ДПА у форматі ЗНО для 9-х класів: план підготовки до впровадження з 2029 року

Міністерство освіти і науки України запустило ключовий етап реформування системи оцінювання якості базової середньої освіти. Наказом від 09.12.2025 № 1597 було затверджено детальний план підготовки до проведення державної підсумкової атестації (ДПА) для випускників 9-х класів у форматі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Впровадження стандартизованих іспитів на цьому рівні дозволить уніфікувати вимоги до випускників базової школи по всій країні та побудувати об'єктивну, прозору та справедливу систему оцінювання навчальних досягнень учнів. У цьому огляді ми детально розглянули ключові етапи, терміни та відповідальних за реалізацію цієї освітньої інновації.

Суть змін: Що таке ДПА у формі ЗНО для 9-класників?

Перехід від традиційної ДПА, що проводилась на базі шкіл, до формату ЗНО означає фундаментальну зміну в підходах до оцінювання. Стандартизація іспитів на рівні базової школи є критично важливою для забезпечення об'єктивності результатів, незалежно від регіону чи закладу освіти. Це дозволить отримати достовірні дані про якість освіти та виявити системні прогалини для їх подальшого усунення.

Основною метою реформи, як зазначено в наказі, є запровадження з 2029 року державної підсумкової атестації для осіб, які завершують здобуття базової середньої освіти, у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Для досягнення цієї мети план заходів передбачає розробку та апробацію тестових завдань з ключових освітніх галузей. Нова модель ДПА охоплюватиме такі освітні галузі:

• мовно-літературна (державна мова);
• математична; 
• громадянська та історична;
• мовно-літературна (іншомовна освіта);
• природнича.

Впровадження такої масштабної зміни буде відбуватися поетапно, що дозволить ретельно підготувати інструментарій, провести пілотування та забезпечити готовність усіх учасників освітнього процесу до нових умов.

Дорожня карта реформи: ключові етапи та терміни

Затверджений план є дорожньою картою, розрахованою на кілька років, що свідчить про стратегічний та виважений підхід до реформи. Логіка поетапного впровадження передбачає мінімізацію ризиків: процес розпочинається з фундаментальних предметів (українська мова, математика) на обмеженій вибірці, а потім масштабується на більшу кількість учасників та інші освітні галузі.

2025–2026: Підготовка та перша апробація

Цей період закладає фундамент для всієї реформи. Основні зусилля будуть сконцентровані на розробці нормативної бази, технічної платформи та перших тестових завдань:

• Грудень 2025 – січень 2026: аналіз чинних нормативних документів, що регламентують зміст базової середньої освіти.
• Січень – липень 2026: розробка спеціальної освітньої платформи (ймовірно, для проведення тестування в електронному форматі) для проведення ДПА у формі ЗНО.
• Січень – вересень 2026: розробка тестових завдань з мовно-літературної (державна мова) та математичної освітніх галузей.
• Жовтень – листопад 2026: проведення першої апробації завдань з української мови та математики серед вибірки, що налічуватиме близько 2000 випускників 9-х класів (без використання спеціальної освітньої платформи).

2027: Масштабування апробації

Наступний рік присвячений розширенню пілотування, аналізу перших результатів та розробці завдань з нових предметних галузей:

• Березень 2027: підготовка плану апробації моделі ДПА з мовно-літературної та математичної галузей із залученням значно більшої вибірки – 10 000 учнів (з використанням спеціальної освітньої платформи).
• Листопад 2027: проведення апробації завдань з громадянської, історичної, іншомовної та природничої освітніх галузей серед близько 1000 випускників (без використання спеціальної освітньої платформи).
• Грудень 2027: підготовка та оприлюднення звіту за результатами апробації завдань з української мови та математики.

2028: Фінальна підготовка та розширення апробації

Цей етап передбачає фіналізацію підготовчих заходів, проведення масштабних інформаційних кампаній та перехід від апробації до першого повноцінного проведення ДПА-ЗНО з ключових предметів:

• Лютий – березень 2028: проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи для вчителів, батьків та учнів 9 класів щодо особливостей проведення ДПА у формі ЗНО.
• Березень 2028: підготовка плану апробації моделі ДПА з іншомовної, природничої, громадянської та історичної галузей з вибіркою 10 000 учнів (з використанням спеціальної освітньої платформи).
• Травень 2028: проведення ДПА у формі ЗНО з української мови та математики.
• Жовтень – листопад 2028: проведення апробації моделі ДПА з громадянської, історичної, іншомовної та природничої освітніх галузей.

Такий детальний та послідовний план свідчить про системний підхід до реформування системи оцінювання, що мінімізує ризики та створює умови для успішної імплементації.

Відповідальні за реалізацію: Хто є хто у процесі впровадження

Успіх будь-якого масштабного проєкту залежить від чіткого розподілу повноважень та ефективної взаємодії між усіма залученими сторонами. Наказ Міністерства освіти і науки визначає коло ключових виконавців та їхні зони відповідальності:

• Міністерство освіти і науки України. Виконує роль головного координатора та стратега проєкту. МОН відповідає за затвердження нормативних документів, фінансування та проведення загальнонаціональних інформаційних кампаній.
• Український центр оцінювання якості освіти. Є ключовим розробником та виконавцем реформи. УЦОЯО несе подвійну відповідальність: як методологічний архітектор, що створює тестові завдання, так і технологічний імплементатор, що розробляє освітню платформу. Це концентрує в одній установі значну експертизу та повноваження.
• Регіональні центри оцінювання якості освіти. Виступають як ключові виконавці на місцях. Вони забезпечують організаційну підтримку та проведення апробацій, координуючи роботу із закладами освіти в областях.
• Органи управління освітою та заклади освіти. Відіграють важливу роль у практичній реалізації пілотних проєктів. Вони є прямою ланкою зв'язку з учнями та вчителями, сприяючи їх залученню до апробацій та забезпечуючи необхідні умови для їх проведення.

Що очікувати вчителям, учням та батькам

Затвердження плану впровадження ДПА у форматі ЗНО для 9-х класів є знаковою подією для української освіти. Ця реформа несе як виклики, так і значні переваги для всіх учасників освітнього процесу.

• Для учнів: новий формат атестації обіцяє більш об’єктивне та стандартизоване оцінювання, результати якого будуть визнаватися на єдиних для всієї країни засадах. Водночас це вимагатиме більш системного підходу до навчання протягом усього періоду здобуття базової освіти, а не лише в останній рік.
• Для вчителів: реформа стимулюватиме адаптацію методик викладання до форматів компетентнісних завдань, що використовуються у ЗНО. Для підтримки педагогів планом передбачено проведення спеціальних навчальних сесій, запланованих на початок 2028 року.
• Для батьків: важливою стане інформаційна обізнаність щодо нових правил та вимог. Заплановані на 2028 рік інформаційно-роз’яснювальні кампанії допоможуть зрозуміти всі особливості процесу та надати дітям необхідну підтримку під час підготовки.

Попереду три роки ретельної апробації та підготовки, що є свідченням усвідомлення масштабів завдання. Успіх реформи залежатиме не лише від якості тестових завдань та надійності технічної платформи, а й від ефективності комунікації з педагогами та батьками.