Типова освітня програма для 1–4 класів ЗЗСО: огляд проєкту МОН

Нещодавно МОН запропонувало до громадського обговорення проєкт Типової освітньої програми для 1-4 класів закладів загальної середньої освіти (далі – Типова освітня програма). Документ розроблено на основі нового Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2025 № 1810, та планується до впровадження з 01.09.2028. Зауваження та пропозиції до проєкту можна надсилати до 18.02.2026 на електронні адреси: oksana.virolainen@mon.gov.ua, yevhenii.simenyk@mon.gov.ua. Результати обговорення будуть розміщені на офіційному вебсайті МОН не пізніше ніж через два тижні після прийняття відповідних рішень. Які ключові зміни передбачає цей проєкт та як вони вплинуть на організацію освітнього процесу в початковій школі? Розбираємось докладно!

Організаційні засади 

Типова освітня програма застосовується у спеціальних закладах загальної середньої освіти та закладах загальної середньої освіти (класах):

• з навчанням українською мовою;
• з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд із державною мовою;
• які організовують інклюзивне навчання.

Освітній процес у початковій школі організовують з урахуванням вікових особливостей дітей та структури початкової освіти, що передбачає два цикли навчання: 

• адаптаційно-ігровий (1–2 класи) – на цьому етапі застосовують діяльнісний підхід із переважанням ігрових методів;
• основний (3–4 класи) – упроваджується інтегровано-предметна організація навчання з поступовим розширенням самостійності здобувачів освіти.

Реалізація Типової освітньої програми для осіб із ООП передбачає розроблення індивідуальної програми розвитку та включення годин на корекційно-розвиткову роботу. Особам із функціональними сенсорними труднощами, зумовленими обмеженням слухової функції, забезпечується право на двомовне навчання -  українською жестовою мовою та словесною мовою за наявності відповідного фахівця.

Освітня програма ЗЗСО

Освітня програма закладу загальної середньої освіти має бути:

• розроблена на основі Типової освітньої програми;
• схвалена рішенням педагогічної ради;
• затверджена керівником закладу освіти у встановленому порядку. 

За умови відповідності Типовій освітній програмі заклади освіти мають право:

• доповнювати освітню програму складниками, що враховують специфіку діяльності закладу, освітні потреби здобувачів освіти та запити громади;
• здійснювати повну або часткову інтеграцію змісту освітніх галузей, утворюючи інтегровані курси (за умови збереження сумарної кількості годин, визначених базовим навчальним планом);
• передбачати навчання окремих предметів або курсів поряд із державною мовою (англійською або іншою офіційною мовою Європейського Союзу) за винятком навчальних предметів / курсів, пов’язаних із вивченням української мови. В освітньому процесі може використовуватись мова та національна символіка національних меншин (спільнот) під час перерв, церемонії першого дзвінка, для проведення гуртків, концертів, інших заходів, зустрічей, засідань тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Відповідно до Закону України «Про освіту» здобуття початкової освіти розпочинається, як правило, з шести років. Діти, яким станом на 1 вересня поточного навчального року:

• виповнилось 7 років – повинні розпочати здобуття початкової освіти цього ж навчального року;
• не виповнилося 6 років – можуть розпочати навчання цього ж навчального року за бажанням їхніх законних представників.

Діти з ООП можуть розпочинати навчання з іншого віку відповідно до особливостей психофізичного розвитку та стану здоров’я на підставі заяви про зарахування одного з законних представників.

Загальний обсяг навчального навантаження  

Загальний обсяг навчального навантаження за рівнем початкової освіти для класів (груп) з навчанням українською мовою, з навчанням мовою корінного народу або національної меншини, а також для класів (груп) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини становить 3080 годин, зокрема:

• у першому циклі початкової освіти (1–2 класів) – 1470 годин;
• у другому циклі початкової освіти (3–4 класи) – 1610 годин. 

Для спеціальних ЗЗСО загальний обсяг навчального навантаження становить 2975 годин, зокрема:

• на першому циклі початкової освіти (1–2 класів) – 1435 годин;
• на другому циклі початкової освіти (3–4 класи) – 1540 годин. 

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти включає обов’язкові та вибіркові складники: 

• міжгалузеві інтегровані курси;
• курси за вибором;
• проєктну діяльність;
• індивідуальні й групові заняття (зокрема для подолання освітніх втрат).

Заклад освіти має право перерозподіляти години між складниками або збільшувати їх кількість за рахунок додаткових годин, за умови дотримання мінімально встановленого обсягу, визначеного Держстандартом.

Типові навчальні плани

Типові навчальні плани (додаток 2) розроблено окремо для 1–4 класів закладів загальної середньої освіти та спеціальних ЗЗСО з навчанням українською мовою, а також  з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою чи з навчанням українською мовою та вивченням мови національної меншини.

