12:05. Необхідно подумати над змінами типів закладу і не відходити від принципу «початкова школа має бути однаковою для всіх». Також варто враховувати, що наші діти навчаються менше, ніж у країнах з розвиненими освітніми системами, а ще й більше цього часу марнують.
11:57. Розпочався виступ Лілії Гриневич. Вона наголосила на тому, що PISA перевіряє не знання, а вміння їх застосовувати, і про це треба пам'ятати. Результати дослідження говорять про необхідінсть приділити увагу математиці та природничим наукам. А також забезпечити практику підтримки слабших учнів, тоді як ми виділяємо найкращих та активно працюємо з середніми учнями.
11:45. Середній рівень учнів виявився значно нижчим, ніж хотілося б. Тож і фокусуватися у майбутньому необхідно саме на зростанні середнього рівня, а не зосереджуватися лише на учнях, які мають високі результати.
11:40. Рівень розриву між учнями за соціально-економічним статусом величезний. Різниця між учнями, які навчаються у селах та у великих містах, становить до 2 років навчання. Але важливе не лише місце проживання, а й соціально-економічне становище родини. Заможніші родини більше уваги приділяють навчанню дітей, тобто результати навчання залежать не лише від таланту та старанності учня.
11:38. Ірина Совсун: «36% учнів, які не досягли мінімального рівня знань з математики, це катастрофа». Але якісного навчання без кваліфікованих педагогів не буде. Тож варто змінити систему підготовку педагогів, підвищувати вимоги до професії та створити умови для розвитку вчителів, які працюють уже зараз. І сертифікація у цьому випадку є обов'язковою. Також варто перезавантажити вищу педагогічну освіту та покращити якість підвищення кваліфікації. Не менш важливим є питання забезпечення шкіл належним навчальним обладнанням.
11:35. Почався виступ пані Ірини Совсун. Вона зазначила, що результати непогані, але вони насторожують, адже деякі показники, як-от математика, низькі. Попереду ще тривалий період аналізу, але вже зараз видно, що треба робити та як змінювати законодавство.
11:30. Найважливішим рівнем успіху є вчителі. Загалом завдяки PISA ми отримали важливі для подальшого реформування освіти результати. Але варто зауважити, що це дослідження оцінює не НУШ, а стару систему освіти. Тож основні завдання: продовження змін освіти, розвиток системи підготовки та підвищення кваліфікації вчителів, розвиток мережі опорних шкіл і, звісно, проведення додаткових досліджень. І найбільшу увагу варто звернути на математику, з якої у нас невтішні результати, розробити ефективні інструменти для виправлення ситуації.
11:28. Українські підлітки демонструють досить великий рівень задоволення життям. Цікаво, що учні з сел більш задоволені своїм життям, ніж учні з міст.
11:23. Українські учні демонструють непогані результати з читання: можуть легко визначити основну думку тексту, багато та охоче читають. А от з інтеграцією частин тексту, розумінням певних фраз та пошуком інформації, особливо якщо вона розпорошена, виникають проблеми. При цьому виявлені складнощі із критичним мисленням.
Щодо математики: учні легко розв'язують елементарні задачі, відповідають на запитання щодо відомих контекстів, чітко слідують інструкціям. Складні моделі розв'язування та висловлення власної думки, задачі на десяткові дроби даються складно.
Природничі науки: учні можуть працювати з абстракціями та легко користуються простими знаннями. Пояснити нові явища, інтерпретувати інформацію та робити припущення уням значно складніще.
11:20. PISA-2018 має розпочати масштабну дискусію. Адже дослідження засвідчило, що у нашій системі освіти не створено рівних умов для навчання. Так, учні, які навчаються у школах у великих містах, отримують значно вищий рівень освіти, якщо казати про цифри: у 2,5 рази вище, ніж у селах та невеликих містах. Ще один нюанс – неефективне використання навчального часу. Українські учні часто відсутні на заняттях, а навчальний час на уроках часто використовується більше на встановлення дисципліни, а не на отримання нових знань. Також зберігається брак матеріальних ресурсів, хоча дослідження визначило, що цей фактор не впливає на загальний результат.
11:15. Результати українських учнів, порівняно з результатами країн, які мають розвинені системи освіти у цифрах помітна, але у відсотках – не перевищує 10%.
11:08. Почався виступ Міністерки освіти і науки Ганни Новосад. Пані Новосад одразу зазначила, що результати PISA досить непогані і що у цьому році поглиблено перевірялася читацька компетентність. Також Міністерка відзначила, що важливіше порівнювати Україну відносно референтних країн, які мають схожі з нами умови розвитку освіти. Це перш за все Польща, Естонія, Росія, Білорусь. І нам важливіше дивитися не стільки на цифри, скількі на інші показники.
10:50. Сьогодні, 3 грудня 2019 року, презентують результати дослідження PISA-2019. Наразі вже відомі перші результати: на своїй сторінці у Facebook Міністерка освіти і науки України Ганна Новосад виклала загальну інфографіку. Згідно з першими даними Україна посіла 39 місце (загалом у дослідженні взяли участь 79 країн). Відомо, що з читання українські учні набрали 466 балів, 463 бали з математики та 465 балів з природничо-наукових дисциплін. Більш детально про результати ми зможемо дізнатися вже зовсім скоро: об 11:00 розпочинається офіційна презентація.
Триматимемо вас у курсі!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.