План-конспект уроку та тему: Ракоподібні.

Тема. Ракоподібні.                                                                                                                Мета: дати загальну характеристику Класу Ракоподібні, розглянути особливості їх будови, життєдіяльності, визначити їх роль у природі та житті людини;               розвивати вміння спостерігати, логічно мислити, аналізувати, робити висновки; виховувати спостережливість, культуру спілкування, охайність, бережливе ставлення до природи та всього живого.                                                                       Обладнання та матеріали: підручник, зошит, фото з зображеннями представників Класу Ракоподібні.                                                                                                                          Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

1. Найпоширенішим у природі типом тварин є … (членистоногі).

2. Подібно до тіла кільчастих червів, тіло членистоногих утворене з окремих … (сегментів).

3. Тіло членистоногих поділено на три відділи…(голову, груди, черевце)

4. Скелет у членистоногих … (зовнішній)

5. Тіло членистоногих вкрите … (кутикулою).

6. Кутикула разом з м’язами утворюють … (опорно-рухову систему).

7. Порожнина тіла членистоногих … (змішана).

8. Між внутрішніми органами у порожнині тіла міститься … (жирове тіло).

9. Кровоносна система … (незамкнена).

10. У травну систему членистоногих відкриваються протоки … (травних залоз).

11. Речовини, які вони виділяють, беруть участь у … (травленні).

12. Видозмінені кінцівки членистоногих утворюють … (органи чуттів і ротовий апарат).

Біологічний диктант «Доповни речення»

ІІ. Оголошення теми та постановка завдань уроку

Завдання уроку:

1. Дати характеристику Класу Ракоподібні,  розглянути особливості їх будови та процесів життєдіяльності.

2. Визначити яку роль відіграють ракоподібні у природі та житті людини.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

«Асоціативний кущ»

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Учені до останнього часу не знали вікової межі цієї тварини. У підручниках була інформація, що вони живуть до 15–20 років. Справа в тому, що ці тварини не мають «паспорта» (як, наприклад, луска риб, річні кільця у дерев), і визначити їх вік дуже важко. Та й як це зробити, якщо вони линяють двічі на рік? Учений-іхтіолог В. Рум’янцев з Каспійського НДІ протягом 10 років вивчав біологію і промисел цих унікальних тварин і знайшов простий та надійний, хоча і трудомісткий спосіб. Він позначив кілька тисяч особин, а потім з року в рік визначав їх приріст за одне линяння та за рік. Виявилося, що ці тварини живуть усього 7–8 років.

— Тривалість життя якої тварини визначав учений? (Річкового рака.)

Слово вчителя

V. Первинне сприйняття та осмислення нових знань

1. Особливості зовнішньої будови ракоподібних

До Класу Ракоподібні належать такі представники як річкові раки, омари, лангусти, краби, креветки та безліч інших видів (близько 20 тис.). Переважна більшість ракоподібних — мешканці морів, озер, річок. Невелика кількість видів, наприклад мокриці, пристосувалися до життя на суходолі. Морські форми поширені на глибині до 5000 м. Розміри ракоподібних коливаються від часток міліметра до 3 м.

Складання опорної схеми

   Тіло у ракоподібних розподілене на сегменти та має двобічну симетрію. Групи сегментів утворюють відділи – голову, груди й черевце. У деяких представників голова й груди з’єднуються нерухомо, утворюючи головогруди.

   Покриви тіла ракоподібних утворені хітиновою кутикулою, її основу становить полісахарид хітин.

    Скелет у ракоподібних зовнішній, утворений кутикулою. Для пересування використовують ходильні кінцівки, хвіст або розгалужені й подовжені вусики.

    Одним з найвідоміших представників ракоподібних є річковий рак. Він живе на дні водойм, пересувається за допомогою довгих ніг, проте здатний і вправно плавати за допомогою хвостового плавця. Цей плавець утворений анальною лопаттю та останньою парою черевних ніжок. Річковий рак може сягати від 15 до 20 см завдовжки.

2. Особливості внутрішньої будови ракоподібних

   Травна система починається ротом, оточеним щелепами, далі глотка, стравохід, шлунок, який має два відділи (жувальний з хітиновими зубцями і цідильний з хітиновими волосками для затримання недостатньо подрібненої їжі), кишечник, куди впадає печінка, та анальний отвір.Їжею ракоподібних є бактерії, одноклітинні водорості, різні дрібні тваринні залишки, що розкладаються. Частина видів живиться рослинною їжею.У деяких паразитичних форм кишечник атрофується.

   Органи дихання зябра - тонкостінні вирости основ грудних ніг. Вони прикриті ззовні складкою панцира, яка захищає зяброву порожнину. Річковий рак дихає розчиненим у воді киснем. Наземні ракоподібні дихають атмосферним повітрям. Дрібні форми дихають усією поверхнею тіла.

  Кровоносна система незамкнена, складається з п'ятикутного серця на спинному боці тіла в грудях та кровоносних судин. Кров річкового рака безбарвна, у інших червонувата (бо містить гемоглобін) або блакитною (краби), через те, що містить речовину з міддю.

  Видільна система у річкового рака - пара зелених залоз, які мають вигляд пухирців з вивідними канальцями, що відкриваються назовні поблизу основи довгих вусиків.

