План - конспект уроку фізика 7 клас

Конспект уроку з фізики для 7 класу. Тема: «Густина речовини»

Автор: вчитель фізики Олешнянського ліцею ім.С.Ф.Русової

Добрянської ОТГ Чернігівського району Чернігівської області

Ничипоренко Петро Олексійович

 Це нове фізичне поняття, нова фізична величина, її фізичний зміст, одиниці вимірювання, формула для обчислення, та ще й практичне застосування в повсякденному житті.

Мета уроку:

• навчальна: сформувати поняття густини речовини, навчити застосовувати формулу густини при розв’язуванні задач;
• розливальна: сприяти розвитку логічного мислення; продовжити роботу по розвитку інтелектуальних вмінь і навичок; виділенню головного, аналізувати і робити висновки, а також розвивати розрахункові навички;
• виховна: сприяти формуванню інтересу учнів до навчання, пізнання, здійснювати умови для розвитку здібностей учнів до індивідуальної та групової роботи, відповідальності, результативності у роботі.

Обладнання: тіла однакового об’єму; тіла однакової маси; лабораторні терези, два кубик приблизно однакового розміру, шматок вати;

Тип уроку: комбінований.

План уроку.

Конспект уроку.

1. Організаційний момент. (2 хв.)
   Перевірка підготовки учнів до уроку. Присутність учнів.
2. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань.(12 хв.)

Визначення рівня засвоєння опорного матеріалу попередніх уроків:

Фронтальне опитування:

1. Що називається масою?
2. Яка одиниця вимірювання маси тіла в системі СІ?
3. Як можна виміряти масу тіла?
4. Що важче: кілограм заліза чи кілограм вати?
5. Які одиниці вимірювання об’єму тіла в системі СІ?
6. В яких станах може знаходитись тіло?
7. 7.1. У чому полягає різниця між фізичними тілами і речовиною?
8. 2. Які фізичні тіла перебувають у вас на парті і з яких речовин вони
   виготовлені?
9.  Які прилади використовують для вимірювання маси?

   Мотивація. Повідомлення навчального матеріалу.(15 хв.)

Проблемне питання: Як масу з різного матеріалу(дерево,залізо) мають тіла однакового об’єму?

Чи можуть тіла однакової маси бути різного об’єму? Це нам потрібно зараз з’ясувати.

Ми з вами часто чуємо такі вирази « легкий як повітря», або «важкий як свинець»,але такі твердження є неправильними. З’ясуємо в чому тут річ.

На столі знаходяться два кубики різного об’єму та маси. Наше завдання визначити відношення маси кожного   до його об’єму, тобто визначити масу  об’ємом 1 см³.

1. Визначаємо довжину, ширину та висоту кубика (тобто визначити V₁ і V₂)
2. Визначаємо  масу кожного кубика. Будемо визначати масу на важільних терезах.
3. Визначаємо відношення маси кожного кубика до об’єму. За формулою

р=m1/V1 ;р= m2/V2.

Провівши  всі розрахунки ми можемо дізнатися якою є маса дерева та заліза об’ємом 1см3.

Якщо для експерименту взяти інші два суцільні тіла виготовлених з іншого матеріалу, то також одержимо рівні результати, але вже інші. Відношення маси тіла до його об’єму – це характеристика не тіла, а речовини, з якої це тіло виготовлено. Цю величину називають густиною речовини.

В мене на столі стоять дві наповнені мензурки: одна водою, а
інша ... пуста. Чим наповнена друга мензурка? (повітрям). Об’єми води і
повітря однакові. А от маси ні. Можемо перевірити це за допомогою терезів.

Робимо висновки з проведених дослідів:

різні речовини однакових об’ємів мають різні маси;
різні речовини однакової маси займають різні об’єми.

