"Подорож до Країни Радості і Добра"

Подорож до Країни Радості і Добра

Мета: Познайомити учнів молодших класів з життєвим і творчим шляхом українського педагога, письменника, В.О.Сухомлинського.  Вчити дітей бачити красу, що оточує нас, передавати словами побачене.

  Формувати вміння міркувати, доводити, пояснювати, оцінювати вчинки героїв і паралельно свої. Спонукати до пізнання світу; розширювати, поглиблювати, систематизувати знання про моральні норми і правила культурної поведінки.

  Виховувати в учнів патріотичні почуття, працелюбність, повагу до старших і любов до рідної землі, доброту, людяність, потребу в справжній дружбі,  чуйність, милосердя у ставленні до близьких і чужих,осуд проявів жорстокості, байдужості, заздрощів, ненависті, недоброзичливості.. Викликати бажання наслідувати позитивні риси персонажів прочитаних оповідань та казок.

Обладнання: Святково прибраний зал, портрет В.О.Сухомлинського,

живі квіти біля портрета, виставка книжок, мультимедійний проектор, комп'ютер, музичне оформлення, насіння соняшника, презентація до уроку.

Перебіг заходу

Вчитель. Давайте привітаємось.

                 Добрий день!

                 Давайте посміхнемось,

                 Давайте в очі глянемо

                 І ще добріші станемо.

 Діти виконують пісню «Промінчик доброти»

1. Якщо стало тобі сумно і на серці гіркота,

    І пробачити так важко, то порада лиш одна.

                                             Приспів.

                 Впусти в своє серце промінчик доброти,

                 Він сонечком зігріє, і всіх пробачиш ти.

2. Якщо стало тобі сумно і серденько щимить,

     І пробачити так важко. І образа так болить

Вчитель.                         Любі діти!

Сьогодні на вас чекає подорож країню Радості і Добра, яку створив для нас відомий вчений, педагог, і взагалі, людина з великої букви В.О.Сухомлинський. З цієї подорожі ми дізнаємося багато цікавого, згадаємо деякі казочки та оповідання великого педагога, пограємо в ігри. Наша мандрівка буде захопливою, доброю, чесною, щирою.

  Свою подорож ми здійснимо на повітряній кулі.

 Діти промовляють слова.

 1,2,3, куле вгору підлети, донеси нас до хмарок, до сонечка, до зірок.

1, 2, 3 – в країну Радості й Добра принеси. (Кліп Н.Май «Мелодія добра»)

Вчитель.  Ось і потрапили ми з вами в країну Радості і Добра.  Подорож по цій країні я хочу розпочати з зупинки  історія одного життя

(Презентація про життєвий і творчий шлях В,О,Сухомлинського).        

Вчитель. Подивіться на ці задумливі очі, скільки в них доброти, тепла, розуму. Це не просто портрет великої Людини, а портрет великого Учителя, в якого вчилися і вчаться всі: і дорослі, і малі. Наша розповідь про нього: Василя Олександровича Сухомлинського – вчителя добра й краси.

Молочко Н.Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селянській родині в селі Василівці Кіровоградської області.

Василь ріс жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. Але зошити, фарби і пензлі можна було придбати тільки за лікарські рослини. Та бажання малювати було таке сильне, що хлопець цілими днями пропадав у лісі. За склянку насіння акації одержував два зошити. Одного разу Василь із товаришами пішки пройшли 45 кілометрів, аби купити фарби. 

Карелін К.Сім'я Сухомлинських жила дуже скромно. Батько письменника багато працював був столяром і теслею, майстрував колеса і музичні інструменти, орав у полі.

Хачіна С.Мати, Олександра Овдіївна, працювала в колгоспі, була гарною домогосподаркою. Коли наставали довгі зимові вечори, біля неї збиралися усі діти, а їх було в сім'ї четверо – Іван, Василь, Сергій, Меланія, і мати розказувала їм казки.

