План-конспект уроку «Штучний інтелект і критичне мислення: друг чи виклик?» 

 

 

Тема спрямована на те, щоб допомогти учням усвідомити, яку роль відіграє штучний інтелект у сучасному світі, як він впливає на сприйняття інформації, формування думок та прийняття рішень. Учні досліджуватимуть переваги та ризики застосування ШІ і вчитимуться критично ставитися до інформації, яку отримують за його допомогою.

 

Мета заняття

 

На уроці учні:

• дізнаються, як працює ШІ та чому відповіді не завжди правильні;
• навчаться аналізувати інформацію, яку генерує ШІ, та перевіряти сумнівні дані;
• зрозуміють, що навіть якісний цифровий інструмент потребує свідомого та відповідального використання;
• матимуть змогу на практиці випробувати алгоритми перевірки фактів, ставлення уточнювальних запитань і розпізнавання маніпуляцій.

 

 

 

 

Компетентності учнів, що формуються

 

• інформаційно-цифрова компетентність — уміння працювати з даними, аналізувати та оцінювати їх;
• критичне мислення — здатність ставити запитання, не сприймати інформацію на віру, виявляти логічні помилки;
• комунікаційна компетентність — обмінюватися думками та аргументувати;
• уміння співпрацювати — працювати в групі над аналізом інформації та формуванням висновків;
• медіаграмотність — здатність визначати достовірність, маніпулятивність, об’єктивність інформації.

 

Обладнання

 

• Мультимедійний проєктор або інтерактивна дошка.
• Доступ до онлайн-платформи ШІ (телефони або комп’ютери).
• Роздатковий матеріал (Додаток до Плану-конспекту) 

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

Організаційний момент 

 

На початку заняття учитель коротко пояснює, що сьогоднішнє заняття буде практичним, цікавим і корисним. Можна провести міні-опитування в легкій, невимушеній формі, щоб з’ясувати, який досвід мають учні у використанні ШІ. Це можуть бути запитання: 

• «Хто користувався чат-ботами?»
• «Для чого саме?»
• «Чи завжди відповіді були точними?». 

Такий короткий діалог допомагає встановити контакт, активізувати попередні знання та налаштувати клас на спільну роботу. Учні відразу включаються в діяльність, адже тема їм близька та зрозуміла.

Далі проводиться вправа «Правда чи вигадка?», що дає змогу показати, наскільки важливо перевіряти будь-яку інформацію — навіть ту, яка на перший погляд здається перевіреною та логічною. Учитель демонструє кілька тверджень, пов’язаних зі штучним інтелектом, серед яких є як правдиві, так і вигадані. Завдання учнів — визначити, де правда, а де маніпуляція або помилка. Наприклад:

 

✅ Правдиві:

• Штучний інтелект може помилятися, навіть якщо відповідає дуже впевнено.
• Частину інформації ШІ вигадує, коли не має точних даних.
• ШІ не має власної думки — він створює відповіді на основі даних, на яких його навчали.
• Якість запиту впливає на якість відповіді від ШІ.
• ШІ не може самостійно перевіряти достовірність фактів у реальному часі.
   

 

 

❌ Вигадані / маніпулятивні:

• ШІ завжди знає правильну відповідь, бо має доступ до всієї інформації у світі.
• Усі зображення, які генерує ШІ, автоматично є реальними фотографіями.
• Штучний інтелект ніколи не плутає факти та дати.
• Якщо ШІ щось написав, це означає, що це перевірили експерти.
• ШІ може визначити, правда це чи ні, просто «здогадуючись».

 

 

Ця вправа стимулює увагу до деталей, розвиває навичку сумніватися та ставити уточнювальні запитання. Водночас вона робить урок інтерактивним і мотивує учнів уважніше слухати наступні пояснення.

