ПОВЕДІНКА ТВАРИН У ПРИРОДІ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИВЧЕННЯ. ВРОДЖЕНА І НАБУТА ПОВЕДІНКА.

ТЕМА УРОКУ: ПОВЕДІНКА ТВАРИН У ПРИРОДІ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИВЧЕННЯ. ВРОДЖЕНА І НАБУТА ПОВЕДІНКА.

Мета:

освітня: сформувати знання учнів про біологічні основи формування поведінки тварин у природі; ознайомити з формами поведінки тварин та методами її вивчення; формувати інформаційну компетентність  вміння самостійно користуватися Інтернетом і додатковою літературою.

розвивальна: розвивати мислення, увагу, комунікативні здібності, уміння порівнювати, узагальнювати, виділяти головне, співвідносити наукові факти, установлювати причинно-наслідкові зв’язки, спостерігати за живою природою.

виховна: виховувати допитливість, любов до природи, культуру спілкування; оберігати тварин, які нас оточують.

Обладнання й матеріали: таблиці, електронні носії, Інтернет-матеріали, картки-завдання, випереджувальні завдання (презентація , доповіді учнів, лабораторне дослідження).

Основні поняття й терміни: етологія, поведінка, подразливість.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

Епіграфи до уроку:

Чого б ти не навчався,

ти навчаєшся для себе

Петроній (мудрець)

Поведінка – дзеркало, в якому

кожен показує свою подобу.

Йоганн Вольфганг фон Гете

Біологічні терміни:

Етологія (від грец. етос  норов, логос  учення)  це біологічна наука, що вивчає поведінку тварин.

Поведінка – направлені дії організму у відповідь на подразники навколишнього середовища.

Подразливість тварин – здатність переходити із стану спокою в діяльний стан у відповідь на дію чинників середовища, яка реалізовується на різних рівнях їх організації.

Спостереження – цілеспрямоване сприйняття і реєстрація поведінки досліджуваного об’єкта.

Метод мічення – кільцювання мітками, на яких нанесено адресу організації та порядковий номер. У такий спосіб відбувається мічення птахів, кажанів, ссавців, плазунів, амфібій, риб.

Експеримент в етології – це метод дослідження поведінки тварин у керованих умовах. Він відрізняється від спостереження активнішою взаємодією дослідника з твариною. Експерименти можуть проводити як у лабораторних умовах, так і в умовах природи.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання з учнями. Налаштовування на роботу (посміхніться один одному і ви побачите підтримку один одного).

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

«Мозковий штурм».

Чому чим досконаліші органи чуттів, тим рухливішою є тварина?

 «Вірю — не вірю».

Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.

Чи вірите ви, що…

1.   усі тварини здатні до міграції?

2.   найбільш відомими мігруючими тваринами є птахи і риби?

3.   хомінг — це інстинкт повернення додому?

4.   добова міграція притаманна перелітним птахам?

5.   під час далеких міграцій птахи орієнтуються за особливостями ландшафту?

6.   морським черепахам притаманна дальня сезонна міграція?

7.   однією з причин міграції тварин є пошук сприятливих місць для розмноження?

8.   однією з найпростіших форм просторової орієнтації тварин є ехолокація?

9.   прості форми ехолокації використовують метелики совки?

10. хомінг проявляється в ластоногих?

11. найяскравіше інстинкт повернення додому проявляється в голубів?

12. деякі птахи здатні визначати положення магнітних полюсів?

Відповіді:

2.2.  «Я думаю, що…».

Учні продовжують речення і висловлюють свою точку зору.

— Чому у тварин деяких видів одні особини здійснюють міграцію, а інші живуть осіло?

— Основні напрямки, за якими пролягають маршрути перелітних птахів, називаються пролітними шляхами. Чому дуже часто пролітні шляхи йдуть вздовж морського узбережжя й русел великих річок?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Чи можуть тварини спілкуватися між собою?

Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися на великі відстані?