Учитель.Родина Сухомлинських була дуже дружною, батьки ніколи не карали дітей, не ображали один  одного  лайливими  словами,  виховували  дітей у дусі народних традицій. Саме народна педагогіка і стала вирішальною у виборі майбутньої професії. Усі діти обрали професію вчителя.

Та лише одному з них випало стати Учителем з великої літери.

Красномовець С. А ще у сім’ї Сухомлинських дуже любили  і поважали книгу.                                                                                                      

«Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе» - казав Сухомлинський.

Учитель. Він залишив назавжди

Слід після себе у світі.

Слід той не зможуть змести

Сиві і славні століття.  

 (На екрані демонструється відеофільм про В.О.Сухомлинського»).

Яроменко С. Учитись у школі Сухомлинського було легко і цікаво. Він та його учні придумали для неї спеціальну назву: «Школа радості».

Це означало, що навчання у такій школі повинно приносити учням радість.

Вчитель. Я думаю що навчання у кожній школі повинно приносити  дітям  радість – радість  пізнання  чогось  нового  і цікавого.

А чи багато цікавого ви бачили у своєму житті?

Наприклад,  ви  бачили,  як  задовго  до  світанку  сходить  ранкова зоря?

Діти. Не бачили…

Вчитель. А не бачили, як соловейко п’є ранкову росу?

Діти. Не бачили…

Вчитель. А як джміль чистить крильця на квітці, в якій він спав уночі?

Діти. Не бачили…

А не бачили, як весела комашка – сонечко – в теплий зимовий  день виглядає спросоння з-під кори: чи не прийшла весна?

Діти. Не бачили…

Вчитель. Які ви щасливі діти… Щасливі, бо вам є що бачити. Щасливі, бо вас чекає багато прекрасного… Ви щасливі, діти, бо все це побачите у творах В.Сухомлинського.

   Красномовець Саша

                 Добрим бути просто чи не просто?

      Не залежить доброта від зросту.

                Як людей полюбиш – пошануєш.

            Силу для добра в душі відчуєш.

Хачіна Саша

                І закрутиться Земля скоріше,

Якщо разом станемо добріші.

                Доброта з роками не старіє,            

Доброта від холоду зігріє.

                І якщо вона, як сонце світить,

То радіють і дорослі, й діти.

Вчитель. До вашої уваги веселий таночок«Дружба».

Вчитель. Я знаю, діти,  що ви гарно навчаєтесь у школі, вчите напам’ять вірші,читаєте різні казки та оповідання. Тому ми з вами мандруємо далі до зупинки «Берег Поезії».

  До вашої уваги вірш

Як дівчинка образила Букваря

Сєріков А. Навчилась дівчинка читати,

                     Їй став Букварик не потрібний.

                     І залишився він лежати

                     В кутку, припав аж пилом, бідний.

                     Та якось дівчинка почула,

                     Що плаче хтось там у кутку.

                        Взяла Букварик, пригорнула

                        І каже річ йому таку:

Хачіна С. - Букварику, мій гарний друже!

                   Пробач, що скривдила тебе,

                   До тебе ставилась байдуже,

                   Цього не буде відтепер.

                   Віднині будеш серед книг

                   На місці першому стояти.

                   Ти – найдорожчий від усіх,

                   Бо ти навчив мене читати.

Вчитель. Ми є діти українські,

                 Український славний рід.

                 Дбаєм, щоб про нас маленьких

                 Добра слава йшла у світ.

 Пісня у виконанні Яроменка Саші «Ми нащадки козаків»

1. Навкруги лунає спів – ми нащадки козаків

Бережем минулу славу, славу прадідів своїх. – 2р.

                                        Приспів.

                 Гей, ви браття, хай ми не багаті

                Все, що треба, нам дали батьки.

                Є в нас воля, ще й щаслива доля

                Ми – нащадки славних козаків.

