«Пісні літнього циклу. Купальські пісні: «Заплету віночок», «Ой вінку, мій вінку», «Купайло, Купайло!». Жниварські пісні: «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька».

Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___  Дата___/___/___

Прізвище вчителя __________________

Тема уроку: «Пісні літнього циклу. Купальські пісні: «Заплету віночок», «Ой вінку, мій вінку», «Купайло, Купайло!». Жниварські пісні: «Маяло житечко, маяло»,  «Там у полі криниченька».

Мета: продовжити ознайомлення школярів із обрядовою поезією українців, зокрема з піснями літнього циклу; проаналізувати купальські («Заплету віночок», «Ой вінку, мій вінку», «Купайло, Купайло!») та жниварські пісні («Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька»); навчити учнів розуміти магічну силу обрядових пісень для наших предків, розрізняти і називати їх різновиди; удосконалити вміння шестикласників виразно і вдумливо читати пісні, коментувати їх зміст; розвивати пам’ять, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно, послідовно, логічно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; формувати світогляд школярів; виховувати інтерес до усної народної творчості, зокрема до пісні, її чарівності, милозвучності, краси; прищеплювати почуття пошани, поваги до фольклорної спадщини наших предків.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник,     дидактичний     матеріал,    аудіозаписи     пісень,

презентація, відео «Купальські пісні».

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і

самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».

Епіграф уроку:

Українська пісня – це бездонна душа українського народу,

це його слава.     

О. Довженко

План уроку:

1.     Організаційний момент.

2.     Перевірка домашнього завдання.

3.     Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

4.     Актуалізація опорних знань.

5.     Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.

6.     Закріплення вивченого матеріалу.

7.     Підсумок уроку.

8.     Домашнє завдання.

Хід уроку І. Організаційний момент. Шкільний мелодійний дзвінок

Покликав усіх на урок.

Тож не будемо гаяти часу І полинемо разом із класом

У чарівну країну Знань.

II.     Перевірка домашнього завдання.

III.Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку. Психологічна настанова учнів і внутрішня мотивація щодо виконання мети уроку.

IV.  Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями:

1.      Що таке фольклор?

2.      Як називається наука, що вивчає усну народну творчість?

3.      Що таке народна пісня?

4.      Які особливості народної пісні вам відомі?

5.      Чим відрізняється народна пісня від літературної?

6.      Який народ є одним із найбагатших на народні пісні?

7.      Скільки записано українських народних пісень?

8.      На які групи за тематикою поділяються українські народні пісні? (Історичні, соціально-побутові, родинно-побутові,

календарно-обрядові, коломийки).

9.      Які пісні називаються календарно-обрядовими?

10.В чому особливість календарно-обрядових пісень?

11.Які є цикли календарно-обрядових пісень?

        12.Які   пісні   належать   до        літнього циклу? (Русальні, купальські,

жниварські).

13.Що таке русальні пісні? Коли їх співають? Які русальні пісні вам

відомі?

14.Що вам відомо про русалок?

15.Які пісні належать до весняного циклу? (Веснянки, гаївки).

16.Які пісні належать до зимового циклу? (Колядки, щедрівки, засівні).

        17.Що   таке   анафора?   (Повторення   однакових   звуків,   складів   чи

словосполучень на початку віршованих рядків чи строф).

        18.Що   таке   рефрен?   (Повторення   групи   слів,   одного   чи  кількох

віршованих рядків наприкінці строфи чи рядка.

V. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.

1.   Вступне слово вчителя.

Українська мова співуча, мелодійна, ніби сама проситься в пісню. Тому так багато в нас народнопісенних творів, які виконувалися під час дозвілля, супроводжували різні обряди, свята, навіть допомагали в роботі. Вони розважали, допомагали, підтримували в складну хвилину, славили людину, бажали добра й щастя. Саме тому Україну називають пісенним краєм, і ми в цьому зараз переконаємося. Сьогодні ми продовжуємо вивчення календарно-обрядових пісень літнього циклу, зокрема розглянемо купальські та жниварські пісні.

2.   Свято Івана Купала. Купальські пісні.

Опрацювання теоретичного матеріалу підручника (стор. 12-13).

Усна народна творчість літнього циклу є продовженням річної календарної обрядовості. Давні предки-слов’яни святкували прихід літа із настанням тепла, тобто з «повною перемогою літа над зимою».

Літній цикл народної творчості становить цілісну систему обрядово-поетичних дійств, що сягає корінням у сиву давнину. Як і в інші періоди року, літні ритуали були тісно пов’язані із найдавнішими культами та віруваннями, древньою міфологією. Центральне свято – Купала, а всі інші передують йому, вважаються своєрідним приготуванням, із наростаючою

силою виявляють повне панування літа на землі.