 

Мотивація. Міні-історія «ШІ, що вигадує факти»

 

Учитель розповідає коротку історію про те, як учень отримав красиву, але неправдиву відповідь від чат-бота. Наприклад: 

 

• Варіант І. Історія про «вигадану цитату». На уроці літератури дев'ятикласник Артем вирішив швидко підготувати доповідь про Лесю Українку. Він попросив ШІ додати «цікаву цитату письменниці про свободу». Чат-бот дав гарну, натхненну фразу, яка ідеально підходила до виступу. Артем включив її в роботу — і отримав зауваження від учителя. Виявилося, що цитата ніколи не належала Лесі Українці — ШІ її просто «домислив», бо такі слова «виглядали схожими» на стиль письменниці. Артем здивувався: відповідь була настільки правдоподібною, що жодних сумнівів не виникло. Ця історія показує, що навіть дуже якісна відповідь може бути вигаданою, якщо не перевіряти джерела.

 

• Варіант ІІ. Історія про «помилкового винахідника». Семикласниця Міла готувала презентацію про відомі винаходи. Вона запитала в ШІ:  «Хто створив першу у світі батарейку?». ШІ упевнено назвав зовсім іншу людину — не Алессандро Вольту, а маловідомого інженера з XIX століття. Міла включила це у презентацію, але її здивувало, що підручник містив інше ім’я. Вона перевірила інформацію у двох джерелах — і зрозуміла, що ШІ помилився. Чат-бот вибачився і пояснив, що «переплутав дані в джерелах». Мілі стало зрозуміло: навіть упевнена відповідь не гарантує правду, і завжди варто звіряти факти.

 

• Варіант ІІІ. Історія про «несправжнє місто». Учень Богдан планував свій виступ на тему «Найстаріші міста України». Він попросив ШІ дати список та короткі описи. Серед реальних міст — Львова, Чернігова, Києва — раптом з’явилося місто «Орійськ», нібито засноване ще у VIII столітті. Богдан здивувався, бо ніколи не чув про нього. Він спитав чат-бота, де саме це місто розташоване, але той ще більше заплутав ситуацію — назвав три різні області. Пошук у надійних джерелах показав, що міста з такою назвою не існує, а ШІ просто поєднав різні легенди й припущення, створивши «правдоподібний» варіант. 

Ці приклади демонструють учням, що ШІ здатен створювати інформацію, якої в реальності не існує — і важливо не приймати її без критики.

 

Міні-лекція «Як працює ШІ і чому він помиляється?»

 

Учитель коротко й доступно пояснює, що сучасні моделі штучного інтелекту не «думають» так, як люди. Вони не мають власного досвіду, розуміння чи намірів. Натомість ШІ працює як дуже складна система, яка аналізує величезні обсяги текстів і намагається передбачити, які слова, фрази чи ідеї мають з’явитися наступними. Це означає, що кожна його відповідь — результат статистики та ймовірностей.

Цей короткий, структурований матеріал допоможе ознайомити учнів із базовими принципами роботи моделей ШІ:

 

1) ШІ працює на основі ймовірностей, а не знань. Штучний інтелект обирає слова, які найчастіше зустрічаються разом у подібних текстах.

 

Приклад: Запит: «Хто продовжив правління після Ярослава Мудрого?».  ШІ може написати: «Володимир Мономах», бо це відоме ім’я з того ж історичного періоду — хоча між ними десятиліття різниці.  Це виглядає логічно, але є неправдою.

 

2) ШІ не розуміє контексту так, як людина. Модель не може «пригадати» подію чи «усвідомити» зміст завдання. Вона лише відтворює шаблони.

Приклад: Запит: «Розкажи про шкільні традиції». Якщо не уточнити країну, тип школи чи контекст, ШІ може бути неточним. Наприклад, «День подяки у школах» в українських школах не святкують.

 

3) ШІ «домислює» інформацію, щоб створити правдоподібну відповідь. Така вигадка називається галюцинацією ШІ — це коли модель створює факти, яких ніколи не існувало.
Приклад: Учень просить назвати джерело цитати. ШІ може вигадати книгу, сторінку та рік видання, що звучать реалістично, але насправді їх не існує.

 

4) ШІ не перевіряє факти в реальному часі. Він не “гуглить” і не шукає джерела. Він просто генерує текст.