2. Жовтий степ, небес блакить,на горі вогонь горить.

Наша зірка не згасає, нашу правду не змінить. – 2р.

Вчитель. Усіх знавців творів  В.О.Сухомлинського  запрошуємо  з  «Берега  Поезії»  пірнути  у «Море Загадок».

У своїх казках і оповіданнях Василь Олександрович розповідає про людей і тварин, про живу і неживу природу. Ви читали  його твори, тому знайомі з багатьма персонажами. Давайте відгадаємо загадки і згадаємо деякі твори.

 

Наче птиця, крила має, все літає та співає:

- Я медок вам наношу, не чіпайте, бо вкушу!   (Бджола)

 

Стрімко вибігли на гору дві подружки білокорі.

Дощик їм полоще кіски.

Цих подружок звуть… (берізки).

 

Морква, біб і цибулина, бурячок і капустина,                                

Ще й картопля – шусть у горщик.

Ну й смачний ми зварим … (борщик).

 

Цю найпершу в школі книжку знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку прокладає наш … (буквар).

 

Стоїть хатинка у полі. Яка? А це секрет.

Працюють у ній бджоли – виготовляють мед. (Вулик)

 

Дивний ключ у небі лине: не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі відлітають… (журавлі).

 

Поля письменник-агроном засіяв буквами-зерном.

Отож, читачу, поспішай зібрати мудрий урожай. (Книга)

 

Ось до класу всіх скликає голосистий наш дзвінок,

І ми радо поспішаєм не в садок, а на … (урок).

 

Цвітуть сади, Дніпро шумить, і пісня ллється солов’їна,

І жайвір лине у блакить. Це наша рідна … (Україна).

Вчитель. Ви, діти, знаєте, що Україна – це наша Батьківщина. В.О.Сухомлинський говорив: «Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо».

До вашої уваги пісня про нашу Батьківщин, яка називається

 «Країна добра». Саша, Настя, Маша, Артур, Антон,Олег)

1. На нашій Україні – малята всі веселі,

Розумні і кмітливі, найкращі від усіх.

Ми щиро вас запрошуєм до нашої оселі,

Тут дзвоником веселим лунає щирий сміх.- 2р.

                                    Приспів.

                           Бо наша Україна – це…

                           Країна сонечко, країна добра,

                           Країна радості, країна тепла.

                           Країна сонечко, країна добра,

                           Чарівна країна моя.

2. На рідній Україні – діброви соловїні

І небо наче казка, і золоті поля.

Дарує усім людям свою любов і ласку.

Єдина Батьківщина. Українська земля. – 2р.

Вчитель. Ось так, мандруючи зупинкою «Море Загадок», ми потрапили на зупинку«Острів Театральний».

   Василь Олександрович Сухомлинський писав не лише оповідання. Разом зі своїми учнями він складав казки.

Я знаю, діти, що ви також дуже любите казки. А чи

замислювалися ви над тим, чому ви їх так любите? Напевне, тому, що у казках багато чудесного і фантастичного. Події відбуваються не так, як насправді, але, разом з тим – так, як у житті.

Гра . Що це за зерно розсипане у нас на доріжці? Хто його розсипав, діти?

Я знаю… . Йшла одна чаклунка Злюка, і розсипала зерно.Злюка хоче перешкодити нашій подорожі по країні Радості і Добра.  Зерно, дітки, зле. Його потрібно визбирати.Хлопчики 2 класу визбирають це зерно, яке приносить нам злість. (Хлопчики в стаканчики визбирують зернятка). Де залишиться зернятко, там проросте зло. Дівчатка,перегляньте, щоб на галявині не залишилося зерняток. Висиплемо зернятка в мішечок. Мішечок опустимо у водичку.