Як, на перший погляд, беззахисні тварини захищаються від ворогів?

Усі ці та інші питання здавна цікавлять людей. Частину загадок порівняно нещодавно вже вирішили, проте багато ще чого залишається таємницею.

Кожен з вас спостерігав, як кішка потихеньку крадеться за горобцем, пташки збирають різноманітні матеріали для будівництва свого гнізда, мурашки рухаються однією і тією ж доріжкою. Навіть маленькі діти знають, якщо собака виляє хвостом, значить, вона в гарному настрої, а якщо гарчить і притискає вуха до голови – краще відійти подалі. Це все прояви поведінки тварин.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Поведінка тварин у природі.

Під поведінкою організмів розуміють їхню здатність змінювати свої дії, реагувати на вплив внутрішніх і зовнішніх факторів.

Наука про поведінку тварин називається етологією. Термін «етологія» уведений в 1859 році французьким зоологом І. Жоффруа Сент-Ілером.

Засновники етології (лауреати Нобелівської премії): нідерландський вчений Ніколас Тінберген (1903-1994); австрійські вчені Карл фон Фріш (1886-1982) та Конрад Лоренц (1903-1989).

Етологія займається такими проблеми, як, наприклад, скільки часу й як тварини сплять, як вони будують нори чи гнізда, яким чином спілкуються між собою, здобувають їжу, і т. п.

Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуттів і нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.

Вчені намагаються знайти відповіді і на такі питання, як, наприклад, чому деяким тваринам є притаманний сильно розвинений материнський інстинкт, а інші залишають своїх дитинчат невдовзі після народження; чому частина тварин занурюється у зимову сплячку, а інші – ні, та інше.

Тварини переміщаються у різні способи – вони можуть бігати, плазувати, стрибати, плавати чи літати.

Діяльність спрямовується пізнавальною потребою та потребою в спілкуванні. У тварин не існує суспільства.

У тваринному світі ми також на кожному кроці зустрічаємо будівельників, діяльність яких викликає захоплення.

Давши відповідь на ті чи інші запитання, ми краще дізнаємося про тварин і краще будемо їх розуміти.

2. Методи вивчення поведінки тварин у природі

•                  Спостереження
•                  Мічення
•                  Метод порівняння
•                  Експеримент.

1. Спостереження в етології полягає в цілеспрямованому сприйнятті та описі поведінки тварини. Ви також спостерігаєте за домашніми улюбленцями (собаками, кішками, хом’ячками, папугами і т.д.), щоб краще зрозуміти їхні потреби. Учені під час спостереження використовують різноманітні оптичні та цифрові прилади: біноклі, телескопи, фото- та відео-камери.

Стрімкий розвиток технологій в останні десятиліття зробив можливим використання в етології нових методів, наприклад дистанційне спостереження. На тварину чіпляють мініатюрний радіопередавач і за допомогою спеціальних приймачів одержують від нього сигнали. Так, наприклад, можна знайти тварину, яку випустили в дику природу.

Для дослідження міграцій співочих птахів над відкритим океаном учені використовують радари. Окремих особин тварин мітять.

2. Метод мічення

Які види міток використовують під час спостереження за поведінкою тварин? Наведіть приклади (див. мал. 1).

Більшість птахів і кажанів мітять кільцями (на ногу тварини надягають легке кільце з металу чи пластику).

Копитних і хижаків мітять вушними мітками у вигляді затискача, затискача, кільця або сережки.

Морських черепах мітять спеціальними кнопками, що надягають зазвичай на ласт.

Дельфінів мітять спеціальними кнопками, що надягають зазвичай на спинний плавець. 

Молюсків мітять написами на мушлі.

Комах мітять мітками з найтоншої кольорової фольги.

Мешканців ґрунту мітять мітками з радіоактивними речовинами.

Мал. 1. Приклади міток тварин: 1 – мітка на крилі метелика монарха; 2 – гусак із шийною міткою і супутниковим передавачем; 3 – кільцювання пташеняти кулика; 4 – мічений лосось; 5 – шкіряста черепаха із супутниковим передавачем; 6 – рись із вушною міткою і радіонашийником.