Приклад: Запит: «Які новини за сьогодні?».  Модель може створити «правдоподібні новини», базуючись на минулих тенденціях, бо не має доступу до актуальної стрічки новин.

 

5) Формулювання запиту визначає якість відповіді. Чим точніший запит, тим точніша відповідь.

Приклад:  Запит: «Склади мені план уроку» — надто загальний. Кращий варіант:  «Склади план уроку з історії для 7 класу на тему “Козацькі походи”, 45 хв, 4 етапи, додавай приклади завдань».

Така лекція допоможе учням наочно побачити, що якісний запит → якісна відповідь.

 

Практична робота в групах 

 

Вправа «Перевір ШІ» 

 

Учитель пропонує учням об'єднатися у групи та надає різні міні-теми. Наприклад:

• «Хто автор вірша “...”?»
• «Поясни фізичне явище…»
• «Порадь історичні факти про…»
• «Напиши біографію відомої особи…»

 

Завдання для кожної групи:

• отримати відповідь від ШІ;
• знайти мінімум 2 твердження, які треба перевірити;
• порівняти декілька джерел;
• оцінити логічність;

 

• перевірити точність фактів;
• визначити, чи є вигадана інформація;
• сформувати висновок: наскільки відповідь правдива.

Також можна запропонувати учням перевірити відповідь за чеклистом:

• Чи є посилання на джерела?
• Чи підтверджується інформація в інших джерелах?
• Чи є логічні суперечності?
• Чи є “вигадані факти”?

Презентація результатів . Кожна група представляє:

• відповідь ШІ;
• знайдені помилки або неточності;
• поради, як можна покращити запит;
• кінцевий висновок: ШІ допоміг чи створив виклик?

 

Учитель коментує найбільш вдалі знахідки та акцентує:

Уміння перевіряти інформацію важливіше, ніж уміння запитувати. Критичне мислення — це не пошук недоліків, а вміння перевірити, уточнити та зробити обґрунтований висновок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправа «Розумний запит» 

 

Учні отримують приклади нечітких, надто загальних або двозначних запитів. Наприклад:

• «Розкажи про Другу світову війну» (Уточнений запит: «Склади короткий огляд (до 150 слів) причин початку Другої світової війни з вказівкою ключових подій 1939 року та зазначенням джерел»)
• «Поясни, що таке прикметник» (Уточнений запит: «Поясни поняття “прикметник” для учня 7 класу та наведи 5 прикладів прикметників у реченнях»)
• «Напиши про кров» (Уточнений запит: «Опиши склад крові людини (плазма, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) та коротко поясни функцію кожного компонента»)
• «Придумай ідею для малюнка.» (Уточнений запит: «Створи ідею малюнка у стилі акварелі на тему “осінній парк”, додай опис кольорів, композиції та емоційного настрою.»)
• «Розкажи про Африку» (Уточнений запит: «Поясни 3 основні кліматичні пояси Африки та наведи по одному прикладу типових рослин і тварин для кожного.»)

Завдання — переформулювати, щоб вони стали точними, конкретними й контрольованими. Ця вправа допоможе учням побачити на практиці, як якість відповіді кардинально змінюється через зміну формулювання.

 

Підсумок заняття «ШІ - друг чи виклик?»

 

Наприкінці заняття учитель пропонує учням провести коротке голосування — за допомогою підняття рук, онлайн-опитування або стікерів на дошці. Питання лише одне:  «ШІ для вас — друг чи виклик?». Учні швидко обирають варіант, після чого клас разом обговорює результати. Це дає можливість почути різні думки, зіставити досвід однокласників і побачити, як змінилося ставлення до теми протягом уроку.

У процесі обговорення учитель робить важливі висновки:

• ШІ може бути другом, якщо користувач ставиться до нього усвідомлено: ставить точні запитання, перевіряє факти, порівнює відповіді та не приймає текст «на віру». У такій взаємодії ШІ стає помічником, інструментом, що економить час і розширює можливості.
• ШІ стає викликом, коли людина бездумно копіює відповіді, не контролює якість інформації та покладається на модель як на абсолютне джерело істини. У такому випадку помилки неминучі, а ризик дезінформації зростає.
• ШІ одночасно і друг, і виклик. Він може допомагати або вводити в оману, і результат залежить від того, як саме з ним працює користувач.

