Запровадження заходів безпеки у ЗЗСО: ключові зміни до Закону України «Про повну загальну середню освіту»

Прийняття змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» є стратегічним кроком, який вперше встановлює єдину, обов'язкову правову рамку щодо захисту учасників освітнього процесу. Основна мета цих законодавчих нововведень – перевести поняття «безпечне освітнє середовище» з декларативної площини у сферу конкретних юридичних обов'язків та інструментів із використанням чітких і дієвих правових механізмів. У цій статті ми підготували аналіз ключових нововведень та запропонували алгоритм дій для успішної імплементації нових норм. 

Посилення вимог до персоналу та залучених осіб

Безпека в закладі освіти починається з ретельного добору людей, які безпосередньо контактують з учнями. Нові законодавчі норми встановлюють значно жорсткіші фільтри для педагогічних працівників, технічного персоналу та будь-яких осіб, що залучаються до освітнього процесу. Це системний крок, спрямований на мінімізацію ризиків, пов'язаних із людським фактором. Оновлена редакція ч. 3 ст.19 Закону встановлює вичерпний перелік обмежень. Відтепер у закладі освіти не може працювати або залучатися до освітнього процесу особа:

• Яка має непогашену або незняту судимість. Це загальна норма, що унеможливлює допуск до дітей осіб, які мають невирішені питання із законом, незалежно від типу злочину.
• Визнана винною у вчиненні правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості. Ця норма встановлює постійний та невідворотний бар'єр для роботи в освіті для осіб, засуджених за такі злочини, фактично діючи як довічна заборона. 
• На яку накладено адміністративне стягнення за домашнє насильство, булінг (цькування) або невиконання обов'язків щодо виховання дітей. Це нововведення має глибоке превентивне значення. Закон тепер націлений не лише на кримінальні діяння, а й на моделі поведінки, які є сильними предикторами ризику в освітньому середовищі. Це демонструє зниження толерантності до будь-яких проявів агресії та більш профілактичний підхід до кадрового добору.

Важливо, що згідно з ч. 9 нової ст. 41-1 ці ж самі обмеження поширюються і на осіб, які залучаються до охорони закладів освіти. Цей крок замикає периметр безпеки, гарантуючи, що не лише вчителі, а й охоронці є особами з бездоганною репутацією, що є критично важливим для комплексної системи захисту.

Таким чином, закон встановлює високі стандарти для всіх дорослих, які мають доступ на територію закладу, логічно пов'язуючи це з покладанням нових обов'язків на адміністрацію та засновників щодо створення системних умов безпеки.

Нові обов'язки засновників та керівників закладів освіти

Законодавчі зміни не лише встановлюють заборони, а й покладають на засновників та керівників закладів освіти конкретні юридичні зобов'язання. Формалізація цих обов'язків є ключовим елементом реформи, адже вона перетворює загальні цілі на чіткі завдання, виконання яких можна контролювати. Відтепер створення безпечного середовища — це не опція чи рекомендація, а прямий обов'язок, підкріплений нормами закону.

Зокрема ч.3 ст.37 Закону, що визначає повноваження засновника, доповнена новим абзацом. Відтепер до його обов'язків належить «створення безпечного освітнього середовища, зокрема шляхом вжиття заходів для безпечного перебування учасників освітнього процесу на території та в приміщеннях закладу освіти». Це положення створює пряму правову підставу для бюджетних запитів та потенційної юридичної відповідальності за бездіяльність. Воно перетворює фізичну безпеку з операційного питання директора школи на стратегічну, ресурсозалежну відповідальність засновника.

Паралельно, ч. 4 ст. 38, що окреслює обов'язки керівника закладу, доповнена вимогою «сприяти відповідно до плану роботи закладу освіти проведенню заходів серед учасників освітнього процесу щодо запобігання правопорушенням». Включення фрази «відповідно до плану роботи» є принциповим і вказує, що профілактичні зусилля мають бути систематичними, плановими та задокументованими, а не ситуативними. Ця норма інтегрує превентивну безпекову діяльність в операційне планування школи, зміщуючи акцент з реагування на вже скоєні інциденти на системну профілактику.

Ключове нововведення: Стаття 41-1 «Організація безпечного перебування»

Введення до Закону нової статті 41-1 є ядром реформи безпеки в закладах освіти. Ця стаття вперше в українському законодавстві забезпечує комплексний та деталізований підхід до організації фізичної безпеки,  переводить цей процес від загальних рекомендацій до рівня обов'язкових до виконання інструментів та процедур й встановлює єдині стандарти для всіх закладів освіти.

