Південно-африканська республіка. Презентація.

Південно-Африканська Республіка (ПАР) Підготувала: учениця 10-А класу Матрос Лілія

Географічне положення. Країна розташована на півдні Африки. Межує з Мозамбіком, Свазілендом, Ботсваною, Намібією, Лесото і Зімбабве. На заході ПАР омивається водами Атлантичного океану (довжина узбережжя 872 км), а на півдні й сході — водами Індійського (2082 км). Територія - 1 221 тис. кв. км, у 5 разів більша, ніж територія Великобританії, і дорівнює території Німеччини, Франції та Італії разом узятих.

Корисні копалини. Надра країни багаті на різноманітні корисні копалини. Унікальними є родовища марганцю (12,2 млрд. т — 82% світових), платини (30 тис. т — 82%), хрому (3 млрд. т — 58%), золота (33,7 тис. т — 53%), ванадію (13,9 млн. т — 50%), а також флюориту (47 млн. т), деяких різновидів азбесту, за запасами яких ПАР посідає перше місце у світі. Крім цього, ПАР лідирує в Африці за запасами кам’яного вугілля, урану, залізної руди, титану, сурми, свинцю тощо. Наявні величезні поклади алмазів (250 млн. каратів — 40% світових запасів), передусім ювелірних (найбільші у світі родовища Кімберлі, Фінч, Прем’єр тощо). Багатими є родовища піриту, рідкісних і рідкоземельних металів, гіпсу, цементної сировини, глини та ін.

Водні ресурси. Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 51,4 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 16,7 тис. км² зрошуваних земель. Річки заходу і центральної частини країни належать басейну Атлантичного океану — басейн Оранжевої та інших; сходу і півдня — Індійського океану — басейн Лімпопо.

Земельні ресурси Земельні ресурси Південно-Африканської Республіки (оцінка 2011 року):придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 79,4 %,орні землі — 9,9 %,багаторічні насадження — 0,3 %,землі, що постійно використовуються під пасовища — 69,2 %;землі, зайняті лісами і чагарниками — 7,6 %;інше — 13 %.

Лісові ресурси У країні нараховується16 тис. видів рослин. Унікальною є флора на південному заході (район Кейптауну). Подекуди збереглося сріблисте дерево, квітка якого є національним символом країни. Ліси займають лише 3% території ПАР. На південному та східному узбережжях збереглися невеликі ділянки з капським самшитом, червоним і залізним деревом, а також подокарпусом та ін. Значну територію займають савани.

Клімат Для країни характерний тропічний клімат на півночі, субтропічний — на півдні. На плоскогір’ях середні температури літніх місяців становлять +18°...+27°С, зимових — від +7° до +10°С. На південному заході протягом 5—6 місяців можливі заморозки, трапляються також посухи. Найбільше опадів випадає на сході (1000—2000 мм на рік), мінімум — на Атлантичному узбережжі (менше 100 мм на рік). Сухий період припадає на зиму (травень — вересень).

Рекреаційні ресурси. Природно-рекреаційний потенціал ПАР є потужним: сприятливий клімат, чудові мальовничі ландшафти, велика кількість національних парків (Калахарі-Гемсбок, Крюгера, Натал, Глухлуве) і заповідників (Фалдам, Джайантс-Касл, Мкузе, Сент-Люсія тощо). У країні є і чудові морські курорти.

Найвідоміші музеїу Кейптауні — Національна галерея Південної Африки

Найвідоміші музеїв Йоганнесбурзі — Музей Африкана

Найвідоміші музеїМузей на- скельного живопису

Культурний центр Голд-Ріф-Сіті — в Йоганнесбурзі

Населення. ПАР — єдина африканська країна, більшість населення якої є етнічними європейцями (бури й англійці). Населення ПАР у 2004 р. становило 44,3 млн. осіб. Порівняно з 1980 р. кількість населення збільшилася майже на 13 млн. осіб, що зумовлено високими темпами природного приросту населення.

Населення. Офіційними проголошено 11 мов основних груп населення країни, однак послуговуються переважно англійською й африкаанс, основою якої є нідерландська мова. Чорне населення розмовляє мовами чотирьох основних груп — нгуні, сото-тсвана, тсонга, венда. Біле населення поділяється на дві мовні групи: понад 50% розмовляє на африкаанс (здебільшого нащадки голландських, французьких і німецьких поселенців), для решти рідною є англійська мова.

Національний і релігійний склад. Етнічний склад населення ПАР різноманітний. Понад 75% населення становлять народи банту (зулу, коса, тсвана, педі, суто, тсонга, свазі, ндебеле) і малі етнічні групи (бушмени та готтентоти). Мешкають також 8,6% метисів — нащадки від шлюбів європейців з африканцями. Серед білих переважають африка- нери (нащадки голландців, французьких протестантів (гугенотів і німецьких переселенців), які прибували до країни з 1652 р. і англо-африканці (13%). Азійське населення представлене нащадками завербованих для роботи на ЦУК´ рових плантаціях індійців.

Національний і релігійний склад. Протягом 80-х — на початку 90-х років XX ст. більше половини негроїдного населення мешкало у 10 бантустанах, які було створено урядом білої меншості, щоб позбавити африканців громадянства ПАР. У кожному бантустані про. ЖИ вало одна чи кілька етнічних груп на чолі з вождем. Урядвизнав незалежність 4 бантустанів (Бопхутхатсвани, Сіс- кею, Транскею і Венди), однак жодний не отримав міжнародного визнання. У 1994 р. країна стала державою багато- расової демократії і всі бантустани було ліквідовано. Майже 29% африканців дотримуються своїх традиційних вірувань, однак більшість сповідують християнство (68%), переважно протестанти, католики, є прихильники ісламу (2%).