3. Експеримент в етології – це метод дослідження поведінки тварин у керованих умовах.

Експеримент використовують для розуміння знакових стимулів, використовуючи моделі (штучні об'єкти, що мають характерні ознаки стимулів). Проводять у природних умовах; наближених до природних (у великих вольєрах); штучних (лабораторіях, проблемних ящиках – тварину поміщають у замкнену клітку, вийти з якої або отримати їжу можна тільки, виконавши певну дію – натиснути на важіль або педаль).

Експеримент відрізняється від спостереження активнішою взаємодією дослідника з твариною.

Як ви вважаєте, чому перед проведенням експерименту бажано провести спостереження за твариною?

Експеримент – це підтвердження деякого спостереження.

Вроджена поведінка – передається в спадок нащадкам від батьків.

Набута поведінка – формується як результат індивідуального досвіду тварини під час научіння.

Вроджена поведінка базується на безумовних рефлексах та інстинктах.

Безумовні рефлекси – відносно постійні, стереотипні, вроджені реакції організму на внутрішні і зовнішні подразники. Наприклад, виділення слини під час потрапляння їжі до рота, відсмикування кінцівки від гострого предмета.

Інстинкт – це сукупність складних спадково зумовлених стереотипних дій. Вони характерні для особин даного виду і здійснюються у відповідь на зовнішні або внутрішні подразники для задоволення основних потреб тварин. Наприклад, батьківський інстинкт, інстинкт продовження роду, харчовий інстинкт, будівельний та інші.

Інстинкти специфічні для кожного виду, тому їх ще називають видовими. Наприклад, багато видів птахів будує гнізда, але ви ніколи не сплутаєте гніздо солов’я і ластівки міської.

Перевага вродженої поведінки, наприклад, відсмикування лапки від гарячого або гострого предмета, полягає в тому, що ця дія відбувається дуже швидко й зазвичай безпомилково. Це істотно знижує імовірність фатальних помилок, які могла б допустити тварина, якби їй доводилося вчитися уникати вогню або затаюватися від хижака. Крім того, вроджена поведінка зменшує затрати часу та енергії на научіння.

Вроджена поведінка сприяє виживанню виду одразу після народження.

Набута поведінка забезпечує пристосування кожної особини до змінних умов середовища впродовж індивідуального розвитку. Прояви набутої поведінки не передаються з покоління в покоління й не закріплюються у спадковості.

Научіння – зміна індивідуальної поведінки в результаті попереднього досвіду, тобто взаємодії тварини з навколишнім світом. Воно може бути як короткочасним, так і постійним, а його стійкість залежить від пам’яті – здатності зберігати та використовувати інформацію з попереднього досвіду. Без пам’яті научіння неможливе.

Світ, який оточує тварину, постійно змінюється, і научіння дає можливість пристосуватися до нових умов.

Научіння в певні мірі властиве всім тваринам.

Так, в інфузорій і гідр спостерігають реакцію «переляку» на вібрацію навколишнього середовища. Якщо вібрація діє на них тривалий час, ці тварини перестають на неї реагувати.

Особливим типом научіння є імпринтинг – фіксація в пам’яті ознак об’єктів під час формування або корегування вроджених поведінкових дій. Найбільш відомим прикладом імпринтингу є вироблення реакції слідування у виводкових птахів. Наприклад, у гусенят після вилуплення формується прив’язаність до першого побаченого об’єкта, що рухається. У природних умовах цим об’єктом стає мати, і гусенята відразу після вилуплення всюди слідують за нею. Якщо першим об’єктом, що рухається, виявляється людина або навіть неживий предмет (м’яч), то гусенята прямуватимуть саме за ними.

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Дайте відповіді на запитання:

1. Що вивчає наука етологія?

Етологія (від грец. етос – норов, логос – учення) – це біологічна наука, що вивчає поведінку тварин.