Густина речовини – це фізична величина, яка характеризує речовину і дорівнює відношенню маси суцільного тіла, виготовленого з цієї речовини, до об’єму цього тіла

p=m/v – по іншому можна сказати так  густина речовини – це фізична величина, яка дорівнює відношенню маси тіла до його об’єму.

Фізичний зміст:

Густина показує, чому дорівнює маса речовини, взятої в об’ємі 1 м³ (або
1 см³)

Одиниці вимірювання густини в системі СІ:  1 кг/м³

З формули густини можна знайти масу та об’єм. Але для цього необхідно переробити формули в потрібний вигляд.Дуже легко змінювати формулу, закриваючи невідому одиницю і записуючи правильне правило.

Одиниці вимірювання густини в системі СІ:  1 кг/м³ але можуть застосовувати також одиницю г/см³ . Перевести кг в г і навпаки дуже легко: 2 кг/м³  =  =  = 0,002

Отже об’єм тіл можуть бути однаковими,маси також, але виготовлені з різних речовин відповідно і густина у кожної речовини різна . Густину кожної речовини можна дізнатися за спеціальними таблицями які називаються таблиця густин речовин. Так як ми з вами згадали речовини, які бувають трьох станів, отже і густини є трьох станів.

Проведемо експеримент (на столі стоїть два стаканчика зі звичайною водою та соняшниковою олією) Давайте за таблицею густин дізнаємося яка з них важча, яка легша. Відповідно важча рідина падає на дно легша плаває. Наливаємо чисту воду, а потім соняшникову олію. (на столі стоять стакани з чистою водою та дуже солоною водою. По черзі перевіряємо де густина речовини більша.)

Досліди: 1) В один стаканчик наливаємо обережно чисту воду і солону; З отриманих результатів дізнаємося де густина речовини більша, де менша. Для більш красивішого ефект можна зафарбувати речовини різним кольором.

Таблиця густин деяких речовин

Густина твердих тіл

Густина рідин

Густина газів (за нормальних умов)

Закріплення матеріалу. (12 хв.)

Розв’язання задач.

Завдання 1Умова: є алюмінієвий брусок зі сторонами 3, 5 і 7 сантиметрів. Яка його маса?

Рішення:

Спочатку знайдемо об’єм бруска:

• V = a * b * c;
• V = 3 * 5 * 7 = 105 см³;

Табличне значення густини алюмінію: 2800 кг/м³ або 2,8 г/см³;

Далі обчислимо масу бруска:

• m = V * ρ;
• m = 105 * 2,8 = 294 г.

Відповідь: m = 294 г.

5.Рефлексія, оцінювання досягнень. (2 хв.)

В кінці уроку вчитель виставляє оцінки учням які працювали протягом уроку.

6. Домашнє завдання.(2 хв.)

За підручником Бар’яхтарова В. Г. та Божинова Ф. Я. §16 Вправа № 16 (2)

7.Цікаво знати.

«Найцінніша рідина, або аномалії води»

Вода — дивовижна рідина. У неї є аномалії (відхилення).
Для води ніби закони не писані. У природі та у дослідах вона веде себе не завжди так, як інші речовини. Але, саме завдяки цьому, існує життя на Землі.

При нагріванні речовини розширюються, а при охолодженні — стискаються. Але у води свої особливості. Вода стискається при охолодженні, але при температурі 4 градусів за шкалою Цельсія така вода взимку у водоймах опускається на дно і перебуває там до потепління. А більш холодні прошарки води лягають поверх води, тому що їхня густина і вага менші. Ось чому на дні річки чи озера взимку порівняно тепло. Це рятує життя всім мешканцям водойм, що зимують там.

 «Чому плаває чи тоне яйце?» (демонструється вказане явище).

Свіжість курячих яєць можна перевірити по їх густині. При довгому збереженні частина рідини випаровується через пори в яєчній  шкаралупі і замінюється повітрям. При тому ж об’ємі його густина зменшується і воно стає легшим. Свіже яйце тоне у воді, а не свіже спливає.