У нижчих - це пара залоз, що відкриваються біля основи другої пари нижніх щелеп.

Сеча у багатьох ракоподібних збіднена на солі. З порожнини тіла видаляється вода і концентрація солей у порожнинній рідині перевищує їх рівень в оточуючому середовищі.

   Нервова система представлена навкологлотковим нервовим кільцем і черевним нервовим ланцюгом з парним ганглієм у кожному сегменті. Від надглоткового ганглія нерви відходять до очей і вусиків, від підглоткового - до ротових органів, від черевного - до всіх кінцівок і внутрішніх органів.

  Органи чуття. Очі розташовані на рухомих стебельцях. Рак їх висовує і повертає в різні сторони, тому може своєчасно помітити як здобич, так і ворогів. Кожне око складається з великої кількості (3000) окремих очок. Такі очі - фасеткові, а зір - мозаїчний.

  Органи дотику - довгі вусики, органи нюху - короткі вусики.

  Органи смаку - розміщені переважно на ротових кінцівках. При основі коротких вусиків розташовані органи рівноваги і слуху.

Статева система та розмноження.  Статеві залози парні, розташовані в грудній порожнині.У ракоподібних зустрічаються здебільшого роздільностатеві форми, але є і гермафродити. Ракоподібним властивий прямий розвиток, але у деяких представників може відбуватися з перетворенням (непрямий).                                                                                         3. Різноманітність ракоподібних

До  Класу Ракоподібні належать: Десятиногі раки, Рівноногі раки, Гіллястовусі раки.

Десятиногі раки найбільш відомі ракоподібні. Представниками цього ряду є річковий рак, омари, лангусти, краби, креветки. Також до представників десятиногих раків належить і рак-самітник. Він має м’яке черевце, яке ховає у порожніх черепашках молюсків.

Рівноногі раки. Серед цих представників в Україні часто зустрічається водяний ослик. Але найбільш поширеними представниками рівноногих раків є мешканці суходолу – мокриці. Вони не втратили зябрового дихання навіть переселившись на суходіл. Деякі види мокриць можуть жити навіть у пустелях.

Гіллястовусі раки. Представниками цього ряду є дафнії. Вони мають досить невеликі розміри. Плавають дафнії за допомогою другої пари вусиків. На їхній голові розташовані два складних ока й одне просте око. Харчування у них фільтраційне, відбувається за допомогою грудних ніжок. Розвиток прямий. Улітку розмноження відбувається партеногенетично (з яєць виходять лише самки), а восени – статевим шляхом (з партеногенетичних яєць виходять і самки, і самці). Дафнії  відіграють важливу роль у біоценозах, тому що є основною кормовою базою багатьох водних організмів.

4. Роль ракоподібних у природі та житті людини.

Роль у природі:
- Корм для інших тварин (дафнії, інші дрібні рачки)
- Паразити (карпова воша)
- Деякі з них є проміжними хазяїнами для стьожкових червів (циклопи)
- Фільтратори (очистка води фільтруванням для харчування)
У житті людини:
- Промислові види (лобстери, краби, раки, креветки)
- Корм (дафнії)
- Шкідники господарства (щитень шкодить молодняку риб у господарчих ставках)

Цікаві повідомлення

• Рак має буро-зелене забарвлення. Але варений рак червоніє внаслідок хімічних перетворень, які відбуваються з компонентами його панцира під дією високої температури. Механіз цього явища такий: покриви рака містять червоний пігмент астаксантин, який у результаті взаємодії з білками панцира стає бурим. Під час нагрівання білки руйнуються, астаксантин вивільняється і червоніє.

• Існує думка, що звичайний спосіб пересування раків — задкування. Річ у тому, що раки справді вміють задкувати, але тільки тоді, коли їм загрожує небезпека.

• Під час линяння у річкового рака часто відламуються клешні або частини ніжок. Поступово вони відновлюються, тобто відбувається регенерація. Якщо річкового рака схопити за клешню, він обламує її. Через деякий час втрачена клешня відростає.

• М’язове зусилля, за допомогою якого рак відділяє клешню, називається самоскаліченням, але та частина потім відновлюється, тобто регенерує.                                                                                 • У романі В. Каверіна «Два капітани» один з героїв мріє зловити голубого рака, який нібито приносить щастя, але, ставши дорослим, дізнається, що голубих раків не буває. Насправді колір річкових раків буває різний — від голубого до брудно-зеленого.

Розповідь вчителя

VІІ. Узагальнення та систематизація знань

1. За якими ознаками можна віднести тварин до ракоподібних?

2. Які особливості зовнішньої будови ракоподібних?

3. Яку будову тіла має річковий рак?

4. Що являє собою зовнішній хітиновий скелет річкового рака і яке значення він має?

      5. За допомогою чого відбувається дихання у ракоподібних мешканців водойм?

      6. Які системи органів притаманні ракоподібним?

      7. Яке значення ракоподібних у природі та житті людини?

«Мікрофон»

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати  §_____ , виконати завдання_____________

Для всього класу з коментарем

ІХ. Підсумки уроку

Оцінити роботу дітей.

Що нового ви дізналися?

Що вам сподобалося на цьому уроці?

Що було незрозуміло?

рефлексія