ПОБАЖАННЯ ВЧИТЕЛЯМ НА ВИПУСКНИЙ

Ось навчилися писати

Букви точно знаєм

Ну навіщо той правопис

Різних слів вивчаєм

Скільки віршів ми зубрили

Всяких там поетів,

Ну навіщо ви писали

Їх по п’ять куплетів.

Література, прощавай

Більше нам не допікай,

Прощавай, вкраїнська мова,

Будь же ти жива й здорова.

Фізика – це лиш проблеми

Неможливо все нам знать,

Скільки формул і законів

Треба пам’ятать!

Особливо практикум

Нам попостив нерви

Тепер серед фізиків

Точно будем перві!

На Ньютона, як відомо

Впало яблуко одно,

А на нас, по всіх законах,

Випало їх аж відро!

Хто складав оті програми,

Що повинні все вивчать

У дисплейному, звичайно,

Всі хотіли погулять.

Особливо у машинок,

Що на газ все жмуть,

А Сіренко нам диктує

Про якусь там муть:

Про формати, біти, байти

Про отой Паскаль.

Українцям це придумав

Все якийсь москаль.

В міністерство передайте:

Інформатику змінить,

Бо навіщо нашим дітям

Світлі голови гнобить.

Дивлячись на Вас Петрович

В спорті мабуть щось не те.

Від уроків фізкультури

Маса в вас таки росте.

Тож навіщо напрягатись

Плигать, бігать і скакать,

Бо фігуру Аполона

Бачу нам уже не мать.

І не вийде з нас Шевченко

По футболу все одно,

Вводьте краще ви у тести

Шашки, карти й доміно!

Ми за партами сиділи,

Добре хімію учили.

Щоб могли про нас сказать

На уроці всі пихтять.

Все ми знаєм про кислоти,

Про кухонну сіль.

Та була у нас відомо

Лише одна ціль.

Щоб скоріше речовини

Вибухові назбирать

Бо хотіли тишком-нишком

Нашу школу підірвать

На прощання подаруєм

Вам корисний препарат,

Дефіцитний реактив

Калію перманганат.

Біологія – це сила,

Краща від усіх наук,

Особливо, коли вчитель,

Ще, до речі, воєн рук.

Вчили з вами ми рослини,

Квіти, рибок та гриби

Та чомусь ви полюбляли

Усе згадувать дуби.

Знаєм, що людина з мавпи,

Створювалась п’ять віків

За два роки ви зліпили

З нас міцних чоловіків.

Ну, а ми такі ліниві

Нам би лиш погиготать,

Як ви нас таких терпіли?

А могли б повиганять!