Вінок є обов’язковим атрибутом весняно-літніх ігор та ворожінь. Одним із поширених ритуалів був обряд ворожіння на вінках, за яким під «деревом щастя» садовили прибрану дівчину із зав’язаними очима, роль якої полягала в тому, щоб бути своєрідною жертвою Дереву життя.

У день купальські ігри відбувались навколо рядженого деревця (Купайлиці), а ввечері — навколо ритуального вогнища, що має «горіти високо», символізуючи з’єднання землі з небом. Залишки давніх ритуалів є свідченням того, що це полум’я вважалося жертовним, його наділяли магічною силою: у давнину побутував звичай кидати у вогонь півня або

кінський череп — солярних тварин.

Поширеним був також звичай вранці після купальської ночі зустрічати сонце, яке, як вважалось, цього ранку «купається у воді». Купальські ігрища могли відбуватись упродовж кількох днів та ночей, завершуючись у Петрівку

(12 липня).

3. Аналіз купальських пісень.

3.1. «Заплету віночок».

1.   Виразне читання поезії.

2.   Тема: розповідь про обряд плетіння віночка дівчиною і пускання його на

воду.

3.   Ідея: уславлення обряду плетіння вінка, який сприятиме щасливій долі молодиці; сплетений віночок – оберіг від будь-яких негараздів та перешкод до щастя дівчатам.

4.   Обговорення змісту твору за питаннями:

●      Що означає для дівчини плетіння вінка?

●      Із чого дівчата його сплітали?

●      Для чого сплетений вінок пускали «на бистру воду»?

●      Розкажіть про вінок як давній язичницький символ.

3.2. «Ой вінку, мій вінку».

1.   Виразне читання поезії.

2.   Тема: розповідь про обряд плетіння вінка дівчиною.

3.   Ідея: на прикладі плетіння вінка уславити звичаї та обряди українського народу; плетіння вінка — сподівання дівчини на краще власне майбутнє, щасливу долю.

4.   Обговорення змісту твору за питаннями:

●      Чи складно було дівчині плести вінок?

●      Для чого вона його плела?

●      Чим  була  стурбована         дівчина?    («А    матінка       взяла (віночок),

миленькому дала»).

●      Як сама дівчина ставилась до свого вінка? (З повагою, любов’ю; він

висів «на золотому кілочку, шовковім шнурочку»)

●      Який вигляд мав би новосплетений вінок дівчини для миленького?

(«Золотом взолотила, м’ятою обвила»)

3.3. «Купайло, купайло».

1.     Виразне читання твору.

2.     Тема: зображення розмови з  Купайлом.

3.     Ідея: звеличення міфічної істоти – Купайла.

4.     Обговорення твору за питаннями:

●      Чому Купайла в поезії відображено як істоту?

●      Що відомо вам про свято Купайла?

●      З чим   пов’язане   шанобливе ставлення нашого      народу        до

традиційних свят?

●      Від якого слова походить Купайло? Що означало купання для

людини в давнину?

 4. Жниварські пісні.

Жнива – підсумок всіх сподівань і зусиль хлібороба. «Хліб — усьому голова». До початку жнив готувалися як до великого урочистого свята і водночас як до тяжкої відповідальної роботи, коли доводилось трудитися від зорі до зорі, незважаючи на спеку й спрагу. У перший день жнив урочисто вирушали до сходу сонця на поле, вдягнені в чистий одяг; починала першу зачинку найкраща жниця, сніп з першого ужинку — «воєвода» —

встановлювався на покуті.

Пісні, виконані під час жнив, відбивали основні періоди праці та обрядів. Їх можна поділити на три групи:

-                     зажинкові — ті, що величають вправних жниць, перший сніп; бажають починати роботу в добрий час, пророкують добрий врожай, аби кіп було стільки, що «сивий соловейко», ставши на поміч у складанні кіп, не спроможний їх усі зложити, «зозуленька ж кує — копійки рахує — не

злічить»;

-                     власне жниварські — в яких звучать скарги на тяжкий труд, на нелюдську втому, на зажерливість господарів, які до ночі тримають голодних наймитів-женців на полі. Тут спостерігається зіткнення поетичного

замилування природою і скарг на підневільну працю;

-                     обжинкові — в яких знову переважають нотки бадьорості, оптимізму, задоволення з того, що вдалося завершити найтяжчий етап хліборобського року. Але от усе лихе позаду, чекає останній сніп, його замаюють червоною стрічкою і з піснями несуть додому (якщо жито свого наділу) або тому господареві, який наймав женців. Цей сніп — «дід», символізував достаток, запоруку нового гарного врожаю, бо ж вилущене з нього зерно першим ляже

в землю під час нового осіннього посіву.