Такий підсумок допомагає учням усвідомити власні позиції та побачити, що критичне мислення й активна увага — ключ до того, щоб технології служили людині, а не навпаки. Це логічно завершує заняття та формує відповідальне ставлення до роботи зі штучним інтелектом.

 

 

 

 

 

 

Рефлексія

 

На завершення уроку учитель пропонує учням коротко висловити свій стан або головну думку, яка залишилась після роботи з темою. Це може бути лише одне слово або фраза: «цікаво», «здивування», «обережність», «тепер розумію», «хочу спробувати ще» тощо.

 

 

Такий формат швидкий і неформальний, але дуже дієвий — учні слухають одне одного і помічають, як по-різному кожен сприйняв тему. Для більш глибокої рефлексії можна запропонувати учням надати відповіді на такі запитання у письмовій формі:

• Яке відкриття про ШІ стало для мене найнеочікуванішим сьогодні?
• Що я тепер робитиму інакше під час пошуку інформації через ШІ?
• У яких випадках я тепер буду особливо уважним(-ою) до відповіді ШІ?
• Що для мене складніше: сформулювати точний запит чи перевірити відповідь? Чому?
• Яку помилку ШІ я тепер легко зможу помітити?
• Чи змінилося моє ставлення до ШІ після цього заняття? Як саме?
• Що сьогоднішній урок навчив мене про критичне мислення?
• Як ШІ може допомогти мені в навчанні — але не зашкодити?
• Яке одне правило взаємодії з ШІ я візьму із собою?
• Чого я хотів(-ла) б навчитися ще про роботу зі штучним інтелектом?

 

Домашнє завдання (за бажанням)

 

Можна запропонувати учням учням добровільне, але корисне домашнє завдання, яке допоможе закріпити навички критичної перевірки інформації. Учні обирають будь-яке навчальне питання зі свого предмета (з історії, біології, математики, літератури чи іншої дисципліни) та ставлять його ШІ. Після отримання відповіді вони аналізують її за спеціальним чеклистом, який може містити такі запитання:

• Чи є відповідь логічною та повною?
• Чи є в ній конкретні факти, дати, імена, які потрібно перевірити?
• Чи є твердження, що викликають сумнів або виглядають занадто загально?
• Чи можна знайти підтвердження в підручнику або надійному джерелі?
• Що було сформульовано так добре, а де — потрібно внести уточнення?

 

Після перевірки учні пишуть короткий висновок:  чи була відповідь точною, де модель помилилася, що їм допомогло розпізнати неточність, і як вони покращили власний запит.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шаблон для домашнього завдання

 

1. Моє запитання (Запишіть навчальне питання, яке ви поставили ШІ)
Запитання: _____________________________________________

 

2. Відповідь ШІ (коротко) (Переказ або вставлений фрагмент відповіді ШІ)
Відповідь ШІ:

 

3. Перевірка за чеклистом (Поставте + або – навпроти кожного пункту).

Критерій перевірки	+ / –	Коментар
Відповідь точна?
Є докази / пояснення?
Немає вигаданої інформації?
Відповідь зрозуміла?
Підходить до мого рівня складності?
Є можливі помилки або суперечності?

 

4. Додаткова перевірка (Позначте, що саме ви зробили)

 ☐ Знайшов(ла) підтвердження в підручнику

 ☐ Знайшов(ла) підтвердження у надійному джерелі онлайн

 ☐ Запитав(ла) у вчителя / дорослого

 ☐ Порівняв(ла) з іншою відповіддю ШІ

 ☐ Інше: ___________________________________

 

5. Мій висновок (Коротко: чи можна довіряти відповіді?)

Висновок:

 

6. Моя оцінка роботи ШІ (Обведіть):