• Я буду виганяти зло(вода в посудині шипить), а ви повинні промовляти слова:
• Добро перемагає, а зло зникає.
• Добро перемагає, а зло зникає.
• Ці зернятка заберемо з собою, посіємо їх у класі, щоб у нас завжди проростало добро.
• Тепер ніхто не може завадити нашій подорожі, тож давайте разом поринемо у казковий світ В.О.Сухомлинського, пограємо в акторів, подивимося казочки.

Інсценівки казок.                                                                         

                                         Як здивувався Мурко

Був собі у бабусі старий-престарий кіт Мурко. Лежить Мурко проти сонця, гріється. Заплющив очі, спить, поклав голову на лапки. Тільки хвостиком махає, мух відганяє. На подвір’ї ходило курча. Воно відбилося від квочки й жалібно пищало.

Побачивши кота, замовкло.

Підійшло тихенько до нього, притулилося й очі закрило. Тепло йому біля котового кожушка.

Мурко відчув, що до нього хтось притулився. Розплющив очі – курча. І здивувався: та й сміливе ж яке!

Дивиться Мурко на курча, дивується й не знає, що йому робити. Чи налякати курча, щоб утекло, чи хай собі гріється?

  Вчитель. Твори В.О.Сухомлинського перекладені на 59 мов народів світу.

До вашої уваги Казочка «Найгарніша мама» російською мовою.(Перегляд казки).                                                                                                              

Чого вчить нас ця казочка?

Ми продовжуємо подорожувати по зупинці Театральна. До вашої уваги казочка «Добре слово» у виконанні акторів 2 класу.

Добре слово

В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п’ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти (дівчинка кашляє) й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі Олині. Тітка:

• Добрий день в вашій хаті.
• Добрий день. Проходьте. (Мама)
• Прийшла провідати Олю. Принесла липовий мед і солодке коров’яче масло.
• Їж , дитино, поправляйся. Тобі треба добре харчуватися. Ну я піду вже, до побачення.

Прийшов дідусь.

• Добрий день. Будьте всі здорові.
• Добрий день. Проходьте.
• Олю, що болить? Я приніс свіжі лісові ягоди й горіхи. (Підсідає на стільчик).
• Їж дитино, поправляйся. Тобі треба дихати свіжим повітрям, і хвороба втече в ліси й болота. Поправляйся.

Прийшов ще один дядько.

• Добрий день!
• Добрий день! Проходьте.
• Я прийшов провідати Олю. Ось тобі гостинці: перепелині яєчка і бульйон з курячого крильця. Їж, люба, поправляйся. Тобі треба добре харчуватися, і хвороба втечн в ліси, на болота. Я піду. До побачення.

Мати клопоталася по хаті і дуже переживала за свою доньку.

• Олю! Як ти,що болить, де болить? Може ти їсти хочеш?Може ти пити хочеш? Я тобі зварю бульйончик з курячого крильця.

  Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:

- Чогось їй не вистачає. А чого – і сам не можу зрозуміти.

Раптом відчинились двері і в хату війшла прабабуся Олі – столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її. Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:

- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров’ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці – щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.

Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.   

     – Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас.

Всі разом: - Доброго слова!

Вчитель.

В.О.Сухомлинський казав, що для кожного з нас Батьківщина починається з чогось маленького, ніби незначного і непомітного.

Наша Батьківщина – це Україна! Але є ще одна – мала Батьківщина – це ваше рідне місто чи село де ви народилися.Зараз кожен подумки порине в свою маленьку Батьківщину. А ще я не побоюся сказати, діти, що для кожного з вас маленькою Батьківщиною є наші Черешеньки. Дехто з вас тут з садочка, хто з першого класу. Ми всі з вами велика сім'я однієї великої Черешенської родини.  Ми намагаємося жити в мирі, добрі і злагоді.

Як ви думаєте, яку людину більше люблять і поважають – добру чи злу? (Відповідь: добру)

Так, адже за словами Сухомлинського «людина починається з добра».  І  всі  твори  Василя  Олександровича  проникнуті  добром. Вони  навчають  мистецтву  бути  людиною – доброю,  чесною, щирою, справедливою.