На вижатому полі женці залишали кілька стеблин — «бороду», зерно з них витрушували в розпушену серпами землю — на майбутній врожай. Коло «бороди», начебто дякуючи ниві, клали хлібину й воду, лягали й качались по ниві, щоб повернути собі вироблену силу. З останнього вижатого збіжжя, прикрашеного калиною і волошками, робили ще й вінок, який символізував завершення праці — його несла в село найкраща жниця. У піснях величалися роботящі руки.

Опрацювання теоретичного матеріалу підручника (стор. 14).

5. Аналіз жниварських пісень.

5.1. «Маяло житечко, маяло».

1.   Виразне читання обрядової поезії.

2.   Тема: розповідь про жнива, розмову вінка з женцями, його прохання

занести його  «до господаря в стодолу».

3.   Ідея: уславлення жниварської праці; віночок — ознака достиглого врожаю.

4.   Опрацювання змісту твору за питаннями:

●      Як ви розумієте вислів «Маяло житечко, маяло, як у полі стояло»?

●      Яку винагороду і за що отримали женчики?

●      Чому віночок просився у женців додому?

●      У чому складність і водночас благородність жниварської праці?

5.2. «Там у полі криниченька».

1.   Виразне читання твору.

2.   Тема: зображення праці добрих женців — хлопців і дівчат.

3.   Ідея: возвеличення працьовитості молоді, вправності в роботі; праця тоді корисна, коли від неї отримуєш задоволення.

4.   Бесіда за змістом твору:

●       Якими ви уявляєте женців?

●       Що свідчить про ставлення женців до роботи?

●       Поясніть назву пісні.

●       Як зрозуміти, що в женців були золоті серпи?

●       Що споріднює цю поезію з твором «Маяло житечко, маяло»?

●       У чому особливість хліборобської праці?

●       Як ви ставитеся до хліба? Чому його слід поважати й цінувати?

6. Рубрика «Час прослухати пісню».

        VI.    Закріплення вивченого матеріалу.

Тестові завдання

«Заплету віночок» 1. Заплету віночок, заплету…

а) квітчастий;

б) шовковий;

в) чарівний.

2.   Щоб бажання дівчини здійснилося, віночок треба…

а) спалити на свято Івана Купала;

б) полити святою водою;

в) пустити на швидку воду.

«Ой вінку, мій вінку»

3.   З яких квітів був сплетений вінок?

а) Волошок;

б) барвінку;

в) ромашок.

4.   Скільки часу було витрачено молодицею, щоб сплести вінок?

а) Від ранку до вечора;

б) цілу ніч;

в) майже добу.

5.   Кому ж матінка віддала віночок дівчини?

а) Кращому женцю;

б) миленькому;

в) мужньому козаку.

«Купайло, купайло»

6.   Де зимувало Купайло?

а) У дуплі великої верби;

б) лісі;

в) глибокому озері.

7.   Ночувало Купайло…

а) у стрісі;

б) загоні для худоби;

в) лохміттях на горищі.

«Маяло житечко, маяло» 8. Житечко маяло тоді, коли…

а) у полі стояло;

б) у стодолі лежало;

в) сонце його обігрівало.

9. Кого запрошували на пиріжки?

а) женців, що прибирали жито;

б) Дівчат, які готували їжу для колгоспників.

в) пана-господаря житнього поля; 10. Що котилося по житньому полю?

а) Суха трава;

б) футбольний м’яч;

в) вінок.

«Там у полі криниченька»

11.   Які серпи мали женчики?

а) Сталеві;

б) золоті;

в) великі.

12.   Криниченька знаходилась навколо…

а) зеленої діброви;

б) пшениченьки;

в) двох яворів.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

VІІ. Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

1.     Купальські пісні – це…

2.     Найбільше мене вразила пісня…

3.     Жниварські пісні – це…

4.     Найбільше мене вразила пісня…

VIІІ. Домашнє завдання.

1.     Опрацювати теоретичний матеріал підручника (стор. 12-15).

2.     Вивчити напам’ять одну з пісень.

3.     Намалювати ілюстрації до однієї з купальських або жниварських

пісень, які опрацьовувалися на уроці (за бажанням).

4.     Випереджаюче завдання: підготувати повідомлення про пісні зимового циклу (колядки, щедрівки).