339.jpg

11. http://prashhur.com/blog/wp-content/uploads/2015/04/166526_html_a4c8b38.png

12. http://2.bp.blogspot.com/-7rya4HD5bks/UXucE6hgvXI/AAAAAAAAACk/QBpJvSs_Ka8/s1600/441 8ffb18b76cd2dee9b5016212202f1.gif

13. http://cs407422.vk.me/v407422782/9f27/P7nJc_5c7HI.jpg

14. http://fiz-cultura.ucoz.ua/_nw/9/59136102.png

15. http://fiz-cultura.ucoz.ua/_nw/9/23902143.png

16. http://bibliotekar14.blogspot.com/2011/04/blog-post_21.html

17. http://teacher.at.ua/publ/35-1-0-1388 18. http://traditions.org.ua/zvychai-ta-obriady/obriadova-symvolika/313-yak-

rozpysaty-pysanku