Подорож у Грибне царство

Киїнська ОЗЗСО І-ІІ ст. ім. Костянтина Светенка

 

 

 

 

Тема:  «Подорож в грибне царство»

Підготувала::

 вчитель біології Целік В.ІІ

 

 

 

2021

 

 1

Мета:  ознайомити з найпоширенішими видами їстівних та отруйних грибів,  розповісти цікавинки про гриби, розвивати логічне мислення,  допитливість, вміння порівнювати і робити висновки, виховувати потребу бережного ставлення до природи.

Обладнання: ілюстрації до теми,   виставка грибів , відео презентація , гриби-муляжі, кошик з грибами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

Вступ. «Царство грибів»

Учитель. – Загадка

Серед буків і дубків

Заховались між листків.

І великі, і малі

по вдягалися в брилі,

і дощу ці одно ніжки не бояться анітрішки.

Ліс – улюблений їх край

А як звуться – відгадай. (гриби)

– Гриби – це окреме особливе царство природи. Вони дивують своєю незвичайністю.

Поговоримо про шапинкові гриби

Учитель. – Йдем до гаю, де гриби

          виростають щодоби.

              – Уявіть себе на  галявині!

                Ой у лісі, ой у лісі

       Мох закрив поляни лисі,

       скрізь ялинки і дубки,

       а під кущиком – грибки.

Учень. – Всюди лине спів пташиний,

в’яжуть пастки павучки.

У рясних кущах ліщини

Зачаїлись світлячки.

За берези та дубочки

поховалися грибочки.

Поховались і мовчать –

треба добре пошукать.

Отже, хто грибник завзятий,

Знає, де гриби шукати.

Нахилився він низенько,

ось і шапочка руденька.

Це лисичка – невеличка,

рижику вона сестричка.

І опеньки он на пні –

це грибочки їстівні!

Учень. А он там на довгій ніжці,

на самісінькій доріжці,

мухомор плямистий став.

В кошик я б його не брав!

Поруч з ним, немов панянки,

витяглись бліді поганки.

Вкрай отруйні ці сестриці –

їх збирати не годиться.

Якщо гриб мені знайомий,

заберу його додому.

А такого, що не знаю,

я ніколи не чіпаю.

Може виявитись лютим,

небезпечним та отруйним.

От і ти запам’ятай:

як не знаєш – не чіпай!

Учитель. Гриб діткам купив шапки.

По вдягалися грибки.

І стають аж на носочки,

щоб їх бачили в лісочку.

 

Хвалилися гриби

Боровик

Я, гриб-боровик,

Маскуватися звик.

Мусиш ліс обійти,

Щоб мене і знайти.

А кому знайти вдасться,

Знай, тому всміхнулось щастя,

Бо смачнішого нема

Між грибами усіма.

І красивий, і м’ясистий,

Ще й статечний, ніби пан.

З Києва мене туристи

Возили аж за океан.

Хто не вміє нас шукати,

Тим адресу можу дати:

Ми і в лісі, й на галяві,

Корінь білий, верх смаглявий.

Печериця

По-нашому – я печериця,

А по-французьки – шампіньйон. Хоч куцонога, блідолиця,

Але витримую фасон.

Засмажите мене в сметані,

Й куди тому боровику!

Мене шукайте на світанні

У лісі, полі, у садку.

Сироїжка

Я – сироїжка, біла ніжка,

У різний колір чепурюсь.

Така тендітна, така я ніжна,

У руки візьмеш – і кришусь.

Хоча кришусь, хоча тендітна,

А, кажуть, дуже апетитна.

Хто куштував хоч раз мене,

Забачить в лісі – не мине.

Лисички

Ми, лисички, жовті личка,

Ростом зовсім невеличкі.

Не червиві, дуже чисті,

Не ховаємося в листі.

Хто на слід наш натрапляє,

Повен кошик назбирає.

Нас шукайте у низинці.

Рижок

Я, рижок, сурмлю в ріжок,

Корінець дірчастий.

На мені капелюшок

Червоно-смугастий.

Не боюся я дощу,

Кожну крапелиночку

Через себе пропущу,

Ніби через лієчку.

Обійдіть все царство грибне, --

Хто ще здатний на подібне?

Опеньки

Ми опеньки.

Ніжки тоненькі.

Шиї, мов цівки.

Круглі голівки.

А як більші виростаєм, -

Парасольки розкриваєм.

Лий, дощику, лий!

Нам ти не страшний.

І на пні, й коло пня

Нас велика рідня.

Простягай-но рученята,

Устигай лише збирати.

 

Маслюки

Ми – маслюки, жовто-бурі шапки. Ростемо там, де глиця.

Під соснові залазим шишки,

Любим запах живиці.

Нас збирають старі й малі,

Маринують і смажать.