 Перегляд  казки «Соловей та жук».

  Вчитель. Знову, дітки, на зупинці «Театральна», нас чекає ще одна вистава за участю акторів 2 класу.

Сьома дочка

(казка)

Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина. А син жив далеко-далеко. Повернулася додому аж через місяць.

Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучили за матір’ю.

•     Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, – сказала перша дочка.
•     Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, – промовила друга дочка.
•     Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, – сказала третя.
•     Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, – щебетала четверта.
•     Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, – промовила п’ята.
•     Я виглядала тебе, як вишневий садочок виглядає соловейка, – сказала шоста.

А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття і принесла їй в мисці теплої води – помити ноги.

(Музична пауза) «Пісня Козачат» (Молочко Нікіта)

1. Ми – маленьки козачата,

Станем справжніми людьми.

Ми – кохаєм рідну пісню.

Україну любим ми.                                                                                        

                        Приспів.

          Україна – наша мати,

          І про неї вільний спів.

         Ми – веселі козачата.

         Ми – нащадки козаків.

2. Ми шануєм рідне слово

В ньому вірність і краса.

Ми – маленьки козачата,

Наша пісня не згаса.

3. Хай злітає рідна пісня,

Наче чайка в небесах.

В ній ясна душа народу,

В ній надія і краса.

Станція «Ігрова»

Гра «Злови «чарівне слово».

- Я попрошу вас виконувати завдання тоді, коли я назву «чарівне слово».

Встаньте, будь ласка!

Підніміть руки вгору!

Будьте ласкаві, поплескайте в долоні!

Потупотіть ніжками!                                                                          

Пострибайте, будь ласка!

Будьте люб’язні, руки перед собою!

Кроком на місці руш!

Опустіть руки, будь ласка!

Будьте добрі, нахиліть голову вліво!

Нахиліть, будь ласка, вправо!

Вперед! Назад!

Будьте люб’язні, сядьте на свої місця!

Гра

• Дітки, скажіть мені будь ласка, що веселиться і сумує разом з нами?

Воно є в кожної людини. (Серце). Поставимо руку на сердечко. Послухаємо, як воно стукає. Нам потрібно вигнати всю злість з нашого сердечка. Зараз я вам дам листочок паперу.Якого він кольору? (Чорного).Всю злість, яка є в нашому сердечку, давайте помістимо на цей чорний папір, ми його будемо сильно м’яти,зробили таку маленьку, маленьку кулькуУ мене є торбинка-добринка, закинемо в неї всю свою злість. Вся злість залишилась у торбинці-добринці. Ми з вами зразу повеселішали і подобрішали. Правда?

Учень:Якщо людина добре серце має,   (Яроменко Саша)

          Вона іде у світ добро творить,

          В її очах любов і ласка сяє.

         Така людина сонечком горить.

         Шукаймо в людях доброти

         І менше стане гіркоти.

Учень:     Добро творити на Землі    (Сєріков Артур)

       Людині лиш дано.

 І навіть діточки малі

 Всі знають це давно.

 Краса і море доброти

 Оточує нас всіх.

 Подібним будь до сонця ти,

 Щоб зазвучав твій сміх.

 Щоб ти освітлював всім шлях,

 Як сонце з висоти.

 Хай сяє усмішка в очах.

 Будь завжди добрим ти.

      Куліш Олег          Доброта, як промінь сонця,

                  Що з’явився у імлі,

                  Пригорнувся до віконця

                  І розлився по землі.

                  Доброта, як ласка мами,

                  Віддає любов свою.

                  Ніжить серденько так само.

                  Як і пісенька в гаю.

                  Доброта, як щедрість літа, -

                  Радість, щастя і краса!

                  Як волошка серед жита.

                  Ще, як дощик і роса.