Типові навчальні плани містять: 

• перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі; 
• розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами / інтегрованими курсами; 
• години навчального навантаження, що фінансуються з бюджету та призначені для перерозподілу між освітніми галузями, курсами за вибором, проєктною діяльністю, індивідуальними консультаціями й груповими заняттями, а також корекційно-розвитковою роботою для осіб з ООП.

На основі одного з варіантів ТНП заклад освіти розробляє навчальний план як складник освітньої програми та визначає перелік навчальних предметів та/або інтегрованих курсів для реалізації відповідних освітніх галузей. Також заклад може додавати вибіркові освітні компоненти, навчальні програми яких мають відповідний гриф МОН або розробляти власні програми.

Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не повинна перевищувати загальну річну кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), із дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження.

Навчальні плани для спеціальних класів і спеціальних закладів загальної середньої освіти обов’язково мають передбачати напрями корекційно-розвиткової роботи.

Модельні навчальні програми та навчальні програми

Модельна навчальна програма (далі – МНП) – документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання, рекомендовані види навчальної діяльності та зміст навчального предмета / інтегрованого курсу (вимоги до МНП визначені в додатку 4). МНП можуть розроблятись:

• для всього рівня початкової освіти (1–4 класи);
• окремо для кожного циклу: адаптаційно-ігрового (1–2 класи) та основного (3–4 класи). 

Підставою для використання МНП в освітньому процесі є наявність грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» або «Схвалено для використання в освітньому процесі». На основі МНП заклад освіти може розробляти навчальні програми предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих (зокрема міжгалузевих) курсів. Такі програми мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними МНП.

Формування змісту навчальних програм може здійснюватися шляхом логічного впорядкування результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників. Навчальні програми, розроблені на основі МНП, схвалює педагогічна рада та затверджує керівник закладу освіти.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Організацію освітнього процесу здійснюють з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей у безпечному, інклюзивному та розвивальному освітньому середовищі залежно від форм здобуття освіти та наявності необхідних ресурсів – матеріально-технічних, кадрових, навчально-методичних та інформаційних. Для осіб із ООП ресурсне забезпечення може включати спеціальне обладнання, засоби альтернативної комунікації (АДК) та облаштування ресурсних кімнат / осередків тощо. 

Форми організації освітнього процесу визначаються в освітній програмі закладу та реалізуються через різні види діяльності, рекомендовані МНП, а також іншими формами й методами, які педагог обирає самостійно. У початковій школі перевагу надають таким формам організації освітнього процесу:

• ранкові зустрічі;
• навчальні заняття, зокрема уроки в класній або ресурсній кімнаті, бібліотечні, музейні, театралізовані уроки, уроки-екскурсії, творчі майстерки тощо;
• індивідуальні та групові консультації;
• тематичні тижні (дні), навчальні проєкти тощо.

За потреби та з урахуванням наявних ресурсів заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією, яка реалізується на підставі:

• індивідуальної програми розвитку;
• індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його законними представниками, схвалюється педагогічною радою, затверджується керівником закладу освіти та підписується батьками.

Для забезпечення доступності та структурованості освітнього процесу використовують засоби візуальної підтримки (візуальні розклади, комунікативні дошки, алгоритми виконання дій, піктограми тощо), які адаптують відповідно до індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти.

Інструментарій оцінювання

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюється на засадах компетентнісного підходу та ґрунтується на загальних критеріях і характеристиках груп результатів навчання, визначених для кожної освітньої галузі Державним стандартом. У разі запровадження власної шкали оцінювання заклад освіти визначає та оприлюднює правила переведення підсумкового оцінювання у шкалу, передбачену Типовою освітньою програмою.

З урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета та етапу опанування програмового матеріалу педагоги визначають самостійно:

• частотність і процедури проведення оцінювання;
• види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню. 

Інструменти оцінювання мають відповідати меті оцінювання та вимогам внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу і охоплювати результати навчання, визначені для відповідного періоду. 

Оцінювання здійснюють із використанням завдань різних рівнів навчальної діяльності, що охоплюють навчальні та життєві ситуації, актуальні для здобувачів початкової освіти. Воно може проводитися у формі усних і письмових робіт, виконання практичних завдань, зокрема із застосуванням цифрових ресурсів.

Підсумкове оцінювання

Підсумкове оцінювання в початковій школі є семестровим та річним. Річне оцінювання здійснюють на підставі семестрового за системою оцінювання, визначеною законодавством, а його результати відображають у свідоцтві досягнень. З метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти проводиться державна підсумкова атестація, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік. 

Здобувачів освіти, які зараховані до підготовчої та спеціальної медичних груп і під час уроків фізичної культури демонструють результати навчання в межах доступних їм видів фізичної та рухової діяльності з урахуванням медичних протипоказів, оцінюють на загальних підставах.

Кожен із нас може зробити освіту кращою! Надсилайте свої пропозиції та зауваження, діліться думками. А команда «На Урок» і надалі працюватиме для українських освітян, розвиваючи інноваційний освітній простір. Долучайтеся до наших прямих етерів або дивіться заходи у запису!