Тільки з’явимось десь на столі,

Нас одразу завважать.

Більш смачних ви не знайдете страв.

Ледацюга – хто нас не збирав.

Грузд

Я  - грузд, у землю вгруз

Заледве не по шию.

Ще зовсім карапуз,

А вже сомбреро шию.

По-нашому це бриль,

Низенький та крислатий.

Від  сонця і дощу

Він буде захищати.

В соснових я борах

Росту собі на волі.

Хрумчу я на зубах,

Побувши у розсолі.

Підносять до небес

Мене дорослі й діти,

Бо я делікатес,

Умію я хрумтіти.

Підберезник

Я – підберезник,

Гриб-чудесник,

Люблю я дух березняка.

Хто покуштує,

Не пожалкує,

Не гірший від боровика.

І головастий, і м’ясистий.

Та я не хвастаюсь, що пан.

Возили і мене туристи

На літаку за океан.

Підосичник

Я гриб грибів. Я – підосичник.

Найбільший в лісі симпатичник.

До мене не ідуть – біжать,

Покласти в кошика спішать.

А шапка в мене, глянь, яка! –

Як  у гриба-боровика,

Лише з різницею тією,

Що верх червоний у моєї.

Удався вродою і зростом.

Грузд проти мене - карлик просто.

І навіть на боровика

Дивитись мушу звисока.

Моховик

Я – моховик, я – чарівник,

Вохристо-жовтий цілий вік.

Зате міняю я шапки:

То ковпаки, то навпаки.

Я клишоногий? Ну, і хай!

На це нітрохи не зважай.

Хоча м’який і бархатистий,

Але не з тих, щоб в очі лізти.

Якщо ж довіришся лісам,

То я озвусь до тебе сам.

Капелюх розкішний маю

І його я не знімаю.

Серед моху рости звик

Гриб поважний моховик.

Білянка

Я – білянка, полісянка,

Сизуватенький убір.

Встань раненько на світанку

І з кошеликом – у бір.

Над рижком беру я гору

Й над лисичками беру.

Кращої у літню пору

Ти не знайдеш у бору.

Мухомор

Я мухомор, я людомор,

Червоний, наче помідор.

Кашкет цяцькований, розлогий,

А сам – стрункий і довгоногий.

Серед урочища грибного 

Не знайдеш красеня такого.

Та я отруйний, пам’ятай.

Мене побачиш – обминай.

Грибна грамота

Учитель. – Фото – гриби, на дошці гриби.

– Махне Дідусь-роковик рукою, настане весна, і ми підемо по гриби збиратии вранці, зрізати. Але найбільше грибів восени, з червня по жовтень.

Гриби – діти лісів, а боровик – цар грибів. Коли ви чуєте слово гриби, ви, напевно, уявляєте кошик, наповнений грибами, або, можливо, пеньки з опеньками. Гриби ростуть впродовж усього життя і досить швидко збільшуються. Грибии схожі і на рослини і на тварин (дихають, живляться, розмножуються, ростуть, відмирають), але це особливе царство знаходиться між рослинами і тваринами.

 

Ростуть гриби по всій планеті: в лісах, в степах, горах, на землі, під землею, у темних печерах. Всього існує приблизно100 тис. видів грибів. Гриби виділяютьь ферменти, які розчиняють речовини, що є  в ґрунті (залишки рослин, тваринннн, дерева, папір, пластмасу, кабель, скло), поглинаючи їх і ростуть, підвищуютьь родючість ґрунту. Опеньки можуть знищити молоде деревце.

Пройшов теплий літній дощ і час збиратися в ліс по гриби, адже дощикк грибний. І ми відкриваємо дверцята у складний і дивовижний світ грибів. Малоо хто з нас не любить грибів.

Багато грибів отримали назви від дерев, де вони ростуть (підберезник, підосичник, дубовик). Білий гриб і мухомор ростуть під різними деревами. Рядовки ростуть рядами. Гриб печіночниця схожий на м’ясо зовні і на смак, він росте наа пеньках, дубі і каштані. Глива звичайна (вешенка) росте на гнилій деревиніі. Шампіньйони або печериці можна вирощувати в теплих підвалах на перегної і мати врожай цілий рік. Трюфелі ростуть в землі і їх відшукують дресированііі собаки або свині. Дуже смачні польські гриби. В Японії виростили гриб сиши, зз нього готують ліки від страшної хвороби.

Трапляються завзяті грибники і серед тварин. Гриби поїдають миші, лосіі, білки, кабани. А личинки грибних комариків точать гриби.

Гриби бувають: їстівні, умовно-їстівні, отруйні. Гриби називають рослинним м’ясом (білий, рижик, грузд).

Треба обережно збирати гриби. Від отруйних грибів людина може померти. А якщо гриб невідомий – не беріть, перевірять дорослі: бліда поганка, сатанинський гриб, несправжній опеньок, червоні і сірі мухомори.