Засновниками науки вважають лауреатів Нобелівської премії з фізіології і медицини нідерландського вченого Ніколаса Тінбергена і австрійського вченого Карла фон Фриша та Конрада Лоренца.

2. Які методи використовують етологи? 

Спостереження, експеримент, метод порівняння, мічення.

3. У чому поляпає метод спостереження в етології? 

Спостереження в етології – цілеспрямоване сприйняття та опис поведінки.

Відгадайте загадки та поясніть форму поведінки тварин.

Вчитель. Отже, ці форми поведінки тварин доводять нам іще раз, що тварини є нашими родичами. Двісті тисяч років люди і тварини живуть поряд на планеті Земля. Протягом цього часу змінювався не тільки вигляд людей і тварин, змінювалися і стосунки між ними. Спочатку люди використовували тварин як джерело їжі. Через багато століть приручили деякі види тварин, і вони стали їхніми помічниками. У наш час багато батьків купують своїм дітям тварин-вихованців, для того щоб ще з дитинства вчилися піклуватися про когось. Сьогодні для багатьох людей домашні тварини – це кращі друзі. Вони допомагають пережити емоційні потрясіння. Не можна забувати й про користь, яку тваринний світ приніс і продовжує приносити людині. Тому потрібно берегти його й піклуватися про його збереження.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота в парах: роздати завдання (15 шт.)

 «Установи відповідність».

1.   Установити відповідність між формами поведінки  та прикладами.

Відповідь:1 — В, 2 — А, 3 — Б, 4 — Г.

2.   Установити відповідність між формами поведінки тварин та прикладами.

Відповідь: 1 — В, 2 — Д, 3 — Г, 4 — Б.

5.2.  «Ти — мені, я — тобі».

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його комусь зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

2. Експрес-тест

Наука, яка вивчає поведінку тварин:

а) екологія, б) етологія, в) ентомологія.

В основі поведінки лежить здатність організмів до:

а) подразливості, б) збудженню, в) рефлексів.

Найпоширенішим методом дослідження поведінки є:

а) експеримент, б) спостереження, в) моделювання.

Поведінкові реакції – це:

а) годування, б) вміння літати птахів, в) линяння;

Серед комах найскладніша поведінка спостерігається у:

а) коників, б) метеликів, в) термітів.

Чи має поведінка тварин пристосувальне значення?

а) так, б) іноді, в) ні.

Робота з підручником (Соболь В. І. Біологія, 7 клас), сторінка 206 «Мова танців бджоли медоносної».

Вправа «Впізнай поведінку».

Розподіліть на дві групи поведінку тварин: І варіант – набуту, ІІ варіант – вроджену:

1. Коли настає холодна погода, жаби пірнають у водойму, закопують себе в мул і залишаються там до кінця зими.
2. Хамелеон швидко змінює своє забарвлення залежно від того, який колір мають предмети навколо нього.
3. Собака «задоволено» крутить хвостом, коли бачить, як хазяїн відкриває пачку з кормом.
4. Кобри, що плюються, вприскують отруту зі своїх іклів на відстань до 2,5 м, намагаючись вцілити в очі жертви (жертва після цього сліпне).
5. Самка метелика відкладає декілька тисяч яєць, намагаючись розмістити їх на тих рослинах, які будуть корисними для її нащадків.
6. Гусенята рухаються ланцюжком за «мамою»-качкою.
7. Слоненя кидає на себе порох, повторюючи цю дію за старшими в табуні.
8. Зозуленя, яке щойно вилупилось, викидає яйця з гнізда «пташки-мами».

VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання учнів.

VІІІ. Домашнє завдання:

1) Опрацювати § 47;

2) По зошиту с. 92 завдання № 1 (визначити форму поведінки тварин за малюнком) та № 2 (скласти оповідання «Мої спостереження за домашніми тваринами» або поспостерігайте за якоюсь твариною вдома, надворі, у живому куточку, зоопарку).