12 неформальних стратегій оцінювання

Оцінка – найважливіший інструмент для вимірювання навчальних досягнень та успіхів учнів. Але чи завжди традиційне оцінювання є об’єктивним? Чи дійсно відображають стандартизовані тести прогрес? До того ж, кращому засвоєнню матеріалу сприяє оцінювання знань просто під час навчального процесу, а не після нього. Як провести оцінювання знань без хворобливих «незадовільно» і зниження загальних показників успішності? У нас є декілька креативних ідей!

1. Квитки на вхід та вихід

Це простий та ефективний формат перевірки знань, який легко адаптувати до будь-якого формату навчання. Для початку підготуйте два шаблони квитків із переліком тверджень для кожного. Це можуть бути звичайні роздруківки, різнокольорові картки, таблиці чи навіть онлайн-форми. Обирайте найбільш зручний варіант.

Вхідні квитки призначені для аналізу рівня засвоєння матеріалу попереднього уроку чи перевірки домашнього завдання. На початку заняття учні мають записати короткі тези, що розкривають наступні пункти вивченого матеріалу:  

• головна ідея;
• найдивовижніша ідея;
• найзаплутаніша частина;
• яке запитання з теми слід включити до підсумкового тесту. 

Такі завдання сприяють кращому засвоєнню та запам’ятовуванню матеріалу. А наприкінці заняття запропонуйте учням записати три окремі твердження:

• 3 аспекти, які я не знав раніше;
• 2 аспекти, які мене здивували на уроці;
• 1 аспект, який мені сподобався.

Рекомендуємо встановити часові межі виконання завдання та неодмінно забезпечити зворотній зв’язок. 

2. Тристоронні резюме

Основна мета цієї стратегії – навчити учнів мислити нестандартно та приділяти увагу деталям. Також вона сприяє розвитку логічного мислення та вчить якомога чіткіше формулювати думки. 

Працювати легко: поставте учням відкрите запитання, пов’язане з темою попереднього уроку. Діти мають дати відповіді, але не звичайні, а у форматі трьох різних резюме з обмеженою кількістю слів:

• 10-15 слів;
• 30-50 слів;
• 75-100 слів.

Ця стратегія – чудовий варіант домашнього завдання під час онлайн-навчання.  

3. Творчі міні-проєкти 

Учні можуть створювати масштабні проєкти, але чому б не зробити їх короткими та простими? Ось декілька ідей для швидких проектів:

• створити плакат або колаж, який ілюструє тему;
• створити діаграму про предмет та скласти за нею розповідь;
• створити свої власні картки для перевірки знань інших учнів.

Ця стратегія досліджує розуміння, а не лише механічну пам'ять, та заохочує учнів до роздумів під час створення проєкту.

4. Спілкування в месенджері

Сенс цієї стратегії полягає в імітації бесіди в месенджері. Але не звичайною, а пов'язаною з темою уроку. Чому б не запропонувати учням побути в ролі історичних постатей, які обговорюють цікаві події світового масштабу? Чи створити діалог друзів, які допомагають одне одному розібратися у складних математичних поняттях. 

5. Учнівське інтерв'ю

Ця стратегія схожа на попередню, а використовувати її найкраще наприкінці уроку. Запропонуйте учням об’єднатися у групи та протягом декількох хвилин обговорити вивчений матеріал, а потім взяти інтерв'ю в інших команд. Порекомендуйте поставити їм наступні запитання.

• Що з того, що ви дізналися, було найкориснішим?
• Що було найскладнішим на уроці?
• Чи потрібна вам допомога?
• Чи можете ви допомогти комусь? 

6. Інфографіка

Створення докладної інфографіки для фінального проєкту – це ефективний спосіб закріплення вивченого матеріалу. Така інфографіка може охоплювати визначення, ключові факти, статистику, дослідження, практичну інформацію, графіки тощо. 

Наприклад, діаграма Венна – добре відомий та ефективний інструмент, що ідеально підходить для візуалізації чого завгодно! Щоб ви не викладали: історію, англійську, математику тощо – діаграми Венна допоможуть учням візуалізувати взаємозв'язок між різними темати та навіть предметами. А чому б не зробити виставку найцікавіших інфографік у класі? Згодом у вас з’явиться арсенал вичерпної та візуально привабливої наочності, яку учні можуть використовувати в майбутньому!

7. Живий музей

Ця творча підсумкова стратегія оцінювання фактично представляє собою підготовку виставки, на якій учні виступають у ролі експонатів музею, а вчитель – у ролі відвідувача. Запропонуйте учням обрати ключові ідеї з вивченої теми та підготувати коротку (на 2-3 хвилини) презентацію чи доповідь. 

На початку уроку учні (або групи учнів) розходяться класом та завмирають, а вчитель розпочинає екскурсію. Біля кожного експонату вчитель зупиняється, натискає уявну кнопку, «оживляючи» експонат. Учень проводить презентацию та завмирає, а педагог продовжує екскурсію. 

8. Навчальні щоденники

Це щоденна коротка вправа, яка дозволить учням розповісти про свої враження від уроку. Учні мають записувати в окремий зошит те, що вони дізналися, що викликало у них труднощі, або ідеї, які вони вважають корисними. Це дозволить без проблем закріпити вивчений матеріал. До того ж учні зможуть звернутися до своїх записів у майбутньому.

Звичайно, така копітка робота сподобається не всім. Запропонуйте їм альтернативу! Наприклад, школярі можуть вести щоденник у вигляді відео- чи аудіозаписів. Також вони можуть ділитися своїми думками в класному чаті чи на сторінці класу у соціальній мережі. Це чудова вправа для згуртування учнів.

9. Швидке розкриття карт

Це весела змагальна вправа. Запропонуйте двом учням стати  один проти одного та швидко написати відповідь на запитання чи намалювати скетч. Коли ви кажете «Вперед!», розпочинається відлік часу та учні розпочинають виконувати завдання. Виграє той, хто закінчить першим. 

10. Поглянь у дзеркало

Учнів слід заохочувати не боятися ставити собі запитання та озвучувати відповіді. Самозапитання – це стратегія, за умовами якої учень самостійно створює запитання, пов’язані з темою уроку, надає одразу декілька варіантів відповідей та знаходить правильну. Звісно, є спокуса ставити собі лише найлегші запитання, але тут учитель має сам встановити правила гри та окреслити приблизний перелік запитань.

11. Самооцінка

Учні можуть використовувати цей прийом для оцінки власного навчального прогресу. Попросіть їх поставити собі оцінку за вивчений матеріал та пояснити, чому вони вважають, що отримали саме її. Нехай школярі детально опишуть, за що саме вони поставили таку оцінку, розкажуть, чи виникли в них сумніви.

12. Тести, створені учнями

На жаль, тестування, підготовлене вчителем, не завжди точно визначає сильні і слабкі сторони учня. До того ж воно не завжди забезпечує зворотній зв'язок, такий необхідний для навчання і розвитку. А чому б не змінити підхід до тестування та не перетворити його на повноцінну можливість спільного навчання? Наприклад, запропонувати учням створити власний тест? Формулювання запитань за нещодавно вивченою темоб та пошук варіантів відповідей – чудовий спосіб заохочення до роздумів та подальшого заглиблення в тему. 

Існує безліч способів оцінити навчальний прогрес учня! Найважливіше, щоб учень отримував оцінку не ЗА навчання, а ДЛЯ навчання. Це матиме велике значення для спрямування школярів на правильним шляхом в академічному та емоційному плані.