Вчитель. Пам᾽ятайте, любі діти,

 Істина така проста!                                                 

 Найцінніше в цілім світі –

Це любов і доброта.

                                              «Пісня про добро»

1. Туп-туп.мої ніжкии – маю нові черевички,

Туп-туп, щастя зичу, хоч маленька ще заввишки.

Приспів.

                    Щоб і сонечко світило, посміхалось в кожній хаті,

                    Щоб нічого не боліло, і душа була багата

                    На добро, на добро, щоб вам радісно було.

2. Туп-туп, йду по світу, а за мною Україна.

Туп-туп, посміхніться – ми усі одна родина.

3. Туп-туп в серці маю, я хороших слів багато.

Туп-туп, виростаю, я на радість мамі й тату.

Учитель . Ось ми й побували у незвичайній  Країні Радості й Добра,  яку  створив  Василь  Сухомлинський.  Дізналися  багато цікавого, згадали деякі казочки, пограли в ігри. Наша мандрівка була захопливою, доброю, чесною, щирою. А закінчити нашу подорож я хочу словами Великого вчителя:

«З  малих  років  учись  жити  так,  щоб  тобі  було  добре,

приємно, коли робиш добре для людей, і неприємно, коли робиш

щось погане, негідне».

Запам’ятайте ці слова на все життя. Вчіться бути Справжніми Людьми.

Вчитель. Після такої подорожі, не хочеться повертатися додому. Ми мусимо повернутися. Сідаємо всі до повітряної кулі. Промовимо слова.

-1,2,3 куле вгору підлети, донеси нас до хмарок, до сонечка, до зірок.

- 1,2,3 нас додому поверни.

Учитель. Ось і повернулися ми додому. Я сподіваюся, що всі ми будемо творити добро і радість

Учень:     Щедро ллє проміння сонце       Молочко Нікіта

              У твоє й моє віконце,

 Щоб в теплі ми виростали

 Й світло людям дарували.

 Й де б ми в світі не були,

 Щоб завжди любов несли.

 Щастя, радість і тепло,

 Щоб всім радісно було.

 В світ прийшли ми: я і ти           Хачіна Саша

 Для любові й доброти!

 Будь привітним і прихильним,

 Добрим, лагідним і сильним.

 Вчися правдою прожити.

 Теплим словом вмій зігріти.

 Вчись завжди допомагати

 І людині співчувати.

 І старайся так прожити,          Карелін Коля

 Щоб, як сонечко, світити!

 І в душі завжди нести

 Теплий промінь доброти!

Вчитель: Сподіваюся, кожен з вас вирішив для себе бути доброю людиною. І завжди робити щасливими тих, хто поруч з нами.

Посміхаймось до ближніх своїх    Ємець Ваня

Замість того, щоб їх ображати

Будьмо ніжні і добрі до них

Постараймось їх не забувати.

                   Пісня  «Щастя, вам»

1.Неба вам,неба ва ясного.

   Сонця вам, сонця золотого.

   З рідної, з рідної криниці,

    Чистої, чистої водиці.

                         Приспів.

Щастя вам, щастя і добра бажаємо, на довгії літа – 2 р.

2.Радості, радості й любові,

   Щирості, щирості  у слові.

   Хай для вас розквітають квіти,

    Люблять вас і шанують діти.

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1.Журнал «Початкова школа»№9, 2010, 2011, 2012, 2013р.

2. Журнал «Розкажіть онуку» №8, 2008 р.

3.  В.Сухомлинський «Гаряча квітка», Київ, Веселка, 1980 р. 

4.Сухомлинський В.О. Слово про слово. — Вибр. тв. у 5-ти т., т. 5. — К.: Рад.  шк., 1977.

5. В.Сухомлинський «Чиста криниця», Київ, Веселка 1993 р. 
6. І.Цюпа «Василь Сухомлинський», Київ, Радянська школа, 1985 р.

7.Інтернет ресурси.