Трудові ресурси. Загальна кількість працездатного населення країни у 2004 р. становила 176,6 млн. осіб, з яких на частку чоловіків припадає понад 60%. Майже 30% зайняті у сільському господарстві, 25% — у промисловості, решта (45%) — у сфері послуг. Рівень безробіття зменшився з 37% у 2001 р. до 26% у 2004 р. Істотним є надходження до ПАР робочої сили із сусідніх африканських країн.

Форма правління. ПАР — президентсько-парламентська республіка. Президент є главою держави і Кабінету міністрів. Він обирається Національною асамблеєю (нижньою палатою парламенту) із депутатів на 5 років і очолює виконавчу владу разом із віце-президентом. Законодавча влада належить двопалатному парламенту, який формується із Сенату (кожний з дев’яти провінційних законодавчих органів обирає по 10 сенаторів) і Національної асамблеї (400 депутатів, з яких 200 обираються за списками загальнонаціональних партій і 200 — за списками провінційних партій), що обирається на 5 років.

Форма правління. Участь у міжнародних організаціях. ПАР є державою- засновницею ООН, учасницею Британської Співдружності. У 1994 р. вступила до Африканського Союзу і Співтовариства розвитку Півдня Африки.

Господарство. Нині ПАР має потужну національну економіку, ВНП якої утричі перевищує показники таких відносно розвинутих країн континенту, як Нігерія і Єгипет. Економіка ПАР базується на виробництві високоякісних промислових товарів, що забезпечують майже чверть ВНП. У країні розвинута інфраструктура, масштабною є діяльність фондової біржі. ВНП країни у 2004 р. становив 491,4 млрд. дол., або 11 100 дол. надушу населення. Сфера послуг надає 65% національного прибутку, промисловість — 31%, сільське господарство — лише 4%. 

Провідна галузь. У ПАР після Другої світової війни створено потужну чорну металургію і обробну промисловість, яка переважає гірничовидо- бувну за вартістю продукції і кількістю зайнятих. Ця галузь країни є експортною і найбільшим постачальником іноземної валюти. ПАР експортує до 85% продукції, що становить половину загального експорту країни. Найважливішим районом галузі є Вітватерранд (Ранд) у провінції Гаутенг, де видобувають золото, уран тощо. У 1867 р. було відкрито алмазні родовища у долині р. Вааль, а в 1870 р. на місці сучасного м. Кімберлі розвідано найбільше у світі родовище алмазів, тому саме видобувна промисловість є рушійною силою розвитку країни.

Сільське господарство. За світовими стандартами продуктивність землеробства ПАР невисока. Частково це пояснюється примітивними методами обробітку земель. Іншими чинниками є ерозія ґрунтів та недостатня кількість опадів. У країні обробляється лише 12-15% земель, 10% з яких відрізняються високою родючістю, однак навіть родючі землі потерпають від раптових паводків і змивання родючого шару. Ерозія ґрунтів досягла найбільших масштабів в колишніх бантустанах. У сільськогосподарських районах нерідкі засухи, які є основною причиною нестійких врожаїв в окремі роки.

Сільське господарство. Найбільша частка в загальній вартості сільськогосподарської продукції доводиться на кукурудзу - основу раціону чорного населення. Важливе місце займає пшениця, що вирощується переважно в Західно-Капській провінції. У менших кількостях вирощується овес, жито, ячмінь, кафрське і звичайне сорго. У загальній вартості сільськогосподарської продукції друге місце після кукурудзи займають фрукти. Велика їх частина йде на експорт. У прибережних районах провінції Квазулу-Натал обробляється цукрова тростина.

Сільське господарство. В ПАР розвинене м'ясне і молочне виробництво. Баранина, свинина і м'ясо домашньої птиці забезпечують внутрішнє споживання.

Транспорт і зв'язок. Оскільки в ПАР немає судноплавних річок, внутрішнє транспортне сполучення здійснюється за допомогою автомобільних шляхів, залізниць а також літаками транспортної авіації.

Транспорт і зв'язок. Головний промисловий центр країни Йоганнесбург розташований за 1290 км від Кейптауна і приблизно за 480 км від Річардс-Бея і Дурбана, основних портів країни. Таким чином, транспортування вантажів до морських портів здійснюється залізницею або автотранспортом.

Транспорт і зв'язокІнші важливі морські порти країни - Іст-Лондон, Мосселбай, Порт-Елізабет і Салданья. Провідна авіакомпанія "Саут Афрікен еруейз" забезпечує авіаперевезення всередині країни і за рубежем. Міжнародні аеропорти розташовані поблизу Йоганнесбургу, в Кейптауні та Дурбані. Facebook

Зовнішні зв'язки Експорт:золото,сировина мінерального походження, включаючи вугілля, чорні метали і вироби з них,платина,продовольство,а також алмази,електроенергія,машини та обладнання.

Зовнішні зв'язки Імпорт:машини,устаткування і транспорті засоби,хімічні продукти,мінеральне паливо,чорні метали.

Зовнішні зв'язки Основні торговельні партнери - Німеччина, США, Великобританія та Японія.

Дякую за увагу!