Огляд основних принципів, яких має дотримуватися медіаграмотний учитель.

Шок! Харківський слід в одеському парку

В Одесі почали загадково зникати лавочки. Ніхто нічого не бачив та не чув, але неупереджені аналітики помітили, що буквально наступного дня нові лавочки з’явилися у Харкові. Дехто небезпідставно пов’язує подію з очільником Харкова - Геннадієм Кернесом, який саме є відомим прихильником лавочок. Більше того, очевидці бачили поруч з місцем злочину сліди від інвалідного візка та картку на проїзд у харківському метро.

Смішна новина, чи не так? І нібито одразу зрозуміло, що це фейк (хоча лавочки і справді поцупили), і здається, що ніхто у таку новину ні на мить не повірить. Тим не менш, багато хто повірив у сім веселок у Коломиї, чи у несправедливо ображеного та обділеного увагою ЗМІ переможця всесвітньої олімпіади з фізики Іллю Кочергіна. А потім інтернет-аудиторія наступила на ті самі граблі у випадку з Антоном Ципко, який виграв золоту медаль на олімпіаді з інформатики у Тегерані.

І це ще тільки найбезпечніші приклади фейкових чи хоча б не зовсім правдивих новин, від поширення яких постраждає хіба що ваше особисте реноме. Але ж є і дійсно небезпечні новини та пости, які можуть нашкодити як стороннім людям, так і тим, хто їх поширює. Саме тому медіаграмотність стала однією з найважливіших компетенцій сучасної людини. І саме тому навчати медіаграмотності необхідно ще зі школи.

Про те, що вчителі мають зробити зі своїх учнів медіаграмотних людей, стало відомо ще кілька місяців тому. Чому ж треба навчити дітей у першу чергу?

1. Довіряти лише офіційним джерелам.

Наскільки цікавою не була б новина, яким би кричущим не був заголовок, все одно в першу чергу треба подивитися, хто її розмістив. Якщо джерелом є інтернет-видання «НіхтоПроНасНічогоНеЧув», то краще не квапитися з висновками. Звісно, помилитися можуть навіть національні телеканали чи взагалі ВВС, але все одно довіри до них більше.

2. Не квапитися.

Більшість фейкових новин розрахована на те, щоб зачепити ваші емоції та змусити терміново поставити лайк і зробити репост. Цього цілком достатньо для того, щоб новина почала з космічною швидкістю поширюватися мережею. Отже, почекайте хоча б кілька годин, це дасть можливість пересвідчитися у тому, що інформація взагалі варта уваги.

3. Аналізувати.

Навіть якщо новина правдива, подати її можна під різним соусом. І навіть найпозитивніші моменти можна представити у найчорнішому світлі. Чому так? Бо кожне видання має власний ідеологічний напрям, якому невтомно слідує. Тож не кваптеся зі «зрадою», можливо, все не так погано.

4. Перевіряти.

Використовуйте декілька джерел інформації. Порівнюйте дані, прислуховуйтеся до інших точок зору, а потім сформуйте власне ставлення до подій.

Потрапити у пастку не зовсім чесних засобів масової інформації чи блогерів, які женуться за сенсацією, може кожен. Але якщо ми всі будемо медіаграмотними, шанси на правильне сприйняття інформації значно підвищуються. Саме про це і буде говорити лекторка Інна Богданівна Іванова на тематичному вебінарі «Основні принципи медіаграмотності – важливої компетентності сучасного вчителя», який відбудеться 20 серпня о 18.00.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter
Коментарі

Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.