Бліда поганка: отрута діє через 8 годин, нудить, болить живіт, печінка, смерть. Мухомор: через 2 години, але вживає людина. Навіть їстівні гриби можуть бути отруйними (довго лежать, ростуть біля доріг).

Тепер, переш ніж штовхнути мухомор в лісі, згадайте, що ви зашкодите нее лише мухомору, але й деревам і тваринам, які його їдять і лікують.

 

Поміркуй

Учитель. – Логічна задача

Роздивіться малюнки і назвіть:

1. гриб і їстівний (опеньки)

2. гриб чи їстівний (ага або трутовик)

3. гриб і неїстівний (мухомор)

4. не гриб і неїстівний (їжак)

5. не гриб і їстівний (хліб).

Учитель. – Діти принесли з лісу ґрунт і висипали під деревом. Через деякий час там виріс міцний грибок. Чому?

Учитель. – Загадка:

           Ти береш його, аби

           Йти по ягоди й гриби (кошик).

Учень. (сценка)

 Я ходив сьогодні в ліс,

 я грибів до вас приніс.

 Повний кошик із верхом,

 ще й накритий лопухом.

 Є у ньому сироїжка

 і опеньок – тонконіжка,

 і лисичка невеличка,

 і товстий боровичок,

 і засмаглий маслючок.

 А оце ось хто такий?

 Мухоморчик молодий.

 Ти чого заліз сюди?

 Геть із кошика іди!

Казка «Під грибом»

Одного разу застав Мурашку сильний дощ: - Куди заховатись? Побачилаа вона на галявині маленький грибок і сховалася під його шапинкою. А дощ іде всее сильніше і сильніше.

Повзе до гриба мокрий Метелик:

• Мурашко, пусти мене під грибок, я не можу летіти!
• Куди ж я тебе пущу? Тут місця нема.
• Нічого, помістимось!

Пустивла  Мурашка Метелика під грибок. А дощ ще сильніший.

Біжить Мишка:

• Пустіть мене під грибок, змокла вся!

Пустили і Мишку. А дощ ллє, не перестає.

Біля гриба Горобець скаче і плаче:

• Намокло пір’ячко, втомились крильця. Пустіть дощик перечекати…

Знайшлось і горобцю місце.

А тут Заєць на галявину вискочив, кричить:

     - Сховайте, врятуйте, за мною Лисиця женеться.

Шкода Зайця – пустили і його. Тільки заховали – Лисиця прибігла:

- Зайця не бачили?

Всі: - Ні, не бачили.

Понюхала Лисиця, крутнула хвостом і пішла.

А ось і дощик пройшов, сонечко визирнуло. Всі радіють!

Мурашка задумалася

- Як це ми всі змогли сховатись під грибком?

А Жабка засміялась:

- Ква-ха-ха! Грибок же… Не доказала і пострибала.

 Всі подивились і зрозуміли, що грибок… (виріс). І став такий пихатий.

 А на ту пору прийшла з кошиком у ліс бабуся Варвара і всі гриби зібрала. Повний кошик, ледь додому донесла. Дома розібрала, замаринувала (з кошика в банки). З того часу гриби в лісі дружать.

 

Складемо гриби у кошик.

 Учитель називає   їстівні  та отруйні гриби .Діти  кладуть їх до кошику.

 Білий гриб, підосичник, лисички, підберезник, вовнянка, шампіньйонин (печериця), маслюк, сироїжка, опеньок, мухомор, бліда поганка, сатанинськийй гриб.

 Складають  памятку  грибника.

Пам’ятка про гриби

• збирай тільки відомі тобі гриби;
• не бери старих, незрілих;
• не виривай гриб з корінням;
• не руш мох, землю з хвоєю навколо;
• не збивай грибів, які тобі здаються непотрібними (особливоо мухомори, ними лікуються деякі звірі).

Значення грибів

Учитель. – Яке значення мають гриби?

Грибна кулінарія

 Учитель. – Гриби можна варити, смажити, тушити, маринувати, солитии сушити і заморожувати.

 У різних країнах готують пресмачні страви з грибів. З них роблять салатит «Грибна насолода», грибний рулет, омлет з грибами, фаршировані печериціі, варять суп і борщ зі свіжими грибами, роблять грибний шашлик, грибні соуси, пиріг і млинці з грибами, навіть торт з грибним кремом.

 

Портрет гриба

 Учень. – Ми – грибочки лісові,

проростаєм у траві.

Любим сонце, любим дощ,

з нами буде добрий борщ.

Ми – грибочки чарівні,

ми співаємо пісні.

А кому нас заманеться,

хай до лісу забереться.             

 

 Малюють малюнок свого улюбленого  гриба.