Комплекс заходів фізичної безпеки та їх фінансування

Частини перша та третя статті 41-1 визначають перелік обов'язкових заходів, які мають вжити засновник і керівник, та джерела їх фінансування. До ключових заходів належать:

• Правила доступу і перебування – розробка та впровадження чіткого регламенту, хто, коли і на яких умовах може перебувати на території школи.
• Огородження території або встановлення меж – ця норма переводить огорожу з бажаного елемента в обов'язкову юридичну вимогу, що встановлює чіткий фізичний периметр для контролю доступу.
• Технічні засоби охорони (терміновий виклик поліції) – ця норма стандартизує механізм екстреного реагування, замінюючи різноманітні та часто ненадійні локальні рішення єдиною системою.
• Інші заходи з охорони – цей пункт залишає можливість для впровадження додаткових заходів залежно від специфіки закладу (наприклад, відеонагляд, фізична охорона).

Окремої уваги заслуговує норма щодо фінансування. Ст. 41-1 містить пряму заборону забезпечувати реалізацію цих заходів за рахунок коштів учасників освітнього процесу в державних та комунальних закладах. Ця принципова норма встановлює виключну фінансову відповідальність засновника за створення базових умов безпеки, унеможливлюючи перекладання цих видатків на батьківську громадськість.

Регламентація доступу та правила перебування на території

Стаття 41-1 детально прописує процедуру регулювання доступу на територію закладу освіти, а «Правила доступу і перебування» стають ключовим локальним документом. Процедура їх розробки та впровадження виглядає так:

• Розробка – проєкт правил розробляється на основі типових правил, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з МВС.
• Схвалення – проєкт схвалюється загальними зборами (конференцією) колективу закладу.
• Погодження – правила погоджуються із засновником.
• Затвердження та оприлюднення – документ затверджується керівником закладу та оприлюднюється.

Закон встановлює диференційований порядок доступу для різних категорій осіб:

• учасники освітнього процесу – доступ здійснюється вільно в межах, встановлених правилами (наприклад, протягом навчального дня), без необхідності отримання окремого дозволу на кожен вхід;
• особи, які не є учасниками освітнього процесу – доступ і перебування можливі лише з дозволу керівника закладу або уповноваженої ним особи;
• службові та посадові особи (ДСНС, поліція тощо) – для виконання своїх повноважень (наприклад, при ліквідації надзвичайних ситуацій) не потребують отримання дозволу від керівника.

Крім того, ч. 6 ст. 41-1 встановлює чіткий перелік осіб, яким заборонено перебувати на території та в приміщеннях закладу. До них належать особи:

• з явними ознаками алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння;
• які мають при собі небезпечні предмети і речовини (перелік затверджується КМУ);
• з тваринами (крім собак-поводирів, яких використовують особи з інвалідністю).

У разі порушення цих заборон учнями, вони тимчасово не допускаються до освітнього процесу до усунення порушення, а керівник вживає подальших заходів згідно з правилами.

Механізми реагування на загрози та використання захисних споруд

Закон створює формалізований механізм превентивного реагування на небезпеку. Ч. 8 ст. 41-1 зобов'язує керівника закладу повідомляти уповноважений підрозділ Національної поліції у разі наявності загрози заподіяння шкоди. Це формалізує протокол раннього втручання, дозволяючи правоохоронцям вживати «превентивних поліцейських заходів» на підставі достовірної інформації до того, як станеться насильницький акт.

Також ч. 7 ст. 41-1 врегульовує питання використання об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту на території закладів освіти. Порядок їх використання та забезпечення цілодобового доступу за сигналами цивільного захисту буде затверджено КМУ.

Імплементація та терміни виконання

Прийняття закону є лише першим етапом. Його реальне впровадження залежить від своєчасного виконання прикінцевих положень, які встановлюють терміни та завдання для органів виконавчої влади.

Згідно з пунктом 1 Прикінцевих положень, Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Цей пункт покладає на Кабінет Міністрів України низку завдань, які мають бути виконані протягом трьох місяців, - зокрема забезпечення розробки та прийняття міністерствами підзаконних актів, без яких багато норм закону не зможуть повноцінно функціонувати. Йдеться про затвердження Типового переліку заходів з охорони, Типових правил доступу і перебування, Переліку небезпечних предметів і речовин, Порядку використання захисних споруд.

Зміни до Закону України «Про повну загальну середню освіту» свідчать про системну трансформацію підходів до безпеки в школах –  від декларативної моделі до інструментальної, де вона стає чітко визначеним юридичним обов'язком з конкретними механізмами реалізації та персональною відповідальністю. 

Ми й надалі працюватимемо для вас, аби допомагати, підтримувати й об’єднувати освітянську спільноту. Долучайтеся до нашої  спільноти, реєструйтеся на вебінари та конференції, слідкуйте за анонсами й залишайтеся з нами, адже попереду – ще багато цікавого!